   Тетяна Панасенко
   Скарбниця народної мудрості
   Прислів'я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки

Передмова
Народ скаже, як зав’яже

   Перше, на що зверне увагу кожний, хто візьме в руки цю книжку та прочитає назву, – це, звичайно ж, прислів’я та приказки. І він не помилиться, бо це найдавніші жанри усної народної творчості, які є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. В них формуються погляди на навколишній світ, етику і мораль, історію і політику. Прислів’я та приказки впевнено можна назвати перлинами народної мудрості, бо вони відшліфовувались і вдосконалювались століттями й за ними стоїть авторитет багатьох поколінь.
   Найближчими родичами прислів’їв та приказок є сталі народні порівняння. Вони також пов’язані зі спостереженнями над природою і діяльністю людини. Вдало сформульований, влучний образний вислів при нагоді повторювався тим, хто чув його від «автора», і переймався іншими. Прислів’я, приказки, сталі порівняння дають лаконічну оцінку побаченому, почутому, зробленому. Вони, як промінь, вихоплюють і висвітлюють найсуттєвіше.
   Багатовіковий досвід наших предків вкладено в прикмети та своєрідний хліборобський календар. Працюючи на землі, спостерігаючи за змінами в природі, наші пращури помічали, запам’ятовували і передавали своїм нащадкам своєрідні «підказки» оточуючого світу. Дбайливий та старанний господар за найрізноманітнішими прикметами завжди намагався передбачати і майбутній врожай, і погоду на свята, і навіть долю своєї родини. І завжди в душі жевріло сподівання, що гарна прикмета обов’язково здійсниться, а погана стане лише помилкою неуважного спостерігача.
   Багато спільного з прислів’ями, приказками, сталими порівняннями мають загадки. Їх об’єднує насамперед метафоричність, а також стислість і чіткість викладу. Переносне значення дозволяє іноді вживати загадку як прислів’я. Специфіка загадок полягає в тому, що в них завуальований, зашифрований якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення. Уміння відгадувати загадки в давні часи було мірилом мудрості й розуму. Пригадаймо сюжети багатьох казок та легенд, інколи від цього вміння залежала доля людини, а інколи – життя.
   Трохи осторонь від усього вищезгаданого стоять скоромовки. Це своєрідний фольклорний жанр, цінність якого полягає не в смисловому навантаженні чи оригінальному художньому вираженні, а в підборі і порядку слів, вимова яких вимагає певних зусиль і сприяє виробленню дикції. Однак це зовсім не означає, що скоромовки є беззмістовними нісенітницями. Звертаючи особливу увагу на добір слів, далекі предки наповнювали ці маленькі твори звичним та зрозумілим змістом. Для дітей, яким треба поліпшити дикцію, навчитись вимовляти окремі літери, скоромовки стали приємною грою, яка легко і непомітно, але впевнено допомагає малюкам.
   Не можна забути і ще одну важливу деталь. Більшість запропонованих у цій книжці зразків народної мудрості характеризуються не тільки простотою й виразністю висловленого спостереження, не тільки серйозністю, філософською узагальненістю формулювань, але й здоровим народним гумором та іронією. А це є переконливою ознакою непереможного оптимізму і морального здоров’я народу.
   Т. М. Панасенко

Розділ I
Прислів’я та приказки

Час. Пори року. Місяці. Дні тижня

//-- Час --//
   Все добре у свій час.
   Кожному овочеві свій час.
   Настане час – не стане й нас.
   Час всі рани загоїть.
   Час платить, час і тратить.
   Час усього навчить.
   Не буде так, як думаєш, а буде так, як станеться.
   Що буде, то й буде – ми все перебудем.
   Все минеться, одна правда останеться.
   Не за нас стало, не за нас і перестане.
   Опізнився, козак, то будеш і так.
   Хто пізно ходить, сам собі шкодить.
   Вчорашнього дня шукав, а що робити, не знав.
   П’ять день нічого не робимо, а шостий відпочиваємо.
   Шукає учорашнього дня.
   Краще яйце сьогодні, ніж завтра курка.
   Усе добре в пору.
   Година платить, година тратить.
   І за доброї години ожидай лихої днини.
   Без часу вродився, без часу і згине.
   Бережи час, час за гроші не купиш.
   Минули ті часи, що літали ковбаси.
   Час, мов віз, з гори чухра, його не доженеш.
   Час на часу не стоїть.
   Час пече хліб.
   Час робить гроші, а погода – сіно.
   Був, та не стало, як язиком злизало.
   Бувши та не буть, мавши та не мать.
   Бувало стригало, а тепер бриє.
   Була м’ята, та пом’ята.
   Було добро, та давно, як знову буде, то нас вже не буде.
   Так давно було, що й терном поросло.
   Не буде нас, то будуть інші після нас.
   Що без нас було – чули, що при нас буде – побачимо.
   Що не бувало, то тепер настало.
   І давно ріки догори не плили та й калачі на вербах не росли.
   Як то бувало давно славно, як стояли сади попід столи!
   Є – минеться, нема – обійдеться.
   Перетреться, перемнеться та й так минеться.
   Треться, мнеться, думає – минеться.
   Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
   Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
   Прийшов пізно, аж завізно, прийшов рано, так не дано, прийшов по хвили, вже й миски помили.
   Ні рано, ні пізно, саме в добрий час.
   Піднявсь зранку, ще чорти навкулачки не бились.
   Утро вечора мудреніше, трава соломи зеленіша.
   Рано встанеш – справу зробиш, пізно встанеш – день переведеш.
   Як піде кому зранку, то й до вечора.
   Бувши день, буде і ноч, а бувши ноч, буде і день.
   День блисне, а три кисне.
   День за днем і ближче до смерті.
   День не стоїть, а діло не робиться.
   Зимою деньок як комарів носок.
   І завтра день буде.
   Не кожен день приносить щастя.
   Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день уродить.
   Пропав день, і собаки не брехали.
   Тень-тень, аби вбити день.
   То в цей кут, то в той кут, то й вечір тут.
   В ніч найтемнішу про сонце пам’ятай.
   Солодкі ночі, а гіркі дні.
   Ніч прожене і ніч віджене.
   Одні вночі спочивають, другі ж промишляють.
   Птахи ніч розкльовують.
   Хто ходить поночі, шукає букової немочі.
   Сьогодні пан, а завтра пропав.
   Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти нині, то лиши на завтра.
   Все на світі до пори, до часу.
   Діждемося пори, що виліземо з нори.

Пори року

//-- Весна --//
   Весна ледачого не любить.
   Весняний день рік годує.
   Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає.
   Весна гарна квітами, людина характером.
   Весна говорить – уроджу, а осінь каже – я ще погляджу.
   Весна не за горами – вона приходить, не давши телеграми.
   Дай, боже, веснувати, лиш не переднівкувати.
   Не марнуй часу даремно: пройде весна – не вернеш.
   Проспиш весною – заплачеш зимою.
//-- Літо --//
   Бджоли раді цвіту, люди – літу.
   Дощове літо гірше осені.
   Літо запасає, а зима з’їдає.
   Що літом придбаєш, то зимою маєш.
   Одно літо ліпше, як сто зим.
   Хто літом жари боїться, той зимою не має чим гріться.
   Влітку і качка прачка.
   Діти, діти! Добре з вами вліті, а зимувати – то горювати.
   Дріба-дріта серед літа, прийшла зима – хліба нема.
   Коли ти вліті не ходив по малину, взимі вже пізно.
   Коли б то можна через зиму котом, через літо – пастухом, а на Великдень – попом.
   Літом і баба сердита на піч.
   Літом старець каже: «На ката хата, нам і надворі тепло!»
   Літом сякий-такий бур’янець – як хліба буханець.
   Літо собироха, а зима прибероха.
   Не проси літа довгого, а проси теплого.
   Прийде літо, то є розмаїто, прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, і робити нема що.
   Що літом родить, те зимою шкодить.
   Я дав би дві зими за одне літо.
//-- Осінь --//
   Восени ложка води, а дві грязі.
   З осінньої дороги не витягнеш ноги.
   Восени й курчата курми будуть.
   Не чекай од осені сонця.
   Осінь іде і за собою дощ веде.
   Осінню і буряк м’ясо.
   Осінь говорить – гнило, а весна – мило, тільки лиш би било.
   Осінь каже: «Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш».
   Осінь на рябому коні їздить.
   Осінь одного заморозить, а зима двох.
   Осінь сумна, а весело жити.
   Як прийде осінь, кожному хосен.
//-- Зима --//
   Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
   Зимнє тепло – як мачушине добро.
   Кожухова латка взимі як рідная матка.
   Вовки зиму не з’їдять.
   Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
   Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
   Зима – матка, виспишся гладко.
   Зима невелика, та в неї рот великий: хто це забуває, то й його з’їдає.
   Злая зима збіжжю шкодить і порожні колоски родить.
   І собака зимою про хату думає.
   Коли б не зима, то й літо довше було б.
   На зимне не дмухають, лиш на гаряче.
   Хто має розум, той не їде зимою возом.
   Як зазиміє, то й жаба оніміє.
//-- Місяці --//
//-- * * * --//
   Січень наступає, мороз людей обнімає.
   Січень не так січе, як у вуха пече.
//-- * * * --//
   Вже лютий геть підгриз, кидай сани, бери віз.
   Питає лютий, чи ти добре взутий.
//-- * * * --//
   Март з водою, квітень з травою, а май з квітами.
   Март невірен: то сміється, то плаче.
//-- * * * --//
   Мокрий квітень, сухий май – буде в клуні рай.
   Сухий квітень, мокрий май – буде добрий урожай.
   Цвітень – переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.
//-- * * * --//
   Коли прийде май, то за себе дбай.
   Майська роса коням лучче вівса.
//-- * * * --//
   У червні на полі густо, а в коморі пусто.
   Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
//-- * * * --//
   У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься.
   Чого липень і серпень не доварить, того і вересень не досмалить.
//-- * * * --//
   У серпні серпи гріють, а вода холодить.
   У серпні спина мліє, а зерно спіє.
//-- * * * --//
   У вересні одна ягода, і то гірка рябина.
   Як вересніє, то й дощик сіє.
//-- * * * --//
   Жовтень ходить по краю та й гонить птиці з гаю.
   Плаче жовтень холодними сльозами.
//-- * * * --//
   В листопаді голо в саді.
   Листопад – вересню онук, жовтню син, зимі – рідний брат.
   Листопад зимі ворота одчиняє.
//-- * * * --//
   Грудень рік кінчає, а зиму починає.
   Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.
   Прийшов грудень, приніс студінь.
//-- ДНІ ТИЖНЯ --//
   У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.
   На вівторок бід зібралось сорок.
   Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця.
   Середа та п’ятниця – четвергу не укажчиця.
   Краще тепер, ніж у четвер.
   Не гляди, що п’ятниця, тогди бери, як трапиться.
   Субота – не робота, а в неділю нема діла.
   Йому щодня неділя.
   Неділя – день вимушеного безділля.

Наука. Розум. Праця. Досвід. Мораль

//-- Наука --//
   Вік живи – вік учись.
   Здобудеш освіту – побачиш більше світу.
   Шануй учителя, як родителя.
   За одного вченого дають десять невчених.
   Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.
   Писать – не язиком чесать.
   На те коня кують, щоб не спотикався.
   Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
   Вчення – світ, а невчення – тьма.
   Книга вчить, як на світі жить.
   Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
   Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь!
   Чого навчився, того за плечима не носить.
   Хто хоче більше знати, треба менше спати.
   Вчитися ніколи не пізно.
   Учись змолоду – пригодиться на старість.
//-- Розум --//
   Хто людей питає, той і розум має.
   Розумного пошли – одне слово скажи, дурня пошли – три скажи та й сам за ним піди.
   Розумному натяк – дурному кийок.
   Не звання дає знання, а навпаки.
   Розуму не позичиш.
   Розум за гроші не купиш.
   Золото без розуму – болото.
   Треба розумом надточити, де сила не візьме.
   Що голова, то розум.
   Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
   Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
   Не борода робить чоловіка мудрим.
   Не учися розуму до старості, але до смерті.
   Два хитрих мудрого не переважать.
   Краще догана мудрого, як похвала дурня.
   Чим розумний стидається, тим дурний величається.
   Розумний учить, дурний повчає.
   Розумний розсудить, а дурень осудить.
   Поки розумний думає, то дурень уже робить.
   Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
   Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
   Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.
   Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
   Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
   Яка головонька, така й розмовонька.
   На людей складайся, розуму ж тримайся.
   Не бий дубцем, а карай слівцем.
   Не пером пишуть, а умом.
   Що написане пером, не вивезеш і волом.
   Маєш голову, май же і розум.
   Аби розум, щастя буде.
   Голова добре, а дві – краще.
   До булави треба голови.
   Око бачить далеко, а розум ще далі.
   Розумній голові досить дві слові.
//-- Праця --//
   Аби вмів робити, навчишся, як жити.
   Аби руки і охота, буде зроблена робота.
   Аби танцювати вмів, а робити й лихо з ним.
   До роботи без охоти, а на танці хоч ввечері, хоч вранці.
   Без заплати нема роботи.
   Без роботи ще ніхто не вмер, хіба без хліба.
   Без робітників і вчені були б нікчемні.
   Більша праця – більша й плата.
   Їлося б смачно, та робити страшно.
   Він багато робить, щоб нічого не робити.
   Він так робить, як піп через ріку паски святить.
   В нього й робота – не бий лежачого.
   На роботі «ой!» та «ох!», а за столом один за трьох.
   Все робиться трудовими пучками та ручками.
   Все хіхоньки та хахоньки, а роботи ні капельки.
   Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.
   Вчорашнього дня шукав, а що робити, не знав.
   Де працюють, мають густо, а де гайнують, то там пусто.
   Добрий чоловік без роботи, що й бджола без меду.
   Доки був голоден, робить був не годен, а як ся наїв, то лиш би-м сидів.
   Єден робить очима, а другий плечима.
   Забудь ласощі – паслін, цибулю, а за свою гірку працю візьми під ніс дулю.
   Заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев’ять на плечах баби побили.
   За рук наробитися, за ніг находитися, за очей наглядітися.
   За сто робіт береться, а ні одна не вдається.
   З праці радість, з безділля смуток.
   Зробив з дуба сірник.
   Зробив дірку до бублика.
   Зробив на п’ятак, а зіпсував на гривеник.
   Ївши гріється, а робивши змерзне.
   Їж, що дають, а роби, що кажуть.
   Їсти дай, випити дай, а про роботу не питай.
   Його робота не лізе ні в тин, ні в ворота.
   Кепський їдець – кепський робітник.
   Кожна робота легка, коли охоче її робиш.
   Коли працюєш, час біжить, коли чекаєш, не спішить.
   Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
   Коли хочеш, щоб було добре зроблене, зроби це сам.
   Краще добре робити, ніж гарно говорити.
   Латане та не хватане, а зроблене, замозольоване.
   Ліпше робити руками, як головою.
   Люби труд змалу, слухатимеш весь рік похвалу.
   Люди працювали, а він повітрям торгував.
   Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться.
   На витребеньки то ти є, а до роботи тебе нема.
   Найкраще в роботі слово: «Готово!»
   На роботі ззаду волочиться, а за хлопцями хихочеться.
   На роботу нема свята.
   На роботу йти для нього кара – заважає то сонце, то хмара.
   На чужу роботу дивитися – ситому не бути.
   На язик гарячий, до роботи ледачий.
   Нема з нього ні роботи, ні спання.
   Не все теє робиться, що на думці зродиться.
   Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй.
   Не зарікайся всього робити, тільки свого вуха вкусити.
   Не літа засушили тіло, а від праці помарніло.
   Не маєш роботи, взуйся в червоні чоботи та й сиди.
   Не роби того другому, що тобі не подобається.
   Не робім з розгоном, але з розумом.
   Не силою роби, да розумом, не серцем, да обичаєм.
   Не штука ганьбити – штука ліпше зробити.
   Ніхто так, доню, не зробить, як ти да я.
   Перший до миски, перший до роботи.
   По гіркім труді солодкий обід.
   Почнуть робити – аж дух радується, а як сядуть їсти – душа болить.
   Праці не боюся, в праці я горджуся.
   Працює за старшого, куди пошлють.
   Працюй більше, тебе пам’ятатимуть довше.
   Працюй плечима, а не очима.
   Працюй ударно – дні пройдуть не марно.
   Праця ніколи не ганьбить чоловіка.
   Птиця створена для літання, а чоловік – до праці.
   Роби добро – не кайся, роби зло – зла сподівайся.
   Роби, роби, а їсти нема що.
   Роби, роби та й нічого не доробишся.
   Робити то є що, а заробити ніде.
   Робити – то не жартувати.
   Робити ні сіло, ні пало не годиться.
   Робить так, аби збутися.
   Робить так, щоб тільки день вбити.
   Робити хто не може, тому ти завжди помагай, робити хто не хоче, тому й наїстися не дай.
   Роби швидко – скажуть – бридко, роби тихо – скажуть – лихо.
   Робітник з нього незавидний, але опудалом на баштані його буде далеко видно.
   Робота з зубами, а лінь з язиком.
   Робота знайдеться, лиш би шия була міцна.
   Робота мене згорбила, а не розкіш.
   Робота мучить, кормить і учить.
   Робота не дає журбі журитися.
   Робота спільна – як пісня весільна.
   Роботи по вуха.
   Роботи, як води, а хісна мало.
   Робочому росте горб на плечах, а лінивому на животі.
   Рот один, а рук в нас пара, щоб аж двоє працювали, а один щоб тільки їв.
   Сам собі зроблю, сам собі з’їм.
   Слова – полова, а праця – диво.
   Скільки не думай, а робити треба, бо думка ледача, а робота швидка.
   Талант – це наполеглива праця.
   Там ся ліниво працює, де пожитку не чує.
   Тирлю-тирлю коло плота: як заплата, така й робота.
   Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.
   Той, хто виросте в безділлі, рано старіє від роботи.
   Тому втома невідома, хто не працював.
   Треба йти на заробітки, бо вдома хліба ані дрібки.
   Трудовий хліб солодший за мед.
   Трудова копійка годує довіку.
   Учись – будеш мудрий, а працюй – будеш голодний.
   Ховається від роботи, немов собака від мух.
   Хочеш заробляти: не ходи гуляти і не лягай рано спати.
   Хто багато робив, той багато й знає.
   Хто добре працює, той вміє і відпочивати.
   Хто живе своїм трудом, тому все їде в дім.
   Хто любить трудиться, тому без праці не сидиться.
   Хто не вміє гарно відпочивати, той не може й добре працювати.
   Хто не працює в будні, тому й вихідного нема.
   Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
   Хто працює, той працю шанує.
   Хто робить багато речей нараз, той не зробить жодної гаразд.
   Хто робить, на того ще більше роботи звалюють.
   Хто роботу робить, а хто ворон ловить.
   Хто хоче доробитися, мусить оженитися.
   Хто хоче робити, роботу знайде.
   Хто що знає, тим і хліб заробляє.
   Хто як робить, так і матиме, хто як пославсь, так і спатиме.
   Чесний чоловік не може без труда.
   Швидко робить, та переробляє довго.
   Щастя і труд рядом живуть.
   Що без труду здобуде, те й не можна оцінити.
   Щоб не зазнати злої долі, працюй у школі, дома, в полі.
   Що не робиться, то все на лучче.
   Що швидко робиться, те сліпе родиться.
   Щось робить, а нема ні за ним, ні перед ним.
   Якби всі свята святкували, не було би кому робити.
   Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати.
   Як до праці – руки дрижать, а чарочку добре держать.
   Як на ноги сп’явся, то й за працю взявся.
   Як не робив, то й не мав нічого, тепер заробляє, то й повно довгів має.
   Як робити нема мочі, іди собі світ за очі.
   Як робити, то руки не доходять, а як гроші ділити, то ось і ми.
   Як ручки зроблять, так спина й зносить.
   Як хто робить, так і має, прийде зима, то згадає.
   Якщо хочеш старість спокійну мати, мусиш замолоду працювати.
   Якби пес робив, то би в ходаках ходив.
   Від безділля до проступку один крок.
   Від безділля і тарган на піч залазить.
   Від слова до діла – як від землі до неба.
   Воно таки на діло закандзюбилось.
   Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
   Діла на копійку, а могорич на карбованець.
   Діло сяк-так волочиться, та покинути не хочеться.
   Жарти жартами, а діло ділом.
   За діло не ми й за роботу не ми, а їсти й гуляти за нас не знайти.
   З безділля дур бере.
   З ним яке діло змолоду, не будеш знати на старість голоду.
   Кому діло докучить, той ся розуму научить.
   Не даром ходить слава, що мастака боїться справа.
   Не журись, та за діло берись.
   Не надівай хомута з хвоста, не починай діла з кінця.
   Один діло робить, другий ґави ловить.
   Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
   Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться.
   Словами за горами, а ділом за пічкою.
   П’ятками киває, бо діла не має.
   Тільки й діла зробила, що рукава засучила.
   Хоч і кульгати, аби без діла не сидіти.
   Хто рано підводиться, за тим діло водиться.
   Щонеділі усе в однім ділі.
   Де не було початку, там не буде кінця.
   Добре зачав, та лихо скінчив.
   Добрий початок – половина діла.
   Коли починаєш, подумай і про кінець.
   Ліпше не зачинати, ніж зачавши, не докінчити.
   Не почавши, думай, а почавши, кінчай.
   Не поможе гризота, лиш поможе робота.
   Не хвалися, як починаєш, а хвалися, як закінчиш.
   Почав за «здравіє», а звів «за упокой».
   Почав, та не з того кінця.
   Почав на золоті, а кінчив на болоті.
   Умів і почати, умій і кінчити.
   Усьому початок найтрудніший.
   Що має початок, то і кінець мусить мати.
   Все добре, що добре кінчить.
   Кінець – кожному ділу вінець.
   Кінець діло хвалить.
   Лихо той ділає, що твердії горіхи на конець складає.
   Хороше, що гарно кінчається.
   Ще тому не конець, є ще хвостик.
   Взявшись за гуж – не кажи, що не дуж.
   За все береться, та не все вдається.
   І за холодну воду не береться.
   Коли не пиріг, то не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.
   Не візьмешся за роботу – робота сама не зробиться.
   Якби так хотілось, як не хочеться.
   Плата і у ката, аби харч добра.
   Яка плата, така й дяка.
   Мало хотіти, треба потіти.
   Не штука розкинути, а штука зібрати.
   Коби-м так міг, як не можу.
   Не так не може, як не хоче.
   Без муки нема науки.
   Знайдуться муки на наші руки.
   Одному мука, десятьом наука.
   Хто мусить, той і каменя вкусить.
   Як не мушу, то й не рушу.
   Не річ наказати, треба показати.
   Розірвись надвоє – скажуть, чому не на четверо.
   Легше надрізати, ніж надточити.
   Косо, криво, аби живо.
   Зробили спішно, та коли б воно не вийшло смішно.
   Не спіши, скоріше зробиш.
   Не поспішай з козами на торг: кіз продаси і гроші проїси.
   Не поспішай, бо горобці спішили та маленьким ся вродили.
   Не питають, чи хутко, а питають, чи добре.
   Поспішно, та недоладно.
   Се не так швидко, як на мертвого сорочку шить.
   Прудко гониш – голову зломиш.
   Ти тілько зробиш, що кіт наплаче.
   Він чоловік майстровий: стук-гряк і п’ятак.
   Який стук, такий і його гук.
   Не стільки набився, скільки нагнувся.
   Нехай, нехай – та й зовсім занехаєш.
   Сьогодні святого нероба, хто не робить, того не візьме хвороба.
//-- * * * --//
   Без діла слабіє сила.
   Бджола мала, а й та працює.
   Діло майстра величає.
   Ранній пізньому не кланяється.
   Вовка ноги годують.
   Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
   Без труда нема плода.
   Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
   Не побігаєш – не пообідаєш.
   Де руки і охота, там спора робота.
   Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
   Очам страшно, а руки зроблять.
   Не журись, та за діло берись.
   Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.
   Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
   Гірко поробиш – солодко з’їси.
   Без роботи день роком стає.
   Без діла сидіти, то можна одубіти.
   На охочого робочого все найдеться діло.
   Доки не впріти, доти не вміти.
   Хто дбає, той і має.
   Лежачого хліба ніде нема.
   Чужими руками тільки жар загрібати.
   На чужий труд ласий не будь.
   Чужим добром не забагатієш.
   Білі руки чужі труди люблять.
   Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
   Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки.
   Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
   Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
   Маленька праця краща за велике безділля.
   Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
   Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
   Не святі горшки ліплять.
   Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.
   На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
   Роботящі руки гори вернуть.
   І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
   Доброму коневі – не довгі версти.
   За невміння деруть реміння.
   Що вміть, так того за поясом не носить.
   У вмілого руки не болять.
   В умілого і долото рибу ловить.
   Луччий приклад, ніж наука.
   Поганеньке ремество краще доброго злодійства.
   Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.
   Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.
   Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.
   Хто робить лемеші, той їсть книші.
   Коли не тямиш, то й не берися.
   Робити славно, то і їсти справно.
   Що нині утече, то завтра не зловиш.
   Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота – ні.
   Не поговоривши з головою, не бери руками.
   Без охоти нема роботи.
   Щоби мати, треба працювати.
   Коли став робить, то й байдики не бить.
   Зробив діло – гуляй сміло.
//-- * * * --//
   Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.
   Все минеться, одна правда останеться.
   Правда суду не боїться.
   Правда очі коле.
   Що правда, то не гріх.
   Правду не сховаєш.
   Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ан до порога.
   Не шукай у других правди, як в тебе її нема.
   Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
   У нього стільки правди, як у решету води.
   Стільки правди, як у шелягу срібла.
   Стільки правди, як у кози хвоста.
   Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
   Правда в постолах, а кривда в чоботях.
   Де сила панує, там правда мовчить.
   Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.
   Засип правду хоч золотом, затягни її болотом, а вона наверх сплине.
   Біда на світі, коли нема правди!
   Пси виють, а місяць світить.
   Собака гавка, а мажі йдуть.
   Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.
   Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.
   Не на брехні світ стоїть.
   Брехень багато, а правда одна.
//-- * * * --//
   Умій сказати, умій і змовчати.
   Давши слово – держись, не давши – кріпись.
   Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
   Шабля ранить голову, а слово – душу.
   Рана загоїться, зле слово – ніколи.
   Удар забувається, а слово пам’ятається.
   Від теплого слова і лід розмерзає.
   Гостре словечко коле сердечко.
   Слово – не стріла, а глибше ранить.
   Вола в’яжуть мотуззям, а людину – словом.
   Добре слово варт завдатку.
   Більше діла – менше слів.
   І від солодких слів буває гірко.
   Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
   Добре слово краще, ніж готові гроші.
   Слово до слова – зложиться мова.
   Не кидай словами, як пес хвостом.
   Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.
   Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.
   На чужий роток не накинеш платок.
   Хто мовчить, той двох навчить.
   Довгим язиком тільки полумиски лизать.
   Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
   Дурний язик голові не приятель.
//-- * * * --//
   Смілого й куля не бере.
   Смілому море по коліна.
   Одвага або мед п’є, або сльози ллє.
   Смілим одвага владіє.
   Чи пан, чи пропав – двічі не вмирати.
   Йдучи по чужу голову, і свою неси.
   Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.
   Кров – не водиця, проливати не годиться.
   Голими руками не битися з ворогами.
   То не козак, що боїться собак.
   Не той молодець, що за водою пливе, а той, що проти води.
   Орел не ловить мух.
   Мертвого лева і заєць скубне.
   Пішого сокола і ворони клюють.
   Не такий страшний чорт, як його малюють.
   Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.
   Не давайся під ноги!
   Або рибку їсти, або на дно сісти.
   Або зиск, або втрата.
   Вовка боятися – в ліс не ходити.
   На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.
   Сміливий наскок – половина спасіння.
   Як боїшся – не роби, а зробивши – не бійся.
//-- * * * --//
   Бережи честь змолоду.
   Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.
   Сумління – найкращий порадник.
   Хто чисте сумління має, спокійно спать лягає.
   Добре роби, добре й буде.
   Добре ім’я – найкраще багатство.
   Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше.
   Хто людям добра бажає, той і собі має.
   Чесному всюди честь, хоч і під лавкою.
   Кого почитають, того й величають.
   Доброму скрізь добре.
   Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.
   Добрі вісті не лежать на місті.
   До доброї криниці стежка утоптана.
   Світ не без добрих людей.
   Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.
   Все добре переймай, а зла уникай.
   Від добра добра не шукають.
   З ким поведешся, того й наберешся.
   Не одежа красить людину, а добрі діла.
   Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.
   Лихий доброго псує.
   Від лихого поли вріж та тікай.
   Добре далеко розходиться, а лихе ще далі.
   Бійся не чорта, а лихого чоловіка.
   Покора стіну пробиває.
   Покірну голову меч не січе.
   Коли тихо – не буде лиха.
   Ладом усе можна.
   Мовчанка гнів гасить.
   Не криви писка коло чужої миски.
   Пильнуй свого носа, а не чужого проса.
   Не копай другому ями, бо й сам упадеш.
   Не міряй всіх на свій аршин.
   Не підливай масла у вогонь.
   Посієш вчинок, виросте звичка.
   За науку – цілуй батька й матір у руку.
   Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.
//-- Досвід --//
   Вік звікувати – не пальцем перекивати.
   Вік прожити – не поле перейти.
   Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши.
   Часом з квасом, а порою з бідою.
   Чоловік без пригоди не проживе.
   Як топишся, то й за бритву вхопишся.
   Хто топиться, той за соломину вхопиться.
   Хто потопає, той ся за косу хапає.
   Журба сорочки не дасть.
   Від розкоші кучері в’ються, від журби – січуться.
   Не питай старого, а питай бувалого.
   Старого горобця на полові не обдуриш.
   Старий віл борозни не скривить.
   Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
   Краще раз побачить, як тричі почуть.
   Раз опечешся – другий остережешся.
   Як віз ламається, чумак ума набирається.
   Не бійся, та стережися.
   Знайшов – не скач, згубив – не плач.
   Зле – не гнися, добре – не пнися.
   Не роби комусь, що собі не мило.
   Чого собі не зичиш, і другому не жадай.
   Чуже переступи, та не займи.
   Не бери, де не поклав.
   На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі не нахвастаєшся.
   Зароблена копійка краще краденого карбованця.
   Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.
   Чужого не бери, а свого не попусти.
   Ліпше своє мале, ніж чуже велике.
   Краще своє латане, ніж чуже хапане.
   Нажите махом – піде прахом.
   Спершу треба розсудити, а тоді робити.
   Буде каяття, та не буде вороття.
   Сім раз одмір, а раз одріж.
   Одрізаного не приставиш.
   Не розхитуй човна, бо вивернешся.
   Не спитавши броду, не лізь у воду.
   Не кажи гоп, доки не перескочиш.
   Як постелишся, так і виспишся.
   Не вдержавшись за гриву, за хвіст не вдержишся.
   Хто питає, той не блудить.
   Краще погано їхати, ніж хороше йти.
   Гладь коня вівсом, а не батогом.
   Силуваним конем не наїздишся.
   Краще погана дорога, ніж поганий супутник.
   Піч тучить, а дорога учить.
   Не тоді коня сідлати, як треба сідати.
   Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.
   Навпростець тільки ворони літають.
   Хто навпростець ходить – дома не ночує.
   Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.
   Ідеш на день – бери хліба на три дні.
   Хліб у дорозі не затяжить.
   Запас біди не чинить, і їсти не просить.
   Далі положиш – ближче знайдеш.
   Не купуй кота в мішку!
   Водою воду не загатиш.
   В сіні вогню не сховаєш.
   Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.
   На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
   Якби кицька не скакала, то би ніжку не зламала.
   Кінь на чотирьох і то спотикається.
   Не діли шкуру невбитого ведмедя.
   Тихше їдеш – далі будеш.
   Волом зайця не доженеш.
   Голкою криниці не викопаєш.
   Ложкою моря не вичерпаєш.
   Язик до Києва доведе.
   З гарної дівки гарна й молодиця.
   На траву дивись удень, як обсохне роса, а на дівку – в будень, як невбрана та боса.
   Хоч не з красою, аби з головою.
   Краса до вінця, а розум до кінця.
//-- * * * --//
   Найбільше багатство – здоров’я.
   Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді – не будеш хворіть, будеш довго жить.
   Було б здоров’я – все інше наживем.
   Добрі жорна усе перемелють.
   Аби зуби, а хліб буде.
   Здоровому все здорово.
   Старому та слабому годи, як малому.
   Кого болять кості, той не думає в гості.
   Гнила дошка цвяха не приймає.
   Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.
   Хоч мале, та вузлувате.
   Поганому животу й пироги вадять.
   На похиле дерево й кози скачуть.
   Череп’я довше живе, як цілий глек.
   Скрипуче колесо довго їздить.
   Скрипливе дерево довше росте.
   Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.
   Світ великий – було б здоров’я.
   Подивись на вид та й не питай про здоров’я.
   Здоров’я маємо – не дбаємо, а стративши – плачем.
   Як на душі, так і на тілі.
   Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий.
   Без здоров’я нема щастя.
   Гіркий тому вік, кому треба лік.
   Весела думка – половина здоров’я.
//-- Мораль --//
   Одна мати вірна нарада.
   Нема того краму, щоб купити маму.
   Все купиш, лише тата й мами – ні.
   Матері ні купити, ні заслужити.
   Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
   Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.
   Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.
   Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
   Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.
   Сліпе щеня і те до матері лізе.
   На сонці тепло, а біля матері добре.
   Дитина плаче, а матері боляче.
   У дитини заболить пальчик, а в мами – серце.
   Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.
   У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
   Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.
   Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.
   Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.
   Вдовець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
   Отець умре – то півсироти дитина, а мати – то вже цілая сиротина.
   Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.
   Ніхто не бачить, як сирота плаче.
   Як сироті женитися, так і ніч мала.
   По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
   Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.
   Які мамко й татко, таке й дитятко.
   Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
   З кривого дерева крива й тінь.
   Яке волокно, таке й полотно.
   Яке коріння, таке й насіння.
   Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.
   Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.
   Яке зіллячко, таке й сім’ячко.
   Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
   Від лося – лосята, а від свині – поросята.
   Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
   Багато няньок – дитина без носа.
   Син мій, а розум у нього свій.
   Від малих дітей голова болить, а від великих – серце.
   Де одинець – хазяйству кінець, де сім – щастя всім.
   Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.
   Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.
   Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
   Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
   Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться.
   Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
   Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.
   Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
   І в лиху годину не кидай дружину!
   Найлучча спілка – чоловік і жінка!
   Всяка пташка своє гніздо знає.
   Як люба дружина, то люба й в ряднині.
   Живуть між собою, як риба з водою.
   Чоловік у домі – голова, а жінка – душа.
   Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
   Хату руки держать.
   Жінка за три угли хату держить, а чоловік – за один.
   Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу.
   На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.
   Краще жінка сварлива, ніж дурна.
   Рідня – серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
   При добрій годині – брати й побратими, а при лихій годині – нема й родини.
   Рід великий, а пообідать ніде.
   Обідала, не обідала, аби рід одвідала.
   Як до такого роду, то краще з моста в воду.
   Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
   Такий родич, як чорт козі дядько.
//-- * * * --//
   Не родись багатий, а родись щасливий.
   Дожидай долі, то не матимеш і льолі.
   Щастя без розуму – торбина дірява.
   Не родись багатий та вродливий, а родись при долі і щасливий.
   Щастя біжить, а нещастя летить.
   Щастя з нещастям на одних санях їздять.
   Кому щастя, той на киї випливе.
   Щастя має ноги, а біда – роги.
   Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду.
   Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.
   Як не було талану, не буде й долі.
   При нещасті і розумний подурнішає.
   Із щастя та горя скувалася доля.
   Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.
   Без лиха не бува добра.
   Вдар лихом об землю.
   Що буде, то буде, а більше копи лиха не буде.
   Бува лихо, що плаче, а бува, що скаче.
   Перемелеться лихо – добро буде.
   Що буває, те й минає.
   Хто горя не бачив, той і щастя не знає.
   Справжнє щастя завжди попереду.
   Щастя знає, кого шукає.

