-------
| bookZ.ru collection
|-------
|  Степан Васильович Руданський
|
|  Козак і король
 -------

   Степан Руданський
   КОЗАК І КОРОЛЬ


   Козак і король


     Став багатий колись пан
     Короля благати,
     Щоб король йому зволив
     Воєводство дати.


     А король йому й сказав:
     «Відгадай три штуки,
     Відгадаєш – тоді на!
     А як ні – на муки!


     Перша штука: скільки зір
     В небі серед літа?
     Друга штука: покажи
     Середину світа!


     Третя штука: угадай,
     Що думати буду?
     І от тобі цілий рік
     Для того розсуду!»


     Відійшов багач назад
     Та так йому нудно!
     Не вгадати – так біда,
     А вгадати – трудно!


     Сидить плаче неборак,
     Козак проїжджає...
     «Чого плачете ви так?» —
     Багача питає.


     Той і каже, так і так!..
     «Не журіться, діду!
     Коли так, то я за вас
     На відвіт поїду!»


     І палицю в руки взяв,
     В кожух одягнувся,
     Чорні вуса підбілив,
     В чоботи узувся.


     І чимдуж до короля.
     Король поглядає:
     «А що, пане, скільки зір?» —
     З міною питає.


     А той поли ті підняв,
     Чи як довелося,
     «Стілько, – каже, – в небі зір,
     Скілько тут волосся».


     Задумався сам король
     Від сего відвіту.
     «Ану, – каже, – покажи
     Середину світу!»


     А той палицю підняв,
     Може, з піваршина,
     Та в підлогу нею гуп:
     «Отут середина!»


     Почухався наш король,
     Ще раз поглядає.
     «Що ж я думаю тепер?» —
     Козака питає.


     «Думаєте, що я пан!»
     «Або що за річі?»
     «То ті річі, що не пан,
     А козак із Січі!»


     Здивувався наш король,
     Подарував тому,
     А козака відіслав
     В золоті додому!