&nbsp;-------<br>|&nbsp;bookZ.ru collection<br>|-------<br>|&nbsp;&nbsp;Джон&nbsp;Донн<br>|<br>|&nbsp;&nbsp;Джон Донн Вибрана поезія<br>&nbsp;-------<br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;Джон Донн<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;ВИБРАНА ПОЕЗІЯ<br></h3><br>&nbsp;//--&nbsp;(1573–1631)&nbsp;--//&nbsp;<br><br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;НЕ ВЕЛИЧАЙСЯ, СМЕРТЕ<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Погірдною не будь, не величайся, смерте,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Могутня і жахна, та не всевладна ти;<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хто вмер – живе; й мене не можеш замогти,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хоч гостриш ти на це своє жадання вперте.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Од відпочинку й сну, що суть твої брати,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ми знаєм радощі, тобі ж приносим жертви;<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Та душі родяться тоді, як треба вмерти,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як треба від кісток на спочив одійти.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Чого пишаєшся? Рабо владик і долі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ти там, де хворощі, трутизна та війна;<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ще краще, ніж твоя правиця навісна,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Приспати може нас і мак в земній юдолі.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ми прокидаємось навіки після сну,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Немає смерті: ти сама лягай в труну!<br>
<br><br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;БЛОХА<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Глянь на блоху, вона мені,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Коли щось попрошу, – не каже: «Ні!»<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;П’є кров мою й твою, а в ній<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сам змішується гарно той напій.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ніхто не скаже, що то – гріх,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Утрата цнот, невинностей твоїх.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блоха вдоволена – поглянь! —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Все здобула без муки залицянь.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Це більше, як вчиняють всі, —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Бо є вже три життя в одній блосі.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ми – в ній заручені: вона —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Це ти, і я. й дитя, муж і жона.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Весільне ложе, шлюбний храм,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Якщо батьки і не сприяють нам,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кохання будем берегти,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Якщо моєю і не будеш ти!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ми житимем у бідноті,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Не скаржачись на злигодні в житті.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мене ти вбити можеш, знай,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Але сама себе ти не вбивай!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Блохи вчинила ти забій —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Зафарбувала кров’ю ніготь свій.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ти не злякалася гріха,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Та чим же завинила та блоха?<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ковтнула краплю крові – ти ж<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Тепер мене й себе неправди вчиш;<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Твої слова – мара якась,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Якби ж мені була ти віддалась,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;То честі більше не згубила б, ні,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Як втратила з блохою у війні.<br>
<br><br><br><h3>&nbsp;&nbsp;&nbsp;З РОЗДІЛУ «СВЯЩЕННІ СОНЕТИ»<br></h3><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ти сотворив мене, та Свому твору<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Дозволив руйнуватись; оздоров<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Моє життя, мені ж кінець прийшов,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Перемонтуй мою істоту хвору!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Куди не гляну – вниз чи вбік, чи вгору, —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Навколо смерті бачу я покров.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Який це жах! Схололи плоть і кров,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Штовхає гріх мене в пітьму сувору.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;А Ти – над нами. Поможи мені<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Піднятися з цієї холодини,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Бо ворог спокушає день при дні.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Не витримаю жодної години<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;На самоті.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;До Тебе серце лине,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Прийми, як адамант, мої мольби сумні!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мій Боже, Ти мені до сеї днини<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Не помагав піднятись; роздери<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ти моє серце й наново створи,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Знов випали, немов горнятко, з глини.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Працюю тяжко, щоб Твої дари<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сприйняти розумом, бо він єдине,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Що нас об’єднує, – та, Господине,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Слабкий мій ум однизу й догори.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Тебе люблю я, але добре знаю —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Обіцяно дияволу мене —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Порви сей узол темноти й відчаю!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Не буду я невинним, бо земне<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Не допускає до Твойого раю,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Рятуй же, не віддай життя сумне!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Чорна душе моя, тебе вже звуть<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Герольди смерті та її прислуга,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ти ж наче той, хто зрадив дома друга,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У рідний край боїшся повернуть.<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ти, мов крадій, що прагне із окуть<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Тюремних вийти, та на волі друга<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Його чекає кара і наруга —<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Він у в’язниці хтів би ще побуть!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Якщо покаєшся, – не втратиш честі;<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Але хто честь поверне знов тобі,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Хто стріне на смертельнім перехресті?!<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Од страму стань червоною! В ганьбі<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Спокутуй гріх, вмийсь у Христовій крові,<br>
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Що душам сили подає здорові!<br>
<br><img border=0 src="i_001.png"><br><br>