Вади людської вдачі й поведінки

//-- * * * --//
   Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
   Що на людях видно, то й собі жадно.
   Заздрість здоров’я їсть.
   Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.
   Чує кіт у глечику молоко солодке, та морда коротка.
   Є в глечику молоко, та голова не влазить.
   Не дурний крук, щоб впустив з рук.
   На чужий коровай очей не поривай, а свій дбай.
   Заздренному боком вилізе.
   За копійку аж труситься.
   В чужих руках завше більший шматок.
   На чужій ниві все ліпша пшениця.
   Як мед, то ще й ложкою.
   Своє з’їв і на моє зазіхає.
   Від користі серце нам’яте.
   Вовк і лічене бере.
   Повадиться вовк до кошари, так все стадо перебере.
   Дайте мені та ще й моїм дітям!
   Найміть мене обідати.
   Всім по сім, а мені таки вісім.
   Гребе, як кінь копитом.
   То лиш курка від себе гребе.
   Бездонної бочки не наллєш.
   Дірявого мішка не наповниш.
   У скупого все по обіді.
   Скупий складає, а щедрий споживає.
   На тобі, небоже, що мені негоже.
   І сам не гам, і другому не дам!
   Пес на сіні лежить – сам не їсть і другому не дає.
   Як «на», то чує, а як «дай», то глухий!
   У нього не розживешся і серед зими льоду.
   Тонув – сокиру обіцяв, а витягли – топорища шкода.
   За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш.
   Це такий, що за шматок кишки піде сім вірст пішки.
//-- * * * --//
   Менше вкусиш, швидше ковтнеш.
   І тяжко нести, й жалко кинуть.
   Гірко з’їсти, і шкода покинути.
   Сього-того по макітерці та й годі з мене.
   Із’їв, як за себе кинув.
   Оце їсть! Аж поза вухами лящить.
   Наша невістка, що не дай, то тріска.
   Як молодим бував, то сорок вареників з’їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п’ятдесят умелю.
   Напав нежить, ніде й шматок хліба не вдержить.
   На гарячку слаба, а без пам’яті хліб їм.
   Допався, як дурень до мила.
   Вип’є і з’їсть за трьох дурних і за себе, четвертого.
//-- * * * --//
   Хвалилася сова своїми дітьми.
   Нема краще понад мене та понад попову свиню.
   Роздайся, море, – жаба лізе!
   Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка.
   Задер носа – й кочергою не дістанеш.
   Знайте нас: ми кислиці, а нас – то квас!
   Забули вони, як телятами були.
   З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
   Не дивись високо – запорошиш око!
   Сказано: велика птиця – горобець!
   Ні пава, ні ава.
   Стукотить, гуркотить – комар з дуба летить!
   Великої кошари свиня.
   Любується сам собою, як чорт писанкою.
   Хвальби повні торби, а вони порожні.
   На гріш амуніції, на десять амбіції.
   Хвастала кобила, що з возом горшки побила.
   І півень на своєму смітті гордий.
   Не все те золото, що блищить.
   Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає.
   Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
   Хто хвалиться, той кається.
   Хвалений борщ надвір виливають.
   Хоч копійка у кафтані, то на сто рублів чвані.
   Полову їсть, а фасону не теря.
   На гривеник покупки, а на карбованець крику.
   Хоч куліш, та виделками.
   В мене так: хоч рак, та на тарілці.
   Хоч на воді, аби на сковороді.
   Кожна лисиця свій хвостяк хвалить.
   Дай боже нашому теляті вовка з’їсти.
   Кулик невелик, а все-таки птиця.
   Що комар, то й сила.
   З великої хмари малий дощ.
   Синиця море запалила.
   Ото, мама, хвалять нас: чи ви мене, чи я вас.
   Хвали мене, губонько, бо тя роздеру.
   Багато диму – мало тепла.
   Багато галасу даремно.
   Велика гуля на рівному місці.
   Бачили – невидальце з фуркальцем!
   Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!
   Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла.
   Хвальба сорочки не дасть.
   Калина хвалилась, що з медом солодка.
   Нащо пугачеві дзеркало, коди він і так знає, що гарний.
   Заліз черв’як у хрін та й хвалиться, що йому добре.
   Кричала ворона, як вгору летіла, а як вниз, то й опустила крила.
   Чужого не гудь, свого не хвали.
   Добрий товар хвалити не треба.
//-- * * * --//
   У Сірка очей позичив, та й байдуже!
   Ти йому плюй межи очі, а він каже – дощ іде!
   Куди ти вбрався на стіл з постолами!
   Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.
   Кола б свині крила, вона б і небо зрила.
   Не можна в двері – я в кватирку.
   Звабиш калачем – не одженеш і бичем.
   Так просили, так просили та не пускали, а я таки вдерся!
   У кого совісті нема – нема й сорому.
   Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак.
   Язиком – «ось я», а на ділі – свиня.
   Умів украсти, умій і очима лупать!
   З поганої трави не буде доброго сіна.
   Заліз у чужу солому, ще й шелестить!
   Ти йому по-свійськи, він тобі по-свинськи.
   Стид, хоч і не дим, а очі виїсть.
   Голосок дзвенячий, а совість свиняча.
   І свиня літала б – та неба не бачить.
   Не будь тією людиною, що догори щетиною!
   Комусь ніяково, а йому однаково!
   Ти од його спиною, а воно до тебе рилом.
   Подай палець, а за руку я й сам візьму!
   Од свинячого полку не буде толку.
   Не будь тим, що лізе в тин.
   Свинячі очі болота не бояться.
   Яка совість, така й честь.
   Ось де шапка, он де двері!
   Є квас, та не для вас!
   Кому, кому, а куцому – зась!
   Сьогодні не празник, а ти нам не вказник.
   Не літай, вороно, у чужі хороми.
   Заберіть його геть з одежею!
   Куди кінь з копитом, туди й рак в клешнею.
   Коня кують, а жаба і собі лапу підставля.
   Не до тебе п’ють – не кажи «здоров!».
   Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй.
   Вона знає, що у нас і в борщі кипить!
   Ще книжки в сумці, а вже хлопці на думці.
//-- * * * --//
   Скорий поспіх – людям посміх.
   Зробили б спішно, не вийшло б смішно.
   Стук-грюк аби з рук.
   Косо, криво, аби живо.
   Не квапся проти невода рибу ловить.
   Не хапайся поперед батька в пекло.
   Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо.
   Вовка не вбив, а вже шкуру продає.
   Риба ще у річці, а він до неї вже петрушку кришить.
   Не сунься четвер поперед середи.
//-- * * * --//
   І в ложці не впіймаєш.
   І з-під стоячого підошву випоре.
   На ходу підметки рве.
   Така, що вскочить і вискочить.
   Такий, що із вареної крашанки курча висидить.
   І риби наловить, і ніг не замочить.
   Уміє так зробить, що і вовк ситий, і кози цілі.
   Він що кішка, як ти його не кинь, а він все на ноги встає!
   Уміє піймати вовка за вухо.
   Йому і чорт не брат.
   Тільки що зірок з неба не зніма.
   Де не посій, там і вродиться.
//-- * * * --//
   Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.
   Гадюку, як не грій, вона все одно вкусить.
   Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться.
   Словом, як листом, стеле, а ділом, як голками, коле.
   Говорить прямо, а робить криво.
   Ходить мовчки, кусає по-вовчи.
   Підлеслива людина – гадюка під квітками.
   Повзком, де низько, тишком, де слизько.
   Потайного собаки гірш треба боятися.
   Поможи, боже, і нашим, і вашим.
   Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
   Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка.
   Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка.
   Вкусить і кров замовить.
   Дивиться лисицею, а думає вовком.
   На словах, як на цимбалах.
   Янгольський голосок, та чортова думка.
   М’яко стеле, та твердо спати.
   Водить за ніс, а правди не скаже.
   В очі співає, а позаочі лає.
   Не довіряй вовку череду.
   Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
   Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.
   Ти йому не вір, бо то звір, як не вкусить, то зляка.
   Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті.
   Біда вівцям, де вовк пастух.
   Лихо вовкові – зачинили його між вівці!
   Пожалів вовк кобилу – зоставив хвіст і гриву.
   Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.
   На мед люди мух ловлять.
   На язиці медок, а на думці льодок.
   В очі любить, а за очі гудить.
   Старого лиса не виведеш з ліса.
   Телят боїться, а воли краде.
   Сам лежить у калюжі, а кричить: «Не бризкай!»
   Не того вина, кого нема.
//-- * * * --//
   Моє діло теляче: наївся і в хлів.
   Хай вам риба і озеро.
   Моє діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйсь.
   Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти.
   Мені аби місяць світить, а зорі як хочуть.
   Похвалити не вмію, погудити не смію.
   Такому й муха на заваді.
   Його і кури загребуть.
   Тихший води, нижчий трави.
   Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
   Святе та боже – на чорта похоже.
   Дає собі на носі грати.
   Під попелом і жару не знати.
   Тихий-тихий, а в вухо влізе.
//-- * * * --//
   Чисто бреше – і віяти не треба.
   Не бачила оком, то не бреши язиком.
   Брехати – не ціпом махати.
   Два брехуни одної правди не скажуть.
   Поневолі баба клянеться, коли бреше.
   Се ще вилами на воді писано, а граблями скороджено.
   Хто уміє брехати, той уміє і красти.
   За погані речі треба бити в плечі.
   Поганий дзиґар одно показує, а друге б’є.
   Брехливу собаку чути здалека.
   Збреше і оком не зморгне.
   Брехач з мухи слона зробить.
   Як маєш збрехати, то краще змовчати.
   Брехні слухають, а брехунів б’ють.
   Таке говорить, що й собака з маслом не з’їсть.
   В закритий рот муха не влетить.
   Шкіра на чоботи, язик на підошви.
   Стільки наговорив, що і в шапку не збереш.
   Банделюки гне, а ляси точить.
   Плете, що слина до губи принесе.
   Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні.
   Говорила небіжка до самої смерті, та все чортзна-що.
   Сім верст до небес, і все пішки.
   Хоч варила не варила, аби добре говорила.
   Аж до діброви чути ваші розмови.
   Інший торочить, як дратвою строчить.
   Наша казка гарна, нова, починаймо її знову.
   Порожній млин і без вітру меле.
   Переливає з пустого в порожнє.
   Нащо нам музики, коли в нас довгі язики.
   Присягалися сліпці, що своїми очима бачили.
   Сорока сороці, ворона вороні, грак гракові, дурак дуракові.
   Одна збрехала, друга не розібрала, а третя по-своєму перебрехала.
   Ніхто не знає, лише дід та баба, та й ціла громада.
   За що купив, за те й продав.
   Що на умі, то й на язиці.
   Бесіди багато, а розуму малувато.
   У короткого розуму язик довгий.
   Млин меле – мука буде: язик меле – біда буде.
   Пам’ятаю, як нині, що торік десятий понеділок був у п’ятницю.
//-- * * * --//
   У дурного хазяїна і колесо з воза крадуть.
   Дурний і в Києві не купить розуму.
   Нема гіршого ворога, як дурний розум.
   Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
   Розуму палата, та ключ від неї загублений.
   Не тямить голова, що язик лепече.
   Дурний собака і на хазяїна бреше.
   Осла взнаєш по вухах, а дурня – по балачках.
   За дурною головою і ногам нема спокою.
   Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
   Розумна голова, та дурню попалась.
   Навіщо й покришка, коли горщик пустий.
   Густо дивиться, та рідко бачить.
   Раденький, що дурненький.
   Тільки знає, ще з миски та в рот.
   Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
   Не свисти, а то в твоєї жінки буде дурний чоловік.
   Дурні лише в казці щасливі.
   Виріс, а розуму не виніс.
   Борода виросла, а розуму не принесла.
   Шия з намистом, а голова зі свистом.
   Сила воляча, а розум курячий.
   Сильний ведмідь, а дуги не зігне.
   Як напише один дурень, то сто розумних не розбере.
   Порожній посуд здаля дзвенить.
   Дурному в голові все горобці свищуть.
   Дурному море по коліна!
   Дурня і в церкві б’ють.
   Дай дурню товкач, він і вікна поб’є.
   Дурень з дурнем зустрічались, один одним дивувались.
   Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться.
   Треба йому ще сім літ свині пасти!
   Рости, сину, хоч дурний, аби великий!
   Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
   Куди вітрець, туди й розумець.
   На голові блистить, а в голові свистить.
   Ворона за море літала, а розуму не набрала.
   Верба хоч і товста, але зсередини пуста.
   Як нема в голові, то на базарі не купиш.
//-- * * * --//
   Ні в поле не бери, ні вдома не лиши.
   Ви мене просіть, а я ніби не хочу.
   Забажалося печеного леду.
   Командує, як свиня мішком.
   Хоч миску з пирогами, хоч дідька з рогами.
   Захоче – на гору доскоче, а не схоче – з гори не скоче.
   Сирого не їм, печеного не хочу, вареного не можу.
   Хоч того самого, аби в другу миску.
   Знала кобила, нащо воза побила – щоб новий був!
   Іще той ся не вродив, щоби йому догодив.
   Не хочу в ворота, розбирайте тин.
   Шукає з-під дохлого коня підкову.
   Мабуть, з лівої ноги встав.
   Того мені бажається, чого вдома не мається.
   Захотілось – запрягайте, розхотілось – випрягайте!
   Хто в ліс, а хто – по дрова.
   Хто із ступою, а я з товкачем.
   Ти йому – «стрижене», він тобі – «голене».
   Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.
   Хоч кілка на голові теши, а він своє.
   Хоч гавкай на нього – нічого не вдієш.
   Се таке, що не уступить ні кінному, ні пішому.
   Хоч на споді лежатиму, а в вічі клюватиму.
   Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!
   Ти його хрести, ти його святи, а воно в болото лізе.
   Нехай книш, аби не паляниця.
   Нехай буде гречка, аби не суперечка.
   А таки буду проти шерсті стригти.
   І знову за рибу гроші.
   Уперта коза вовку користь.
//-- * * * --//
   Хіба, що сіре, те й вовк?
   З телячим хвостом у вовки не сунься.
   Лякає мишка кицьку, а сама з нори не вилазить.
   Коли страшиш – сам не бійся.
   Плохий заєць і пінька боїться.
   Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
   Боязливому по вуха, сміливому по коліна.
   Всіх би перегнав, та боїться бігти.
   Як боїшся горобців, то не сій проса.
   З переляку душа в п’ятки утекла.
   У лісі вовки виють, а на печі страшно.
   Добре того лякати, хто боїться.
   Для миші й кішка звір.
   Погано, хто боїться: лиха не мине, ще й натремтиться.
//-- * * * --//
   Злості повні кості.
   Не клади в рот руки без рукавиці, бо відкусить.
   Якби міг, то в ложці води утопив би.
   Ледве від сімох відгавкалась.
   Не з доброї муки зліплений.
   Шаленая муха вкусила за вухо.
   Сердиться, ніби йому пес ковбасу з’їв.
   Сама б собі за це їсти не дала.
   По парі пізнати, чим серце кипить.
   Якби на кропиву не мороз, вона б іще жалила.
   Якби свині роги, весь мир переколола б.
   Гадюка як не вкусить, то засичить.
   Жалить, як кропива, і колеться, як їжак.
   За лучинку знайде причинку.
   Баба з кованим носом.
   І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива.
   Серце з перцем, а душа з часником.
//-- * * * --//
   Зачепилася за пень – простояла цілий день.
   Одне «зараз» краще трьох «потім».
   У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.
   Поки приберешся, то бояри й мед поп’ють.
   Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.
   Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
   Як до діла, так і сіла.
   Сів і прилип, як до смоляної лавки.
   Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
   Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.
   Під дощ хати не криють, а коли ясно – і сама не тече.
   Не так лінь, як неохота.
   Працює через пень-колоду.
   Що напряла, та й те миша вкрала.
   Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
   Так хочеш робити, як собака орати.
   Б’ють не лежачого, а ледачого.
   На цьому далеко не поїдеш – де сядеш, там і злізеш!
   Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
   Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.
   Готовеньке й кішка з’їсть.
   Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда.
   Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.
   У нероби завжди неврожай.
   Думкою в небі, ногами в постелі.
   Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
   Як їв – то аж упрів, а як працював – то аж задрімав.
   Їсть за вовка, робить за комара.
   На роботі умліває, а біля миски упріває.
   У лінивого піч до спини пристала.
   Не б’є, не лає, та ні про що й не дбає.
   Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
   Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
   Лежачий камінь мохом обростає.
   Лежачий зайця не піймає.
   День гуляє, три слабий, а на п’ятий – вихідний.
   Спиш, спиш, а спочити ніколи!
   Спать до обід, то присниться і ведмідь.
   Як спати до дня, присниться бридня.
   Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
   Як спить, то не їсть, а як їсть – не дрімає.
   Виспався, та не вилежався.
   Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
   В роботі «ох», а їсть за трьох.
   Кожух лежить, а дурень дрижить.
   Ото й горе, що риба в морі.
   Сюди тень, туди тень – та й минув увесь день.
   Посидь, сусідко, ще трохи видко.
   Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.
   Покіль будуть бариші, не стане в баби душі.
   Люди жать, а ми лежать.
   Він би й рад косити, та нікому косу носити.
   Ледача шкапа скрізь припинки має.
   Ховається від роботи, як пес від мух.
   І за холодну воду не береться.
   П’ятий день не робим, а два відпочиваєм.
   Зробиш, та в свинячий голос.
   Тільки ґав ловить та витрішки продає.
   З лежі не буде одежі, а за спання не купиш коня.
   Ледаще на віник та на смітник годяще.
   Ледачий, хоч по смерть посилай.
   Як голоден – робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.
   Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє.
//-- * * * --//
   Чи так, чи не так, а не буде з риби рак.
   Замкнув вовка межи вівці – нехай тюрму знає!
   Сидить, надувається, вперед п’ятами озувається.
   Чи не діло учинив, на свиню хомут надів!
   Зробив – на собаку мале, на кішку – велике.
   Шиє та поре, та все ниткам горе.
   Так до діла, як свиня штани наділа.
   Курям на сміх.
   Ні пришити, ні приліпити.
   Не варт і печеної цибулі.
   Ні риба, ні м’ясо – і в раки не годиться.
   Ні попові, ні наймитові.
   Ні до ліса, ні до біса.
   Ні в тин, ні в ворота.
   Ні до ладу, ні до прикладу.
   Ні сюди Микита, ні туди Микита.
   Ні богові свічка, ні чортові кочерга.
   Лясь батогом по воді чи смуг не знайти?
   Воно б добре, та нікуди не годиться.
   Купив хрону до лимону.
   Проміняв бика на індика.
   Ні врізать, ні доточить.
   Приший кобилі хвіст.
   Хоч кобилу вовки з’їли, та голоблі цілі.
   За деревами й лісу не бачить.
   Як коня вкрали, він стайню замкнув.
   Як загнав на слизьке, то про підкови згадав!
   По хаті ходить, а дверей не знайде.
   Ото ткач: нитка рветься, а він в плач.
   Ні з губи мови, ні з носа вітру.
   Ні швець, ні жнець, ні на дуду грець.
   Тобою так запоможешся, як кулаком на воду обіпрешся.
   Де не повернеться, золоті верби ростуть.
   Де вже нашому теляті та вовка піймати!
   Пішов на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.
   Лучив ворону, попав у корову.
   Попав пальцем у небо, аж бомкнуло.
   Хату обдирає, та сіни лагодить.
   З неба зорі хватає, а під носом не бачить.
   Ухопив місяці зубами.
   І шити, й варити, і завтра Великдень!
   Так добре готує, що й собаки не їдять.
   За вкус не берусь, а гаряче буде.
   Такий хліб удався – закалець на палець.
   Винувата діжа, що не смакує їжа!
   Стовкла воду в ступі!
   Писав писака, що не розбере й собака.
//-- * * * --//
   Минулася котові масниця.
   Прийшов по хвилі – вже й миски помили.
   По бороді текло, а в рот не попало.
   З чим прийшов, з тим пішов.
   Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.
   Ходив три дні, та виходив злидні.
   Плив, плив, а при березі втопився.
   Хоч плач, не плач, а вийшло – як бач.
   Хто кислиці поїв, а в кого оскома.
   Б’ють і плакать не дають.
   Напасть і на гладкій дорозі здибле.
   Од напасті не пропасти.
   Така-сяка напасть, а спати не дасть.
   Не стало тії курочки, що несла золоті яєчка.
   Плюснуло, луснуло та й нема.
   Втікав од вовка, а попав на ведмедя.
   На жито орали, а й гречки не мали.
   Як пішла пішаком, так і прийшла з порожнім мішком.
   Як не наївся, то не налижешся.
   Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали!
   Хоч в лоб, хоч по лобові.
   Трапилось раз на віку бобове зерно курці і тим удавилась.
   Були у кози роги, та стерлися.
   Звідки прийшло, туди й пішло.
   Що з воза впало, те пропало.
   Не так шкода, як невигода.
   Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.
   З калюжі в болото.
   Три дні ходні, а до обіду празник.
   Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся.
   Було, та загуло.
   І злодія не було, а батька вкрадено.
   Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало.
   Не мала баба клопоту, то купила порося.

Їжа. Пиття

//-- Голодний, голод --//
   Голод – великий пан.
   Голод і бреше і краде.
   Голод на добро не навчить.
   Голод не знає ні свата, ні брата.
   Голодний горобець залізе і в горнець.
   Голодному кожна страва добра.
   Голодному не спиться, а хліб сниться.
   Доки багатий стухне, бідний з голоду опухне.
   Проголодаєшся – хліба дістати догадаєшся.
//-- Ситий --//
   Водою ситий не будеш.
   Повар від запаху ситий.
   Сердите не буває сите.
   Ситий голодного не розуміє.
//-- Бублик --//
   Там публіка – сім душ на півбублика.
   Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині дірка.
//-- Калач --//
   Звабиш калачем, не відженеш і бичем.
   Навчить біда калачі з салом їсти.
   Нагодують калачем, та й в спину рогачем.
//-- Паляниця --//
   Паляниця – хлібові сестриця.
   Паляниця – як пух, як дух, як милеє щастя.
   Яка пшениця, така й паляниця.
//-- Паска --//
   Добра паска, як є ковбаска.
   Буде Великдень без гречаної паски.
   Не тобі пеклася паска, то тобі досталось з’їсти.
//-- Хліб --//
   Аби хліб, а зуби знайдуться.
   Без солі, без хліба немає обіда.
   Без хліба рибка бридка.
   Відрізана скибка до хліба не пристане.
   Гіркий чужий хліб.
   Дарований хліб скоро черствіє.
   Дасть бог хліба, дасть і до хліба.
   Де хліб і вода, там нема голода.
   З неба хліб не падає.
   З чужої торби хліба не жалують.
   Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень.
   Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
   Коли є хліба край, то й під вербою рай.
   Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі.
   Люди – не татари, дадуть хліба і сметани.
   Найсмачніший хліб од своего мозоля.
   Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків.
   Не вчи вченого їсти хліба печеного.
   Не до сорома, як хліба нема.
   Не йдуть од хліба, а йдуть од кия.
   Не сіють вони і не жнуть, а хліб чужий жують.
   Не спиться – хліб сниться.
   Поволі, хлопчику, раз хліба – два рази борщику.
   У хліба коротенькі ноги, та не наженеш.
   Хліба лежачого ніде нема.
   Хліб в дорозі не затяжить.
   Хліб за шлунком не ганяється, а шлунок – за хлібом.
   Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить.
   Хліб на столі, руки свої, тільки їсти.
   Хліб – не зять, як спечуть, так з’їдять.
   Чий хліб їси, того пісню співай.
   Як проголодаєшся, то хліба дістати догадаєшся.
   Як хліб буде, то й все буде.
//-- Кусок, шматок (хліба) --//
   Первий шматок з’їси у смак, а другий уже не так.
   Проханий кусок в горлі як колок.
//-- Вареники --//
   Беззубий – хамелю, хамелю, а вареники з сиром умелю.
   Вже й дрова і вода, коли б сир і мука, то би вареників наварила!
   Ріж мою душу вареником до подушки!
   Сметаною вареників не зіпсуєш.
   Сякі-такі вареники, а все ж кращі галушок.
//-- Пироги --//
   Аби були пиріжки, то найдуться і дружки.
   Де слова масні, там пироги пісні.
   Їж пиріг з грибами, тримай язик за зубами.
   Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися.
   Ледачому животові і пироги вадять.
   Ми люди не горді: нема хліба, давайте пироги.
   Тільки на поріг – так і в зуби пиріг.
//-- Борщ --//
   Борщ, капуста – хата не пуста.
   Борщ да каша – добрая паша.
   Борщ рідкий, лиш ним голову мити.
   Добрий борщик, та поганий горщик.
   З ним борщу не звариш.
   Не велика хиба, що в борщі тільки одна риба.
   Не давай два гриби до борщу, бо переборщиш.
   Не карай, боже, нічим, як борщ ні з чим.
   Свій борщ несолоний ліпший, як чужа юшка.
   Трапиться на віку варить борщ і в глеку.
   У борщі крупина за крупиною ганяється з дрючиною.
   Я люблю усякий борщ, аби з м’ясом.
//-- Каша --//
   Без каші обід сирота.
   Густа каша дітей не розганяє.
   Де каша з маслом, туди нас не гукають.
   Заварив кашу, то не жалій і масла.
   Казали-бо батьки наші, що до шкварків треба каші.
   Каші салом не зіпсуєш.
   Коли ласка ваші, а нам аби каші.
   Смачна кашка, та мала чашка.
//-- Молоко --//
   Єсть молоко, буде й горнятко.
   Літом без молока – як зимою без кожуха.
   Опарився на молоці, то й на воду студить.
   Як з поганим молоком, то краще з водою.
//-- Ковбаси --//
   Всяк ласий на чужі ковбаси.
   Найкраща птиця – ковбаса.
   Як ковбаса і чарка, та минеться сварка.
//-- М’ясо --//
   Дешеве м’ясо – поганий борщ.
   Найліпше м’ясо – свинина, найліпша риба – линина.
   Хоч яке добре м’ясо, а одна погана муха все перепаскудить.
//-- Риба (їжа) --//
   Не велика біда, що без риби середа.
   Добре діло карасі: не поїси, так продаси.
//-- Сало --//
   Живу добре: сало їм, на салі сплю, салом укриваюсь.
   Ні сіло, ні впало, дай, мамо, сало.
   Поки суд та діло, а кошеня сало з’їло.
   Як кусок сала, то і гриб приправа.
//-- Їсти, їжа --//
   Аби було що їсти, можна й на городі сісти.
   Всі люди на одне сонечко глядять, та не одно їдять.
   Де б’ються – утікай, де їдять, там сідай.
   Добра то річ – попоїв та й на піч.
   Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
   І соловей не співає, коли він їсти нічого не має.
   Їж, доки наїсися, та до справи берися.
   Їж, пий, веселися, а за завтра не журися!
   Їли би очі, та губа не хоче.
   Коли хочеш їсти сир і масло, вставай вчасно.
   Купили хріну – треба їсти.
   Млин меле водою, а чоловік живе їдою.
   На то кіт і гладок, що поїв та й набок.
   Наша душа наїсться з ковша.
   Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
   Не того йому шкода, що з’їв, а того, що залишилося.
   Ото ласа їда, з часником лобода.
   Поїмо, подякуємо, а як ще, то й завтра прийдемо.
   Поїмо сьогодні твоє, а завтра всяк своє.
   Попоїв що попало, аби кишка не бурчала.
   Попросили б і сісти, так нічого їсти.
   Радісні вісті, коли кажуть іти їсти.
   Сита душа їсти не хоче.
   Скільки не їж, не розбагатієш, а тільки попузатієш.
   Сласная їда – животу біда.
   Такий з нього їдець, як горобець.
   Ті, що багато їдять, не все бувають товстими, а ті, що багато читають, не все бувають мудрими.
   Ходячи наїсися, а стоячи виспишся.
   Хочеться їсти, та не хочеться злізти.
   Хто ласо їсть, той твердо спить.
   Хто наїсться, а не ляже, тому сало не зав’яжесь.
   Як часто не доїси, то й святих продаси.
//-- Снідати, снідання --//
   Раннє вставання – вчасне снідання.
   Снідав, обідав, а живіт не відав.
   То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи.
//-- Обід, обідати --//
   Добре пісні співати, пообідавши.
   Найміть мене обідати.
   На чужий обід да з своєю ложкою.
   Як дома пообідай, то й у людей дають.
//-- Вечеря --//
   За одним присідом вечеря з обідом.
   Не вечерявши легше, а повечерявши – краще.
//-- Варити --//
   Вари воду, вода й буде.
   Скільки лаптя не вари, а він усе догори.
   Що навариш, то з’їж.
//-- Пекти (хліб) --//
   Хліб печуть, доки піч гаряча.
   Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті.
//-- Сіль, недосіл, пересіл --//
   Додав йому солі до оселедця.
   До нічого не треба ані солі.
   Недосіл на столі, пересіл на хребті.
   Не соли нічиєї рани, то й твоєї не будуть.
//-- Смак, смачний --//
   На любов і смак товариш не всяк.
   Поки не скоштуєш, доти й смаку не вчуєш.
   Смачне не валяється, а хороше не волочиться.
//-- Яйце --//
   Дороге яєчко до Великодня.
   З одного яйця яєчні не буде.
//-- Воду пити --//
   Добра вода, бо не мутить ума.
   То не біда, що п’ється вода.
   Води – хоч топитись, та нема де напитись.
//-- Кисіль --//
   Де кисіль, там я й сів, де пиріг, там я й ліг.
   Буде жалю по кисілю, ми і кваші наїмося.
   За дванадцять верст киселю їсти.
//-- Мед --//
   Аби мед, а мухи налізуть.
   І медок солодок, а язичок дере.
   Ледачого бортника і мед ледачим пахне.
   Мед солодкий, але бджола жалить.
   На губах мід, а в серці лід.
   На мід, а не на жовч люди мух ловлять.
   Не всю медок, що солодок.
   Як там не мед, так там не масло.

Домашнє господарство. Речі побуту

//-- Господар --//
   Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче.
   Без хазяїна і хата сиротина.
   Без хазяїна чужі руки – кочерга.
   В доброго хазяїна й соломинка не пропада.
   Всякий двір хазяйським оком держиться.
   Газда умирає, а ґаздиня другого шукає.
   Господар без жінки, як без очей.
   Господар перший встає, останній лягає.
   Господар, як чиряк, де схоче, там і сяде.
   Де два господарі, там ладу немає.
   Дурний хазяїн каже: «На наш вік стане, а після нас хоч трава не рости».
   З ґаздами – ґазда, з панами – пан, а з свинями – свиня.
   Поганий господар і в своїй хаті змокне.
   На готовім і циган господар.
   Не дім господаря красить, а господар дім.
   Не той господа землі, що по ній броде, а той, хто на ній за плугом ходе.
   Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині – димом.
   У ледачого хазяїна і чоботи з ніг вкрадуть.
   Хто валяється під столом, тому повік не бути хазяїном.
   Хто набакир шапку носить, той господарем не буде.
   Що то за господар, що свого добра не глядить.
//-- Господиня --//
   Без господині хата – що день без сонця.
   Буду господиня хоть над одним горшком.
   Газдиня: три городи – одна диня.
   Господиня три вугли в хаті тримає, а господар лиш один.
   Два дими, два когути і дві господині ніколи не погодяться.
   Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті.
   Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
   Коли є муки повна скриня, то й свиня господиня.
   Лучче будь гарною наймичкою, ніж ледачою хазяйкою.
//-- Господарювати, хазяйнувати, ґаздувати --//
   Вже би ґаздував, якби віко жита мав.
   Догосподарювався до дідівської торби.
   Почав ґаздувати і не стало йому хліба.
   Господарське око бачить глибоко.
   Хазяйське око догляне більше, як чотири наймити.
   В господарстві, як у млині, все щось туркоче.
   В хазяйстві все знадобиться.
   Гультяйство губить хазяйство.
   До господарства треба також доброї голови.
   Мале господарство – малий клопіт, а велике господарство – великий клопіт.
   Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся.
   Дохазяйнувалась Гапка до чортового батька.
//-- Догляд, доглядати --//
   Без догляду земля – кругла сиротина.
   Не доглянеш оком – заплатиш боком.
//-- Двір, подвір’я --//
   В своєму двору і в собаки хвіст трубою.
   Менше на дворі – легше в голові.
   У всякім подвір’ї своє повір’я.
//-- Добро --//
   Добра такого: не знає, в чому й сходить.
   Добра, як з курки молока, а з верби петрушки.
   Зарився в добрі, як свиня в багні.
   За чуже добро вилізе ребро.
   З чужого добра не строїть двора.
   Не те добро, що припасеш, а те що наживеш.
   Тільки й того добра, що на мені.
   Чуже добро страхом огороджено.
   Чужим добром ситий не будеш.
   Як піде добро в двір, то саме йде, а як піде з двору, то хоч і ворота зачини, а не спиниш.
//-- Хата --//
   Без стовпів хата не стоїть.
   Бодай і собака свою хату мала.
   Збудуй хатку з маковини та для любої дівчини.
   Ваша хата, ваша й правда.
   Видко й хати, та далеко чухрати.
   В порожній хаті сумно й спати.
   В хаті наче гуси ночували.
   В хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка.
   Дай, боже, одежу шиту, а хату криту.
   Де мир, там і лад, там є в хаті благодать.
   Дорогая тая хатка, де родила мене матка.
   Із хати світа не оглянеш.
   Коли з топленої хати іде, то й двері кидає.
   Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати – хоч зимуйте.
   Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.
   Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає.
   На ката й хата, як топить нічим.
   На льоду тільки дурний хату ставить.
   Нестатки гонять з хати.
   Само нічого до хати не прийде, крім біди.
   Така хата тепла, що спотієш дрижачи.
   У веселій хаті веселі люди.
   У нас вітер хату мете, сонечко хліб пече, вода сама ллється, все гаразд ведеться.
   Хата господинею красна.
   Хата не льодовня, не годиться снігу наносить.
   Хата – не ворог, коли не запалиш, то не згорить.
   Хата – як покришка: що зговориш, то в хаті повинно пропасти.
   Хоч й рідного тата, але не моя хата.
   Хто нашу хату минає, той щастя не має.
   Хто не ризикує, той хати не збудує.
   Що хата має, тим і приймає.
//-- Своя хата --//
   У своїй хаті й кути помагають.
   В своїм дуплі сиди в теплі.
   Ліпша своя найгірша хата, ніж чужа найпрекрасніша палата.
   Своя хата – не ворог: коли прийдеш, прийме.
   Своя хата й своя доля.
//-- Чужа хата --//
   Бодай ніхто не дочекав у чужім кутку вмерти.
   На світі так буває, що в чужій хаті і тріска побиває.
   Не замітай чужої хижі: дивися, чи твоя заметена.
   Не надійся на чужу хату, бо під тином доведеться умирати.
   Не носи сміття під чужу хату.
   Чужая хата такая, як свекруха лихая.
//-- Хижа --//
   Згоріла хижка, згоріла книжка, нічим ворожить.
   Налагодив дід хижу: то лазили кішки – стали лазить собаки.
//-- Дім, домівка --//
   Де добре, добре, а вдома найліпше.
   Вдома добра постіль і солома.
   В чужому домі будь привітливий, а не примітливий.
   Горе тому, що сидить дармо в дому.
   За морем тепліше, та дома миліше.
   І заєць має домівку, хоч під кущем.
   Не пізно до свого дому й опівночі.
   Спитай у людей, що в тебе дома робиться.
//-- Двері --//
   Ломитися у відкриті двері.
   Не рипай чужих дверей.
//-- Ключ --//
   Золотий ключ кожний замок отворить.
   Масний ключ і заіржавлену браму отворить.
//-- Стіна --//
   Люди забувають, що стіни часто вуха мають.
   Ні тієї стіни не достав, ні од тої стіни не одстав.
   Товста стіна, та не гріє.
//-- Піч --//
   З одної печі, та не однакові калачі.
   З своєї печі і дим солодкий.
   Не хвалися піччю в нетопленій хаті.
//-- Ліжко --//
   Як хто собі ліжко постелить, так і вигріється.
//-- Віник --//
   Барвінок на вінок, а полин на віник.
   Задали пам’ятку, що до нових віників не забуде.
   Новий віник добре замітає.
//-- Мітла, мести --//
   Кожна мітла мете по-своєму.
//-- Сміття --//
   Кожний на своїм сміттю пан.
//-- Бочка --//
   Лучче в бочці, ніж у чужій глотці.
   Тим бочка смердить, чим налита.
//-- Міх, мішок --//
   Дірявого міха ніхто не напхає.
   Порожній мішок плечі муляє.
   Шовковою ниткою мішка не зашивай.
//-- Скриня --//
   Сховав у свинську скриню.
   Як повна скриня, то й миш господиня.
//-- Перелаз --//
   Від нас до вас – перелаз.
   Низький перелаз – усім людям дорога.
//-- Ворота --//
   Ворота запреш, а людям рота не запреш.
   Де ворота скрипливі, там баби сварливі.
//-- Криниця, колодязь --//
   В криницю воду лить – тільки людей смішить.
   Нащо до криниці лляти водиці.
   В живому джерелі вода студена.
   Криниця і та висихає.
   Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
   Пізно колодязь копати, як хата горить.
   Силою колодязь копати – води не пити.
   Як напився, то до криниці задом обернувся.

