&nbsp;-------<br>|&nbsp;bookZ.ru collection<br>|-------<br>|&nbsp;&nbsp;Мігель де&nbsp;Сервантес<br>|<br>|&nbsp;&nbsp;Вірші<br>&nbsp;-------<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мігель Де Сервантес<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;ВІРШІ<br></h3><br>&nbsp;//--&nbsp;(1547–1616)&nbsp;--//&nbsp;<br><br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;РОЗМОВА БАБ’ЄКИ З РОСИНАНТОМ<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Що сталось, Росинанте, чом ти схуд?» —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Бо їсти не дають, біда та й годі». —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Та ж є солома чи овес в господі!» —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Ба, пан мій – то скупар і страхопуд». —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Ослячими словами ллєш ти бруд<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На лицаря, відомого в народі». —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Він – дурень. Закохався і відтоді<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Став найнуднішим із усіх зануд». —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Любов – то зло?» —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Ні, знак ума слабого».<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Ти – метафізик». —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Їсти дай мені». —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Звернись до слуг вояки бойового!» —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Не допоможе, їх проси чи ні —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вони такі ж убогі і марні,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як я, коняка; в них нема нічого».<br>
<br><br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;ЦИГАНОЧКА<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Коли Пресьйоса гра на тамбурині,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Бринить повітря, збуджене до дна,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Руками перли розкида вона,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Троянди з уст роняє в тій хвилині.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шаліє ум, душа, немов струна,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Тремтить, неначе входить до святині.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Дівчати рухи ніжні, безпровинні<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вчаровують, як неба далина.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Доведене кохання до знетями,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;До стіп її з тривожними серцями<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На Купідона поклик люди йдуть.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вона грудей незгасними сонцями<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Звеличує любов – свою могуть,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Та в ній ще інших сотні див живуть.<br>
<br>&nbsp;//--&nbsp;* * *&nbsp;--//&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хто джерело й отаву запашну,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;І тінь на луках сонячних покине,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хто не присвисне на пташа невинне,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Котре звістує радощі и весну,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хто зайця чи козу в гущавину<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Не гнатиме через горби й долини,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хто в пообідні палахкі години<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Відмовиться від супочинку й сну,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Щоб супроводжувати вбивства, смерті,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Любов нещиру, заздрощі, біду,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Жахні серця, ненавистю прожерті?<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;З полів я вийшов і в поля я йду.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Змагання лютих сил мені байдужі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мої кайдани – то жасмини й ружі.<br>
<br>&nbsp;//--&nbsp;* * *&nbsp;--//&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Священна дружбо, ти, що на землі<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Свою подобу ложну залишила,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злетіла в емпіреї й, легкокрила,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В щасливих душ вселилася житлі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ти, що показуєш нам оддалі<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Справдешній мир, як рятівні вітрила,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Задля котрого навіть добра сила<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Нерідко звершує діяння злі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Зійди з небес на твердь, що тоне в злобі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Або ж брехні навік заборони<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вдягатися в твоє сяйнисте плаття,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Бо лжа, яка живе в твоїй подобі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Поверне світ до давнього сум’яття,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;До розбрату старого, до війни!<br>
<br><img border=0 src="i_001.png"><br><br>