&nbsp;-------<br>|&nbsp;bookZ.ru collection<br>|-------<br>|&nbsp;&nbsp;Джон&nbsp;Мілтон<br>|<br>|&nbsp;&nbsp;Джон Мілтон Вибрані твори<br>&nbsp;-------<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Джон Мілтон<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;ВИБРАНІ ТВОРИ<br></h3><br>&nbsp;//--&nbsp;(1608–1674)&nbsp;--//&nbsp;<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як ніжно час, юнацьких літ крадій,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Взяв двадцять три найкращі роки в мене!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;А де мій цвіт? Вже дерево зелене,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Та на плоди не бачимо надій.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;А може, в зовнішності молодій<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Єство вгадати важко достеменне;<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;А може, незнищенне і священне<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Повинно ждати не весни, а дій?!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Та відаю: одержить моє тіло<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Свій пай землі і все, що в ньому є,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Велике чи середнє звершу діло.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Що ж, хай цвіте покликання моє,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хоч все незмінне, – що зросло й що стліло,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В очах Того, Хто завдання дає.<br>
<br><br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;З ПРИВОДУ НЕДАВНЬОЇ РІЗНІ В П’ЄМОНТІ<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;О Боже, за побитих відомсти —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Лягли вони попід альпійські скали!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ми перед каменем іще вклякали,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як Твій Завіт вони взялись нести.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;О відомсти, – бо добре бачив Ти,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як із кошар Твоїх овечок гнали,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як матерів і немовлят скидали<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В безодню кровожерливі кати!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;З долин до неба зноситься стогнання,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;А ріки з кров’ю линуть на поля<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Італії, де терпить ще земля<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Потрійного тирана панування,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Де нова паства встане, наче рать,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блудницю вавилонську покарать.<br>
<br><br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;ПРО СВОЮ СЛІПОТУ<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як думаю, що виснажився світ<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Очей моїх, і, входячи в темноти,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Марнується мій дар, хоч прагну доти<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Трудиться, доки сил моїх і літ,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Щоб до Творця прийти на чесний звіт,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Питаюся: «Чи прагне Бог роботи —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Забравши зір?» Щоб ремство се збороти,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мені Терпіння подає одвіт:<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;«Твоїх дарунків Богові не треба,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ані трудів, бо має Він могуть,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В якій тримає землю й безмір неба;<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ті служать Господу, що вкірно йдуть, —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Бо їм не знана ремствувань ганеба, —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В Його ярмі і ті, що стали й ждуть».<br>
<br><img border=0 src="i_001.png"><br><br>