Природа. Її явища

//-- Земля --//
   Більше землю удобряй – будеш мати урожай.
   Дай землі, то і вона тобі дасть.
   Земля дає все і забирає все.
   Земля багата – народ багатий.
   Земля – наша мати, всіх годує.
   Земля найбагатша, вода найсильніша.
   Земля слухом повна.
   Земля – тарілка, що покладеш, те й візьмеш.
   Земля – трудівниця, аж парує та людям хліб готує.
   Не випускай землі з рук, бо діти прокленуть.
   На добрій землі хліб сіють, а на плоху гній возять.
   На добрій землі що посієш, то й вроде, на добрі зуби що вкинеш, то і з’їсть.
   На лихій землі зілля не росте.
   На пустій землі бур’ян росте.
   На чиїй землі живеш, того і воду п’єш.
   На чорній землі біла пшениця родить.
   На чужій землі не доробиш хліба.
   Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.
   Там така добра земля, що дитину посади, то виросла б.
   Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
   Хто на землі сидить, той не боїться, що впаде.
   Чия земля, того й хліб.
   Яка земля, такий і хліб.
//-- Гора --//
   Де високі гори, там глибокі доли.
   Гора з горою не сходиться.
   Гора має вуха, а ліс – очі.
   Гору хвали, а низ ори.
   З гори вскач, а на гору хоч плач.
   І за горами люди живуть.
   І крута гора, та забудеться, а лиха біда та й збудеться.
   Не вдержались на горі, а під горою не вдержишся.
   Як не прийшла гора до Магомета, то Магомет прийшов до неї.
//-- Поле – ліс --//
   Поле бачить, а ліс чує.
   Поле видне та глухе, а ліс темний та чуйний.
   Як листя жовтіє, ліс і поле смутніє.
//-- Поле (рілля) --//
   Поле працю любить.
   Не лякайся туманів – виїжджай у поле рано.
   Поля, що й курці лапкою нема де ступити.
   Дома мене не лиши і з собою не бери.
   Усе теє пригодиться, що на полі корениться.
   Хто полю годить, тому жито родить.
//-- Небо --//
   Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
   Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
   Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
   Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
   Як небесна височина, так морська глибина.
//-- Місяць --//
   Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче.
   Від місяця не зріє пшениця.
   І місяць світить, коли сонця немає.
   Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.
   Місяць – бурлацьке сонце.
   Місяць – отець, звізда – матка, сонце – їх дитятко.
   Світить місяць, та не гріє.
//-- Сонце --//
   Загляне сонце і в наше віконце.
   Досить одного сонця в небі.
   Зимове сонце – як серце мачухи: світить, та не гріє.
   Доки сонце зійде, роса очі виїсть.
   Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
   І на сонці є плями.
   Коли сонечко пригріє, то й трава зазеленіє.
   Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
   Не на тебе самого сонце світить.
   Сонце – батько, а місяць – вітчим.
   Сонце встане, то й ранок настане.
   Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскрешає.
   Сонце на всіх однаково світить.
   Сонце низенько, то й вечір близенько.
   Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
//-- Тінь --//
   Від своєї тіні ся не сховаєш.
   І найменший волос свою тінь кидає
   Нема тіні без світла.
//-- Вода --//
   За холодну воду не візьметься.
   Ані священною водою не відхрестишся.
   Вода ума не мутить та й голови не смутить.
   Ваша вода мокра, ще й зимна.
   Вивели його на ситу воду.
   Від великої води надійся шкоди.
   Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.
   Він без кінця воду варить.
   Він у десятьох водах митий.
   Вода греблю рве.
   Вода в решеті не встоїться.
   Вода все сполоще, крім лихого слова.
   Вода одному забирає, а другому лишає.
   Вода на мій млин.
   Вода, що скоро збігає, отрути не лишає.
   Водою млин стоїть, та од води погибає.
   Води, хоч мийся, ліса, хоч бійся, а хліба, хоч плач.
   Вчорашньої води не догониш.
   Глибока вода не каламутиться.
   Глянь у воду та на свою вроду.
   За водою підеш, то й не вернешся.
   З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.
   І вода як на місці стоїть, то засмерджується.
   Коло води ходивши, не можна, щоб не замочиться.
   Зелена трава – недалеко вода.
   Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
   Не вір воді, бо втопишся.
   Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.
   Прийшло з води, пішло з водою.
   Пролиту воду назад не збереш.
   Тиха вода високі береги підмиває.
   Тут така вода, що в ній дна нема.
   Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.
   Як води боятися, то не купатися.
   Капля по каплі і камінь довбає.
   Яка вода м’яка, а камінь згложе.
//-- Болото --//
   Аби болото, а чорти найдуться.
   Де болото, там і чорт сидить.
   Чорт болото запалив, та нікому гасити.
   Болото по вуха.
   В болото влізти легко, а назад хоч воли випрягай.
   Витягни біду з болота, а вона тобі на голову сяде.
   Нема села без болота.
   Ліпше своє болото, як чуже золото.
   Хто в болото лізе, того ще й піпхнуть.
   Хто обкидає болотом других, у того руки брудні.
   Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає.
   Хто шукає за болотом, той знайде його.
//-- Море --//
   В морі тому води багато, що її ніхто не п’є.
   Нащо в море воду лити, коли море повне.
   Сиди у моря та жди погоди.
   За море по зілля пішов.
   З малих крапель родиться море.
   Ложкою моря не вичерпати.
   Море – наш хліб і наше поле.
   Корабель топить не море, а вітри.
   Не шукай моря – в калюжі втопишся.
   Роздайся, море, тріска пливе.
   Хвали море, а держися землі.
   Хто переплив море, той знає горе.
//-- Ріка --//
   Глибока річка, як думка, йде спокійно.
   Де ріки текли, там і будуть.
   Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
   Одна ріка – просто вода, а много рік – море.
   Правдива заслуга, як велика ріка, що глибше, то тихіше йде.
//-- Вогонь --//
   Без вогню пече.
   Він би за нього в огонь скочив.
   Вогонь олією не гасять.
   Вогонь – біда і вода – біда, а без вогню і без води ще більше біди.
   Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.
   Вогонь – то брат води.
   Трудна згода, де вогонь і вода.
   В сіні вогню не сховаєш.
   Вогонь соломину любить до загину.
   Вогонь кочерги не боїться.
   В огні випробовують золото.
   Вогню під полою не понесеш.
   Вогонь мститься, як його не шануєш.
   Гаси вогонь, поки не розгорівся.
   Добре вогонь горить, як є чим підпалить.
   На готовому вогнищі добре вогонь класти.
   З вогнем не жартуй і воді не вір.
   Від дощу – не в воду, а від вогню – не в полум’я.
   З одного поліна вогню не розложиш.
   На сухе дерево і вогонь падає.
   Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре і сухе.
   Криком вогню не вгасиш.
   Хоч і в терновий огонь клади його, то не згорить.
   Не дуй на огонь, коли хоч, аби згас.
   Не носися з вогнем, бо сам спечешся.
   Хто дує в огонь, той діждеться іскор в очах.
//-- Дим --//
   Багато диму – мало тепла.
   Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся.
   Звідки дим, звідти й полум’я.
   Головня мала, а диму повна хата.
   По диму вогонь пізнають.
   Тікав від диму та впав у вогонь.
//-- Жар --//
   І жар блищить, та в руки пече.
   Під попелом і жару не знати.
//-- Іскра --//
   Зла іскра і поле спалить, і сама згасне.
   І найменша іскорка зродить найбільший вогонь.
   І в попелі іскра буває.
   І лід дасть іскру, як дуже потерти.
   Не кидай іскри в солому, бо солома згорить і село спалить.
   Пожежа постає з іскри.
//-- Горіти --//
   Коло сухого дерева й сире згорить.
   Воліє згоріти, як має зогнити.
   Земля горить під ногами.
   Одна головня не горить, а тільки тліє.
   Одного поліна в печі не розпалиш.
   Де горить, там гаси, а де димить, там ся стережи.
   Де горить, там не треба піддувати.
   Коли дрова горять, тоді і кашу вари.
   Криві дрова, та добре горять.
   Що горить, то не мерзне.
   Що має згоріти, то не потоне.
   Що не горить, того не треба гасити.
//-- Погода --//
   Буває год, що на день сім погод.
   Буде погода: насподі болото, а зверху вода.
   Буде погода, як не потече з неба вода.
   В погоду і смутний повеселіє.
   От була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день лив дощ цілий день.
   По бурі приходить красна погода.
   Погода: один день блисне, а сім день кисне.
   В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху йде.
   Тиха погода, хоч мак сій.
   Як пройде негода, то стане краща погода.
//-- Буря --//
   Буря і дуба валить.
   Плювком бурі не спиниш.
   Чим більша буря, то скоріш проходить.
//-- Вітер --//
   Валиться з ніг від самого вітру.
   Вітер свистить у кишенях.
   Вітер дує, хоч не знає, що погоду він міняє.
   Вітер не дме, то й очерет не шумить.
   Вітер йому свище в голові.
   Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
   За вітром у полі не вгонишся.
   Гуляй, вітре, по полю, я буду з тобою.
   Проти вітру попелом не кидати.
   Загустий вітер на рідку одежу.
   З вітром прийшло, за вітром і пішло.
   Кожний вітер по-своєму дує.
   Коли вітер повіє, легко очі запорошити.
   Куди вітер дме, туди й гілля хилиться.
   Мені все вітер в очі – як вдень, так і вночі.
   Натягай вітрила, поки вітер віє.
   Не всякі сліди вітер піском заносить.
   Не давайся кожному вітру повівати.
   Південний вітер – бідним батько.
   Хто сіє вітер, збирає бурю.
   Хто на вітер сіє, вітром жити вміє.
//-- Грім --//
   Багато грому, а мало дощу.
   Від грому і в воді не сховаєшся.
   Грім б’є у високе дерево.
   Грім гучний, а дощик малий.
   Грім такий, що хоч тури гони, то не почують.
   Де грім гуде, там мокне хтось.
   І в погоду часом грім ударить.
   Не все дощ іде, як гримить.
//-- Дощ --//
   Від дощу під борону не сховаєшся.
   Добре дивитися на дощ, стоячи під дахом.
   Дощ у жнива – як п’яте колесо до воза.
   Прийде пора: поллє дощ, як з відра.
   Дощ – не дубина, а я не глина.
   Дощ вимочить, сонечко висушить, буйні вітри голову розчешуть.
   Із стріх не капає, коли дощ не паде.
   На дощі змокнеш і в плащі.
   Не треба дощ просити, він прийде, як будем косити.
   Дощу тут ждуть, а він іде, де жнуть.
   Хоч воду лий в очі, то скаже – дощ іде.
   Чоловік не з солі, від дощу не розтопиться.
   Як нема дощу в час, то нема і хліба в нас.
//-- Хмара --//
   Без хмари дощ не приходить.
   З велекої хмари малий дощ буває.
   Не все хмариться, колись і виясниться.
   Не всяка хмара з громом, а хоч і з громом, то, може, й не гряне, хоч і гряне, то не по нас, а як по нас, то, може, тільки опалить, а не вб’є.
//-- Завірюха --//
   До завірюхи треба кожуха.
   Тріщить варуха, бережи ніс та вуха.
//-- Мороз --//
   Мороз і залізо рве та на льоту птицю б’є.
   Мороз кріпшить, бо лід тріщить.
   Мороз поза спиною пішов.
   Надворі такий мороз, що стояти не мож.
   Слабка роса проти морозу.
   Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
   Хто бореться з морозом, у того завжди вуха мерзлі.
//-- Сніг --//
   Нема снігу – нема сліду.
   Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.
   Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
   Як сніг упаде, то й пастух пропаде, як сніг розтане, то пастух устане.
   Як сніг сіє, то і піч дубіє.
//-- Грітися --//
   Ні знобить, ні гріє.
   Грівся циган в нереті та й зубами стукав.
//-- Пекти --//
   Кого не пече, той не відсувається.
   Як добре припече, то таки утече.
//-- Піт --//
   Доти не впрієш, доки не вмієш.
   Кому до поту, а кому в охоту.
   Поки не впріється, поти не зігріється.
   Чужим потом не нагрієшся.
//-- Тепло --//
   Де тепло, там і добро.
   Коли любиш тепло, то терпи й дим.
   Так тепло, аж пара кості ломить.
//-- Холод, холодно --//
   В зимовий холод кождий молод.
   Губи аж бринять від холоду.
   І холодно, і голодно, і додому далеко.
   Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш.
   Так холодно, що якби не вмів дрижати, то замерз би.
   Холодно, одягшись в одно, а хоч удвоє та обидва худоє, то все одно.
   Холодно в хаті, хоч вовків ганяй.
   Холод не терпить голоду.
   Що за холод, як козак молод.
//-- Мерзнути --//
   В ліс не з’їздиш, то й на печі замерзнеш.
   Мерзлякуватому й на печі холодно.
   Під тобою лід розтає, а підо мною мерзне.
   Так замерзло, хоч тури гони.
//-- Мокнути --//
   Мокрий дощу не боїться.
   Обмок, як вовк, обкис, як лис, обмерз, як пес, та все задурно.
   Хто змок, той води не боїться.
   Скаже сухо, то буде по вухо.

Тварини. Птахи. Звірі

//-- Худоба, скотина --//
   В дорозі, в гостині пам’ятай о худобині.
   Коби так за худобину, як за дитину.
   Не будь тією скотиною, що догори щетиною.
   Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
   Рогатої скотини – вила та граблі, хорошої одежі – мішок та рядно.
   Хто худобу б’є, той потім без неї буде.
   Хто не має худоби, не знає хвороби.
   Худоба – німина, що і болить, не вміє сказати.
   Мулить йому очі чужа худоба.
//-- Тварина --//
   Всякої тварі по парі.
   І тварина розумна, дарма, що не говорить.
//-- Баран --//
   Барана стрижуть, а козлу навішки дають.
   Добрий баранчик, та по-вовчому виє.
   І баран буцне, як зачепиш.
   Куди баран, туди й вівця.
   Не робись бараном, бо вовк з’їсть.
   Сім літ барана пасла, та не було ні сира, ні масла.
   Старий баран має твердий ріг.
//-- Вівця --//
   Біда вівцям, де вовк пастушить.
   Більше дасть вовни дурна овечка, як мудрий цап.
   Блудна вівця – вовча вечеря.
   Буває і від гарного отця родиться дурна вівця.
   Вівця, як бджола, дає один прибуток.
   Він овечу натуру має.
   Голу вівцю не стрижуть.
   Добра штука оті вівці: і кожух і свита, і губа сита.
   Дурна вівця і перед вовком висповідається.
   Зробися овечкою, а вовки будуть.
   Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
   Одна паршива вівця всю череду заразить.
   Сива вівця теж родить чорне ягня.
   То не вівця, що з вовком пішла.
   Цілу вівцю на голові носить.
   Ходить як овечка, а буцькає, як баран.
   Чия вівця, того й вовна.
   Як на вівці шкіри не стане, то на чім вовна виросте.
//-- Ягня --//
   Дай боже ягняті вовка з’їсти.
   Доти ягнятка скачуть, поки матір бачать.
   Рівня ягня проти коня.
//-- Бик --//
   Бика голова не боліла, як корова теля родила.
   Бик забув, як телятком був.
   Був колись бик, та звівся на смик.
   Бугай реве і відмідь реве – хто кого дере і чорт не розбере.
   Від чого бик брикає, від того кінь здихає.
   Заправляй молодого бика до плуга, бо старого не заправиш.
   З бика не надоїш молока.
   Згода: бика за індика.
   Най той бик здохне, що його корова б’є.
   У бика довгий язик, та говорити не годен.
   Як товста шия у бика, так тоненька в мужика.
//-- Віл --//
   Без вола хата гола.
   Біда тобі, воле, коли тебе корова рогом коле.
   В голоблях так тягне чорний, як і білий.
   Віл за сідлом, а кінь за ярмом зітхає.
   Вола дарують без ярма.
   Вола кличуть у гості не мед пити, а воду возити.
   Вали на воли – усе повезуть.
   Воли і корови в ліс, а поперед очі біс.
   Воли пасти – не ведмедя водити.
   Волові роги не тяжкі.
   Волом зайця не здогониш.
   Гей, воли, коло плота, яка плата, така й робота.
   Дмись, не дмись – волом не будеш.
   Доброго вола у ярмі пізнають.
   З вола дві шкури не деруть.
   І віл над силу не потягне.
   Коли віл пропав, то пропадай і ярмо.
   Котрий віл тягне, того ще й б’ють.
   Не ходять ясла за волами, а воли за яслами.
   Одним волом не наробишся.
   Пізнаєш вола, як на ногу наступить.
   Солом’яним волом не орати, сінним конем не їздити.
   Способен волам хвости крутить.
   Старий віл борозни не псує.
   У кого віл та коса, у того і грошей киса.
   Хіба воли ревуть, як ясла повні.
   Чухайся віл з волом, а кінь з конем.
   Як віл не мудрив, а плуг тягне.
//-- Корова --//
   Аби коровка, буде і вірьовка.
   Біда тому дворові, де наказує корова волові.
   Думала, чого корова не реве, а її дома нема.
   Чорна корова, а біле молоко дає.
   Кожна корова своє теля лиже.
   Корова і та рикає, як теля здохне.
   Коли корова, не надівай сідла.
   Корова в дворі – харч на столі.
   Корова в теплі – молоко на столі.
   Корова в дійницю сама молока не наллє.
   Корова тим рогом чухається, який має.
   Корова, що дуже реве, мало молока дає.
   Корову не накормиш – молока не надоїш.
   Лиха та корова, що своє теля боде.
   Не голодна корова, коли під ногами солома.
   Нема сіна, то корова й стріху буде гризти.
   Од бодливої корови і телята бодять.
   Поведу я коровку до вовка, щоб не боліла головка.
   У корови молоко не скисне.
   У ялової корови молока не випросиш.
//-- Теля --//
   Буває, що й теля вовка хапає.
   Він, як теля, хто його погладить, того і лиже.
   Дав бог теля, та не дав хліва.
   Дай, боже, нашому теляті вовка з’їсти.
   Добре теля дві корови ссе, а зле – ані єдної.
   Золоте теля потягне більше, як великий бик.
   З телячим хвостом у вовки не сунься.
   Лисе теля уродилося, лисе і згине.
   Теля хоче бути мудріше, як корова.
   Телят боїться, а воли краде.
   Теля ще не вродилось, а тесть зятеві дарує.
   Через бабині телята не мож вовкові в город подивитись.
//-- Кінь --//
   Був кінь, та з’їздився.
   Хто бува на коні, бува і під конем.
   Бувши конем та стати волом.
   Великий татарський кінь, а дурний.
   Він коня шукає, а кінь його виглядає.
   Гладь коня вівсом, а не батогом.
   Дай коневі вівса, а гони його, як пса.
   Де кінь покачається, там хоч шерсть та останеться.
   Добрий коняка: повезе, куди хоч – тільки недалеко; поклади, що хоч – тільки небагато.
   Завтраками циган коня годував, то він і здох.
   З доброго коня не шкода і впасти.
   З коня на осла зійшов.
   З кишені коня не нагодуєш.
   Знав кінь, нащо оглоблі бив.
   З чужого коня серед дороги злізай.
   І золоті удила коневі не милі.
   І сліпа коняка везе, як видющий на возі сидить.
   Кінь на чотирьох ногах та спотикається.
   Кінь кобили не вб’є.
   Кінь не видасть – і ворог не знайде.
   Кінь – не хлібороб, не коваль, не плотник, а перший на селі роботник.
   Коли кінь, то вези, а коли корова, то давай молока.
   Коли коня імають, шапку перед ним знімають.
   Коневі овес не тяжкий.
   Коневі роса – ліпше вівса.
   Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дразни, коли хоч, щоб статкували.
   Куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом.
   Куди коні, туди і віз.
   Ледача шкапа скрізь припинки має.
   Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
   Любиш поганяти – люби й коня годувати.
   Молодий кінь до бою, а старий до гною.
   Молодого коня не впряжеш у гнилі оглоблі.
   На доброго коня не бери батога.
   На кожного коня своя вуздечка знайдеться.
   На рівній дорозі і коняка розумна.
   На своїм коні як хочу, так скочу.
   На те коня кують, щоб не спотикався.
   На чиїм коні сидиш, тому пісню співай.
   Не кінь приніс – сам молодець прибіг.
   Не давши оброку, не бий коня по боку.
   Не мій кінь, не мій віз, хай туркоче, куди хоче.
   Не той кінь, що в болото увезе, а той, що з болота витягне.
   Не можна одноразово на двох конях сидіти.
   Не стій ззаду коняки, коли не знаєш її норову.
   Не тоді коня сідлати, коли на нього сідати.
   Не чудно, що кінь здох, але хто дав псам знати.
   Норовистому коневі і майдан тісний.
   Овса шкапа з’їла, так і віз побила.
   Поки коняка тягне, то не випрягай.
   Привів коня кувати, як кузня згоріла.
   Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень.
   Сиві коні не все є старі.
   Сидить на коні, як жаба, а злетить, як баба.
   Старого коня і кобилою вперед не поженеш.
   Тямить кінь, з якого боку брикається.
   У старого коня і підкови знімають.
   У клячі грива довга, да ум короток.
   Циган цигана на клячі не проведе.
   Шануй коня дома, то пошанує він тебе в дорозі.
   Якби кінь свою силу знав, ніхто би сі на нім не всидів.
   Який кінь, такий і їздець.
   Як сів на коня, то й доля моя.
//-- Кобила --//
   Вези, кобило, хоч тобі не мило.
   Добра кобила: день біжить, а впаде – лежить.
   Дурна сила – норовиста кобила.
   Знала кобила, нащо воза побила, щоб новий був.
   Кобила за зіллям, а лоша з весіллям.
   Кобила за вовком гналася та вовкові в зуби попалась.
   Кобиляча голова дурніша за курячу.
   Кожний циган свою кобилу хвалить.
   Мило не мило, але тягни, кобило.
   Міняй, свату, сліпу кобилу на носату.
   Не кобила для сіна, а сіно для кобили.
   По обіцянку на скорій клячі поспішай.
   Приший кобилі хвіст, а в кобили свій є.
   Стида, як у тої кобили, що воза побила.
   Хай журиться кобила, що довга грива.
   Хотів циган кобилу навчити, щоб нічого не їла, і був би навчив, так здохла.
   Хоч ти, пане, лопни – кричи, а кобила не везе.
//-- Шкапа --//
   Вівса шкапа з’їла, так і віз побила.
//-- Коза --//
   Були в кози роги, та стерлися.
   Бути козі на торзі.
   Вередлива коза – вовкові користь.
   Робить так, щоб і кози ситі, і капуста ціла.
   Послав туди, де козам роги правлять.
   Де коза ходить, там жито родить.
   Де родилась коза, там солодка лоза.
   Де кози скачуть, там деревця плачуть.
   Зарікалася коза листя об’їдать, поки її вовк не з’їв.
   І коза верещить, як мороз тріщить.
   Їли кози деревця і хвалили без кінця.
   Коза і на базар не хотіла, та її повели.
   Козу одну пасти більша морока, як десять коров.
   Козиний кожух, вербові дрова – то смерть готова.
   Не борони козі ліса, най гложе.
   Не витріщайся ні на кого, як коза на різника.
   Не довіряй козу вовкові, а капусту козі.
   Не спіши, козо, в ліс, бо всі вовки твої будуть.
   Нехай і коза знає, коли світає.
   Побачимо, у чийого козеняти хвіст куціший.
   Пострижеш козі бороду – не дасть молока.
//-- Козел --//
   Від козла ні шерсті, ні молока.
   Поглядися, козле, у воду на свою вроду.
   Поставили козла город стерегти.
//-- Цап --//
   Він такий, що від цапа молока випросить.
   Послухав цапа – і сам у барани попав.
//-- Свиня --//
   Аби корито, а свині будуть.
   Або свиня знає, що перець, а що гречка.
   Від лося лосята, а від свині – поросята.
   Всюди свині честь однакова.
   Дай свині роги – людей поколе.
   Діло вчинив – на свиню хомут надів.
   Завтраками свиней не накормиш.
   Загнав свиню в капусту.
   Гордилась свиня, що об панський тин чухалась.
   Знає свиня, що морква.
   З свинячою мордою в бубличний ряд.
   Із свині чоловік нігди не буде, але з чоловіка свиня ся може стати.
   І святи свиню, то свиня все буде свинею.
   Кинь, не побачиш, як свині з’їдять.
   Люди будують, а свині риють.
   На свиню хоч сідло надінь – все конем не буде.
   Нащо свині намисто?
   Не варт свині пасти.
   Не всі свині ходять на чотирьох ногах.
   Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха.
   Людям свято – свині смерть.
   Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така.
   Не є такого пня, щоб в нього не почухалась свиня.
   Не кидай перлів свиням, бо потопчуть їх ногами.
   Од свині не буде ведмежат.
   Од свинячого полку не буде толку.
   Пізнає свиня своє порося.
   Пусти свиню під стіл, а вона лізе на стіл.
   Пустити свиню в огород.
   Самі свині та ще й собак розвели.
   Свині тільки рило просунути, а там і вся пролізе.
   Свиня говорила, що в болото не полізе.
   Свиня не з’їсть, не покачавши.
   Свиня не народить бобра, а сова не висидить орла.
   Свиня рилом волокла і «добрий день» не рекла.
   Свинячі очі болота не бояться.
   Там такі городи, що й свині не зроблять шкоди.
   Так як свиня з пастухом за панібрата.
   Треба йому ще сім літ свині пасти.
   Хлопче, паси свиней, та тоді вже й людей.
   Хоч і свиня, а все-таки чоловік.
   Хто з половою змішається, того свині з’їдять.
   Що занадто, то і свині не їдять.
   Язиком ось я! А на ділі свиня!
   Яка на свині шерсть, така і їй честь.
   Якби не я та не попова свиня, не було би світа.
//-- Порося --//
   Будьте спокійні, як порося в мішку.
   Обернися, порося, на пісного карася.
   Само поросятко мішок дере і само квікає.
   Сите порося каші не їсть.
//-- Осел --//
   Був би послом, якби не вдався ослом.
   І з великого осла не буде слона.
   Не все осли ходять на чотирьох ногах.
   Не кожен осел має великі вуха.
   Осел від стусанів конем не стане.
   Осел хоч багато подорожував, та все додому ослом вертав.
   Осла пізнають по вухах, медведя – по лапах, а дурня – по його глупоті.
//-- Хвіст – грива --//
   Ані дати, ані брати, ані хвоста коло хати.
   Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся.
   Де хвіст перед веде, там голова ззаду йде.
   Доходився, що й хвоста збувся.
   Лучче бути хвостом живої собаки, чим головою дохлого лева.
   Попав у стайню – лай, не лай, а таки хвостом махай.
   Якби йому довгий хвіст, то б собі боки поодбивав.
//-- Ріг --//
   Тим рогом чешися, котрим достанеш.
   Якби роги та хвіст, то був би справжній артист.
//-- Хлів --//
   Добре і погуляти, як нема чого в хлів заганяти.
   Перше заведи хлівину, а потім скотину.
   У свого батька хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати.
//-- Гуси --//
   Гусь свині не товариш.
   І гуси вола з ніг звалять, як їх багато.
   Кожда гусь знає, чому ногу ховає.
//-- Індик --//
   Хоч не співає індик, так думає доволі.
   Не приставляйся мерзлим індиком.
//-- Курка --//
   Біда той курці жити, на котрій ястреба вчать ловити.
   Вже нема тої курочки, що дві яєчка несла на день.
   Якби кури не заклювали, то ще живий би був.
   Всяка курка не дурна: не од себе, а все до себе гребе.
   Дай курці грядку, а їй і города мало.
   Десь у людей і курка піє, а в мене і когут не хоче.
   Добра квочка одним оком зерно бачить, а другим – шуліку.
   З курми спати лягай і з курми вставай.
   І сліпа курка деколи найде зерна.
   І курка на своїм смітнику господиня.
   Кудахче курка під бузком, а яйце несе в кропиві.
   Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає.
   Курка кричить кудкудак, знесла яйце, як кулак.
   Курочка по зернятку збирає і то сита буває.
   Кури на весілля не хочуть, та силою несуть.
   Лупилось курчам, а вилупилась чечітка.
   Менше курей – менше турбот.
   Мудріші тепер яйця, ніж кури.
   Не рахуй курчат, доки не вилупляться.
   Од поганого зерна і кури сліпнуть.
   Тепер старші яйці, як кури.
   Хазяйська курка комірницькій корові ноги переломила.
   Ще і з яйця не виліз, а вже йому шкарлупа не подобається.
//-- Півень --//
   Всякий півень на своєму сміттю гордий.
   За ним і когут не запіє.
   Кому ведеться, тому і півень несеться.
   Півень десятьох курок водить, а чоловік одної жінки не годен.
   Півень коли піє, то і очі жмурить.
   Півень криком ранку не закличе.
   Півень співає, поки рано, а далі спить, аж потіє.
   Півневим гребнем голови не розчешеш.
   Так когут піє, як уміє.
   Хоч за півня, аби срібне пір’я.
//-- Бджола --//
   Бджола мала, а й та працює.
   Бджола летить на всякий цвіт.
   Бджола летить, де мед пахтить.
   Добру людину бджола не кусає.
   За бджілкою підеш – до меду дійдеш.
   За бджоли не скажу, а мед солодкий.
   Мала бджола, а більше за великого знає.
   Не з одної квітки бджола бере мед.
   Од мертвих бджіл меду не їсти.
   Трутнів бджоли викидають, як неробів люди.
   Як бджоли не кусають, а з них же мед беруть.
//-- Кіт, кішка --//
   Бачить кіт сало, та сили мало.
   – Від чого кіт гладок? – Поїв та й набок!
   Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає.
   Втопили кота миші в помийниці, та тільки мертвого.
   Для кота забагато, а для собаки замало.
   Є сало, та не для кота.
   Захотіли від кішки оладків, коли вона до їх сама ласа.
   Звикли коти очі жмурить та голови ховать.
   З чорної кішки білої не зробиш.
   Кіт їв би рибу, а в воду не хоче.
   Кіт воркоче, бо кашки хоче.
   Кіт за пліт, а миші в танець.
   Кіт леститься, а дряпає.
   Кіт миє і подошви.
   Кіт спить, а мишей бачить.
   Кішці смішки, а мишці слізки.
   Кішку б’ють, а невістці замітку дають.
   Кота в мішку не купують.
   Котові з ведмедем не грати.
   Поминеться коту масниця – буде середа і п’ятниця.
   Нашій кішці миші хвоста від’їли.
   Не страши кота салом.
   Ніччю всі коти чорні.
   Огляділась киця уже тоді, як хвіст замочила.
   Один кіт стада мишей не боїться.
   Побили кішку мишині слізки.
   Подружилось з котом сало – відразу не стало.
   Поки суд да діло, а кошеня сало з’їло.
   Сильніш звіра від кішки нема для мишки.
   Смішки з бабиної кішки, а як своя здохне?
   Старий кіт, а масло любить.
//-- Миша --//
   Для миші й кішка звір.
   І мишка в свою норку тягне корку.
   Миша і на вівтар скаче, коли паламар не баче.
   Миш не одну має діру до ями.
   Погрожує миша кішці, та здалека.
//-- Куций (собачка) --//
   На тобі, куций, паски, щоб і ти знав, що Великдень.
   Піймав куцого за хвіст.
//-- Собака, пес, цуцик, хорт --//
   Бита собака не боїться палиці.
   Біг пес через овес, а кіт через пліт.
   Вдача собача, натура вовча.
   Вивченого пса нічим не підкупиш.
   Вільно собаці і на місяць брехати.
   Він і псу спокою не дасть.
   В службі пес, а вдома свиня.
   Де пси кусаються, нехай чужі не мішаються.
   Ліпше псові муха, як буком поза вуха.
   Добрий собака краще, ніж зла людина.
   До собаки підходь ззаду, а до коня спереду.
   Доти пес не навчиться плавати, доки йому в вуха не наллється.
   Добрий собака і на хазяїна бреше.
   Звикла собака за возом бігти – побіжить і за саньми.
   Злого пса й після смерті довго пам’ятають.
   З собакою дружи, а палицю в руках держи.
   Хто з псами лягає, той з блохами встає.
   І над собакою повинно ласку мати.
   І пес дурно не бреше.
   І собака б ткав, якби хто нитки в’язав.
   Собака в приймах був та й хвоста забув.
   І собака чує, хто її годує.
   Кожна собака гавкає, але не кожна кусається.
   Кожний пес перед своїм порогом сміливий.
   Котра собака багато бреше, мало кусає.
   Лежить, як собака на сіні: сама не жує і корові не дає.
   Лихого собаку господар шанує.
   Луччий пес, що бреше, а не кусає, як кот, що леститься, а драпле.
   Мовчазлива собака спідтишка кусає.
   Не біжить собака від калача, але від бича.
   Не буде пес голої кості глодати.
   Не для пса ковбаса, не для кота сало.
   Не дай собаці калача, бо не з’їсть, а покача.
   Не дражни пса, не вкусить тя.
   Не позирай на пса, але чий пес.
   Коли на ловлю їхати, тоді собак не годувати.
   Не тот пес, що бреше, але тот, що вкусить.
   Не треба нам уже собак держати, бо наші сусідоньки уміють брехати.
   Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали.
   Одна собака на себе придивилась та й та сказилась.
   Пес, бери ярмо, коли волів не вглядів.
   Пес бреше, а вітер несе.
   Пес бреше на місяць, а місяць світить.
   Пес держиться чоловіка, а кіт – хати.
   Пес бреше на того, кого не знає.
   Пес доти не буде ситий, доки миску не вилиже.
   Пес і на чесного бреше.
   Пес пса не укусить.
   Поганій собаці кращий шматок дістається.
   Позичив у Сірка очей та й дивиться.
   Пішла собачими стежками.
   По шерсті собаці ім’я.
   Пошився в собачу шкуру.
   Пропав – і собаки не гавкали.
   Про то пес махає хвостом, що хвіст не може махати псом.
   Псові очі, а чортові душу запродав.
   Розжиріла собака кусає й хазяїна.
   Рости для пса трава, коли мого коня нема.
   Свій пес як укусить, то найгірше болить.
   Свої собаки покусаються та й перестануть.
   Ситий собака не нудьгує.
   Собака бреше, а кінь іде.
   Собака гавкне – хазяїн вірить.
   Собака собаці хвоста не одкусить.
   Собака, як гавкає, то вкусити не може.
   Собака як сказиться, з двору біжить, щоб хазяїна не вкусити.
   Собаче слово на небо не йде.
   Старий пес дармо не бреше.
   Старий собака, та не батьком же його звати.
   Старого собаку важко до ланцюга привчити.
   Життя вільне, як собаці на прив’язі.
   Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак.
   Яка диковина, що собака не кована.
   У куцого собаки не шукай хвоста, а у пройдисвіта – добра.
   Хто хоче собаку вдарити, той кия знайде.
   Чужі собаки – байдуже: одіб’юся, а свої заїдять.
   Якби собаки побачили, то б три дні брехали.
   Як пес сукно стереже, а сам в нім не ходить.
//-- Щеня --//
   Мале щеня, а завзяте.
   Смирне щеня і те матері лізе.
//-- Звір --//
   Знати звіра по тропі.
   Не вір – то звір, не з’їсть, дак злякає.
   Старий звір ніколи не дрімає.
//-- Ведмідь --//
   Буває, що і ведмідь літає.
   Два ведмеді в однім барлозі не живуть.
   Де ведмідь, там і шкура.
   І ведмедя вчать танцювати.
   Ведмедя пасічником зробити.
   Сильний ведмідь, а дуги не зігне.
   У ведмедя десять пісень і всі про мед.
   Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав?
//-- Вовк --//
   Або з вовками жити і по-вовчому вити, або з’їденим бути.
   А по мені хоч вовк траву їж.
   Боявшися вовка, в лісі не бувать.
   Великій череді вовк не страшний.
   Викликав вовка з лісу.
   Витягни вовкові й зуби, то він апетит не згубить.
   Від вовка тікав, а на ведмедя попав.
   Він десь у вовчій школі був.
   В кого серце вовче, той їсть, кого схоче.
   Вовка голод з ліса гонить.
   Вовка за вухо не втримати.
   Вовка лають, а вовк ситіє.
   Вовка не треба вчити, як свиню різати.
   Вовк ловить, ловить, а потім і вовка вловлять.
   Вовк не пастух, а свиня – не огородник.
   Вовка в плуг, а він глядить у луг.
   Вовк вовка ніде не втрутить.
   Вовк линяє, що їсти має.
   Вовк лисиці не рідня, та повадка одна.
   Вовк собаки не боїться, але не любить, як він гавкає.
   Вовк не такий лихий, як страшний.
   Вовком не орати.
   Вовк по-вовчому й думає.
   Вовк старіє, але не добріє.
   Вовчу думку має.
   Впустив вовка в кошару, щоб розігнав отару.
   Всі на вовка йдуть, а близько не підступають.
   Говорили на вовка, але й за вовком щось треба сказать.
   Замкнув вовка межи вівці.
   З вовком до паю не ставай.
   Зна вовк, де кобила, а де лисиця.
   І вовк свої вовченята любить.
   Ізнехотя з’їв вовк порося.
   Їж, вовче, чужу кобилу, та моїх овець не руш.
   Кажуть на вовка – гладкий, а він тиждень не їв.
   Козами вовка не травити.
   Коли не вовк, то дикий голуб.
   Ми про вовка, а вовк суне.
   Не буде з вовка барана.
   Нема ліса без вовка, а села без лихого чоловіка.
   Не слід вовку ягницю душити, а душить, бо їсти хоче.
   Не продавай вовка, поки не заб’єш.
   Не сунься у вовки з кобилячим хвостом.
   Туди вовка не тягне, де нічого не пахне.
   Нюхом вовк ситий не буде.
   От ми герої: вовки кобилу з’їли, а ми воза не дали.
   Переказами вовк не ситий.
   Пішов вовк по вовну та й сам остався остриженим.
   Побачив вовк козу та й забув про грозу.
   Побили вовка баранії сльози.
   Пожалів, як вовк порося – від’їв ніжки та й уся.
   Показалась за сім вовків копиця сіна.
   Сказав би словечко, та вовк недалечко.
   Сердитий вовк лапу сам собі відгризе, а в руки не дасться.
   Солі на хвіст вовку насипав.
   Там вовк не бере, де сам живе.
   То вже велика біда в лісі, як вовк їсть.
   Тяжко вовка за хвіст уймити.
   У вовка зубів не виривають.
   У лісі вовки виють, а на печі страшно.
   Хоч вовк і на волі, та виє доволі.
   Хоч і говорим за вовка, то його не болить головка.
   Тобі що сіре, те й вовк.
   Якби вовк заодно був з собакою, то людям і життя б не було.
   Якби вовк не сидів за горою, то був би за другою.
   Який вовк, така і шкіра.
//-- Заєць --//
   Видно зайця по вухах.
   За двома зайцями не ганяйся.
   Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
   Заєць поле любить.
   Заєць спить, та очей не жмурить.
   Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
   І в зайця зимою щастя, бо не кожен шубу має.
   І заєць тоді смілий, коли лев у клітці.
   Лаяв заєць вовка, тілько вовк того не чув.
   Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти.
   Погнався за зайцем та коневі голову зламав.
   Поневолі заєць біжить, як літати нема чим.
   У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.
//-- Лев --//
   Дома лев, а на війні тхір.
   Лев – цар звірів, а боїться комарів.
//-- Лис, лисиця --//
   Баче лиска, відкіль блиска: хвостом має – хмари не розмає.
   В очі лисицею, за очі вовчицею.
   Гониться за лисицею, а стріляє зайця.
   Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить.
   З лиса лиш кожух добрий.
   І на хитру лисицю капкан знайдеться.
   Кожний лис свою нору любить.
   Лиса лиш димом з нори викуриш.
   Лисиця од дощу під борону сховалась: не всяка, казала, капля капле.
   Лис хоч поміниться, та натура його не зміниться.
   Лис може стратити зуби, але не апетит.
   Лисом підшитий, псом підбитий.
   Лис рад готовій дірі, а чоловік готовій хаті.
   Лисяча хитрість, заяче серце.
   «Не по вас, гуски, я йду, а водиці напитися», – каже лисиця.
   Стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає.
   Старого лиса не виведеш з ліса.
   Там, де лисицею пройду, там три роки кури не несуться.
   У вічі, як лис, а поза очі, як біс.
   Хвостиком лисиця виляє і курочок хапає.
//-- Птах, пташка, птиця --//
   Буває, що й новий птах старої пісні співає.
   Видно птаха по пір’ю.
   Всяка пташка свої пісні має.
   Де пташки, там гинуть комашки.
   Доспівалась пташка до зими, прийшлося під стріхою зимувати.
   Зав’яз пазурець – і пташці кінець.
   Невеличка пташка, а гострий дзьоб.
   Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.
   Нікому сама птаха в руки не вскочить.
   Птиця з птицею не наб’ється, козак з дівчиною не наживеться.
   Птахи ніч розкльовують.
   Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.
   Сіттю птиці, сріблом людей ловлять.
   У всякої пташки свої замашки.
   Яка пташка, така й пісня.
   Як пташка довго не спить, то далеко полетить.
//-- Гніздо --//
   Бодай-то кожен своє гніздо мав.
   В своїм гнізді і ворона яструбові очі виколе.
   Доброго гнізда добрі птахи.
   Найменша пташка бажає мати своє гніздечко.
   По гнізді пізнати, який птах у нім водиться.
   Свого гнізда не цурайся.
   Своє гніздо найтепліше.
//-- Клітка --//
   Воля пташці краща від золотої клітки.
   Гарна клітка не нагодує пташки.
   Золота клітка солов’я не тішить.
//-- Ворона, ворон --//
   Від ворон одстала, до пав не пристала.
   Ворона біля ворони сідає.
   Ворона літає, а дурень голову задирає.
   Ворона маленька, та рот великий.
   Ворона ніколи не каже ку-ку, лише все кра.
   Ворона – сові не оборона.
   Вороні і мило не поможе – все чорна буде.
   Вороні соколом не бути.
   Я там бував, куди ворон і кості не заносить.
   Вороняче гніздо в голові має.
   Злетілись, як ворони, на мою працю.
   Із ворон почали, а на сороки перевели.
   І задрипана ворона своїм дітям оборона.
   Йому й ворона за солов’я стане.
   І ворона хвалить воронят.
   Коли змолоду ворона попід небом не літала, то не полетить вона туди й під старість.
   Кому ворон над головою кряче, той має щастя собаче.
   Кричала ворона, як вгору летіла, а як додолу, то й крила опустила.
   Лякана ворона куща боїться.
   Нащо вороні великі розговори, коли вона знає своє «кра».
   Не літай, вороно, в чужії хороми.
   Проси в ворони сира.
   Старий ворон пусто не кряче.
   Удалось колись вороні піймати рака та й возилась цілий рік з ним, небораком.
//-- Крук --//
   Не такий крук, щоб впустив з рук.
   Крукові і мило не поможе.
   Не штука вбити крука, але живого злапати.
//-- Горобець --//
   Горобець маленький, а серденько має.
   Горобець – молодець, а ластівка краща.
   Горобець не сіє, не жне, а зернятка краща.
   Горобців боятися – проса не сіяти.
   Горобці крупу з’їли, а синиця в клітку попала.
   Краще нині горобець, як узавтра голубець.
   Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі.
   Не грати воробцеві з соколом.
   По горобцях з орудій не стріляють.
   Старого горобця м’якушкою не піймаєш.
//-- Дятел --//
   Хто би дятла й знав, коли б не довгий ніс.
//-- Журавель --//
   Внадився журавель до бабиних конопель.
   Журавлі прилетіли і полудень принесли.
   Не кричали журавлі, як з вирію летіли, не будуть же кричати, як і назад летітимуть.
//-- Зозуля --//
   Зозуля собі гнізда не мостить.
   Не всім туди лізти, де зозуля кує.
   Не тобі зозуля кувала.
   Ще й на нашій вулиці зозуля закує.
//-- Кулик --//
   Великого болота кулик.
   Де кулик вилупиться, в тому болоті й живе.
   Кулик не велик, а все-таки птиця.
   Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз.
//-- Ластівка --//
   Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
   Одна ластівка не робить весни.
//-- Лелека --//
   Де лелека водиться, там щастя родиться.
   Лелека, що літа далеко.
//-- Орел --//
   Краще битися орлом, ніж жити зайцем.
   Куди орли літають, туди сорок не пускають.
   Над пішим орлом і сорока з колом.
   Не вчи орла літати, а рибу плавати.
   Орел летить високо, а хрін росте глибоко.
   Орел мух не ловить.
   Орел найлучче літає, але й мало спочиває.
   Орел не пристає з горобцями.
//-- Синиця --//
   Не сули журавля в полі, а дай синицю на роздоллі.
   Пусти синицю хоч на пшеницю.
   Синиця шкоду робить, а журавель попадеться.
//-- Сова, пугач --//
   Знає сова, що красна сама.
   Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так знає, що гарний.
   Не бачила сова орла, а як уздріла, то аж зомліла.
   Не уродить сова сокола, тільки таких, як сама.
   Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.
   Сова вдень мовчить, а вночі кричить.
   Сові сонце очі коле.
   Хоть каменем у сову, а хоть совою у камінь, то все-таки сові біда.
//-- Сокіл --//
   Видно сокола по польоту, а сову по погляду.
   Мавши сокола в руках та впустити.
   Підстреленого сокола і ворони б’ють.
//-- Соловей --//
   В кожного солов’я пісня своя.
   І соловей не співає, коли їсти він не має.
   Лучче солов’я в рот, ніж журавля в год.
   Не прилетів соловей, нехай же іволга за його править.
   Не вчи солов’я співати, а орла літати.
   Прирівняв солов’я до зозулі.
   Соловей піснями не ситий.
//-- Сорока --//
   Бий сороку і ворону, діб’єшся і до білого лебедя.
   Всяка сорока від свого язика страждає.
   Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.
   Дружні сороки і орла заклюють.
   І сорока розказує, та толку мало.
   Кожна сорока чорнобока.
   Сорока з тину, а десять на тин.
   Сорока на хвості принесла.
   Сорока скаже, що сир, та й ухопить.
   Сорока скрегоче, бо гостей хоче.
//-- Яструб --//
   Ловить яструб безкарно кури, а голуба і за просо б’ють.
   Цілував яструб курочку до останньої пір’їнки.
//-- Їжак --//
   Голим задом їжака не вб’єш.
   З їжака не буде бика.
   Їжак їжака голками не зляка.
   Їжака руками не візьмеш.
   На мені покатаються, як на їжаку.
//-- Гадина, змія --//
   Вигрій гадину за пазухою, а вона тебе вкусить.
   Гадина в його словах дихає.
   Гадину за пазухою має.
   Гадючу їдь у собі має.
   Здається, і дружить, а гадючку пустив.
   Зітри голову змієві, поки він не вжалить тебе у п’ятки.
   Змія умирає, а все зілля хватає.
   Кого гадюка укусить, той і черв’яка боїться.
   На всяку гадину є своя рогатина.
   На кожну гадюку держи кріпко руку.
   На межі не лежи, бо гадина вкусить.
   Не штука чужими руками гадину ловити.
   Підлеслива людина – гадюка під квітами.
   У гадюки нема іншої науки, ніж кусати.
   Ужалений змією боїться і вірьовки.
//-- Черв’як, хробак --//
   Заліз хробак у хрін та й гадає, що луччого немає.
   Кождий має свого хробака.
   Хоч маленький хробак, а дуба підточить.
   Хробак гризе хрін, бо не знає за морков.
//-- Блоха --//
   Блоха кусає, а за що – не знає.
   Через одну блоху шуби в піч кидати не варто.
   Чим менша блоха, тим дужче вкусить.
   Чудно трохи, щоб чоловіка з’їли блохи.
//-- Воша --//
   Вош – то бідного вся худоба.
   Вош – то така худоба, що ні злодій не вкраде, ні на ню ніяка пошесть не знайде.
   Вош чисте сумління має, бо не втікає.
   Ліпше свої воші бити, як чужі гроші рахувати.
//-- Жук --//
   Кожен жучок своєю доріжкою тягне.
//-- Комар --//
   Він і за комара сили не має.
   За комаром не ганяйся з топором.
   З комара робити вола.
   І комарі кусають тільки до пори.
   Комар і цареві на носі грає.
   Комар коня з’їсть, як вовк поможе.
   Ніхто не чув, як комар чхнув.
   Пішов на комара з дрючком, а на вовка – з швайкою.
   Що комар, то й сила.
//-- Муха --//
   Аж на небі чути, як мухи кашляють.
   Велика муха прорветься з павутиння, а маленька – ніколи.
   До мене і муха не пристане, а вас так і обсипають.
   І муха-говоруха об мені не буркне.
   Його й муха крилом вб’є.
   Йому й муха на заваді.
   Муха не боїться обуха.
   Мухи та комарі кусають до пори, а для лихої людини нема ні пори, ні години.
   Осіння муха боляче кусає.
   Там муха сідає, де рану чує.
   Шалена муха вкусила за вухо.
//-- Жаба --//
   Аби озеро, а найдеться жаба, що буде кракала.
   Жаба мала, а рот великий.
   І жаба – риба, бо в воді сидить.
   Цитьте, жаби, я ваш пан.
   Якби жабі хвоста, була б не проста.
//-- Риба --//
   Аби риба, то й хліб буде.
   Без одної риби не буде борщ рідкий.
   Без риби не згиб, а без хліба не вмер.
   Від голови риба смердить.
   Дешева риба – дешева й юшка.
   І риба не поплине проти бистрої води.
   І риба співала б, коли б голос мала.
   Їв би рибу, а в воду не хоче.
   Легше рибу з’їсти, як піймати.
   Лови рибку, де лопух є.
   Ми з тобою, як риба з водою.
   Не стане риба раком.
   Не вчи рибу плавати.
   Не кажи є, як риба в річці, а кажи є, як риба в руці.
   Нема над рибу линину, над м’ясо свинину.
   Риба ніколи не перестає плавати.
   Риба рибою живе, а люди людьми.
   Риба глядить, де глибше, чоловік – де лучче.
   Рибу і гості чути на третій день.
   Ще й рибки не піймали, а вже заходилися кашу варить.
   Що у воді, то риба, а в пір’ях та в шерсті, то м’ясо.
   Якби люди і риба не одчиняли рота, коли не треба, то багато лиха обминули б.
//-- Карась --//
   Карась зірветься – щука попадеться.
   Карасі та зайці уведуть у ланці.
//-- Щука --//
   Заснула щука, та зуби не сплять.
   Лякали щуку, що в озері її топити будуть.
   Не всі старі щуки карасів хватають.
   Хоч щука здохла, та зуби лишила.
//-- Рак --//
   Байдуже ракові, в якім горшку його варять.
   Біда, раче, вода кипить.
   Бодай так рак світ бачив, як він гроші оддасть.
   Змилувавася біг на рака, дав йому ззаду очі.
   На Юрія о цій порі, як рак свисне на оборі.
   Назад тільки раки лазять.
   Пішов на дно раків ловить.
   Одного рака горе красить.
   Рак не дурак, як укусить – буде знак.
   Чудо, а не раки, самі в торбу лізуть.

