&nbsp;-------<br>|&nbsp;bookZ.ru collection<br>|-------<br>|&nbsp;&nbsp;Павло&nbsp;Тичина<br>|<br>|&nbsp;&nbsp;Арфами, арфами…<br>&nbsp;-------<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Павло Тичина<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;АРФАМИ, АРФАМИ<br></h3><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Арфами, арфами<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Арфами, арфами —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;золотими, голосними обізвалися гаї<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Самодзвонними:<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Йде весна<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Запашна,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Квітами-перлами<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Закосичена.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Думами, думами —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;наче море кораблями, переповнилась блакить<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ніжнотонними:<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Буде бій<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вогневий!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сміх буде, плач буде<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Перламутровий…<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Стану я, гляну я —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;З переливами:<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Йде весна<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Запашна,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Квітами-перлами<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Закосичена.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Любая, милая —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Там за нивами:<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ой одкрий<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Колос вій!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сміх буде, плач буде<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Перламутровий…<br>
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;1914<br>
<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;О панно Інно, панно Інно<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;О панно Інно, панно Інно!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Я – сам. Вікно. Сніги…<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сестру я Вашу так любив —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Дитинно, злотоцінно.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Любив? – Давно. Цвіли луги…<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;О люба Інно, ніжна Iнно,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сніги, сніги, сніги…<br>
<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Я Ваші очі пам'ятаю,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як музику, як спів.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Зимовий вечір. Тиша. Ми.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Я Вам чужий – я знаю.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;А хтось кричить: ти рідну стрів!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;І раптом – небо… шепіт гаю…<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;О ні, то очі Ваші. – Я ридаю.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сестра чи Ви? – Любив…<br>
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;1915<br>
<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ви знаєте, як липа шелестить<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ви знаєте, як липа шелестить<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У місячні весняні ночі? —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кохана спить, кохана спить,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Піди збуди, цілуй їй очі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кохана спить…<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ви знаєте, як липа шелестить…<br>
<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ви чули ж бо: так липа шелестить.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ви знаєте, як сплять старі гаї? —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вони все бачать крізь тумани.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ось місяць, зорі, солов'ї…<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Я твій», – десь чують дідугани.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;А солов'ї!..<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Та ви вже знаєте, як сплять гаї!<br>
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;6 травня 1911<br>
<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Одчиняйте двері…<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Одчиняйте двері —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Наречена йде!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Одчиняйте двері —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Голуба блакить!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Очі, серце і хорали<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Стали,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ждуть…<br>
<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Одчинились двері —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Горобина ніч!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Одчинились двері —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Всі шляхи в крові!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Незриданними сльозами<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Тьмами<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Дощ…<br>
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;1918<br>
<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Пам’яті тридцяти<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На Аскольдовій могилі<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Поховали їх —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Тридцять мучнів українців.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Славних, молодих…<br>
<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На Аскольдовій могилі<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Український цвіт! —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;По кривавій по дорозі<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Нам іти у світ.<br>
<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На кого посміла знятись<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Зрадника рука? —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Квітне сонце, грає вітер<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;І Дніпро-ріка…<br>
<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На кого завзявся Каїн?<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Боже, покарай! —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Понад все вони любили<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Свій коханий край.<br>
<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вмерли в Новім Заповіті<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;З славою святих. —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На Аскольдовій могилі<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Поховали їх.<br>
<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;1918<br>
<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Біографія<br></h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Павло Григорович Тичина (1891–1967)<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;Український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Народився 23 січня 1891 року в с. Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії. Навчався в Чернігівському духовному училищі та у Чернігівській духовній семінарії. У творчості Павла Тичини гармонійно поєднуються імпресіонізм, символізм та неоромантизм, він створив власний поетичний стиль, який отримав назву «кларнетизм». Помер 16 вересня 1967 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі.<br>
<img border=0 src="i_001.png"><br><br>