Робота на землі. Хліборобство

//-- Орати --//
   Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати.
   Батько хай їде орать, його коні знають, а я піду гулять – мене гості чекають.
   Як мілко орати – краще випрягати.
   Глибше зореш – більше збереш.
   Де орач від напруженої роботи плаче, там жниця від гарної пшениці скаче.
   Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.
   З глибокої борозни високий хліб росте.
   Коли почав орати, то в сопілку кинь грати.
   Між дорогами орать – так, як на печі.
   На жито орали та й гречки не мали.
   Не ори чужої межі, то й не будеш у грісі.
   Ори, сій й на жнива ся надій.
   Поїхав у поле орать та й забув плуга взять.
   Тяжко сіяти, коли ніщо орати.
   Хто чужим волом оре, той криві борозни тягне.
   Хто навесні не хоче орати, буде взимі голодний спати.
   Хто стане орати, той буде багатий.
   Хто не оре, той і огріхів не робить.
   Хто не паше, той зимою з торбою пляше.
   Як будеш рано орати, то не будеш бідувати.
//-- Плуг --//
   Де плуг господар, а борона господиня, там повна бочка й скриня.
   Зійшов сніжок – берись за плужок.
   Ні до плуга, ні до рала – на музики гоца драла.
   Одно – творити язиком, а друге – перти плуга.
   Плуг і коса, і небесна роса людей не морили, в біду не вводили.
   Хто на плуг налягає – без хліба не буває.
//-- Соха --//
   Де оре сошка, там суха ложка.
   За сошку тримайся і лиха не лякайся.
   Один із сошкою, а семеро з ложкою.
//-- Сіяти --//
   Сій вчасно – вродить рясно.
   Без дощу не сій.
   Дідька посій, дідько і вродиться.
   Кукіль посієш – кукіль і пожнеш.
   Коли сієш густо, то не буде пусто.
   На день раніше посієш, на тиждень раніше збереш.
   Не все те сходить, що сієш.
   Одна стара правда на світі буває: хто не посіє, той не збирає.
   Посієш коли треба, вродить ти до неба.
   Сіємо, оремо, а хліб з базару їмо.
   Сій хліб у годину – будеш їсти кожну днину.
   Тяжко сіяти, коли нічого орати.
   Умирати ладишся, а хліб сій.
   Хто хоче збирати, мусить добре засівати.
   Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим засієте – собі шкоди надієте.
   Як не вмієш, то й не посієш.
//-- Насіння --//
   Від злого коріння таке й насіння.
   Добре насіння і на камені зійде.
   Хоч голодувати, та добрим насінням поле засівати.
   Чоловік сім’я сіє, а чорт – плевели.
   Яке коріннячко, таке й насіннячко.
//-- Борона --//
   Коли пиль на бороні, то й млинці на решеті.
   Тільки в мене борона, що кобила ворона, тільки в мене плуга, що за поясом цуга.
   Той у бороні, а той у стороні.
   Як за бороною куриться, то господар не журиться.
//-- Садити --//
   На городі всього сади, як прийде зима, не знатимеш біди.
   Сади густо, не буде пусто.
//-- Сходити --//
   Густо сходить – звеселяє, а рідко – дітей годує.
   На підлозі пшениця не зійде.
//-- Урожай --//
   Досвід кращих поважай – збереш добрий урожай.
   Не вважай на урожай – усю землю засівай.
   Один урожай збирай, а про другий дбай.
   У нероби завжди неврожай.
//-- Хліб --//
   Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько.
   Приробили хлібця – їмо, а ні, то очима лупаємо.
   У хліба ноги коротенькі, а як побіжить, то й довгими не наженеш.
//-- Зерно --//
   Зерно до зерна та й миска повна.
   Мізерна, мізерна, бо не їла зерна.
   Очищали ми зерно, щоб родило і росло.
   Яке зерно, такий сніп.
   Як прочистиш зерно, так і зійде воно.
//-- Колос --//
   Біліє колос – подавай, косо, голос.
   Добре коло стогу колоски збирати.
   Збираним колоссям не напхаєш рота.
   Колос за колосом кличе.
   Колос до колосу – і сніп збереться.
   Колос не спіє, коли сонце не гріє.
   Колос повний гнеться до землі, а пустий догори пнеться.
   Порожній колос вище всіх стоїть.
   Нема голови без волоса, нема стерні без колоса.
   Ні зернини на стеблі, ні колоска на стерні.
   Підійми всяк колосок – з колосків росте мішок.
//-- Нива --//
   Зійти то зійшло, та якби з ниви не пішло.
   На нашій ниві колосся, як у шолудивого волосся.
   На чужій ниві все ліпша пшениця.
   Нивко, нивко! Верни мою силку!
   Побила лиха година – ота чужа нива та позичений серп.
   Чужа нива силу зв’ялила.
//-- Серп --//
   Вийшли женці в поле жати та й забули серпа взяти.
   Гарно наша Гапка жито жне, що й серпа в руки не бере.
   Тупий серп гірше гострого руку вріже.
//-- Жати, жнива, жнець --//
   Він добрий жнець, як вузький загонець, а як широка нива, то бестія лінива.
   Добре жати, як є що.
   Жать удень душно, а вночі кусаються комарі.
   Звезли жниво і поле опустіло.
   Згайнуєш на жнивах хвилину – втратиш не одну зернину.
   Злому женцеві кожний серп злий.
   Лихий жнець – дзень, дзень, аби минув день.
   Ліпше сире жати, як має ним вітер колисати.
   Не будуть жнива з доброго дива.
   Не жне, не косить, а жупан носить.
   Робота – не охота: коли жати, то жати, а лежати, то лежати.
   Розпочалися жнива – будь скупішим на слова.
   У жнива в селянина три турботи: косити, орати і сіяти.
   Хто в жнива в холодку, той взимі в голодку.
   Ціни в жнива хвилину більше, ніж взимку годину.
   Швидше жніть до обніжка, там стоїть пирогів діжка.
   Як зеле жати, то нічого не мати.
   Як з жнивами прозівав, рік даремно працював.
   Як жнуть укупі, то не болить у пупі.
   Як на жнивах – горло болить, а як язиком молоть – на припоні не вдержиш.
   Як хочеш багацько жати, то треба мало спати.
//-- Стерня --//
   По стерні не пройдеш, ноги не поколовши.
   Стерня добра, а сядь на ній, то й коле.
//-- Коса, Косити --//
   Коли старанно косять, то сіна зимою не просять.
   Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо.
   Коси коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
   Коса косить, поки на камінь не наскочить.
   Коса любить брусок і сала кусок.
   Косять порою, а жують зимою.
   Хоч і шкода квітів, але коси луг, коли цвіте.
   Хто косить в дощ, той в погоду грабає.
   Цілий день косив сіна, а за вечір коза з’їла.
   Чия коса перша, того лука ширше.
   Язиком сіна не накосиш.
   Як кому наклепаєш, так буде косити.
//-- Трава --//
   Будь собі чий хоч, а мої трави не толоч.
   Де люди ходять, там трава не росте.
   Зо злої трави не буде доброго сіна.
   На ледачій землі і трава не росте.
   Перестояна трава ні сіно, ні солома.
   Прийде пора – виросте трава.
   Трава і лист, а хлопці в свист.
//-- Сіно --//
   Це таке сіно, що й попадя, посоливши, у середу б їла.
   Коли сіно в стозі, то забудь о Бозі.
   Сіно чорне, так каша біла.
   Як сіно косять, то дощів не просять.
//-- Граблі --//
   Лука не гребана, як дівка не чесана.
   Нема грабель, щоб від себе гребли.
   Не ставай на граблі, бо дістанеш по чолі.
//-- Вила --//
   Вила гострі, а один кінець мають.
   Вилами по воді писано.
//-- Молотити --//
   Доки батько копу жита замолотив, то син обувся.
   Молотив цілий день, а віяти нічого.
   На чиєму току молотять, тому й хліб возять.
   Не поклонюся багачу, як своє намолочу.
   Не хвались нажавши, а хвались намолотивши.
   Сім день молотив, а восьмого все з’їв.
   Тиждень молотив та й навіть на табаку не заробив.
   Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
   Як робота добре йде, то молотарка гуде.
//-- Ціп --//
   Бодай ніхто не діждав ціпом заробляти.
   До ціпа – хоч і дурний, аби здоровий.
   Ціп любить голодного, а коса ситого.
   Ціп та коса світ годують.
   Ціпом силу міряй, а не гульнею.
//-- Солома --//
   В чужій соломі спить та й шелестить.
   Ліпша своя солома, як чужа перина.
   Семеро одну соломину піднімають.
   У мішку соломи не повезеш.
//-- Тік --//
   Дурний тік без хазяїна, а хата без хазяйки.
   Як гопак – він мастак, а як на тік – він утік.
//-- Решето --//
   Диво в решеті: багацько дірок і нікуди вилізти.
   Не всім однаково дано: одному сито, а другому решето.
//-- Гречка --//
   З гречки та проса і каша і паша.
   Нехай буде гречка, аби не суперечка.
   Сій гречку і просо, не будеш ходити босо.
   Сіяв гречку, а уродив мак, нехай буде так.
   Ускочив у гречку.
//-- Жито --//
   На жито орали та й гречки не мали.
   Нема жита без куколю.
   Не за те бита, що ходила в жито, але за те, що дома не ночувала.
   Ти посій жито – васильки вродяться самі.
//-- Кукурудза --//
   Кукурудза хороша і мила, якби сама уродила.
   Кукурудзу посієш до дощу – матимеш сало до борщу.
   Якщо спеки боятись, кукурудзи не діждатись.
//-- Мак --//
   Не вродив мак, перебудемо й так.
   Мак хоч і чорний, а смачний, а редька біла, та гірка.
//-- Овес --//
   Сій овес у грязь, то будеш князь.
   Овес виліг, а жито не сходить.
   Сій овес, коли боса нога на ріллі не мерзне.
//-- Пшениця --//
   На підлозі пшениця не зійде.
   Пшениця колоситься – життя веселиться.
   Яка пшениця, така й паляниця.
//-- Просо --//
   Боїшся горобців – не сій проса.
   Не хвали кашу, коли просо не посіяно.
   Просо вітру не боїться, а дощеві кланяється.
//-- Город --//
   Мій город – як моя комора.
   Не лізь у городи, бо наробиш шкоди.
   Не дасть того добра родина, що зла городина.
//-- Б уряк --//
   Буряк – не дурак, на дорозі не росте.
   Навздогад буряків, а капусти дайте.
   У вас шутки буряки, а в нас їдять.
//-- Горох --//
   Коли є горох і капуста, то хата не пуста.
   Горох у полі, як дівка в дому: хто не пройде, той не вщипне.
   Свій не свій, а в горох не лізь.
   Торох – горох, замолотили – квасоля.
//-- Капуста --//
   Без підливу і капуста не росте.
   І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів.
   Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш.
//-- Морква --//
   Солодка морква, та в сусідовому городі.
//-- Редька --//
   Редьці до цукру нічого рівнятися.
   Того не їси, того не їси: ще ти на своїм віку з’їсиш печеную редьку.
//-- Хрін --//
   Закрутив носом, якби тертого хріну понюхав.
   Не радий хрін тертушці, а проте на кожній танцює.
   Хрін дешевий, та що толку в тім?
   Що хрін, що горчиця – невелика різниця.
//-- Цибуля --//
   Не варт і печеної цибулі.
   Не їж цибулі – смердіти не буде.
   Цибулю, часник, буряки, пастернак у великім притиску погризе неборак.
   Цибуля від семи недуг лічить.
   Ще про цибулю голоду не було.
//-- Часник --//
   З’їж часнику, хоч не скажеш, то взнають.
   Часник – руське сало.
//-- Зілля --//
   Є зілля на всяку слабість, тільки на смерть нема.
   Не кожне зілля пахне.
//-- Рожа --//
   В кожній троянді є колючки.
   Посій рожу, постав сторожу.
//-- Цвіт, цвісти, квітка --//
   Аби цвіт, а ягідки будуть.
   Гарний цвіт не буде довго стояти при дорозі.
   Де цвіток, там і медок.
   Одна квітка не зробить вінка.
   З однієї квітки бере яд змія.
   Кожен цвіт має свій запах.
   Квітки колючі найбільш живучі.
   Мальовані квіти не дають запаху.
   Не раз з кропивою і красний цвіт зривають.
//-- Ягоди --//
   З одної ягоди немає вигоди.
   Не нашого поля ягода.
   Ягоди тоді збирають, коли достигають.
//-- Будяки --//
   Хто вліз у будяки – хоч би й не радий, то в їх убереться.
//-- Волошки --//
   Де волошки, там хліба трошки.
//-- Кропива --//
   На кропиву колючу і мороз тріскучий.
   Жалить, як кропива, а колеться, як їжак.
   Часом і між кропивою лілія росте.
//-- Кукіль --//
   Кукіль – то польового дідька робота.
//-- Осот --//
   Вчасно не виполеш – осот потім не вибереш.
   Пусти осот в огород – огірків не буде.
//-- Полин --//
   Барвінок на вінок, а полин на віник.
   І полин ліком стає.
//-- Сад --//
   Був би сад, а солов’ї прилетять.
   Не всі сади родять, що цвітуть.
   Хто купує сад, то гроші вернуться назад, а хто купує млин, то й гроші з ним.
//-- Горіх --//
   Горіхи – то така річ, що коби хтось товк, то я би їв.
   Не розкусивши горіх, зерна не з’їси.
//-- Грушка --//
   Виліз на грушку, рвав петрушку.
   І грушок не хочу, і на дерево не полізу.
   На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть.
//-- Яблуня, яблуко --//
   Від гнилого яблука і здорове гниє.
   Достигле яблуко само з дерева падає.
   На солодкій яблуні солодкі яблука.
   На яблуні шишки не ростуть.
//-- Ліс --//
   Під лісом живу, а соломою топлю.
   Прийшов з лісу, то йди собі к бісу.
   У лісі родився, нічого не знає.
   Що в лісі вродиться, то в дворі згодиться.
//-- Дерево --//
   Велике дерево поволі росте.
   Веселе дерево весело й співає.
   Високе дерево найборше вітер зломить.
   Гни деревину, доки молода, бо старої не зігнеш.
   Дерево падає, куди хилиться.
   Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре робить.
   Єдно дерево – то ще не ліс.
   Здорове дерево, та дуплувате.
   На круте дерево крутого треба клина.
   На сухеє дерево і вогонь пада.
   Нема такого дерева, щоби на нього птиця не сідала.
   Погане дерево не зрубуй, а викорчовуй.
   Сади деревину, будеш їсти садовину.
   Скрипуче дерево на світі довго живе.
   Сухе дерево хоть кілько підливай, то сі не зазеленіє.
   Де коріння, там і дерево.
//-- Береза --//
   Диво – на березі бруньки.
   Ой береза дуба везла, трохи впріла, трохи змерзла.
//-- Верба --//
   Верба і дівчина прийметься де-небудь.
   Верба товста, та пуста.
   Верба – як трава лугова: ти її покоси, а вона знов буде рости.
   Грушки на вербі показує.
   Де верба, там і вода.
//-- Дуб --//
   Великий дуб, та дупластий, а малий дуб, та здоровий.
   Дуб – дерево хороше, та плоди його свиням годяться.
   Дуб ламається, а лозина нагинається.
   За один раз дуба не звалиш.
   І великий дуб від малої сокири паде.
   Кожний дубок хвалить свій чубок.
   Смола к дубу не пристане.
   Який дуб, така бочка, яка мати, така й дочка.
//-- Лоза --//
   Лозовий прут іще ребер не переламав.
   Хилку лозинку і снігур зігне.
//-- Очерет --//
   В очереті шукає сука.
   Очерет з лозою не помиряться: хоч вітру нема, все лаються.
//-- Гриби --//
   Гриби ростуть у лісі, а в місті їх знають.
   Де один грибок, там цілий вінок.
   Жди, грибе, може й тебе хто здибле.
   І гриба знайти – треба мати щастя.
   Коли обібрався грибом, то лізь у борщ.
   Не зігнешся до землі, то й гриба не знайдеш.
   Не тепер по гриби ходять, але восени, коли ся родять.
   Якби та якби та виросли в роті гриби.

Транспорт. Ремесла. Професії

//-- Дорога, подорожній шлях, стежка --//
   В дорозі і голка важить.
   Велика дорога починається з першого кроку.
   Домашня думка в дорогу не годиться.
   Дома рука й нога спить, а в дорозі й голова не дрімає.
   Дорога і вночі не спить.
   Другим дорогу показує, а сам болотом бреде.
   І на гладкій дорозі люди ноги ламають.
   Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся.
   Коли не знаєш дороги, не виїжджай з дому.
   Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.
   Коли хліб на возі, то нема біди в дорозі.
   Краще погана дорога, ніж поганий супутник.
   На дорозі стоїть, а дороги питає.
   Не бійся дороги, аби коні були здорові.
   Новою дорогою іди, але і стару не забувай.
   Погана мотузка і та в дорозі знадобиться.
   Подорожні найскорше забувають парасолю і правду.
   Старою дорогою легко ходити.
   Тоді дорога спішна, коли розмова потішна.
   Хто подорожує, той світ видає і розуму здобуває.
   Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.
//-- Віз --//
   Буває на возі, хто був під возом.
   Дід за дугу, а баба вже й на возі.
   Віз там має бути, де його коні тягнуть.
   Давно тоє пропало, що з воза упало.
   Де не мажуть, там дуже скрипить.
   Коло воза ходивши, не можна не обмазаться.
   На чиєму возі їдеш, того й пісню співай.
   Не гудь чужого воза, спершу подивися на свої колеса.
   Не жаль мені того воза, коби дівка була гожа.
   Не про вози, а про занози.
   Чути порожній віз по гуркоті коліс.
   Який віз, такий господар.
//-- Колесо --//
   Виїхав на трьох колесах.
   З осичини не роблять коліс.
   Кождий на своє колесо верне.
   Найслабше колесо найдужче кричить.
   Не привик ліс наших коліс.
   Оглядайся на задні колеса.
   Як колесо ламається, мужик ума набирається.
//-- Сани --//
   Кидай сани, бери віз та поїдем по рогіз.
   Ні сюди, ні туди, ні саньми, ні колесами, ні зимою, ні літом.
   Які сани, такі й самі.
//-- Хомут --//
   Була б шия, а хомут буде.
   Дуга в лісі, а хомут у стрісі.
   З хвоста хомута не надівай.
//-- Ярмо --//
   Аби шия, а ярмо буде.
   Дарма ярма, аби занози наші.
//-- Мастити (воза) --//
   Без мастила нема діла.
   Де не мажуть, там рипить.
   Не підмажеш – не поїдеш.
//-- Запрягати --//
   Не запріг, що понукаєш.
   Коли дався запрягти, то дайся й поганяти.
//-- Водити (коня) --//
   Як маєш сліпого коня водити, то вже лучче пішки ходити.
   Який кінь тягне, на того й кладуть.
//-- Їхати --//
   Верхом на палиці поїдеш.
   В ліс не поїдемо, то й на печі замерзнемо.
   За час моря не переїдеш.
   Їдеш туди, де чорт колесо загубив.
   Їдеш – не їдеш, аби колеса крутилися.
   Їдеш з дому на день – бери харчів на тиждень.
   Їдеш скоро – біду подиблеш, їдеш помалу – біда тебе надибле.
   Їдь тихо – обминеш лихо.
   Їхав вгору, то в долину, то в будяки, то в кропиву.
   Лучче погано їхати, чим хороше йти.
   На батозі далеко не заїдеш.
   На мені далеко не поїдеш, де сядеш, там і злізеш.
   Не всі дома – половина поїхала.
   Скільки і де не їздиш, а додому повернешся.
   Спочатку я на вас поїду, а потім ми вас запряжем.
   Треба спершу запрягти, а потім їхати.
   Чи їде, чи ходить – на одно виходить.
   Яке їхало, таке здибало.
   Як скоро поїдеш, то біду наженеш.
//-- Навпростець їхати --//
   Пішов батько навпростець, не скоро вернеться.
   Хто хоче навпростець, захворіє на гостець.
   Як поїхав кругом, так сьогодні буде, а як навпростець, то хіба завтра.
//-- Мости --//
   Шануй гори-мости – будуть цілі кости.
   Лишилося тільки ходу, що з моста та в воду.
   Не переходи моста, покіль до нього не дійдеш.
   Не просто з моста, а стрімголовою.
//-- Ночувати --//
   Де блудиш, а дома ночувати будеш.
   Де не сподіваєшся ночі ночувати, там будеш дві.
   Де будуть шанувать, там будемо ночувать.
   Де днюю, там і ночую.
   Заночую – журби не почую.
   Нічліг за собою ніхто не носить.
   Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві.
   Чхали, чхали та й на степу й ночували.
//-- Ремісник, ремесло --//
   Було ремесло та хмелем заросло.
   В ремісника золота рука.
   З ремеслом дружити – в житті не тужити.
   Ремесло має золоте дно.
   Ремесло – не за собою носити.
   Учися ремесла такого, щоб міг жити з нього.
//-- Майстер --//
   Діло майстра величає.
   Жоден майстер не впав з неба.
   Кожний майстер своє ремесло хвалить.
   Майстер читати, писати і з горшків хватати.
   Шукай майстра в шинку, а сміливого в острозі.
   Який майстер, така й робота.
//-- Голити, бритва --//
   Він уміє голити без мила і бритви.
   Багатого й серп голить, а убогого і бритва не хоче.
   Ваше і шило голило, а наш і ніж не бере.
   Не мились, бо бритим не будеш.
   Хоч і шило, аби брило.
//-- Гончар --//
   Гончара глина годує.
   Нехай горшки б’ються на гончареву голову.
//-- Рубати, стинати (дерево) --//
   За один раз не зітнеш дерева.
   Криком дуба не зрубаєш.
   Не рубай вище голови: тріски очі запорошать.
   Не такі сосни ми рубали.
//-- Дрова --//
   В ліс дров не возять.
   В лісі був, а дров не бачив.
   Коли язиком дрова колеш, то і в печі не горить.
   Кому дрова, тому й тріски, кому горшки, тому й миски.
   Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
//-- Клин --//
   Без клинка не розколеш пенька.
   Засів му клин у голові.
   Зійшовся світ клином.
   І клином ми того з голови не виб’єш.
   Клин клина побиває.
   Куди кинь, то клин.
   Роззійшлися по світу, як липове клиння.
   Яка діра, такий клин.
//-- Колода --//
   Аби пень через колоду.
   Пня через колоду не перекинеш.
   Сядьмо на колоді, поговорім о пригоді.
//-- Пень --//
   Зачепився за пень та й стоїть цілий день.
   Хотів минути пень, а наїхав на колоду.
//-- Сокира, топір --//
   Без сокири не тесляр, без голки не кравець.
   Був би ліс, а сокира буде.
   Від сокири не забагатієш, а згорбатієш.
   Гостра була сокира, та на сук наскочила.
   З сокирою не лізь туди, де пила не була.
   Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
   Не сокира теше, а людина.
   Нехай між нами сокирка пропаде!
   Який топір, такий клин, який батько, такий син.
//-- Коваль --//
   Без плуга не орач, без молота – не коваль.
   Для того коваль кліщі держить, щоб у руки не пекло.
   Коваль без кліщів гірше як без рук.
   Тоді коваль кує, коли гаряче.
   Ковалева кобила і шевцева жінка ходять звичайно босі.
   Коли не коваль, то й кліщів не погань.
   От тобі, ковалихо, лихо, що у кузні тихо.
   То такий коваль, що вміє зробити з заліза пшик.
   Та з його коваль холодний.
   У ледачих ковалів не буває мозолів.
   У коваля що стук, то гривня.
   У руках в коваля залізо плавиться.
   Чого бог не дасть, того коваль не викує.
//-- Кувати --//
   Неук кує – коней псує.
   Там ні кують, ні мелють.
   Привів коні кувати, коли кузня згоріла.
   Чим більше куєш залізо, тим воно гарячіше.
//-- Залізо --//
   Дивись залізного кілка, а не срібного.
   Залізом золото добувають.
   І залізо в горні м’яке.
   Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш.
   Невживане залізо скоро ржавіє.
   Сталь сталлю гострять.
//-- Молот, ковадло --//
   Батогом ковадла не розсічеш.
   Вліз межи молот і ковадло.
   Краще бути молотком, ніж ковадлом.
//-- Будувати, будинок --//
   Збудували, поламали і знову будують, аби роботу мали.
   Легше руйнувати, як будувати.
   Треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати.
//-- Тесля, тесати --//
   Тесля завжди без воріт, а швець завжди без чобіт.
   Тут теши та теши, а там треба пуп нам’ять.
//-- М ельник --//
   Кожний мельник на свій млин воду жене.
   Кому що, а мельнику вітер.
   Користуйся, як мельник, путнім вітром.
   До готового борошна мельник знайдеться.
//-- Млин --//
   Кожен млин на своє колесо воду тягне.
   Добрий млин усе змеле.
   Дурний млин, що без вітру меле.
   Млин меле – мука буде, язик меле – біда буде.
   Не первина: з порожнім мішком до млина.
   Це млин тільки чортам табак молоти.
//-- Молоти --//
   Все тоє перетовчеться да перемелеться.
   Змолов батько невіяне, спекла мати несіяне.
   Кому скрутиться, а кому змелеться.
   Намолов сім мішків гречаної вовни.
   Неси здоров, коли змолов.
   Перемелеться – мука буде.
   Таке мале, що й купи не держиться.
   Хто борше насипле, той борше змеле.
//-- Камінь (млиновий) --//
   Добрий камінь все перемеле, а поганий сам змелеться.
   Своє каміння: як хочу так і мелю.
//-- Мука, борошно --//
   Де борошно, там і порошно.
   Не буде з тої муки хліба.
//-- Пастух (чабан), пасти --//
   Без чабана і вівці не отара.
   Добрий пастух не покине своє стадо.
   Добрий пастух овець стереже, але кожі не здира.
   Злий пастух вовка годує.
   Корова з поля, пастухові воля.
   Розживемось, як у пастухи наймемось.
   Треба йому ще сім літ свині пасти.
   Якби бог слухав пастуха, то б уся череда вигинула.
   Я з тобою свині не пас.
//-- Стадо --//
   В чужому стаді не перебирай.
   В яке стадо залетів, так і співай.
   Дружній череді вовк не страшний.
//-- Пряха, прясти, пряжа --//
   Добра пряха і на скіпці напряде.
   Добре з чужої пряжі і батоги плести.
   Зима була – чом не пряла, весна була, чом не ткала?
   Не сама пряла, а кума помагала.
   Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче.
   Пряду, пряду й нема ладу.
   Радо б я пряла, та лінь напала.
   Сім день пряла, та нічого не дістала.
   У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.
   У нашої пряхи-дочки – ні одежі, ні сорочки.
   Що напряла, то й те миша вкрала.
   Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати.
//-- Веретено --//
   Криве веретено не виправиш.
   Най сі веретено встидає, що голе ходить.
   Тікайте всі з хати, бо я буду веретено фурдикхати.
//-- Вірьовка --//
   Він з піску вірьовки в’є.
   Скільки вірьовку не вити, а кінець їй буде.
//-- Клубок – нитка --//
   Доведе ниточка до клубка.
   Зимою день малий – нитка довга, весною день великий – нитка коротка.
   Тонка нитка швидко рветься.
//-- Рватись --//
   Де коротко, там і рветься.
   Тонко прядеться – швидко порветься.
//-- Ткач, ткати --//
   З ткача не буде багача, а з швачки – багачки.
   І собака б ткав, якби хто нитки в’язав.
//-- Голка --//
   Без голки кожуха не вшиєш.
   Важко знайти голку у стіжку сіна.
   Голка мала, але коле дуже.
   З ігли долота не зробиш.
   Ігла всіх одягає, а сама гола.
   Ігла – гіркий заробок.
   Коби ігла пройшла, а нитка мусить.
//-- Шити, швачка --//
   Вийшло шите на пробите.
   Білими нитками шите.
   Не буде з швачки багачки, а з ткача – багача.
   Не вмієш шити, так і не пори.
   Не до нашої шиї ті коміри шили.
   Пошив: на собаку мале, а на кота велике.
   Хоч погано покраяний, та міцно зашитий.
   «Що гиря робе?» – «Шиє та поре!»
   Ший, дівчинонько, дошиєш, то будемо виплутувати.
   Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи.
//-- Кравець, крій, кроїти --//
   Кожний кравець на свою моду крає.
   Кравець кравця по наперстку знає і пізнає.
   Кравець поперений жупан носить.
   Кравче, пильнуй свого кравецтва, а в шество не мішайся.
   На те він кравець, щоб подертий жупан носити.
   Який крій, такий стрій.
   Як руки скроять, так спинка зносить.
//-- Одрізати --//
   Вже-м два рази врізував, та ще й коротке.
   Одрізаного не приставиш.
//-- Рибак --//
   Ніхто не видів з рибака багача.
   Рибак дощу не боїться.
   Рибак і музика – то худе ремесло.
   Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
//-- Вудка --//
   Вудити вудим, а вечеряти не будем.
   Закине вудку в чужу будку, дивись і тягне, як не сіряк, то свитку.
   У чужий ставок не кидай вудок.
   Наперед невода рибою не хвались.
//-- Ловити, піймати (рибу) --//
   В умілого й долото рибу ловить.
   І риб наловить, і ніг не замочить.
   Рибачив, рибачив, а риби не бачив.
   Хто рибу вудить, господарем не буде.

Ставок

   Після ставу кладуть греблю.
   Село без ставка, що дівчина без зубів.
//-- Стрілець, стріляти --//
   Кому до чого, а стрільцеві до лука.
   Стрілець мокрий, а рибак сухий нічого не варті.
   В горобців з гармат не стріляють.
   На гвинтівку нічого звертати, коли не вмієш сам стріляти.
   Рушниця один раз у рік сама стріляє.
   Стрілив у ворону, попав у корову.
   За одним пострілом сорок качок убив.
   Як на гріх, то й граблі стріляють.
//-- Ловець, ловити, піймати --//
   Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.
   Не скуби, поки не зловиш.
   Хто полює і рибачить, той хліб рідко бачить.
   Щоб зробити заяче рагу, треба спочатку зайця впіймати.
//-- Гнатись, доганяти --//
   Не женись за великим, бо й мале загубиш.
   Погнався за крихтою та без куска остався.
   Прудко гонить – голову зломить.
   Чекати погано, а доганяти ще гірше.
//-- Ніж --//
   Без ножа ріже.
   Він на мене давно вже ніж острить.
   Він мене тупим ножем ріже.
   Не жалій ножа, для свого хліба.
   Не край чужим ножем свого хліба.
//-- Шкура виправлена --//
   Не варта шкура начинки.
   Не стала шкура за виправку.
//-- Лико, личкар --//
   З однієї липи двічі лика не деруть.
   Краще своє личко, як чужий ремінець.
   Ликом пастернаку не викопаєш.
//-- Лапоть --//
   Навдогад тільки лапті плетуть.
//-- Швець --//
   От тобі й швець, коли не хотіла доброго чоловіка мати.
   Швець в подертих чоботах ходить.
   Швець – не купець, а коза – не товар.
   Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.
//-- Шило --//
   Вилізло шило з мішка.
   Виміняв шило на швайку.
   Не вміє шила загострити.
   Шилом каші не схопиш.
   Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш.
//-- Шити (чоботи) --//
   Оце вшив – два чоботи на одну ногу.
//-- Копито, копил --//
   Без копит й швець чобота не зробить.
   Кожен на своє копито натягає.
   Не на його копил швець пошив.

Бідність. Багатство

   Скачи, враже, як пан каже.
   За наше жито ще нас і бито.
   Годи панові рік, а день не вгодиш – пропав навік.
   Панська ласка, що вовча дружба.
   Казав пан «Кожух дам», – та слово його тепле.
   Не так пани, як панські собаки.
   Панська собака по-панськи й гавкає.
   Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
   Живіт товстий, та лоб пустий.
   Срібло-злото тягне чоловіка в болото.
   З золотом, як з вогнем, і тепло з ним, і небезпечно.
   І чорт багато грошей має, а в болоті сидить.
   Совісті менше, грошей більше.
   Як бідний плаче – ніхто не бачить, а багатий скривиться – усяк дивиться.
   Багатий бідного не знає.
   З багачем сам чорт з калачем.
   Біда нашим головам із панами голими.
   Видно пана по халявах.
   Убрався в жупан і думав, що пан.
   Це ті пани, що в самоварі куліш варять.
   Пан не любить правди, як пес мила.
   Панські очі завидющі, руки – загребущі.
   Від багача не жди калача.
   Багач їсть у середу лучче, як бідний у Великдень.
   Багатий не дивиться, чим убогий живиться.
   З жиру й собака казиться.
   Багатий не любить дати.
   Збагатів Кіндрат – забув, де його брат.
   Як багатий, так «здоров був!», а як бідний – «бувай здоров!»
   Рад бідняк панові, як сирота трясці.
   Багатому життя, а бідному виття.
   Гроші ідуть до багатого, а злидні до бідного.
   Багатому і під гору вода потече, а бідному в долині треба криницю копати.
   Половина світу скаче, а половина плаче.
   Ані печі, ані лави, і на столі нема страви.
   Як окраєць на столі – так і душі веселій.
   Бідак живе обачно, раз на день їсть, та й то не смачно.
   Всі люди на одне сонечко глядять, та не одно їдять.
   Отакі наші вжитки: ні кожуха, ні свитки.
   Позич, голий, сорочки!
   З голого, як з святого, не візьмеш нічого.
   Голий підперезався та й зовсім зібрався.
   Голий дощу не боїться.
   Голому розбій не страшний.
   Голого пояс не зігріє.
   Лата на латі, і шиття не знати.
   Лата на латі, а зверху дірка.
   Всяка одежина бідному личить.
   Хоч сорочка одна, зате біла щодня.
   Хоч не пишно, так затишно.
   Хоч стареньке, аби чистеньке.
   Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
   Розступіться, лахміття, дайте місце лоскуттям.
   В убогого тоді неділя, коли сорочка біла.
   Вітром підбито, а морозом підшито.
   Немає в що й солі зав’язать.
   Ні гульні, ні роботи, коли рванії чоботи.
   На свиті стільки лат як на селі хат.
   Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.
   Куди не оберни, то все дірки зверху.
   Біда біду бачить по сліду.
   Якби ж такі статки, як недостатки.
   Як одна біда йде, то й другу за собою веде.
   Просилися злидні на три дні, то й вигнать не можна.
   Не шукай лиха – само тебе знайде.
   Лихо приходить тихо.
   Чужому лихові не смійся.
   Батько був середній хазяїн, торби по боках, а сам посередині.
   Тоді він буде багатий, як пес – рогатий.
   Хотіли вражі люди, щоб ми забагатіли, так не діждуть!
   Гіркий світ, а треба жить!
   Наймають до телят, а роби, що велять.
   Був у бувалицях, знає, що кий, що палиця.
   Б’ють, а плакать не дають.
   Всього буває на віку, і по спині, і по боку.
   Не вжалієш батька в наймах, як найнявся – нехай служить.
   Хто у службі не бував, той горя не видав.
   Добре найнявся: дають рано води, а ввечері і пити.
   Заробив на сіль до оселедця.
   Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали.
   Наймит ходячи наїсться, а стоячи виспиться.
   Обіцяв хазяїн дати, тільки велів заждати.
   Хлібом кормлять, а стеблом очі колять.
   Доля чумацька гірка і щастя щербате.
   З хазяйської правди наймитові очі лізуть.
   Наймитові з хазяїном не брататися.
   Сильні та багаті рідко винуваті.
   З дужим не борись, а з багатим не судись.
   Панич добрий, як отець, взяв корову і овець, а пані – як мати: наказала теля взяти.
   Голий голого не позива.
   Не бійся закону, а бійся судді.
   Сила закону не знає.
   Де гроші говорять, там правда мовчить.
   Хто маже, той і їде.
   Де гроші судять, там право у кут.
   Лучче з ведмедем борюкаться, ніж із паном рахуваться.
   Слабий з дужим не борись, голий з багатим не дружись.
   Богу – слава, а попу – шмат сала.

Розділ II
Сталі порівняння

Тваринний та рослинний світ

//-- Бадилина --//
   Живе як бадилина при дорозі. Про самотню, недоглянуту людину.
   Пропав як бадилина в мороз. Загинув.
   Росте як бадилина. Про самотню, недоглянуту людину.
   Тонкий як бадилина. Про худу та високу людину.
//-- Баран --//
   Бекає як баран у хліві. Говорить дурниці.
   Вдячний як баран. Про невдячну людину.
   Дивиться як баран на золоті ворота. Тупо, здивовано дивиться.
   Дивиться як баран (коза) в порожнє відро. Тупо, здивовано дивиться.
   Допався як баран до змилків. Про людину, яка жадібно п’є спиртне.
   Дурний як баран. Про тупу, розумово обмежену людину.
   Завинив як баран вовкові. Зовсім невинний.
   Заснув як баран. Дуже міцно заснув.
   Кучерявий як баран. Про кучерявого чоловіка.
   Поводиться як печений баран. Про малорухому та маломовну людину.
   Розбирається як баран в апельсинах. Зовсім не розуміється.
   Уперся як баран в сіно. Про людину, що поводиться вперто, непоступливо.
//-- Бджола --//
   Роботяща як бджілка. Про працьовиту дівчину, жінку.
   Гудуть як бджоли у вулику. Про людей, які неспокійно поводяться.
   Пристав як бджола до меду. Жадібно допався до чого-небудь.
//-- Бик --//
   Бігає як задрипаний бик по череді. Метушиться, мотається.
   Випрошувати як у бика молока. Даремно, безрезультатно просити.
   Голий як бик. Дуже бідний.
   Жалко як бикові теляти. Зовсім не жалко.
   Здоровий як бик. Про сильну, дужу людину.
   Наївся як бик. Дуже багато з’їв.
   Порядкує як бик у посудній лавці. Невміло порядкує, нищить.
   Реве як бик. Дуже голосно плаче.
//-- Борсук --//
   Виспався як борсук у ямі. Добре виспався.
   Спить як борсук у норі. Міцно спить.
//-- Ведмідь --//
   Біжить як ведмідь. Вайлувато рухається.
   Великий як ведмідь. Про здорового, кремезного чоловіка.
   Водиться як з ведмедем. Невдало товаришувати, спілкуватись.
   Ганяє як ведмідь за горобцями. Незграбно, безрезультатно бігає.
   Забив як ведмедя жолудь. Не завдав ніякої шкоди.
   Заліг як ведмідь у берлозі. Надовго, міцно заснув.
   Звивається як ведмідь у танці. Невміло, незграбно танцює.
   Кричить наче ведмідь реве. Дуже голосно кричить.
   Ласий як ведмідь до меду. Дуже падкий, охочий.
   Лінивий як ведмідь. Про ледачу, неповоротну людину.
   Преться як ведмідь на рогатину. Діє, не звертаючи уваги на небезпеку.
   Розуміється як ведмідь на зорях. Зовсім не розуміється.
   Як ведмідь. Про вайлувату, незграбну людину.
//-- Верблюд --//
   П’є як верблюд. Надто багато п’є води.
   Працює як верблюд. Безвідмовно виконує важку роботу.
//-- Вівця --//
   Бекнув як вівця. Сказав дурницю.
   Бігає як кручена вівця. Безладно метушиться.
   Блудить як вівця без пастуха. Про безпорадну, дезорієнтовану людину.
   Відросте як вівці вовна. Безслідно минеться прикрість, лихо.
   Красива як вівця сива. Про невродливу стару жінку.
   Обсмушив як вівцю. Довів до бідності, злиднів.
   Розбрелись як вівці без пастуха. Про людей, які не тримаються гурту.
   Як дурна вівця. Про нерозумну людину.
//-- Віл --//
   Бовть як віл у калюжу. Сказав дурницю.
   Вести як вола за роги. Тягнути, не зважаючи на опір.
   Взяв як віл на роги. Взяв на себе надмірну кількість роботи, обов’язків.
   Вперся як віл рогами. Поводиться вперто, непоступливо.
   Впрягти як вола в ярмо. Завалити роботою.
   Впрягтися як віл в ярмо. Взятися до важкої праці.
   Гарує як віл у ярмі. Тяжко і багато працює.
   Гнеться як віл у ярмо. Поводиться покірно.
   Говорить як віл реве. Дуже голосно говорить.
   Гойкає як на вола. Непоштиво звертається до кого-небудь.
   Допавсь як віл до калюжі. Занадто жадібно їсть або п’є.
   Дужий як віл. Про дуже сильну людину.
   Жде як віл обуха. Приречено очікує найгіршого.
   Крутить як віл дорогою. Каверзує, вередує.
   Лежить як віл. Про малорухливу, лінькувату людину.
   Повертається як віл. Про неповоротку людину.
   Розмовляти як віл з волом. Мовчати.
   Розумний як сто волів. Про дуже дурну людину.
   Тихий як роботящий віл. Про людину спокійної вдачі.
   Як віл злизав (лизнув). Безслідно зник, зникло.
   Як віл по дорозі. Криво, абияк (писати, креслити).
//-- Вовк --//
   Бігає як вовк по степу. Постійно змінює місце перебування.
   Боїться мов вовк вогню. Дуже боїться.
   Боїться як вовк кози. Зовсім не боїться.
   Взяв як вовк вівцю. Нахабно вкрав.
   Видер як вовкові із горла. З великими труднощами відібрав.
   Виє як голодний вовк. Дуже сумно співає.
   Вподобались як вовкові весільні пісні. Невчасно сподобалось що-небудь.
   Вчепився як вовк до ягнят. Зазіхає на життя невинних людей.
   Голодний як вовк. Дуже голодний.
   Дивиться як вовк на козу. Захланно дивиться.
   Дикий як вовк у лісі. Про невиховану людину.
   Добрався як вовк до кошари. Нахабно розпоряджається чужим добром.
   Душить як вовк кобилу. Безжально визискує.
   Жалкує як вовк вівці. Нещиро виявляє співчуття.
   Живе як вовк. Про людину, яка живе на безлюдді.
   Живе як вовк з собакою. Постійно ворогує.
   Задумався як вовк у капкані. Замислився із запізненням.
   Засоромився як вовк. Нахабно, безсоромно поводиться.
   Змилувався як вовк над поросям. Знищив без жалю.
   Ліпшає як молодий вовк. Гіршає, стає жорстокішим.
   Наловився як вовк в ополонці. Зазнав невдачі.
   Підкрався як вовк до овець. Підступно готується до нападу.
   Потрібній як вовк на небі. Зовсім непотрібний.
   Розібрало мов вовка опеньки. Розладився шлунок від невідповідної їжі.
   Сторониться як вовк від сіті. Про досвідчену людину, яка вдало уникає небезпеки.
   Щедрий як вовк. Про скупу, жадібну людину.
//-- Ворона --//
   Дурний як ворона, а хитрий як чорт. Про не дуже розумну, але хитру людину.
   Злетіли сі як ворони на стерво. Про захланних людей, які зачули поживу.
   Кричить як ворона над курчам. Дуже голосно кричить.
   Попав як ворона у юшку. Потрапив у безвихідь.
   Товчеться як ворона у гнізді. Неспокійно поводиться.
   Як ворона обмочена. Про сумну, пригнічену людину.
//-- Вуж --//
   Звиває сі як вуж. Про облесного чоловіка, що запобігає чиєїсь ласки.
   Не любить як вуж молока. Дуже полюбляє, нещиро відмовляється.
   Смокче як вуж жабу. Занадто пристрасно цілує.
//-- Горобець --//
   Бідний як горобець безперий. Про зовсім бідну людину.
   Веселий як горобець. Про веселу, жваву людину.
   Виглянув як горобець з гнізда. З’явився на люди на дуже короткий час.
   Вилетів як горобець з стріхи. 1. Сказав дурницю. 2. Несподівано з’явився.
   Живе як горобець під стріхою. Невлаштовано живе.
   Летять як горобці на вогонь. Необдумано прямують у небезпечне місце.
//-- Гуска --//
   Живе як гуска з свинею. Недружно живе, конфліктує.
   Лишилася як гуска на воді. Про самотню жінку, вдову.
   Хитрий як Панасова гуска. Про хитру, вигадливу людину.
   Як (мов) з гуски вода. Байдуже, не завдає клопоту.
//-- Гусь --//
   Доробив сі як гусь на воді. Нічого не зробив, залишився бідним.
   Наче гуси ночували. Дуже брудно, про приміщення.
   Потрібне як гусям ярмо. Зовсім не потрібне.
   Розмовляє як гусь з поросям. Невлад говорять, не знаходячи взаєморозуміння.
   Як з гуся вода. Байдуже, не завдає клопоту.
   Як з гусь води йде. Добре ведеться.
//-- Диня --//
   Виглядає як змерзла диня. Про нещасну, хвору на вигляд людину.
   Здоровий гий диня на морозі. Про нещасну, хвору на вигляд людину.
   Кріпиться як диня на морозі. Страждає, ледве терпить.
//-- Дуб --//
   Великий як дуб. Про високу, міцну людину.
   Міцний як дуб. Про сильну, здорову людину.
   Плете дуба як на палилі. Говорить нісенітниці.
   Сказав як дурний з дуба вірвався. Сказав дурницю.
   Як з дуба упав. Про дурнувату людину.
//-- Жаба --//
   Бовкнув як жаба в болото. Сказав дурницю.
   Визирає як жаба з куширю. Нерухомо й лупато дивиться.
   Виплигнув як жаба з річки. Недоречно сказав, зробив що-небудь.
   Вирячкуватий як жаба. Про лупату людину.
   Дметься як жаба в болоті. Безпідставно поводиться пихато.
   Лізе як жаба по болоті. Помалу, ліниво рухається.
   Наче жаба до очей лізе. Про докучливу, набридливу людину.
   Піймав як жабу на вудку. Обдурив.
   Плига як жаба проти вола. Марно намагається дорівнятися до кого-небудь.
   Попався як жаба у жар. Потрапив у небезпечну ситуацію.
   Посинів як жаба. 1. Дуже розгнівався. 2. Дуже замерз.
   Потрапив як жаба в калошу. Опинився в неприємній ситуації.
   Преться як жаба до коня. Безоглядно лізе у бійку з сильнішим.
   Співає як жаба на кладці. Погано співає.
//-- Заєць --//
   Бігає як солоний заєць. Перебуває у постійних клопотах.
   Боїться як заєць бубна. Про боягузливу людину.
   Боїться як заєць кобили. Зовсім не боїться.
   Величається як заєць хвостом. Про людину, яка безпричинно поводиться пихато.
   Вибіг як заєць з капусти. Несподівано сказав дурницю.
   Виглядає як заєць у вершці. Про людину, яка має переляканий вигляд.
   Відважився як заєць на миш. Про чванькуватого боягуза.
   Відважний як заєць. Про боягузливу людину.
   Впав як заєць межи пси. Опинився у небезпечній ситуації.
   Втік як заєць. Перелякано втік.
   Дивується як заєць у вересні. Про людину, яка дивується звичайним змінам.
   Потрібний як зайцеві барабан. Зовсім непотрібний.
   Спить як заєць. Неспокійно, чутливо спить.
   Убрався як заєць в капусту. Допався до смачного.
   Як у зайця хвоста. Дуже мало.
//-- Змія --//
   Вигодував як змію під корчом. Про невдячну людину.
   Злий як змія. Про дуже злу людину.
   Сичить як змія. Сердито, дратовано говорить.
//-- Зозуля --//
   Вдавився як зозуля осокою. Охрип, замовк.
   Мов зозуля в чужому гнізді. Нахабно поводиться.
//-- Індик --//
   Булькотить як індик на купі гною. Нерозбірливо говорить.
   Грамотний як попів індик. Неосвічений, неграмотний, але з претензіями на освіченість.
   Надувся як індик. Про набундючену, пихату людину.
   Ходить як індик переяслівський. Про набундючену, пихату людину.
//-- Кабан --//
   Гладкий як кабан. Про дуже товсту людину.
//-- Кажан --//
   Живе як кажан у дуплі. Про відлюдкувату людину.
//-- Калина --//
   Гарна як калина. Про дуже вродливу дівчину.
   Червона як калина. Про вродливу, гожу дівчину.
//-- Каченя --//
   Росте як каченя на воді. Про дитину, яка дуже швидко зростає.
//-- Качка --//
   Розумний як качка. Про нерозумну людину.
//-- Квочка --//
   Біга як квочка з яйцем. Про людину, яка безладно метушиться.
   Вовтузиться як квочка на воді. Неспокійно поводиться.
   Заклопотався як квочка коло курчат. Надмірно опікується.
   Засидівся як квочка на яйцях. Про домосідку або ліниву жінку.
   Надувся як квочка. Про набундючену, пихату людину.
   Розкудкудакалась як квочка над курчатами. Про галасливу жінку.
//-- Кінь --//
   Брикає як кінь на оброці. Про гулящого чоловіка.
   Вдає як кінь порожньою торбою. Безпідставно чваниться.
   Дібралися як лисі коні. Про спілку людей із однаковими негативними рисами.
   Допався як кінь до калюжі. Жадібно п’є спиртне.
   Здоров як кінь. Про здорового, веселого хлопця.
   Знають як лисого коня. Дуже добре знають.
   Кладуть як коня. Надмірно перевантажують роботою.
   Не хоче як кінь вівса. Дуже хоче, нещиро відмовляється.
   Працює як кінь. Важко, виснажливо працює.
   Як з коня зсадив. Грубо вилаявся.
   Як на коня зсадив. Підняв настрій, зробив щасливим.
//-- Кіт --//
   Б’ють як кота. Безжально, немилосердно лупцюють.
   Вирвався як кіт з мішка. Про дуже перелякану людину.
   Виріс як кіт навсидячки. Про малорослу людину.
   Відсадив як кота від сала. Позбавив можливості користуватися якими-небудь благами.
   Влетіло як коту за сметану. Сильно побито, строго покарано.
   Вліз як кіт межи ворони. Потрапив до незнайомої компанії.
   Внадив сі як кіт до сала. Вчащає до кого-небудь.
   Водить як кота за ниткою. Дурить, має за дурника.
   Возиться як кіт з оселедцем. Приділяє надмірну увагу чому-небудь.
   Впав як кіт на рівні ноги. Вдало вийшов з халепи.
   Встав як кіт заспаний. Про людину, що спросоння нічого не тямить.
   Ганяють як кота. Суворо ставляться, не попускають.
   Говорити як котом полювати. Марно розмовляти.
   Говорить як кіт муркоче. Незрозуміло, тихо говорить.
   Грається як кіт з мишею (мишкою). Заради забави знущається з іншої людини.
   Дибає як кіт на сало. 1. Ласий на що-небудь. 2. Наполегливо шукає що-небудь.
   Дивиться (заглядає, задивляється) як кіт на каганець. Заворожено дивиться на що-небудь.
   Живуть як кіт з собакою. Постійно сваряться.
   Забігає як кіт до сала. Про чоловіка, який потайки вчащає до чужої жінки.
   Заспав сі як кіт. Про людину, що дуже пізно прокидається.
   Заходить як кіт коло гарячої каші. Дуже обережно береться до якої-небудь справи.
   Лакомий як кіт. Про ненаситну людину.
   Лежить як кіт у запічку. Про ліниву, бездіяльну людину.
   Ловить як кіт шпака. Безрезультатно робить що-небудь.
   Любить як кіт сметану. Дуже любить що-небудь.
   Манить як кота мишею. Підманює, намагається одурити.
   Мокрий як кіт. Про дуже мокру людину.
   Муркоче як кіт над мишею. Задоволено примовляє сам до себе.
   Не любить як кіт сала. Дуже любить.
   Не помиряться як два коти над салом. Постійно сваряться.
   Несмілий як кіт коло сала. Дуже сміливий.
   Носиться як кіт з салом. Приділяє надмірну увагу.
   Опирається як кіт на льоду. Марно чинить опір.
   Покарали як кота мишами. Про нерозумне покарання, яке зовсім не зашкодило.
   Примостився як кіт на сонці. Ледарює, вилежується.
   Пропав як кіт на ярмарку. Безслідно зник.
   Шкідливий як кіт. Про людину, яка постійно чинить шкоду, збитки.
   Як кіт наплакав. Дуже мало або й зовсім нема.
   Як коти полизали. Про погану зачіску.
//-- Кліщ --//
   Впелісив сі як кліщ до худоби. Про людину, яка нещадно визискує іншу.
   Впелісив сі як кліщ під пахов. Вкорінився, здобув собі міцне становище.
   Уп’явсь як кліщ. Набридає, докучає, визискує.
//-- Клоп --//
   Тікають як клопи від дині. Остерігаються, сахаються.
//-- Кобила --//
   Говорить як до кобили отченаш. Марно звертається до кого-небудь.
   Запишався як кобила до будяка. Безпідставно поводиться пихато.
   Захтілося як кобилі оцту. Про безглузду забаганку.
   Ірже як кобила до вівса. Безпричинно, дурнувато сміється.
   Наробився як кобила. Про виморену, втомлену людину.
   Не хоче як кобила вівса. Дуже хоче.
   Норовиста як кобила. Про жінку з непередбачуваним характером.
   Охляв як циганська кобила. Про зголоднілу, вимучену людину.
   Розмовляє як з кобилою в болоті. Веде недоречні та марні балачки.
   Спокійний як кобила за возом. Про людину, не переобтяжену працею.
   Як приший кобилі хвіст. Зайвий, зовсім непотрібний.
   Як циганська кобила. Про хитру людину.
//-- Коза --//
   Б’є як Сидорову козу. Безжально сильно б’є.
   Дереться як коза на прив’язі. Дуже голосно, несамовито кричить.
   Здалий як коза на садівника. Зовсім невідповідний, не годиться.
   Йде як коза на вірьовці. Неохоче, опираючись, іде.
   Повезли як козу на ярмарок. Про людину, яка безслідно пропала.
   Поспішається як козами на торг. Про непотрібний, зайвий поспіх.
   Розбирається як коза в танцях. Зовсім не розуміється.
   Розумний як дідова коза. Про хитру брехливу людину.
   Розумний як попова коза. Про нерозумну людину.
   Як у кози хвоста. Дуже мало чого-небудь.
   Як з кози впав. Про дурну людину.
//-- Комар --//
   Насмоктався як комар крові. Про людину, яка розбагатіла на визиску інших.
   Сильний як комар. Про слабосилу людину.
   Як комар надзижчав. Дуже мало.
   Як у комара сала. 1. Дуже мало. 2. Зовсім нема.
//-- Корова --//
   Гладкий як би корова облизала. Про чепурного, з претензію одягненого парубка.
   Здалий як корова до сідла. Не здатний до якої-небудь справи.
   Здорова як корова. Про міцну, здорову жінку.
   Личить (іде) як корові сідло. Не личить, про невідповідно одягнену людину.
   Лінивий як бондарева корова. Про дуже ліниву людину.
   Реве як корова. Голосно, невтішно плаче.
   Совається як корова на льоду. Незграбно рухається.
   Ходить як корова за телям. Старанно доглядає, опікується.
   Як корова язиком злизала. Безслідно пропало.
   Як корові кульбака. Не личить, не пасує, про невідповідно одягнену людину.
//-- Коноплі --//
   Вирвався як з конопель. Несподівано сказав дурницю.
//-- Кропива --//
   Жалкий (сердитий) як кропива. Про людину з дошкульним характером.
   Злий як кропива. Про людину з дошкульним характером.
//-- Крук --//
   Злітають сі як круки на стерво. Про жадібних людей, які зачули поживу.
   Чорний як крук. Про чорняву людину.
   Як крук закракав. Озвався лихим словом.
//-- Курка --//
   Бігає як курка за першим яйцем. Приділяє надмірну увагу.
   Бігає як курка по гарячому попелі. Безладно метушиться.
   Виглядає як мокра курка. Про пригнічену, нещасну людину.
   Впав як курка в сьорбавку. Опинився у небезпечній ситуації.
   Голодний як мельникова курка. Зовсім неголодний, ситий.
   Дивиться як курка на перший сніг. Дуже здивовано дивиться.
   Добре як курці біля крупорушки. Про сите життя.
   Дряпає як курка лапою. Незрозуміло, нерозбірливо пише.
   Зачмоканий як мокра курка. Про неохайну людину.
   Змерз як курка на дощі. Дуже перемерз.
   Попало як сліпій курці зерно. Випадково дісталося.
   Упорався як курка з алмазом. Швидко, не добираючи смаку, з’їв щось смачне.
   Ховається наче курка від дощу. Ухиляється від роботи.
   Ходить як кручена курка. Безтямно тиняється.
//-- Лис --//
   Викурив як лиса з ями. Вигнав, вистрашив.
   Ласий як лис на кури. Ласий на чуже добро.
   Мудрий як лис. Про дуже мудру людину.
   Попав як лис у пастку. Опинився у скрутному становищі.
   Хитрий як лис. Про дуже хитру, підступну людину.
//-- Лоза --//
   Гнеться як лоза. Про піддатливу, м’яку людину.
   Гнучкий як лоза. Про стрункого хлопця.
//-- Лопух --//
   Дується як лопух на вогні. Про набундючену, пихату людину.
//-- Мак --//
   Бідний як мак начетверо. Про дуже бідну людину.
   Гарна як мак городній. Про дуже вродливу дівчину.
   Дрібне як мак. Про дуже дрібно написане.
   Почервонів як мак. Засоромився.
   Спить як після маку. Міцно спить.
   Тихо як мак сіє. Про тиху, безвітряну погоду.
//-- Миша --//
   Бігає як церковна миша. Безладно метушиться.
   Бідний як церковна миша. Дуже бідний.
   Гризе наче миша. Їсть лише передніми зубами.
   Дивиться як миша на крупу. Сердито, невдоволено дивиться.
   Змерз як руда миша. Дуже змерз.
   Метнувсь як миша під амбар. Швидко зник, сховався.
//-- Морква --//
   Сидить як морква в землі. Нічого не робить.
//-- Мурашка --//
   Працює як мурашка. Тяжко, наполегливо працює.
   Роботящий як мурашка. Про дуже працьовиту людину.
//-- Муха --//
   Вертиться як муха в окропі. Перебуває в постійних клопотах.
   Гинуть як мухи. Гинуть у великій кількості.
   Диба мов муха по сметані. Ледве пересувається.
   Допався як муха до меду. Дуже жадібно їсть або п’є.
   Жвавий як муха в окропі. Активно шукає порятунку у скрутній ситуації.
   Їсть як муха. Дуже мало їсть.
   Кусається як муха в Спасівку. Про злу, надокучливу людину.
   Розбирається як муха у пиві. Абсолютно не розбирається.
   Сильний як муха. Про слабосильну людину.
   Співає як муха в глечику. Погано, монотонно співає.
   Чути як муха пролетить. Дуже тихо.
//-- Осел --//
   Впертий як осел. Про затяту, вперту людину.
   Розумний як осел. Про нерозумну, нетямущу людину.
//-- Осика --//
   Багато як з осики груш. Зовсім немає.
   Дрижить як осика. Тремтить з переляку.
//-- Пава --//
   Походжає (ходить) як пава. Гордовито, чинно виступає, ходить.
//-- Павич --//
   Гарний як павич. Про вродливого, гарно вбраного чоловіка.
//-- Павук --//
   Обпився як павук. Надмірно напився.
//-- Пацюк --//
   Виглядає як пацюк годований. Про дуже товсту, вгодовану людину.
   Попав як пацюк в мишоловку. Потрапив у скрутну ситуацію.
//-- Пень --//
   Глухий як пень. Зовсім глухий.
   Говорить як до пня. Марно звертається.
   Голий як пень. Зовсім бідний.
   Дурний як пень. Дуже дурний.
   Повертається як пень за гороб’ями. Про повільну, вайлувату людину.
   Стоїть як пень. 1. Вперто мовчить. 2. Непорушно застиг.
   Як пень з’їхав. Про затяту, вперту людину.
   Як на пню стати. Затятися, впертися.
//-- Перець --//
   Добрий як перець. Дуже гіркий.
   Завзятий як перець. Дуже гіркий, пекучий.
   Як перцю скуштував. Невдоволено скривився.
//-- Пес --//
   Біжить як гінчий пес. Цілеспрямовано простує, біжить.
   Біжить як пес пішки до млина. Поспішає, не звертаючи ні на що уваги.
   Боїться як пес палиці. Дуже боїться.
   Бреше як пес на місяць. Безпричинно, за звичкою бреше.
   Виганьбив як пса. Дуже вилаяв.
   Виглядає як пес на плоті. Про людину, яка має комічний вигляд.
   Видер як псу з горла. Насилу відібрав.
   Виляє як пес у човні. Хитрує.
   Вирвав як псові з зубів. Насилу відібрав.
   Відбуркнув як пес із буди. Нечемно відповів.
   Відважний як пес за плотом. Про боягузливу людину.
   Вірний як пес. Про надійну, віддану людину.
   Вскочив як пес у сливки. Опинився в незручній ситуації.
   Гарний як пес базарний. Про негарного зовні чоловіка.
   Голодний як пес. Про дуже голодну людину.
   Здох як пес. Марно загинув.
   Зірвався наче пес із цепу. Дуже розізлився.
   Зубатий як пес. Про дуже сердиту людину.
   Лежить як пес на стерні. Неспокійно крутиться.
   Любить як пес дідька. Дуже не любить.
   Не любить як пес мила. Дуже не любить.
   Подерлися як пес з котом. Сильно посварилися.
   Поживився як пес мухою. Не наївся, ошукався.
   Рад як би пси обід з’їли. Дуже невдоволений, сердитий.
   Хочеться як псу орати. Зовсім не хочеться.
//-- Порося --//
   Брикає як порося на орчику. Безпідставно чваниться.
   Вимащений як порося. Про дуже брудну дитину.
   Кричить як порося в мішку. Несамовито репетує.
   Крутиться як жирне порося. Неспокійно поводиться.
   Погодились як порося з вовком. Не знайшли спільної мови.
   Помирились як порося з вовком. Перебувають у ворожих стосунках.
   Розбрикав сі як порося на мотузку. Надмірно розгулявся.
   Розмірковує як доросле порося. Претензійно висловлює незрілі думки.
   Співає як порося в тину. Погано співає, верещить.
   Цікавий як попове порося. Про занадто цікаву людину.
   Чистий як порося. Дуже брудний.
//-- Птах --//
   Бистрий як залізний птах. Про ліниву, малорухливу людину.
   Вільний як птах. Про вільну, незалежну людину.
//-- Пташка --//
   Б’ється як пташка в клітці. Борсається у безвихідній ситуації.
   Весела як пташка. Про веселу, жваву дівчину.
   Вскочив наче пташка в тенета. Потрапив у безвихідне становище.
   Говорить наче пташка щебече. Безтурботно, весело говорить.
   Їсть наче пташка. Дуже мало їсть.
//-- Рак --//
   Вчепився як рак. Дуже міцно тримається.
   Жвавий як рак на греблі. Про дуже повільну людину.
   Згиб як рак на сонці. Непомітно загинув.
   Іде як рак з дріжджами. Помалу, ліниво рухається.
   Красіє як рак в окропі. Насміхається з людини, яка перебуває у небезпеці.
   Покраснів як рак. Дуже засоромився.
   Попався як рак в ятір. Опинився у небезпечній ситуації.
   Сів як рак на мілкому. Потрапив у скрутну ситуацію.
//-- Реп’ях --//
   Держиться як реп’ях кожуха. Нахабно, невідступно переслідує.
   Як реп’ях. Дуже набридливий.
//-- Риба --//
   Б’ється (крутиться) як риба в ополонці. Борсається у скрутній ситуації.
   Гине мов риба без води. Страждає, загибає від нестачі чого-небудь.
   Гуляє як риба в морі. Живе вільно, незалежно.
   Дрижить як риба. Труситься з переляку або від холоду.
   Живе як риба з водою. Перебуває у цілковитій злагоді.
   Мовчить як риба. Вперто мовчить, не бажає говорити.
   Пливає як риба. Про людину, що дуже добре плаває.
   Почуває себе як риба в воді. Впевнено почувається.
   Ховається як риба од ґави. Ухиляється від роботи.
   Як рибу в сак половив. Про задоволену, щасливу людину.
//-- Ріпа --//
   Говорить як ріпу гризе. Гладко, складно говорить.
   Змніцкав як гнилу ріпу. Дуже сильно побив, знівечив.
//-- Саранча --//
   Голо як би саранча перелетіла. Зовсім порожньо.
//-- Свиня --//
   Бабрається як свиня в болоті. Залюбки, детально розповідає про якусь малоприємну справу.
   Благородна як свиня городна. Про людину простого походження, яка претендує на благородне походження.
   Випаскудив як свиня гарбуз. Про людину, яка неохайно їсть.
   Вліз як свиня в моркву. Нахабно вдерся куди-небудь.
   Гарно як свині в дощ. Дуже погано.
   Гарно як свині в намисті. Зовсім не личить.
   Говорить мов свиня хрюкає. Нечітко, незрозуміло говорить.
   Допався як свиня до браги. Жадібно, без міри їсть або п’є.
   Дурний як сто свиней. Дуже дурний.
   Знається як свиня на перці. Зовсім не розуміється, не тямить на чомусь.
   Йде як до свині сідло. Зовсім не личить.
   Красива як свиня в коралах. Про недоладно вбрану жінку.
   Личить як свині зонтик. Зовсім не личить.
   Нагнав як свиню з города. Грубо прогнав.
   Нахрапистий як свиня. Про дуже нахабну людину.
   Подібний як свиня на коня. Зовсім несхожий.
   Радий як свиня порожньому мішкові. Зовсім не радий.
   Розбирається як свиня в ананасах. Зовсім не розуміється.
   Ударив як свиню жолудь. Зовсім не завдав прикрощів.
   Упертий як свиня. Про дуже вперту людину.
   Як у свині в кориті. Безладдя.
//-- Сич --//
   Дивується як сич на сову. Дуже дивується.
   Надувся (насупився, насупонився) як сич. Про невдоволену, сердиту людину.
   Надувся як сич на вітер. Безпричинно сердиться.
//-- Слимак --//
   Гладкий як слимак. Ситий, нагодований.
   Лізе як слимак. Дуже повільно рухається.
//-- Собака --//
   Багата як собака кудлата. Про бідну людину.
   Бігає як собака за возом. Запобігає, підлабузнюється.
   Весело як собаці після ціпа. Дуже сумно.
   Вхопив як собака муху. Зазнав невдачі.
   Дбає як собака за п’яту ногу. Бадуже ставиться.
   Дражнить як собаку жердиною. Спеціально дражнить, дратує.
   Жалує як собака палку. Зовсім не любить.
   Живеться як собаці на прив’язі. Кепсько живеться.
   Заживе як на собаці. Швидко, легко загоїться.
   Заліз як собака в солому. Уклався спати, уникає роботи.
   Набрався як собака бліх. 1. Надмірно наївся, напився. 2. Набрав чого-небудь велику кількість.
   Ожививсь як собака мухою. Отримав зовсім незначну користь.
   Хапає як собака рве. Жадібно, швидко їсть.
   Хитрує як собака. Про хитру, спритну людину.
   Як собак нерізаних. Дуже багато.
   Як собаці в зуби сунув. Марно пропало.
   Як у собаки бліх. Дуже багато.
//-- Сова --//
   Бачить як сова світло. Добре бачить.
   Виглядає як сова. Про понуру, набундючену людину.
   Видить як сова в ночі. Про людину, яка добре бачить у темноті.
   Вродлива як сова. Про невродливу жінку.
   Вчепився як сова кігтями. Цупко, міцно тримає.
   Добувся мов сова на току. Нічого не отримав.
   Похожий як сова на яструба. Зовсім несхожий.
//-- Сокол --//
   Гол як сокол. Зовсім бідний.
//-- Соловейко --//
   Заливається мов соловейко на калині. Говорить, не помічаючи нічого навкруги.
//-- Сорока --//
   Біла як сорока. Брудна, строката.
   Вертиться як сорока на тину. Неспокійно поводиться.
   Говорить як сорока стрекоче. Дуже швидко говорить.
   Живе як сорока на кілочку. Погано, невлаштовано живе.
   Заглядає як сорока в кістку. Уважно, зацікавлено дивиться.
   Мовчить як сорока в гостях. Безперервно розмовляє.
   Набудував як сорока. Про невдало побудоване житло.
   Написав неначе сорока. Дуже нерозбірливо написав.
   Розжився як сорока на лозі. Залишився ні з чим.
//-- Теля --//
   Бігає як теля на мотузку. Брикається, безпричинно радіє.
   Вскочив як сліпе теля в яму. Потрапив у небезпечне положення.
   Гарцює як теля на мотузі. Безпричинно радіє.
   Дурний як боже теля. Дуже дурний.
   Лізе як сліпе теля в яму. Нерозумно наражає себе на небезпеку.
   Нарядилась як теля в мішку. Незугарно одяглася.
   Розгулявся як теля на упоні. Не має свободи дій.
   Розуміється як теля на пирогах. Зовсім не тямить.
   Трясеться як молоде теля. Дуже боїться.
   Чорноброва як риже теля. Про руду дівчину.
//-- Терен --//
   Прожив як терном пройшов. Зазнав багато лиха.
//-- Тополя --//
   Високий як тополя. Про високу і худу людину.
   Як тополя, що край поля. Про самотню жінку.
//-- Трава --//
   Видить як трава росте. Хитрий, кмітливий, здогадливий.
   Несолений як трава. Про несмачну страву.
   Побілів як трава на морозі. Посивів.
   Як трави-листа. Дуже багато.
//-- Цап --//
   Бовть як цап у воду. Сказав або зробив недоречність.
   Впертий як цап. Про дуже вперту людину.
   Несмілий як цап у капусті. Дуже смілий.
   Стрибає як цап на городі. Надміру розходився, розгулявся.
//-- Цибуля --//
   Кохаю як цибулю після чаю. Зовсім не люблю.
//-- Чайка --//
   Вибирається як чайка за море. Дуже повільно збирається.
   Видав як та чайка. Ненавмисне зрадив.
   Гніздит сі як чайка на болоті. Живе в невигіднім, неприступнім місці.
//-- Чапля --//
   Виступає як чапля в пантофлях. Про недоладно одягнену людину.
//-- Щеня --//
   Завзятий як панське щеня. Дуже злий.
   Підскакує (стрибає) як зінське щеня. Гнівається, сердиться.
   Труситься як мокре щеня. Сильно замерз.
//-- Щука --//
   Крутиться як щука в ополонці. Мечеться в безвиході.
   Перепався як щука. Дуже схуднув.
//-- Ящірка --//
   Вертка як ящірка. Про жваву, моторну дівчину.

Вірування та уявлення

//-- Бог --//
   Жде як бога. Нетерпляче очікує.
   Живе як у бога за дверима. Безтурботно, щасливо живе.
   Змилувався як бог над раком. Зглянувся, пожалів для годиться.
   Угладив як бог черепаху. Неякісно, абияк зробив.
   Як бог на душу покладе. Несплановано, як прийдеться.
   Як у бога день. Завжди, постійно.
//-- Відьма --//
   Красива як відьма з Лисої гори. Про потворну жінку.
   Сердита як відьма. Про дуже злу жінку.
   Страшна як відьма. Про потворну жінку.
   Чорно у роті як у відьми. Про дуже злу людину.
//-- Дідько --//
   Бовтнув як дідько в смолу. Потрапив у небезпечну ситуацію.
   Боїться як дідько хреста. Дуже боїться, сахається.
   Бреше як дідько. Безсоромно бреше.
   Верещить як дідько. Дуже голосно кричить, лементує.
   Витріщився як дідько. Тупо, здивовано дивиться.
   Відімчав як дідько грішну душу. Дуже швидко довіз.
   Добрий як дідько. Дуже злий.
   Жене як дідько вітри. Дуже поспішає, мчить.
   Заталапаний як дідько. Дуже брудний.
   Квапиться як дідько до пекла. Дуже поспішає до якоїсь негарної справи.
   Пищить як дідько в градовій хмарі. Шумить, обзивається тривожним голосом.
   Потрібний як дідько в церкві. Непотрібний, недоречний.
   Скаче як дідько. Незугарно танцює.
   Тішиться як дідько цвяшком. Перебуває у постійних клопотах.
   Як дідько в греблі. Вередує, каверзує.
//-- Душа --//
   Пнуться як грішні душі до пекла. Настирливо лізуть куди-небудь.
   Став над душею як кат. Силує робити проти власної волі.
   Як по душі дере. Дуже дошкуляє, нервує.
   Як по душі маслом. Сказав що-небудь приємне.
//-- Чорт --//
   Багатий як чорт рогатий. Дуже багатий.
   Б’ється як чорт коло сухої верби. Активно залицяється.
   Боїться як чорт ладану. Дуже боїться, уникає.
   Вчепився як чорт за грішну душу. Невідступно переслідує.
   Ганяє як чорт по болоту. Безтолково бігає, метушиться.
   Дивиться як чорт на попа. Здивовано, з цікавістю дивиться.
   Засів мов чорт в болоті. Відлюдкувато живе.
   Крутить як чорт греблею. Розпоряджається на свій розсуд.
   Курить як чорт дорогою. Піднімає велику куряву.
   Ласий як чорт на душу. Дуже охочий.
   Напер сі як чорт на грішну душу. Про людину, яка завзято чинить капості.
   Носиться як чорт з бубном. Приділяє надмірну увагу.
   Підлазить як чорт під моностир. Хитрує, намагається ошукати.
   Робить як чорт летить і крила теліпаються. Ліниво, неохоче працює.
   Товчеться як чорт у попелі. Перебуває у постійних клопотах.
   Як чорт пугою нагнав. Дуже багато кого-небудь.
   Як чорта з’їв. Про дуже злу людину.

Їжа

//-- Борщ --//
   Дешево як борщу за ґрейцар. Про велику кількість дешевого товару.
   Набрав як борщу на шило. Нічого не отримав.
//-- Бублик --//
   Викручується як здобний бублик. Надмірно хизується.
   Виламується як ячний бублик. Нещиро відмовляється.
   Хороший як глем’язовський бублик. Дуже хороший.
   Чудний як бублик. Дуже смішний, химерний.
   Чудний як втроє бублик. Дуже смішний, химерний.
//-- Галушка --//
   Впав як галушка. Безсильно, без опору впав.
   Впав як галушка в окріп. Потрапив у тяжку ситуацію.
   Живе як галушка в маслі. Добре, заможно живе, благоденствує.
   Круглий як галушка. Про невеличкого на зріст товстуна.
   Лежить як галушка. Про бездіяльну, ліниву людину.
//-- Мед --//
   Говорить як медом мастить. Підлещується, говорить приємно.
   Добрий як з медом. Дуже смачний.
   Ідуть неначе в мед. Дуже повільно рухаються.
   Кортить як меду лизнути. Дуже хочеться.
   Хвалить як би медом мастив. Захвалює, улещує.
   Як медом по губах. Про що-небудь приємне.
   Як по меду. Легко, добре виходить.
//-- Молоко --//
   Біла як молоко. Про білолицю, не засмаглу жінку.
   Дивиться як квасне молоко. Невдоволено дивиться.
   Побілів як молоко. Посивів.
//-- Оселедець --//
   П’є як по оселедці. Дуже жадібно п’є.
   Як оселедців у бочці. Багатолюдно, тісно.
//-- Пиріг --//
   Надувся як гречаний пиріг. Образився, розгнівався.
   Плаває як пиріг у маслі. Благоденствує, заможно живе.
   Як мазаний пиріг. Підлабузник.
//-- Сало --//
   Дурний як сало без хліба. Дуже дурний.
   Живе як без сала каганець. Доживає останні дні.
   Підстрибує як сало на сковороді. Про сердиту, розгнівану людину.
   Пропало як заяче сало. Безслідно пропало, зникло.
   Як би салом помастив. Догодив, зробив що-небудь приємне.
//-- Сир --//
   Білий як циганський сир. Чорний, дуже брудний.
   Дусить як сир у бочці. Робить з чого-небудь непотрібний секрет.
   Живе (купається) як сир у маслі. Безтурботно живе, благоденствує.
//-- Сіль --//
   Гине як сіль у воді. Безслідно зникає.
   Любить як сіль в оці. Зовсім не любить.
   Сказав як солі між очі сипонув. Різко сказав, відповів.
   Терпить як сіль в оці. Зовсім не любить кого-небудь.
//-- Сметана --//
   Білий як сметана. 1. Про людину із світлим волоссям. 2. Про не засмаглу людину. 3. Про сиву людину.
   Добре як густа сметана. Про лихо, з якого годі виплутатися.

Людина

//-- Голова --//
   В голові як у пустій стодолі. Про нерозумну людину.
   В голові як у млині. Про нерозумну людину.
   Голова наче клоччям набита. Про некмітливу, тупу людину.
   Голова як камінь. Про вперту, самовпевнену людину.
   Голова як коліно. Про абсолютно лису людину.
   Голова як порожній горнець. Про забудькувату, нетямущу людину.
   Голова як свистун. Про нерозумну людину.
   Голова як темний ліс. Про неосвічену людину.
   Дере голову як попова кобила. Пихато поводиться.
   Заїхало в голову як чотири фіри сіна. Про вперту, нерозумну людину.
   Киває головою як кобила гривою. Пихато відповідає.
   Несе голову високо як гуска. Пихато поводиться.
   Потрібне як у голові дірка. Зовсім не потрібне.
   Тягається як кобиляча голова. Тиняється без діла.
//-- Голос --//
   Голос як немащене колесо. Про людину із неприємним, скрипливим голосом.
   Голос як у бугая. Про людину з гучним, грубим голосом.
//-- Долоня --//
   Видно як на долоні. Виразно, добре видно.
   Виложив як на долоні. Докладно, зрозуміло пояснив.
   Голий як долоня. Зовсім бідний.
//-- Зуб --//
   Вискалив зуби наче Сірко на старця. Безпричинно сміється.
   Говорить як зуб болить. Занудливо, докучливо говорить.
   Зуби білі як ріпа. Про людину із здоровими зубами.
   Зуби як у коня. Про людину з великими зубами.
   Кланцає зубами як голодний вовк. 1. Дуже голодний. 2. Дуже сердитий.
//-- Коліно --//
   Білий як коліно. Про бліду, не засмаглу людину.
   Лисий як коліно. Про зовсім лису людину.
//-- Лоб --//
   Дивиться з-під лоба як вовк. Недоброзичливо дивиться.
   Потрібний як у лобі дірка. Зовсім непотрібний.
//-- Ніс --//
   Закрутив носом як тертого хріну понюхав. Розсердився, почувши щось неприємне.
   Не побачиш як свого носа. Ніколи не побачиш, не матимеш.
   Ніс як сім гривень сокира. Про носату людину.
//-- Нога --//
   Нога як під дурним старцем. Про людину з великими ногами.
   Ноги як ґринджоли. Про кривоногу людину.
   Ноги як кадовбята. Про людину з товстими, опухлими ногами.
   Ноги як у курячого злодія. Про людину з великими ногами.
   Побіг як ногу вломив. Дуже швидко побіг.
   Продати як ноги підібгати. Легко зробити.
   Треба як п’ятої ноги собаці. Абсолютно непотрібно.
   Як ногу вломив. Подався геть.
//-- Око --//
   Береже як ока в лобі. Дуже пильнує, оберігає.
   Блимає очима як кіт на глині. Ніяково почуває себе.
   Вилупив очі як цибулі. Тупо, здивовано дивиться.
   Водить очима наче злодій по ярмарку. Злодійкувато оглядається.
   Жвавий як би з ока випав. Про жваву, моторну людину.
   Заздрісний як попівське око. Про дуже жадібну, заздрісну людину.
   Лізе в очі як оса. Докучає, набридає.
   Лукавий, як попівське око. Про дуже нещиру людину.
   Одна як око в голові. Про єдину дитину.
   Як без очей. Не може жити, відчуває постійну потребу.
   Як би з ока випав. Дуже схожий на іншу людину.
   Як оком ізмигнуть. Дуже швидко.
   Як оком кліпнути. Дуже швидко.
//-- Палець --//
   Голий як палець. Дуже бідний.
   Знає як своїх п’ять пальців. Дуже добре знає.
   Один як палець. Зовсім самотній.
   Попав як пальцем у небо. Не вгадав.
   Сам як палець. Зовсім самотній.
//-- Потилиця --//
   Побачиш як свою потилицю. Ніколи не побачиш, не діждешся.
   Чесний як жидівська потилиця. Про нечесну, брехливу людину.
//-- Пуп --//
   Кричить мов на пупа. Дуже голосно кричить (з болю).
   Позеленів як пуп. Дуже змерз.
//-- П’яний --//
   Береться як п’яний за плота. Цупко, міцно хапається.
   Говорить мов п’яний. Верзе нісенітниці.
   Прилип як п’яний до тину. Нахабно, невідступно переслідує.
   Просте як п’яному дорога. Про щось дуже криве.
   Як п’яному з гори котитися. Легко, без зусиль здійснити що-небудь.
//-- Рот --//
   Говорить як у рот кладе. Зрозуміло, доступно говорить.
   Мовчить наче в роті води повно. Вперто не хоче говорити.
   Роззявив рот як вершу. Розкричався, репетує.
   Рот як верша. Про галасливу, крикливу людину.
   Як у рот не кладе. Зрозуміло, доступно говорить.
//-- Рука --//
   Бере як не своїми руками. 1. Невміло бере до рук. 2. Повільно, неохоче береться до роботи.
   Знає як свою руку. Дуже добре знає.
   Пішла по руках як вітер по полю. Про гулящу жінку.
   Розмахує руками як вітряк крилами. Дуже жестикулює.
   Руки як кописточки. Про дуже худі руки.
   Як без рук. Безпомічний, безпорадний.
   Як руками одняв. Полегшало.
//-- Шия --//
   Гне шию як віл у ярмо. Про покірну людину.
   Шия як на мотузочці. Про худошию, тонкошию людину.
   Як по шиї пиляє. Дуже дошкуляє.
//-- Язик --//
   Говорить як би язик ликом зав’язав. Нерозбірливо, плутано говорить.
   Ляпає язиком як корова хвостом. Необдумано говорить.
   Меле язиком як лисиця хвостом. Безупинно говорить.
   Язик мов лопата. Про занадто балакучу людину.
   Язик як бритва. Про дотепну людину.
   Як язиком злизало. Безслідно зник.

Навколишній світ, природні явища

//-- Вітер --//
   Говорить як вітер віє. Веде беззмістовні розмови.
   Гойдає як вітер верхами. Дає поради протилежного змісту.
   Гуляє як вітер на полі. Про людину, що живе вільно та безжурно.
   Жене як вітер. Дуже швидко біжить.
   Носиться як вітер. Про швидку, моторну людину.
   Як вітер в полі. Незалежний, вільний.
//-- Вогонь --//
   Бережеться як вогню. Дуже боїться, остерігається.
   Гарний як вогонь. Дуже красивий.
   Гарячий мов вогонь. Дуже запальний.
   Прийшов як вогню вхопив. Заскочив на хвилинку.
   Сидить як вогню вхопив. Почувається ніяково.
   Спалахнув як вогонь. 1. Раптово почервонів. 2. Раптово пройнявся якимсь сильним почуттям.
//-- Вода --//
   Біжить як вода по каменю. Минає безповоротно (про життя, час).
   Веде сі як з води. Щастить, добре ведеться.
   Говорить як воду варить. Веде порожні балачки.
   Гожа як чиста вода. Про гарну, щиросердну людину.
   Дужий як вода. Про здорову, сильну людину.
   Згаджаються як вода з солониною в ринці. Постійно сваряться.
   Зійде як вода з гуски. Безслідно минеться, не завдасть ніякої шкоди.
   Іде як вода на лотоках. Щастить, прибуває добра.
   Ідуть як по свячену воду. Про безперервний потік людей.
   Лишив гей на серед води. Покинув у біді.
   Лишився як на воді. Опинився у безпомічній, скрутній ситуації.
   Мов у воду пірнув. Безслідно зник.
   Мов у воду опущений. Дуже сумний, розгублений.
   П’є як воду. Дуже багато споживає спиртного.
   Пхається як до свяченої води. Домагається свого, не зважаючи на інших.
   Рідке як вода. Про розбавлене молоко або малопоживну страву.
   Росте як з води. Про здорову, міцну дитину.
   Сказав як у воду глянув (дивився). Точно вгадав, передбачив.
   Тихий як глибока вода. Про лагідну, врівноважену людину.
   Як би воду палив. Марно намагався щось зробити.
   Як жива вода. Про що-небудь, що діє благотворно.
   Як з води вийшов. Одужав після важкої хвороби.
   Як на воді слина. Безслідно зникло. Про змарноване добро.
   Як на воду плювати. Даремно робити що-небудь.
   Як у воду дивитися. 1. Безпомилково вгадує. 2. Вдало передбачає.
//-- Грім --//
   Говорить як грім гримить. Дуже голосно, басовито говорить.
   З’явився як грім серед ясного неба. Несподівано з’явився.
   Налетів як грім на дерево. Безпричинно насварився.
   Розбив як грім пір’я. Без зусиль розігнав, переміг супротивників.
   Як з грому напав. Несподівано напався з докорами, сваркою.
//-- Земля --//
   Багата як земля. Про заможну жінку.
   Говорить як з-під землі. Глухо, ледве чутно говорить.
   Мається як земля святої неділі. Почувається щасливим, вдоволеним.
   Почорнів як свята земля. Про змарнілу, збідовану людину.
   П’яний як земля. Дуже п’яний.
   Став як земля чорний. Змарнів, осунувся.
   Як з-під землі виріс (виринув). Несподівано з’явився.
   Як (мов) скрізь землю провалився (пішов). Безслідно пропав.
//-- Лід --//
   Гладко як на леду. Про рівну, слизьку підлогу.
   Піти як по леду. Піти гладко, без перешкод.
   Сів як на льоду. Потрапив у скрутну ситуацію.
   Схотілося як печеного льоду. Забажалося неможливого.
   Як льоду дрібного. Дуже багато.
//-- Мороз --//
   Давить як мороз бабу. Чинить утиску, гнобить.
   Дужий як мороз. Про сильну, здорову людину.
   Кличе як мороза вечерять. Вдавано, для годиться запрошує.
//-- Небо --//
   Далеко як небо від землі. Дуже далеко.
   Добре як на небі. Гарно, безтурботно живеться.
   Наче небо прорвалось. Про дуже сильний дощ.
   Неначе з неба звізди знімає. Про задавакувату, пихату людину.
   Ходить як по дев’ятому небові. Вдоволений, щасливий.
   Як з неба упав (звалився). 1. Несподівано з’явився. 2. Не розуміється в навколишній ситуації.
   Як з неба вродилось. Несподівано з’явився.
   Як небо прихилив. Оточив увагою, турботою.
//-- Ніч --//
   Видно як глупої ночі. Темно, нічого не видно.
   Голодний як ніч. Дуже голодний.
   Ніч як море. Про довгу, безкінечну ніч.
   Погана як ніч. Про дуже негарну, потворну жінку.
   П’яний як ніч темна. Дуже п’яний.
   Темний як ніч. Неосвічений, неграмотний.
//-- Сонце --//
   Гарна як сонце. Про дуже вродливу дівчину.
   Гріє як циганське сонце. Зовсім не гріє.
//-- Туман --//
   Гатить як у туман. Б’є навмання, наосліп.
   Похмурий як туман. Про невдоволену, похмуру людину.

Побут

//-- Базар --//
   Гамірно як на базарі. Дуже шумно.
//-- Віз --//
   Говорить як немащений віз. Говорить щось прикре, докучливе.
   Застряв як возом у грядці. Потрапив у безвихідь.
   Йти як возом їхати. Шумно ступати.
   Кричить як від воза відстав. Погано, невміло співає.
   Пропав як з воза впав. Безслідно зник.
   Сказав як з воза ляпнув. Бовкнув дурницю.
   Скрипить як немазаний (немащений) віз. Невдоволено говорить.
   Торохтить як віз з горшками. Швидко і беззмістовно говорить.
   Як возом зачепили. Про сердиту, роздратовану людину.
//-- Віник --//
   Мотається як віник. Дуже бідовий, беручкий до роботи.
   Перебирає як віники на базарі. Копирсається, вередує.
   Підтикана як віник. Про неохайно вдягнену дівчину.
   Скаче як віник по кімнаті. Про жваву, моторну людину.
   Як з віника впав. Про дурну людину.
//-- Гроші --//
   Грошей як у жаби пір’я. Про бідну людину.
   Грошей як у собаки бліх. Про багату людину.
   Грошей як у цигана свиней. Про бідну людину.
   Пропало як царські гроші. Безслідно пропало, зникло.
//-- Копійка --//
   Блищить як нова копійка. Про людину, яка одягнена в усе нове.
   Діловий як три копійки. Вдає з себе дуже ділову людину.
   Подивився як копійку дав. Багатообіцяюче поглянув.
//-- Лопата --//
   Мов на лопаті вивіз. Недоладно зробив.
   Проворний як лопата. Меткий, бідовий.
   Сипле як лопатою з засіка. Багато говорить.
//-- Млин --//
   Лепече як порожній млин. Безугавно базікає.
   Мовчить як млин без вітру. Німує, мовчить.
//-- Ніж --//
   Відрізав як ножем. Різко відповів.
   Гострий як ніж. Про дотепну людину.
   Крає як ножем по серці. Завдає болю вчинками або словами.
   Ніж як бритва. Дуже гострий.
   Пристав як із ножем до горла. Настирливо домагається чого-небудь.
   Сидить як на ножах. Неспокійно совається, нервує.
   Труситься як на ножі. Перелякано тремтить.
   Як ніж у серце. Про вчинок або слово, що завдає прикростей.
   Як ніж у спину. Про підступний вчинок.
//-- Піч --//
   Гладка як піч. Про дуже товсту жінку.
   Затишно як на печі. Тихо, спокійно.
   Іде як з печі на голову. Не щастить, стає чимдалі гірше.
   Мов з печі звалився. Дуже дурний.
   Як в печі. Дуже жарко.
   Як за піччю. Дуже близько, поруч.

Прикметникові порівняння

//-- Голий --//
   Багацько як у голого волосся. Зовсім немає.
   Вихопився (вискочив) як голий з маку. Зробив недоречний вчинок.
   Впав як голий у кропиву. Потрапив у неприємне становище.
   Добре як голому в терню. Дуже погано.
   Заробив сі як голий у терню. Стратив замість сподіваного зиску.
   Лишив як голого серед терня. Кинув у скрутній ситуації без допомоги.
   Насміявся як голий з босого. Недоречно пожартував.
   Побіг як голий купатися. Дуже поспішає.
   Спішить як голий на вулицю. Недоречно поспішає.
   Хочеться як голому на вулицю. Зовсім не хочеться.
//-- Дурний --//
   Бігає як дурний мила наївшись. Безладно метушиться.
   Біжить як дурний. Мчиться, не звертаючи ні на кого уваги.
   Біжить як дурний до образа. Дуже поспішає.
   Весело як дурному на похоронах. Недоречно радіє.
   Вихопився як дурний з печі. Сказав дурницю.
   Допався як дурний до мила. Жадібно їсть або п’є.
   Носиться як дурний з ступою. Приділяє надмірну увагу.
   Причепився як дурний до мила. Взявся до безцільної роботи.
   Човпуть мов дурного. Сильно, безжально б’ють.
   Як дурний з гори. Нестримно, необережно, необачно.
   Як дурному з гори. Легко здійснити що-небудь.
   Як у дурного на хаті. Про неохайну, розпатлану голову.
//-- Лисий --//
   Багацько як на лисому чуприни. Зовсім немає.
   Знати як лисого. Дуже добре знати.
   Побачив як лисого стрижуть. Нічого не побачив.
   Потрібне як лисого гребінець. Зовсім непотрібне.
   Як лисого голити. Дуже легко робити що-небудь.
//-- Лихий --//
   Колише як лихий лозою. Сваволить, бешкетує, вередує.
   Курить як лихий дорогою. Кушпелить, пилюжить.
   Мов лихий злизав. Безслідно пропало.
   Як лихому на шкоду. Погано, неякісно робить.
//-- Мудрий --//
   Пішов як мудрий долиною. Безслідно пропав.
//-- Невмиваний --//
   Пішов як невмиваний. Зазнав невдачі.
//-- Неживий --//
   Говорить як неживий. Дуже тихо, нерозбірливо говорить.
   Ходить як неживий. Ледве ходить.
//-- Німий --//
   Біжить (спішить) як німий на суд. Швидко біжить, поспішає.
   Мовчить як німий. Нічого не говорить.
//-- Облуплений --//
   Знає як облупленого. Дуже добре знає.
//-- Остужений --//
   Остався як остужений. Дуже знічений, засоромлений.
//-- Паршивий --//
   Вліз як паршивий в мак. Зробив що-небудь недоречне.
//-- Побитий --//
   Як побитий. Про дуже втомлену людину.
//-- Посолений --//
   Біжить як посолений. Дуже швидко біжить.
   Звиваєся як посолений. Розпачливо борсається.
//-- Сліпий --//
   Везе як сліпому на перелазі. Не щастить.
   Водить як сліпого. Тримає в залежності.
   Говорить як сліпий про кольори. Говорить про те, про що не має ніякого уявлення.
   Горить як сліпий дивиться. Дуже погано горить, ледве тліє.
   Держиться як сліпий за поводача. Настирливо тримається.
   Корисне як сліпому дзеркало. Зовсім некорисне.
   Наробив як сліпий натанцював. Неякісно зробив.
   Подоба як сліпому дзеркало. Зовсім непотрібне.
   Попав наче сліпий кобзу. Випадково натрапив на що-небудь.
   Притулив як сліпого до тину. Сказав дурницю.
   Причепився як сліпий до затірки. Невідступно слідує за ким-небудь.
   Чіпляється як сліпий до плота. Невідступно слідує за ким-небудь.
//-- Старий --//
   Говорить як старий. Мудро висловлюється.
   Знає все як старий. Дуже знаючий, досвідчений.
   Насів сі як старий на дівку. Несподівано напав.
//-- Убогий --//
   Збирається як убогий на кисіль. Дуже повільно збирається.
   Набрав як убогий в торбу. Нічого не одержав.
   Спомігся як убогий на кисіль. Ледве зібрав кошти.
//-- Укопаний --//
   Став як укопаний. Остовпів, укляк, нерухомо став.
//-- Худий --//
   Треба як худому постити. Зовсім не треба.
//-- Шовковий --//
   Як шовковий. Лагідний, слухняний.

Розділ III
Хліборобський календар

//-- Новий рік (14 січня [1 - Дати приведені за старим стилем.]) --//
   Коли під Новий рік добрий сніг, то сій гречку.
   Коли під Новий рік небо в зірках, буде урожай грибів.
   Коли перший день в Новому році веселий, то й рік буде такий.
   На Новий рік погода – буде в полі урода.
   На Новий рік прибавилось дня на заячий скік.
//-- Василій (14 січня) --//
//-- (Святкували в той же день, що й Новий рік) --//
   Василів вечір додає дня на курячу ніжку.
   На Васильєв вечір день прибуває на курячий шаг.
   На Василія вечором відьми крадуть місяць.
//-- Водохрещі (5 січня) --//
   Коли на Водохреща риба табунами ходить, на рої добре буде.
   Тріщи, не тріщи, а вже минули Водохрещі.
   Яскраві хрещенські морози породять білі ярки.
//-- Стрітення (2 лютого) --//
   Єжелі на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
   Коли на Стрітення відлига, пропала ще весна надовго.
   Коли на Стрітення іней, зародить добре гречка і бульба.
   На Стрітення як із стріх капає, то ще довго зима буде.
   Як на Стрітення капає з стріх, то буде мед капати з вуликів.
   На Стрітення зима з літом пострічаються.
   Стрічаються на Стрітення зима з літом, щоб поборотися, кому йти наперед, кому вертаться назад.
   Стрітення – половина зими.
   На Стрітення обертається птиця до гнізда, хлібороб до плуга.
//-- Сорок святих (9 березня) --//
   З Сорока святих сорок морозів буде.
   Сорок святих сорок лопат снігу вкинуть.
   Напитав Сорок святих і без Великого посту.
   На Сорок святих сорока сорок паличок у гніздо положить.
//-- Теплий Олекса (17 березня) --//
   На Теплого Олекси діставай вулики.
   На Теплого Олекси риба хвостом лід розбиває.
   На Олекси кидай сани, готуй воза.
   На Олексія з гір вода, зі ставу риба.
//-- Великий піст (початок березня – травень) --//
   Великий піст усім прижме хвіст.
   Піст – не міст, об’їхати можна.
   Прийшов піст – підогнув собака хвіст.
   У Великім пості не ходи у гості.
   Якщо в перший тиждень Великого посту тепло, то літо буде ясне, якщо холодно, то літо буде сльотаве.
//-- Вербний тиждень (квітень) --//
   Верба красна – б’є напрасно, верба біла – б’є за діло.
   Прийде тиждень вербовий – бери віз у дорогу дубовий.
//-- Великдень (квітень – травень) --//
   Де вовк на Великдень зачує голос дзвонів, там буде цілий рік крутитися.
   Де ще той Великдень, а він уже з крашанками носиться.
   Дороге яєчко – к Великому дню.
   На Великдень перший раз зозуля закує.
   На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька, а на Різдво хотя й сирова, аби нова.
   Не кождий день Великдень, а хліб не паска.
   Обійдеться Великдень без гречаної паски.
   Шити-білити: завтра Великдень.
   Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.
//-- Благовіщення (25 березня) --//
   Благовіщення без ластівок – холодна зима.
   До Благовіщення кам’яна зима.
   До Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.
   Мокре Благовіщення – грибне літо.
   На Благовіщення весна зиму поборола.
   На Благовіщення гадь вилазить із землі.
   На Благовіщення виносять вулики з бджолами.
   На Благовіщення дощ – родиться жито.
   На Благовіщення і птиця гнізда не в’є.
   Як хороша погода буде на Благовіщення, то буде добрий урожай.
//-- Святого Духа, зелені свята (кінець травня – початок червня) --//
   До Духа не скидай кожуха, а мине Дух – надівай другий кожух.
   Дощ на Зелені святки – будуть великі достатки.
//-- Григорий, Юрій (23 квітня) --//
   Коли на Єгорія зимно і великий мороз, то бувають і просо, і овес.
   На святого Григорія пливуть леди до моря.
   У нас два Єгорія один голодний, другий холодний.
   До Юр’я б’ють дурня, а після Юр’я і розумного.
   Коли до Юрія закує зозуля на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття.
   Коли на Юрія дощ і грім, буде радість людям всім.
   На Юрія о цій порі, як рак свисне надворі.
   На Юрія мороз – уродиться овес.
   На Юрія сіна коню кинь та й вила закинь.
   На Юрія роса – не треба коням вівса.
   На Юря сховається в жито куря.
   Ось тобі, бабусю, і Юр’їв день.
   Після Юр’я восени буде каша і в дурня.
   Святий Юрій по полю ходить, хліб-жито родить.
   Треба добре дбати, аби не купувати: сіна до Юрка, хліба до Ілька.
   Юрій з теплом, а Никола з кормом.
   Юрій з водою, а Никола з травою.
   Юрій з хати всіх на поле вижене.
   Як на Юрія стала буря, буде мокре літо.
//-- Микола (9 травня/6 грудня) --//
   Два Миколи – один з травою, другий з морозом.
   Держи сіно до Миколи, не побоїшся зими ніколи.
   До весняного Миколи не можна купатися, бо з чоловіка верба виросте.
   До Миколи не буде літа ніколи: не сій гречки, не стрижи овечки.
   До Миколи нема добра ніколи.
   На Миколи весняного сади картоплю.
   Не хвались на Юрія посівом, а хвались на Миколи травою.
   Святий Микола не поставить кола.
//-- Іван (24 червня/26 вересня) --//
   Бджола каже: «Годуй мене до Івана, я зроблю з тебе пана».
   Велика роса на Івана – буде урожай огірків.
   До святого Івана робить муха на пана.
   Коли до Івана проса буде з ложку, то буде і в ложку.
   Хто не посіяв на Богослова, той не варт і доброго слова.
   Після Івана Купала не треба жупана.
   Коли піти в ліс проти Івана Купала, можна побачити, як цвіте папороть.
//-- Петро (29 червня) --//
   Бабине літо тільки до Петра.
   Від Петра красне літо.
   До Петра молочка відерце, а по Петрові глек та й то неповний.
   До Петра не сподівайся тепла, а по Петрі вже й по теплі.
   На Петра і душа тепла.
   Жнива на Петра, голод коло Різдва.
   Зозуля кує тільки до Петра, а потім мандрикою вдавиться.
   Йшло до Петра, тепер до Різдва.
   Коли на Петра сльота, то буде в літі багато болота.
   Не все в середу Петра.
   По Петрі на дворі пусто, а на полі густо.
   Прийшов Петро – вирвав листок, прийшов Ілля – вирвав і два, а прийшов Спас – бери рукавиці про запас, прийшла Пречиста – на дереві чисто, прийшла Покрова – на дереві голо.
   Як на Петрів день спека, то на Різдво – мороз.
   Якщо хліба вродили, то ні Петро, ні Павло їх не віднімуть.
//-- Петрівка --//
//-- (двотижневий піст перед святом Петра й Павла) --//
   В Петрівку день рік.
   Забажалось у Петрівку печеної криги.
   Тепер не Петрівка, щоб повторяти разів кілька, а зима – сказав та й нема.
   Петрівка – на хліб катівка.
   Хліб на Петрівку ощаджуй.
   Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить.
//-- Борис і Гліб (2 травня/24 липня) --//
   Борис – за соху берись.
   Борис і Гліб – сіють ранній хліб.
   На Бориса і Гліба берися до хліба.
   На Бориса і Гліба найпізніша сівба.
//-- Ілля (20 липня) --//
   До Іллі рій під гілля, а по Іллі рій на гіллі.
   До Іллі мужик купається, а після Іллі з рікою прощається.
   До Іллі зробити сіно – наче пуд меду в нього вкласти.
   До Іллі сіно і під кущем сушать, а після Іллі на кущі не сохне.
   До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі – проти вітру.
   Ілля на полі копи лічить.
   На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь.
   На Іллі новий хліб на столі.
   На Іллі-пророка вода неглибока.
//-- Спас (6 серпня) --//
   Згадали про Різдво на Спаса.
   Як минув Спас, то вже держи рукавиці про запас.
   Прийшов Спас – пішло літо від нас.
   Первий Спас час припас, Петр і Павел – два прибавив, Ілля-пророк – три приволок.
   Як прийде Спас, комарам урветься бас, а як прийде Пречиста – забере їх нечиста.
//-- Спасівка (піст у серпні) --//
   Спасівка – ласівка, а Петрівка – голодівка.
//-- Пречиста (15 серпня/8 вересня/21 листопада) --//
   Внесе нечиста – не винесе і Пречиста.
   Прийшла друга Пречиста – взяла комара нечиста.
   Прийшла третя Пречиста, стало дерево без листя.
   Як прийшла Пречиста – надворі чисто, як прийшла Покрова – надворі голо.
//-- Покрова (1 жовтня) --//
   До Покрови давали молоко корови, а по Покрові пішло молоко в роги корові.
   До Покрови думай о пашу для корови.
   Коли на Покрову вітер, то й весна буде вітряна.
   Минула Покрова – з’їла полудень корова.
   Минула Покрова – зоставайся здорова.
   Прийде Покрова – зареве дівка, як корова.
   На Покрову вітер східний – зима холодна.
   Покрова всю землю листом покриває.
   Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем.
   Покров! Натопи хату без дров!
   Прийшла Покрова – всохла діброва.
   Прийшла Покрова, сиди, чумак, дома.
   Святая Покровонько, покрий мені головоньку, хоч ганчіркою, аби я була жінкою.
   Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.
   Хто сіє по Покрові, не має що дати корові.
   Як на Покрову віє з півдня вітер, буде тепла зима.
   Якщо до Покрови журавлі не відлетять, зима наставатиме поволі.
//-- Кузьма-Дем’ян (1 листопада) --//
   Скує Кузьма-Дем’ян – до весни не розкувати.
//-- Михайло (8 листопада) --//
   Від Михайла зима морози кує.
   На Михайла зима саньми приїхала.
   Після Михайла хоч і за шкандибайла.
   Що Михаїл-архангел закує, то Никола розкує.
   Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
   Якщо Михайло дощем не услужить, добру і суху весну ворожить.
   Якщо ніч ясна на Михайла, то буде довго тривати гостра і сніжна зима.
//-- Пилипівка (середина листопада) --//
   У Пилипівку день до обіда.
   Як хочеш лози, то в Пилипівку вози.
//-- Введення (24 листопада) --//
   Введенські морози ще зими не роблять.
   Як буде на Введеніє в сліду вода, то в Ірю буде трава.
   Як на Введеніє буде вода, то вліті буде молоко.
//-- Андрій (30 листопада) --//
   На Андрія робиться дівицям надія.
   На Андрія треба кожуха-добродія.
   Андрію, Андрію, я тобі коноплі сію, пеленою волочу, бо я заміж хочу!
//-- Варвара (5 грудня) --//
   Варвара кусок ночі ввірвала.
   Коли на Варвару мороз, то ховай сани, а витягай віз.
   Якщо на Варвару гострі морози, то на зиму готуй вози, а якщо розтане, то кажи – оглянути сани.
   Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як злото.
//-- Кутя (24 грудня) --//
   Коли на багату кутю буде зоряно, то буде урожай.
//-- Різдво (25 грудня) --//
   Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить.
   Дуй, не дуй, а вже не до ковбаси, а до яєць.
   Зелене Різдво – білий Великдень.
   Коли проти Різдва місячна або зоряна ніч, то це врожай на баштани.
   Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.
   На Різдво обійдеться без паски, а про мак буде й так, а без олію не зомлію.
   Обійдеться на Різдво без свяченого, а на Великдень без куті.
   На Різдво метіль – бджоли будуть гарно роїтися.
   Не дивниця, що на Різдво метелиця.
   Різдво гарне ковбасою, Великдень крашанкою, а Зелені свята не варті й кота.
   Як на Різдво сніг, то добре озимина буде.
//-- Коляда (25 грудня) --//
   На коляду уночі тріщить, а вдень плющить.
   Збираюсь колядувать, а то вже й щедрувати пора.
   Стань у ряду – дістанеш коляду.

Розділ IV
Прикмети

//-- Земля --//
   Земля – мати, її не можна бити.
//-- Небо --//
   Як вечором небо червоне, то буде вітер.
   Якщо небо перед заходом сонця червоне, то кажуть, що ніч красна і погідна буде.
//-- Сонце --//
   Блідний захід сонця – на негоду.
   Кільце навколо сонця – на негоду.
   Захід сонця червоний – буде ясно.
   Не лягай спати перед заходом сонця, бо будеш мати страшний сон.
   Якщо під час сходу сонця стоїть духота, під вечір слід чекати дощу.
   Якщо сонце сходить в тумані, буде тихо і душно.
   Якщо сонце при сході яскраво-червоне, а невдовзі сховається за хмару – скоро занегодить.
//-- Зорі --//
   Багато зірок – на погоду, нема зірок – буде дощ.
   Зорі падають з неба – на вітер.
   Якщо влітку часті зірниці, буде гарний урожай.
//-- Місяць --//
   Кільце навколо місяця – на вітер.
   Коли місяць настає в погоду, тоді погода буде весь місяць.
   Як взимі місяць надутий, то буде сніг.
//-- Вогонь --//
   У вогонь не можна кидати нічого брудного, бо він дуже чистий і не любить бруду.
   Червоний вогонь у печі – на мороз, білий – на відлигу.
//-- Вода --//
   Вода в річці потепліла – на дощ.
   Велика вода сниться – якась пригода буде.
//-- Блискавка --//
   Блискавка взимку – на бурю.
   Якщо блискавка блискає і півень кукурікає, буде дощ.
//-- Вітер --//
   Подув гарячий вітер – чекайте дощу.
   Як взимку постійно віє холодний вітер, влітку виб’є хліб градом.
   Якщо вітер довго віє з одного боку, але раптово змінив напрямок – скоро задощить.
//-- Град --//
   Як іде град, викидають надвір сковороду і кочергу, щоб перестав.
//-- Грім --//
   Вранці чути безперестанку грім – надвечір піде дощ з градом.
   Глухий грім – на тихий дощ, розкотистий – на зливу.
   Грім гримнув – вітер стих.
   Грім ранньою весною приносить холод.
   У квітні грім гримить – шкодить житові і ячменю.
   Грім гримить – хліб буде родить.
   Грім у вересні – на теплу осінь.
   Небо з громами – земля з квітами.
   Як уперше гримить грім, треба спиной що-небудь підперти, щоб спина не боліла, як настане літня робота.
//-- Гроза --//
   Після грози добре клює риба.
//-- Дощ --//
   Великі дощові бульбашки – на затяжний дощ.
   Дощ весною парить, а восени мочить.
   Злива при сонці – завтра знову буде дощ.
   Зранку парить – дощ ушкварить.
   Маленький дощ літнього ранку – день погожий.
   Як поясниця болить, то дощ буде.
   Як кістки ниють, чекай переміни погоди.
//-- Веселка, райдуга --//
   Висока кругла райдуга – на погоду, низька, смугаста – до негоди.
//-- Роса --//
   Велика роса – до ясного дня.
   Вечірня роса – перша прикмета ясної погоди на завтрашній день.
//-- Туман --//
   Літній туман – на погоду, осінній – на дощ.
   Туман стелиться вранці по воді – на гарну погоду, піднімається вгору – на дощ.
//-- Лід --//
   Узимку на льоду вода виступає – незабаром потепліє.
//-- Сніг --//
   Багато снігу – багато хліба.
   Падає лапастий сніг – на негоду.
   Перший великий сніг випадає вночі.
   Якщо весною сніг розтане від сонця, рік буде врожайним, як від дощу – буде посуха.
//-- Бабине літо --//
   Якщо первий день бабиного літа ясен, то і осінь буде тепла.
//-- Зима --//
   Зима з дощами – літо з хробами.
   Зима з снігами – літо з хлібами.
   Зимовий сніг – осінній хліб.
   Зимова завірюха – літній холод.
   Пізня зима – пізня весна.
   Холодна зима – жарке літо.
   Холодна зима працює на врожай.
//-- Жар, головня, іскра --//
   Дрова горять і потріскують – на мороз.
   Дрова в печі димлять, погано запалюються – на відлигу.
   Дрова в печі розвалились – будуть гості.
   Іскра з печі скакнула – будуть гості.
//-- Вологість, негода --//
   Овеча вовна волога на дотик – перед дощем.
   Очі злипаються, позіхається – перед негодою.
   Сіль сиріє – дощ наближається.
   Цукор відволожується – на негоду.
//-- Хмари --//
   Збіглися хмари в одну купу – буде негода.
   Якщо дощова хмара шумить, граду нашумить.
   Змінюють хмари колір – на дощ.
   З’являються червоні хмари перед сходом сонця – на вітер.
   Коли чорні хмари ідуть низько, негода буде затяжною.
   Хмари високо – днина буде гарною.
   Хмари біжать проти вітру – буде дощ.
//-- Іней --//
   Густий іней на деревах – на мороз, тумани – на відлигу.
   Іній у листопаді – до ясної погоди.
   Уночі був іней – вдень сніг не випаде.
//-- Ніч --//
   Як уночі ясно, то вдень буде пасмурно.

Рослинний світ

//-- Вишня --//
   Коли вишні цвітуть пишно, то тоді жито квітуватиме.
   Поки листя з вишневих дерев не опало, скільки б снігу не випало, то зими не буде.
//-- Горіх --//
   Горіхів багато, а грибів мало – зима буде сніжною і суворою.
   Урожай на горіхи – урожай на хліб у наступному році.
   Урожай на горіхи два роки підряд не буває.
//-- Рябина, горобина --//
   Багато ягід на горобині – осінь буде дощовою, як мало – сухою.
   Пізно цвіте горобина – на морози взимку.
   Як багато ягід горобини, то осінь буде дощова, а як мало – суха.
//-- Шипшина --//
   Зацвіла шипшина – почалося літо.
//-- Яблуня --//
   Як яблуня цвіте, починай орати.
//-- Урожай --//
   Після великого урожаю сувора зима.
//-- Малина --//
   Рясна малина – урожай на хліб.
//-- Ягоди --//
   Багато ягід влітку – передвісники холодної зими.
//-- Бур’ян --//
   Коли влітку високі бур’яни, буде багато снігу.
//-- К віти --//
   Квіти починають пахнути сильніше – перед дощем.
//-- Ліс --//
   Зимою шумить ліс – чекайте відлиги.
   Ліс без вітру шумить – бути дощу.
   Ліс шумить у горах – зачиняйте вікна і двері: буде буря.
//-- Дерева --//
   Коли влітку на деревах жовтіє і падає листя, буде рання осінь.
   Якщо з дерева не весь лист опаде, буде сувора зима.
   Чим сильніше лист дерева держиться, тим строгіша зима буде.
   Як ліс тепло краде, то і лист опаде.
   Коли сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи – на дощ і непогоду.
//-- Дуб --//
   Жолудів багато, а грибів мало – зима холодна.
   Дуб зеленіє раніше ясена – на сухе літо.
   Коли зацвітає дуб, починають сіяти горох.
   Лист на дубі розвернеться – добре ловляться щуки.
//-- Клен --//
   Коли листя в клена починає «плакати», то через троє-четверо діб збереться на дощ.
//-- Гречка --//
   Гречку треба сіяти, пропустивши сорок морозів після Сорок святих.
   Гречка морозу не терпить.
//-- Жито --//
   Засіяне при північному вітрі жито родить краще.
//-- Пшениця --//
   Пшеницю сій, коли зацвіте черемха.
//-- Ячмінь --//
   Сій ячмінь, коли на деревах цвіт тільки з’явиться.
   Ячмінь сіють, коли калина цвіте.

Тварннний світ

//-- Коти --//
   Кішка на мороз у пічурку ховається.
   Коли кіт ховається в тепле, буде великий мороз.
   Кішка вмивається – гості будуть.
   Не вдалося, бо чорна кішка дорогу перебігла.
//-- Собаки --//
   Коли собака качається, то буде вітер або хуртовина.
//-- Ворон, ворона --//
   Ворони здіймаються догори – на дощ.
   Ворони взимку кружляють у повітрі – перед снігом.
   Як ворони сідають унизу дерева, то буде холодно.
   Ворон до обіда віщує гостя.
//-- Голуби --//
   Де водяться голуби, там хата не горить.
//-- Горобці --//
   Як горобці купаються, то дощ буде.
//-- Кажани --//
   Кажани літають після заходу сонця – на теплу, ясну погоду.
//-- Кулик --//
   Прилетів кулик із-за моря – весну приніс.
//-- Ластівки --//
   Коли ластівки низько літають, буде дощ.
   Ластівка б’ється об вікно – буде звістка.
   Не руйнуй ластівчиного гнізда, бо хату спалить.
//-- Сич --//
   Сич на даху кричить – не к добру.
   Сичі вночі кричать – на дощ.
//-- Сова --//
   Сова не принесе добра.
//-- Чайка --//
   Чайка сіда на воду – чекай доброї погоди.
   Чайки багато купаються – на негоду.
   Чайки мостять гнізда на горбах – на мокре літо, на низах – на посуху.
   Чайки скиглять – буря буде.
//-- Курка --//
   Кури ранком на тин сідають – дощ буде.
   Якщо кури не ховаються від дощу, він буде довго йти.
//-- Водні тварини. Жаби --//
   Багато жаб на стежках – на дощ.
   Як жаби вечером квакають, то буде погода.
//-- Риба --//
   Добрий лов риби – буде урожай.
   Риба не клює – перед дощем.
   Риба грається в річці – вночі може вдарити гроза.
//-- Комахи, бджоли --//
   Бджоли восени щільніше вічко воском заліплюють – на холодну зиму, залишають його відкритим – на теплу.
   Бджоли сидять на стінках вулика – буде велика спека.
   Коли в січні бджола з вуликів вилітає, то недобрий рік нам обіцяє.
//-- Комарі --//
   Багато комарів – багато ягід, багато мошки – багато грибів.
//-- Бабки --//
   Коли влітку літає багато бабок, то буде голод.
//-- Коники, цвіркуни --//
   Увечері сильно дзюрчать коники – на гарну погоду.
//-- Павуки, павутиння --//
   Павук снує павутину колесом – на гарну погоду.
   Багато павутиння на бабине літо – на ясну осінь і холодну зиму.
   Павутиння стелиться на деревах – на тепло.
   Якщо весною літає багато павутиння, літо буде гаряче.
//-- Граки --//
   Граки пасуться на траві – невдовзі задощить.
   Коли граки сідають на землю, то буде метелиця.
   Коли граки прямо на гнізда летять – весна буде теплою.
   Побачив грака – весну зустрічай.
//-- Дрозди --//
   Дрозди перед негодою кричать.
   Як дрозди у марті співають не верхів’ях дерев, то весна вже близько, а як у гілках – то ще далеко.
//-- Гуси --//
   Гуси купаються у воді – буде дощ.
   Гуси лапи піднімають – перед морозами.
//-- Журавлі --//
   Журавлі прилетіли – тепло принесли.
   Журавлі відлітають у вирій на великій висоті, неквапливо і стиха курличуть – стоятиме тепла осінь.
   Рано журавлі на південь відлітають – холодну зиму провіщають.
   Якщо журавлі летять високо, осінь буде тривалою.
//-- Зозуля --//
   Зозуля довго кує – на теплу погоду.
   Зозуля житнім колосом вдавилася, як він заколосився.
   Зозуля кує – роки віщує.
   Зозуля приносить вістку про літо, а ластівка – про теплі дні.
   Як перший раз закує зозуля і є в кишені гроші, то тоді все літо будуть гроші.
//-- Качки --//
   Дикі качки прилетіли вгодовані – весна буде холодною.
   Качки обскубуються – дощ буде.
   Качки лопотять крилами, чистяться, плещуться у воді – перед дощем.
//-- Лебідь --//
   Лебідь летить – к снігу, а гусь – к дощу.
   Лебеді пізно летять з півночі на південь – осінь буде тривалою.
//-- Лелека --//
   Коли зруйнувати лелекове гніздо, то лелека запалить ту хату, де було гніздо.
//-- Соловей --//
   Соловей тоді починає співати, як нап’ється води з березового листя.
//-- Сорока --//
   Сорока близько від житла літає, під стріху пнеться – бути віхолі, вкладається спати – на похолодання.
   Сорока скрегоче – гості кличе.
//-- Миші --//
   Миші й кроти роблять великі запаси корму – зима буде довгою і сніжною.
   Миші пищать – на похолодання.
   Як багато мишей і роблять велику шкоду, то будуть хвороби серед людей.
   Як миші роблять гнізда всередині копи, то буде мокра осінь, а як внизу, то суха.
//-- Мурашки --//
   Великі мурашники восени – на холодну зиму.
   Мурашки поспішають у гнізда, ховаються – на дощ, грозу, вітер.
   Чим вищі мурашники восени, тим суворішою буде зима.
//-- Світлячки --//
   Світлячки яскраво світяться – протягом доби збережеться гарна, тиха погода.
//-- Хрущі --//
   Багато хрущів весною – на жарке літо.
   Як купа хрущів навесні, то будуть проса рясні.

Місяці

//-- Січень --//
   В січні іней на стогах – буде мокре літо і злеє жито.
   Січень погідний – то й рік буде плідний.
   Якщо в січні сніг і морози, то готов уже плуги і вози.
//-- Лютий --//
   В лютому якщо загримить від всхідного боку, будуть великі вітри і бурі в тім року.
   Коли мороз в лютім остро тримається, тоді вже недовга зима буває.
//-- Березень --//
   Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.
   Рано березень веснянку починає – ненадійне тепло.
   Як сніг у березні пада, біда саду й винограду.
//-- К вітень --//
   Квітень водою – жовтень пивом.
   Мокрий квітень, сухий май – для картоплі буде рай.
//-- Травень --//
   В маю якщо дощ густий і сильний, буде урожай і овоч чистий.
   Два дощики в маю, певно, бути врожаю.
   Травень холодний – рік хліборобний.
   Мокрий май – жито, як гай.
   Хто в маю звінчається, буде вік маяться.
//-- Червень --//
   Коли в червні біб зацвітає, то найбільший голод буває, а коли мак, то вже не так.
//-- Липень --//
   Яка погода в липні, така буде й у січні.
//-- Серпень --//
   В першій половині серпня погода стала – буде зима довготривала.
//-- Вересень --//
   Як початок вересня гідний, то цілий рік погідний.
//-- Жовтень --//
   Який жовтень, такий березень.
//-- Листопад --//
   В падолисті багато води – для лук великі вигоди.
   У листопаді зима з осінню бореться.
   Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.
//-- Грудень --//
   Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.
   Як грудень м’який, то зима буде тверда.
   Якщо в першім тижні грудня погода стала, то буде зима довготривала.

Розділ V
Українські народні загадки

Загадки

   А в нашого дядька курей грядка, та всі білі.
   (Зуби)

   · А що то за коні в гаю на припоні, довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. Оті коні на припоні – не їдять, не п’ють, а гладшають.
   (Огірки)

   · Багато сусідів весь рік разом живуть, а ніколи не бачаться.
   (Вікна в будинку)

   · Баран у коморі, а роги надворі.
   (Буряк)

   · Батько високий, мати низька, син заклопотаний, дочка прудка.
   (Небо, земля, вогонь, вода)

   · Батько з лісу, мати з базару, а діти з городу.
   (Макогін, макітра, мак)

   · Батько лежить у сповитку, а син пішов по світку.
   (Вогонь і дим)

   · Батько тисячі синів має, кожному мисочку справляє.
   (Дуб і жолуді)

   · Бачити – не бачить,
   Чути – не чує,
   Мовчки говорить,
   Добре мудрує.
   (Книжка)

   · Без вікон, без дверей, повна хата людей.
   (Гарбуз, кавун)

   · Без крил летить, без кореня росте.
   (Місяць)

   · Без ніг біжить, без крил летить.
   (Вітер)

   · Без обручів, без дна повна бочка вина,
   Щоб її полагодити, на те майстра нема.
   (Яйце)

   · Без очей – а сльози ллє.
   (Роса)

   · Без пилки, без сокири, а мости будує.
   (Мороз)

   · Без рук, без голови, а вікна малює.
   (Мороз)

   · Без рук, без ніг, а ворота відчиняє.
   (Вітер)

   · Без рук, без ніг, а всіх кладе на постіль.
   (Сон)

   · Без рук, без ніг, а на дерево дереться.
   (Хміль)

   · Без рук, без ніг, а по полю гасає.
   (Хуртовина)

   · Без рук, без ніг, а сліпця водить.
   (Палиця)

   · Без рук, без ніг, а хату пробіг.
   (Дим)

   · Без рук, без ніг, без голови, а ввесь світ оббігала.
   (Монета)

   · Без рук, без ніг, без тіла – однак рву серце і рвати мушу.
   (Досада, сум)

   · Без рук, без ніг, без язика, а кричить.
   (Луна)

   · Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік.
   (Колиска)

   · Без серця вродився, людям пригодився, дай пити – п’є, попрошу – віддає.
   (Кадуб, бочка)

   · Без сокири і без рук, а дім будує.
   (Пташка)

   · Без сокири і дрючків ставить міст через річки.
   (Мороз)

   · Без язика живе, не їсть і не п’є, а говорить і співає.
   (Радіо)

   · Били мене, били, на шматки порвали,
   У воді мочили, по траві валяли.
   Одну половину з кашею поїли,
   Другу половину – на плечі наділи.
   (Коноплі)

   · Біжать коні булані, на них віжки порвані, хто їх може зупинити, на них віжки підлатати?
   (Хмара)

   · Біжить віл, сам без ріг, кого зустрічає, з дороги не звертає.
   (Вітер)

   · Біжить корова, гладка, здорова, а за нею телята – всі вони близнята.
   (Поїзд)

   · Біг зайчик попід лісок, сипав з гори пісок.
   (Місяць)

   · Біг карасик через перелазик та у воду плюсь!
   (Кухоль)

   · Біг кінь білобокий через Дунай глибокий;
   Як упав – на весь світ заіржав.
   (Грім)

   · Бігли пси через ліси, позадирали носи.
   (Полози на санках)

   · Біла кобила попід небесами ходила, оглянулася назад – і сліду не знать.
   (Хмара)

   · Біла латка, чорна латка – по дереву скаче.
   (Сорока)

   · Біла рілля, чорне насіння;
   Лиш той посіє, хто розуміє.
   (Папір, писання)

   · Біла стінка, золотим соком повненька, хто зламає, той не складе.
   (Яйце)

   · Біле, а не цукор, м’яке, а не вата, без ніг, а йде.
   (Сніг)

   · Біле – не сніг, зелене – не луг, кучеряве – не людина.
   (Береза)

   · Біле поле, гусак на нім оре, чорне насіння, мудрий його сіє.
   (Папір, перо, чорнило)

   · Біле, як сорочка,
   Пухнасте, як квочка,
   Крил не має,
   А гарно літає,
   Що це за птиця,
   Що сонця боїться?
   (Сніг)

   · Білий камінь у воді тане.
   (Цукор, сіль)

   · Білий кінь по чорному полю
   Залиша білий слід за собою.
   З кінця в кінець скаче,
   Мовчки щось усім каже.
   (Крейда і дошка)

   · Білий, як сніг, надутий, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.
   (Гуска, качка, лебідь)

   · Білий, як сніг, у пошані у всіх, до рота попав, там і пропав.
   (Цукор)

   · Білі зуби маю, та усі ховаю, довгі коси маю, та не заплітаю.
   (Кукурудза)

   · Блищить, горить, по полю гуляє, всі квіти зриває.
   (Коса)

   · Бринькнула кобза на все село лунко, збіглися діти до однієї матері.
   (Учні до школи)

   · Був на копанні, був на шльопанні, був на базарі, був на пожарі, молодим був – сім’ю кормив, сам ні крихти не з’їв, а упав – та й пропав, ніхто й кісток не зібрав.
   (Горщик)

   · Була дитиною – не знала пелюшок, а старою стала – сто пелюшок мала.
   (Капуста)

   · Б’ють мене старі й малі
   І в повітрі, й на землі,
   Та від цього не вмираю,
   Тільки весело стрибаю.
   (М’яч)

   · Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється.
   (Ополонка)

   · Вдень з ногами, а вночі без ніг.
   (Чоботи)

   · Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
   (Сонце)

   · В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає.
   (Вікно)

   · Велика в мене сімейка, як весна прийде, вся в поле піде.
   (Баран та вівці)

   · Велика подушка, в ній сім’я незліченна.
   (Вулик)

   · Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою добре.
   (Груша)

   · Весь вік пише, а само неписьменне.
   (Перо)

   · В’ється вірьовка – на кінці головка.
   (Змія)

   · В’ється молоток, поправляє нам садок.
   (Дятел)

   · В землю кидалося, на повітрі розгулялося, в печі гартувалося, запахом своїм всіх приваблює.
   (Хліб)

   · Взимку горою, а літом водою.
   (Сніг)

   · Вийшла звідкись гарна дівка,
   На ній стрічка-семицвітка;
   А де з річки воду брала,
   Там коромисло зламала.
   (Веселка)

   · Вийшов віл за сто гін, виніс триста шкір.
   (Цибуля)

   · Висить бик, кожного дня худшає, а в кінці року вмирає.
   (Відривний календар)

   · Висить відерце, а в відерці серце.
   (Горіх)

   · Висить груша, а не з’їсти.
   (Електролампочка)

   · Висить два ряди білих хустин, посередині червона запаска.
   (Зуби і язик)

   · Висить сито – руками не вито.
   (Павутина)

   · Висить шапличок, а в тім шапличку сімсот козачків.
   (Соняшник)

   · Віз без коліс, а з батога сльози капають.
   (Човен)
   · Вік свій ходить з клунками, та ще сідають на нього з мішками.
   (Верблюд)

   · Вірно людям я служу,
   Їм дерева стережу,
   Дзьоб міцний і гострий маю,
   Шкідників ним здобуваю.
   (Дятел)

   · В лісі росло, в стайні кохалось, у молодиць та дівчат на руках колихалось.
   (Сито, решето)

   · Влітку в шубі, а взимку голе.
   (Дерево)

   · Влітку наїдається, взимку висипляється.
   (Ведмідь)

   · Влітку сірий, взимку білий.
   (Заєць)

   · Вночі спить на землі, а вранці тікає.
   (Роса)

   · В одній діжці два тіста.
   (Яйце)

   · Водою їхали пани, на них срібні жупани, хоч жупани – лата на латі, панам раді в кожній хаті.
   (Риба)

   · Восени не в’яне, а взимку не вмирає.
   (Ялинка)

   · Впаде з неба – не розіб’ється,
   Впаде в воду – розпливеться.
   (Сніг)

   · Впала стрічка через річку, поєднавши береги.
   (Міст)

   · В проваллі глибоко виблискає око.
   (Колодязь)

   · Вранці встало – синьо зацвіло, опівдні – зів’яло.
   (Льон)

   · Все мороз поглушив, а мого цвіту й не зайняв.
   (Барвінок)

   · В синім небі світлячки – не дістать до них рукою, а найбільший світлячок зігнувсь, як черв’ячок.
   (Зорі і місяць)

   · В синьому мішечку золотих ґудзиків багато.
   (Небо і зірки)

   · Всі його люблять, всі його чекають,
   А хто подивиться – кожен скривиться.
   (Сонце)

   · Всім, хто прийде й вийде, руку подає.
   (Клямка)

   · Всі пани скинули жупани, а один пан не скинув жупан.
   (Листяні дерева і сосна)

   · Встане – вища коня, а ляже – нижча кота.
   (Дуга)

   · В сто одежок одягається, в повітрі літає, у річці купається, одежок не скидає, а завжди суха буває.
   (Качка)

   · Вся дорога всипана горошинками.
   (Зорі)

   · Вузлата, листата, а росте головата, на одній нозі стоїть, сто сорочок на ній.
   (Капуста)

   · В ящику ягідка, вийми, оближи та й назад положи.
   (Ложка)

   · Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє.
   (Сонце)

   · Голова є, а шиї нема; очі є, а брів нема; рот є, а не говорить; без ніг, а далеко ходить.
   (Риба)

   · Головата, дженджуриста,
   Сорочок наділа триста,
   А нога одна.
   (Капуста)

   · Голуба хустина, жовтий клубок:
   По хустині качається, людям усміхається.
   (Небо і сонце)

   · Горбате, криве, всю хату обійде, а в кутку стане.
   (Віник)

   · Горить стовпчик, а вугілля немає.
   (Свічка)

   · Горя не знаємо, а гірко плачемо.
   (Дощова хмара)

   · Гуляє по полю, та не тінь, гуляє на волі, та не птиця.
   (Вітер)

   · Гуля щука в жнива в полі на широкому роздоллі, а де вона повернеться, усе пада, усе гнеться.
   (Коса)

   · Гуркотить, стукотить, мов сто коней біжить.
   (Поїзд)

   · Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля, лепетуля.
   (Коси, лоб, брови, очі, ніс, рот)

   · Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всяк чує, але не бачить.
   (Блискавка і грім)

   · Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться.
   (Береги)

   · Два моря на одній дузі гойдаються.
   (Відра на коромислі)

   · Два ряди сорочок, а між ними один фартушок.
   (Зуби і язик)

   · Два стоять, два лежать, п’ятий ходить, шостий водить, сьомий пісеньку співає.
   (Двері – два одвірки стоять, два лежать, двері ходять, людина водить, двері скриплять)

   · Дві галки сидять на одній палиці.
   (Відра на коромислі)

   · Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори.
   (Лижі)

   · Дві сестри ідуть, ідуть, ідуть і нікуди не зайдуть.
   (Годинникові стрілки)

   · Дві сестри до осені зеленіють, а потім одна червоніє, а друга чорніє.
   (Чорна смородина, червоні порічки)

   · Двічі родився, у школі не вчився, а години знає.
   (Півень)

   · Двічі родиться, а раз умирає.
   (Птах)

   · Двоє дивляться, одне говорить, а двоє слухає.
   (Очі, вуха, язик)

   · Дерев’яний пастух по лісу гуляє.
   (Гребінцем зачісуються)

   · Дерев’яний хвіст, залізний рот.
   (Сокира)

   · Дивлюсь не надивлюсь, а все смерті боюсь.
   (Дзеркало)

   · Дівка в коморі,
   А коса надворі.
   (Морква)

   · Діжечка на діжечці, діжечка на діжечці, а зверху китичка.
   (Очерет)

   · Діряве небо все поле покрило.
   (Підрешіток)

   · Добре бачить, а сліпий.
   (Неписьменний)

   · Довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь.
   (Лелека)

   · Довго жив, багатьох кормив.
   Упав – пропав, ніхто кісток не зібрав.
   (Горшик глиняний)

   · Доки батько народився, син по світу находився.
   (Вогонь і дим)

   · Дуб ясен, посередині красен.
   (Кавун)

   · Є голова, та нема волосся, є очі, та немає брів, є крила, та не літає, в холоді не мерзне, спеки не боїться.
   (Риба)

   · Є на світі кінь – всьому світу не вдержати.
   (Вітер)

   · Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика.
   (Гриб)

   · Живе – лежить, помре – побіжить.
   (Сніг)

   · Живе один батько і тисячі синів має,
   Всім шапки справляє, а собі не має.
   (Дуб і жолуді)

   · Живе – то чорне, погане,
   А умре – то красне, рум’яне.
   (Рак)

   · Живий мертвого б’є, живий мовчить, а мертвий реве.
   (Бубон)

   · Жувати не жую, а все поїдаю, все тільки їм, а з голоду помираю.
   (Вогонь і дим)

   · За білими березами соловейко тьохкав.
   (Зуби і язик)

   · Завжди в кутку вікує, все літо сумує, а прийде зима, весела сама і всіх звеселя.
   (Грубка)

   · Завжди їсть, а ніколи сита не буває.
   (Піч)

   · Зайде в дім – не виженеш дрючком, прийде час – сам вийде.
   (Промінь сонця)

   · Залізні подружки тримаються за руки, одна з трубою, їх тягне за собою.
   (Поїзд)

   · За лісом, за перелісом золота паличка лежить, хто йде, той минає, в руки не бере.
   (Вуж)

   · З бородою, а не мужик, з рогами, а не бик, з пухом, а не птах, лико дере, а личаків не плете.
   (Цап)

   · Звечора вмирає, вранці оживає.
   (День)

   · З води росте, на воді сидить, у воду дивиться.
   (Латаття (лілея водяна))

   · Згорнеш – клинець,
   Розгорнеш – млинець.
   (Парасолька)

   · Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а не миша.
   (Гарбуз, кавун)

   · Зелений звір на дерево тіка.
   (Хміль)

   · Зимою біжать, а літом сплять.
   (Сани)

   · Зимою гріє, весною тліє, влітку вмирає, восени оживає.
   (Сніг)

   · Зимою гуляє, хати замикає, а весною плаче, людей випускає.
   (Сніг)

   · Зійду на міст, потягну за хвіст – воно зареве.
   (Гудок)

   · Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла, поки ніс її сюди, стала краплею води.
   (Сніг)

   · Золоте вбрання скидає, біле одягає й на зелене міняє.
   (Сад)

   · Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно.
   (Соняшник)

   · Золоте сховалося, а срібне показалося.
   (Сонце і місяць)

   · Золотий бубон по воді плаває.
   (Сонце і місяць)

   · Золотий пішов, а срібний прийшов.
   (Сонце і місяць)

   · Золоті гори літом вродились.
   (Скирти)

   · Зоря-зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила, місяць бачив – не підняв, сонце побачило – підняло.
   (Роса)

   · Зроду рук своїх не має, а узори вишиває.
   (Мороз)

   · Зубате, а не кусається.
   (Граблі, гребінець)

   · Зуби є, а рота нема.
   (Граблі, гребінець)

   · Зубів не має, а кусає.
   (Кропива)

   · І вдень, і вночі у кожусі на печі.
   (Кіт)

   · І в огні не горить, і в воді не тоне.
   (Лід)

   · Іде в воду червоний, а виходить з води чорний.
   (Головешка)

   · Іде в поле – як дощечка, а з поля – як бочечка.
   (Корова)

   · Іде два брати купатися, один другого не наздожене.
   (Відра на коромислі)

   · Іде лісом – без шуму ступає, іде водою – хвилі піднімає.
   (Місяць)

   · Іде лісом – не тріщить,
   Іде водою – не хлющить,
   Іде до хати – на нього пси не гавкають.
   (Промінь сонця або місяця)

   · Іде лісом – не ковтне,
   Іде водою – не бовтне.
   (Промінь сонця або місяця)

   · Іде пані в золотім жупані;
   Хоч жупан той латка на латці,
   Та приймають в кожній хатці.
   (Цибуля)

   · Іде роками, і все за ним слідом.
   (Годинник)

   · Іде років двісті,
   Стоїть на місці,
   Лічить людський вік,
   А не чоловік.
   (Годинник)

   · Іде чоловік у ліс – дивиться в село, іде чоловік до села – дивиться в ліс.
   (Сокира)

   · Іду – іде, стану – стоїть.
   (Пінь)

   · Ідуть ідунчики, повзуть повзунчики, везуть рогатого, молотить пузатого.
   (Воли, віз, вила, сніп)

   · Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике.
   (Пір’їна)

   · Із-під гірки, з-під крутої
   Прокрадається норою
   Та й до моря утіка
   Через лози по ярках.
   (Джерело)

   · Із сорочки в світ приходить, а по світу голий ходить.
   (Сир у ворчику (торбинка))

   · І не дівка, а червоні стрічки носить.
   (Калина)

   · І не сани, і не віз, -
   Їхать добре, аби вліз.
   (Човен)

   · І печуть мене, і варять мене, і їдять, і хвалять, бо я добра.
   (Картопля)

   · І тонкий, і високий, а сяде в траві – не видно.
   (Дим)

   · Ішов довгов’яз, у землю ув’яз, з землі всіх повиганяв.
   (Дощ і рослина)

   · Їду-їду – нема сліду.
   (Човен)

   · Їхав Волох, розсипав горох, почало світати – нема що збирати.
   (Місяць)

   · Їхав пан, у воду впав, сам не замочився, а води побільшало.
   (Дощ)

   · Їхала пані
   В срібнім жупані;
   Як уїхала в сад,
   Не вернулась назад.
   (Риба і ятір)

   · Йде з села до села, а з місця й кроку не зробить.
   (Шлях)

   · Йде слідом за тобою, утікай – не утечеш, доганяй – не доженеш.
   (Тінь)

   · Його б’ють, він не плаче, а ще вище скаче.
   (М’яч)

   · Качка у морі, хвіст на заборі.
   (Кухоль)

   · Кинув не палку, піймав не галку,
   Скубу не пір’я, їм не м’ясо.
   (Риба)

   · Кинути вгору – то біле;
   Кинути на землю – то жовте.
   (Яйце)

   · Кінь біжить – земля дрижить, із носа дим валить.
   (Поїзд)

   · Книжки читає, а грамоти не знає.
   (Окуляри)

   · Коли він потрібний, його викидають, коли ж не потрібний, його підіймають.
   (Ятір)

   · Коли живе, то лежить, а помре, то побіжить.
   (Сніг)

   · Коли нема – чекають, а коли прийду – тікають.
   (Дощ)

   · Коло бабусі сидить дід у кожусі,
   Проти печі гріється,
   Без водички миється.
   (Кіт)

   · Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок.
   (Бджоли)

   · Коло носа в’ється – в руки не дається.
   (Запах)

   · Колючий клубочок
   Прибіг у садочок.
   (Їжак)

   · Корова без ніг, без тіла, скирту соломи з’їла.
   (Піч)

   · Корова чорна, теля риже, теля корову лиже.
   (Полум’я і челюсті [2 - Челюсті – вихід кухонної печі, отвір між припічком і внутрішньою частиною печі.])

   · Котиться клубочок
   Зовсім без ниточок.
   Замість ниточок -
   Триста голочок.
   (Їжак)

   · Країна без будинків, місто без людей, море без води, ліс без дерев. Що це таке?
   (Географічна карта)

   · Крикнув віл на сто гір, на сто тисяч городів.
   (Грім)

   · Крикнула пташка на все горло, і все місто почуло.
   (Гудок)

   · Крил не має, скрізь літає та ще й куряву здіймає.
   (Вітер)

   · Кругла, а не місяць, біла, а не папір, з хвостиком, а не миша.
   (Ріпа)

   · Кругленьке ремесло, кругом обросло, по краях гладеньке, всередині солоденьке.
   (Горіх)

   · Кругле, як м’яч, хвіст має, а за нього не підіймеш.
   (Клубок)

   · Круглий, як шар, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед.
   (Кавун)

   · Круглі озерця ніколи не замерзають.
   (Очі)

   · Кругом бочки бігають клубочки.
   (Квочка з курчатами)

   · Крутиться, вертиться, а берега держиться.
   (Млин)

   · Крутиться, вертиться, нічого не боїться, ходить весь вік, а не чоловік.
   (Годинник)

   · Кувалося, складалося, а на полі розгулялося.
   (Трактор)

   · Куди йдеш, то ногами товчеш.
   (Голка)

   · Куди мишка, туди й хвостик.
   (Голка з ниткою)
   · Куди ступиш – всюди маєш,
   Хоч не бачиш, а вживаєш.
   (Повітря)

   · Купили кругленьке, думали – новеньке, а воно усе в дірках, труситься в руках.
   (Сито і борошно)

   · Латка на латці, та зроду голки не було.
   (Капуста)

   · Лежало, поки лежалось, а як припекло, то й сліду не зосталось.
   (Сніг)

   · Лежить колода серед болота, не згниє і не заіржавіє.
   (Язик)

   · Лежить – мовчить, торкни – дзеньчить, візьми в руки – скиглить.
   (Ланцюг)

   · Лежить мужичок в золотім піджаці, підперезаний, та не поясом, не підіймеш – сам не встане.
   (Сніп)

   · Лежить під хворостом та крутить хвостом.
   (Кабан)

   · Лежу – одна нога, іду – вже дві, а на ногах стою, то дві голови.
   (Ножиці)

   · Летить – виє, сяде – риє.
   (Жук)

   · Летить дід, сів на цвіт, волосинки розгортає, солоденького шукає.
   (Бджоли)

   · Летить коник, басує,
   Полом-долом пустує.
   Ніхто його не впіймає
   І ніхто не загнуздає.
   (Вітер)

   · Летить – мовчить, лежить – мовчить, а як помре, то зареве.
   (Сніг)

   · Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила.
   (Хмара)

   · Летить птиця без крил, без ніг, зварив кухар без вогню, з’їла дівка без рота.
   (Сніг)

   · Летить птиця-лебедиця, в ній люди говорять.
   (Літак)

   · Летить, як стріла, дзижчить, як бджола.
   (Літак)

   · Летів птах та на воду – бах! Води не замутив і сам не полетів.
   (Пір’їна)

   · Летів птах через дах,
   Сів на воротях,
   В червоних чоботях.
   (Лелека)

   · Летіла тетеря не вчора, тепера, упала в лободу, шукав – не знайду.
   (Бджоли)

   · Летіло, як міх, упало, як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть.
   (Гуска)

   · Лисий віл дивиться через тин.
   (Місяць і зорі)

   · Лізу, лізу по білому залізу, ліз би далі, та зломиться.
   (Береза)

   · Літає крилами, ходить ногами, висить догори лапками.
   (Кажан)

   · Літом летіло, зимою засіло, прийшло літо – і знов полетіло.
   (Муха)

   · Літом наїдається, зимою висипається.
   (Ведмідь)

   · Літом одягається, а на зиму одежі цурається.
   (Дерево)

   · Літом служить, а зимою зуби сушить.
   (Борона)

   · Має гребінь – не може ним чесатися.
   (Півень)

   · Має пір’я, та не літає, ніг не має, а не здоженеш.
   (Риба)

   · Має роги і ноги, а держиться підлоги.
   (Стіл)

   · Має шкір сім, витискає сльози всім.
   (Цибуля)

   · Маленьке, біленьке, по чорному полю плигає і слід залишає.
   (Крейда)

   · Маленьке, кругленьке, а весь світ бачить.
   (Очі)

   · Маленьке, кругленьке, весь світ перебігло.
   (Сонце)

   · Маленьке, кругленьке, з горщика впало, нема таких ковалів, щоб його скували.
   (Яйце)

   · Маленьке, кругленьке, зачепи – плакати будеш.
   (Цибуля)

   · Маленьке-малюсіньке, а в руці не вдержиш.
   (Вогонь і дим)

   · Маленьке озерце, а дна не видно.
   (Молоко в чашці)

   · Маленьке, чорненьке все поле оббігало, у нас обідало.
   (Перець)

   · Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів.
   (Горобець)

   · Маленький хлопчик
   Заліз на стовпчик,
   Одежі не носить,
   Їсти не просить,
   Личенько рябе,
   Що воно таке?
   (Наперсток)

   · Маленький хлопчик у шапці ходить.
   (Гвіздок)

   · Маленькі будиночки по місту біжать, хлопчики і дівчатка в будиночках сидять.
   (Трамвай)

   · Малесеньке, тонесеньке, а що схоче – вкриє.
   (Сніг)

   · Малий коник із чорного озерця воду бере та біле поле поливає.
   (Перо, чорнило, папір)

   · Малий малишко закинув бочку на вишку.
   (Мак)

   · Малий собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.
   (Замок)

   · Мати – гладуха, дочка – красуха, а син – кучерявий.
   (Груба, вогонь і дим)

   · Мати сина народила, а син матір.
   (Вода і лід)

   · Махнула птиця крилом -
   Закрила півсвіту чорним рядном.
   (Ніч)

   · Мене не їдять,
   І без мене не їдять.
   (Сіль)

   · Мене просять і чекають,
   А як покажусь – утікають.
   (Дощ)

   · Мене ріжуть, мене б’ють, я не злюсь, стаю добрішою.
   (Земля)

   · Мету-мету – не вимету;
   Несу-несу – не винесу;
   Пора прийде – само пропаде.
   (Промінь сонця, тінь)

   · Між двома осоками б’ються хлопці язиками.
   (Вогонь і дим)

   · Чорний Іван – дерев’яний каптан:
   Де носом проведе, там помітку кладе.
   (Олівець)

   · Мовчить, а сто дурнів навчить.
   (Книжка)

   · Молоденький розбишака з хати солому зносить.
   (Вітер)

   · На базарі не знайти, на вагах не зважити.
   (Знання)

   · На березі сиджу, крізь клен гляджу, діда за бороду скубу.
   (Гребінь, днище і пряжа)

   · На великому полі попутані коні,
   Вузлики знать, та не можна розв’язать.
   (Небо і зорі)

   · Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє.
   (Дерево)

   · Навколо нас в’ється, а в руки не дається.
   (Муха)

   · Навкруги вода, а з питвом – біда.
   (Море)

   · На горбочку під дубочком звився, скорчився клубочком.
   (Змія)

   · На горі гора, а на тій горі кора, серце з ниток, а вогню на вершок.
   (Гасова лампа)

   · На городі молода
   Пишні коси розпліта,
   У зеленії хустинки
   Золоті хова зернинки.
   (Кукурудза)

   · Надворі горою, а в хаті водою.
   (Сніг)

   · На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався, і я на землю впав.
   (Каштан)

   · На дірявім мості танцювали гості.
   (Сито і борошно)

   · На долину, на поділ
   Ліг великий сивий віл.
   Надійде теля червоне -
   Геть того вола прогоне.
   (Туман і сонце)

   · Над хворостом уверх хвостом, а зірви – солі просить.
   (Огірок)

   · На землі дірочок, як на небі зірочок.
   (Стерня)

   · На літо одягається, а на зиму одежі цурається.
   (Дерево)

   · На небі біліє, світить, а не гріє.
   (Місяць і зорі)

   · На одному коромислі два змії висять.
   (Брови)

   · На рогожці розіслані горшки, а в середині півбублика.
   (На небі зорі і місяць)

   · Нас сім братів, літами всі рівні,
   А іменем різні.
   Відгадай – хто ми?
   (Дні тижня)

   · На стелі в куточку висить сито, не руками звито.
   (Павутина)

   · На стіні на шнурочку висить смерть на мотузочку.
   (Рушниця)

   · На червоній перекладинці білі курочки сидять.
   (Зуби)

   · Невелике корито білими гусьми набито.
   (Зуби)

   · Не вмію читати, а весь вік пишу.
   (Перо і чорнило)

   · Не вогонь, а обпікає.
   (Кропива)

   · Не вода і не суша, на човні не пропливеш і ногами не підеш.
   (Болото)

   · Не горить, а гасити доводиться.
   (Вапно)

   · Не дід, а з бородою, не корова, а доїться.
   (Коза)

   · Не думає, не гадає, а хвостиком все махає.
   (Годинник)

   · Не живий, а землю риє.
   (Плуг)

   · Неживе, а за людиною ходить.
   (Тінь)

   · На вазі не заважиш, на базарі не купиш.
   (Розум)

   · Не звір, а виє.
   (Буря)

   · Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір’ям, не людина, а в одязі.
   (Ліжко, подушка, постіль)

   · Не звір, не птиця, а ніс, як спиця.
   (Комар)

   · Не золото, а найдорожче.
   (Життя)

   · Не їсть, не п’є, а ходить і б’є.
   (Годинник)

   · Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.
   (Річка)

   · Не кінь, не віл, а прив’язаний.
   (Гарбуз, кавун)

   · Не колода, не пень, а лежить цілий день, не жне, не косить, а прийде обід – їсти просить.
   (Ледар)

   · Не куля, не багнет, не снаряд і не меч, а людину б’є на смерть.
   (Блискавка)

   · Не кущ, а з листочками; не сорочка, а зашита; не людина, а навчає.
   (Книжка)

   · Не людина, а говорить.
   (Радіо)

   · Не мотор, а гуде, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить.
   (Бджоли)

   · Не п’є – живе, а нап’ється – умре.
   (Сніг)

   · Не пташка, а з пір’я.
   (Подушка)

   · Не розбивши горщика, не з’їси кашки.
   (Горіх)

   · Несеш – бряжчить, покладеш – мовчить.
   (Ланцюг)

   · Не скляний він, не з металу, а прислухаєтесь – дзвенить, риє землю він розталу.
   (Струмок)

   · Не собака, а на цепу, не людина, а ходить.
   (Годинник)

   · Не художник, а малює.
   (Мороз)

   · Нижче трави, а вище гори.
   (Стежки)

   · Ниток багато, а в клубок не змотати.
   (Павутина)

   · Ні в вогні не горить, ні в воді не тоне.
   (Крига)

   · Ні взяти, ні втяти, ні на віз покласти.
   (Гадюка)

   · Ніг нема, а ходжу, рота нема, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу починати.
   (Годинник)

   · Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця,
   Голос тоненький, а ніс довгенький;
   Хто його уб’є, той кров свою проллє.
   (Комар)

   · Ні сані, ні віз, а їде без коліс.
   (Човен)

   · Ніс довгий, а голос дзвінкий.
   (Комар)

   · Ніс, як у свинки,
   Та колючі щетинки.
   (Їжак)

   · Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять.
   (Листя осинове)

   · Нова посудина, а вся в дірках.
   (Тертушка)

   · Ноги на полі,
   Середина надворі,
   Голова на столі.
   (Корінь, стебло, зерно)

   · Ноги, як лопати, хату поверх хати має, рахунок жабам знає.
   (Лелека)

   · Обидва схожі, як брати, завжди удвох, куди б не йти: під ліжком, коли всі сплять, під столом, коли їдять.
   (Чоботи)

   · Огляда суворо скоса
   Степ, ліс, села і міста;
   Розпустила сиві коси,
   А їх буря запліта.
   (Осінь)

   · Один біжить, другий лежить, третій вклоняється.
   (Вода, берег, очерет)

   · Один ллє, другий п’є, третій підростає.
   (Дощ, земля, пшениця)

   · Один усю роботу робить, другий господаря молоком поїть, третій хату стереже.
   (Кінь, корова, собака)

   · Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється.
   (Річка, берег, верба)

   · Одного батька й однієї матері дитина, а нікому з них не син.
   (Дочка)

   · Одно рядно сім баб тягло.
   (Хмара)

   · Ой за полем, за горами золота нагайка в’ється.
   (Блискавка)

   · Очима бачиш, а руками не візьмеш.
   (Тінь)

   · Патлатий хазяїн в стріху прилетів.
   (Горобець)

   · Питалася швидка свірка, чи є хапко вдома.
   (Миша і кіт)

   · Під дубком звилась клубком та ще й з хвостиком.
   (Редька)

   · Під землею вогонь горить, а зверху видно.
   (Морква)

   · Підемо одною дорогою – знайдемо дві дороги, підемо двома – потрапимо на одну.
   (Сорочку одягати)

   · При тілі вуха, а голови немає.
   (Цебер)

   · Повний пень черешень.
   (Бджоли)

   · По білому полю чорним маком сіяно.
   (Писання)

   · Повзун повзе, сімсот голок везе.
   (Їжак)

   · По полю повзе, траву гризе.
   (Сінокосарка)

   · Приїхав гість та став на поміст, розпустив коні по всій оболоні.
   (Місяць)

   · Прийшла темнота під наші ворота та й питає лепети, чи дома понура.
   (Вовк питає собаку, чи вдома свиня)

   · Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.
   (Картопля)

   · Підійме найменша дитина, а через хату не перекине найдужча людина.
   (Пір’їна)

   · Під одним бриликом чотири панночки стоять.
   (Ніжки стола)

   · Під одним дахом чотири братики.
   (Кутки в хаті, ніжки стола)

   · Підсмикне, підтикне та й гайда по хаті.
   (Віник)

   · Пішла пані по льоху, насипала гороху;
   Вернулася з льоху – нема гороху.
   (Сонце і зорі)

   · Пішли куми до кумиці, лясь одна одну по спідниці.
   (Віконниці)

   · Плавала, купалася, сухесенька осталася.
   (Качка)

   · Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо.
   (Рукавиця)

   · Пливуть пливушки, позадирали вгору вушки.
   (Сани)

   · По білому полю чорним маком сіяно.
   (Книжка)

   · Повен хлівець білих овець.
   (Зуби в роті)

   · Повна діжка жита п’ятачком накрита.
   (Мак)

   · Повна ніч паляниць, посередині книш.
   (Місяць і зорі)

   · Повна хата горобців, та нікуди вилетіти.
   (Гарбуз, кавун)

   · Повний хлів червоних корів, чорна прийде, всіх вижене.
   (Жар і кочерга)

   · По дроту ходить, пітьму розгонить.
   (Електрика)

   · По землі бігає, під лавою спати лягає.
   (Віник)

   · По землі скаче, а в воді пливе.
   (Жаба)

   · По зерні котилось і в дірку сховалось.
   (Миша)

   · По краях гладенький, а всередині солоденький.
   (Кавун)

   · Полотно, а не доріжка, кінь біжить сороконіжка.
   (Поїзд)

   · Поля скляні, дороги дерев’яні.
   (Вікно)

   · По полу скок, по лавках скок та й сяде в куток і не поворухнеться.
   (Віник)

   · По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає.
   (Вовк)

   · Поринало, поринало, поки хвоста не стало.
   (Голка)

   · По рівнині ходила, ліси впали, а гори встали.
   (Коса косить)

   · По сінях то сяк, то так, а в хату ніяк.
   (Двері)

   · По соломі ходить, а не шелестить.
   (Тінь)

   · Прийшла біда – тече вода.
   (Сльози)

   · Прийшов хтось та взяв щось; бігти за ним – не знаю за ким, бо пішов туди – не знаю куди.
   (Вітер)

   · Прилетіли гості, сіли на помості,
   Без сокири, без лопати
   Поробили собі хати.
   (Пташки поробили гнізда)

   · Принеси з лісу колоду, зроби двоє ночов, і ще залишиться.
   (Горіх)

   · Пусти з гори – не розіб’ється, пусти на воду – розпливеться.
   (Сніг)

   · П’ять комірчин, а одні двері.
   (Рукавиця)

   · П’ять плугів одним волом орють.
   (Трактор)

   · Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків.
   (Грім)

   · Рівненька доріжка, посипана горошком.
   (Чумацький Шлях)

   · Рідке, а не вода, біле, а не сніг.
   (Молоко)

   · Ріжуть мене ножакою,
   Б’ють мене ломакою;
   За те мене отак гублять,
   Що всі мене дуже люблять.
   (Хліб)

   · Ріжуть – не кричить, рубають – не пищить, а скрізь воно потрібне.
   (Дерево)

   · Ріс, виріс, постарівся, дітям полюбився.
   (Горіх)

   · Рогатий, та не віл, їсть-їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде.
   (Рогач)

   · Розколеш лід – візьмеш срібло, розколеш срібло – візьмеш золото.
   (Яйце)

   · Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок.
   (Небо і зорі)

   · Розстелю рогіжку, насиплю горішків, покладу окраєць хліба.
   (Зорі і місяць)

   · Розумний сівач по білому полю бігає.
   (Олівець)

   · Ростом невеличка, ні звір, ні птичка, а землю риє, будинок будує.
   (Лопата)

   · Рукавом махнув, дерева нагнув.
   (Вітер)

   · Сама гола ходить, а за пазухою сорочку носить.
   (Свічка)

   · Сама холодна, а інших припіка.
   (Кропива)

   · Сам верхи, а ноги за вухами.
   (Окуляри)

   · Сам вечірньої години
   Заховався в кущ калини, -
   Та на дудочку одну
   Грає пісню чарівну.
   (Соловей)

   · Сам дубовий, пояс в’язовий, а ніс липовий.
   (Бочка, обруч, чіп)

   · Сам із вільхи та із дуба, в роті білі, чорні зуби, до зубів торкнись – готово, ти почуєш спів чудовий.
   (Рояль)

   · Сам маленький, а шуба дерев’яна.
   (Горіх)

   · Сам пустий, голос густий, дріб відбиває, дітей збирає.
   (Бубен)

   · Сам чистенький, аж блищить, а пройдеться – насмітить.
   (Олівець)

   · Сам чорен, та не ворон, є рог, та не бик, шість ніг без копит.
   (Рогатий жук)

   · Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю.
   (Окуляри)

   · Серед двора лежить червона сковорода.
   (Місяць на небі)

   · Серед моря стоїть червона комора.
   (Сонце)

   · Сивий віл випив води повен діл.
   (Туман)

   · Сивий кінь на весь світ заліг.
   (Туман)

   · Сиву корову і дома не люблять, і на торгах не продають.
   (Миша)

   · Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках.
   (Капуста)

   · Сидить баба у коморі, а коса її надворі.
   (Морква)

   · Сидить дівка у темниці, шиє очіпок без ниток.
   (Павук)

   · Сидить дід за подушками
   І стріляє галушками.
   (Град)

   · Сидить дід над водою з червоною бородою.
   (Калина)

   · Сидить котик під лавкою, заївся сметанкою.
   (Глиняник)

   · Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози проливає.
   (Цибуля)

   · Сидить півень на вербі, спустив крила до землі.
   (Дощова хмара)

   · Сиділа старуха в дев’ятьох кожухах;
   Хто побаче, той заплаче.
   (Цибуля)

   · Синеньке, маленьке – весь світ одягне.
   (Голка)

   · Сидить монах у чорних штанях, із мертвих живих дожидає.
   (Квочка на яйцях)

   · Сини в шапках, а батько ні.
   (Дуб і жолуді)

   · Сів пан на коня та поїхав на вогонь.
   (Горщик)

   · Сім братів віком рівні, іменами різні.
   (Дні тижня)

   · Сімсот воріт, та один вхід.
   (Невід)

   · Сімсот невісток на одній подушці сплять.
   (Соняшник)

   · Сімсот свистить, чотири лопотить, два нюха, два слуха, два дивиться.
   (Кінь біжить)

   · Сіре сукно лізе у вікно.
   (Ранок)

   · Сірий, та не вовк, довгоухий, та не заєць, з копитами, та не кінь.
   (Осел)

   · Скатертина біла увесь світ накрила.
   (Сніг)

   · Скільки б не їв, ніколи ситий не буду.
   (Вогонь і дим)

   · Скочив хлопчик у городчик та й гарчить.
   (Макогін)

   · Скручений, зв’язаний, та не плаче, а по хаті скаче.
   (Віник)

   · Собою не птиця, співати не співа, а хто до хазяїна йде – знати дає.
   (Собака)

   · Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золото. Коли б угадати, та менш його знати.
   (Сльози)

   · Співає соловей в одному місці, а весь світ його чує.
   (Радіо)

   · Срібний кинджал хвильку в хаті полежав – і зовсім розстав.
   (Бурулька)

   · Старий дід мости помостив,
   Молода прийшла – мости рознесла.
   (Мороз і весна)

   · Сто один брат – всі в один ряд зв’язані стоять.
   (Паркан)

   · Стоїть верба серед села,
   Розпустила гілля у кожне подвір’я.
   (Дорога)

   · Стоїть гора посеред двора, спереду вила, ззаду мітла.
   (Корова)

   · Стоїть дівка на пагорку в червоній спідниці, – хто йде, той поклониться.
   (Полуниці)

   · Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, а на коноплині глина, а в глині капустина, а в капустині свинина.
   (Обід на столі)

   · Стоїть дуб повен круп.
   (Мак)

   · Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш – кусається.
   (Будяк)

   · Стоїть корито, повне води налито.
   (Ставок)

   · Стоїть палиця, на палиці – хатинка, а в тій хатинці повно людей.
   (Соняшник)

   · Стоїть пані у білому жупані, хто йде, на неї руки кладе.
   (Груба)

   · Стоїть пані у куточку, в чорнім чобіточку.
   (Коцюба)

   · Стоїть півень на току в червоному ковпаку.
   (Мак)

   · Стоїть при дорозі на одній нозі і шапочку має, та нікого не вітає.
   (Гриб)

   · Стоїть сутула горбатий,
   На все село багатий.
   (Млин)

   · Стоїть тичка, на тичці – капличка, а всередині повно людей.
   (Мак)

   · Стоїть хлопець коло порога, ликом підперезався.
   (Віник)

   · Стою на даху, всіх димарів вище.
   (Антена)

   · Стоять два стовпи, а на стовпах бочка, а на бочці макітра, а на макітрі ліс.
   (Людина)

   · Стоять коні на припоні, вузлики зняти, та не можна розв’язати.
   (Огірок)

   · Суха, ребрами світить, а лічбу веде.
   (Рахівниця)

   · Такої пряжі нема в продажі.
   (Павутина)

   · Текло, текло, та й лягло під скло.
   (Вода і лід)

   · Тече, тече – не витече; біжить, біжить – не вибіжить.
   (Річка)

   · Тисяча братів підперезані одним поясом.
   (Сніп)

   · Тисяча овець, а між ними один баранець.
   (Зорі і місяць)

   · Тік-так, а з місця ніяк.
   (Годинник)

   · Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий.
   (Місяць і зорі)

   · Тоненька, ясненька, з одним оком.
   (Голка)

   · Тоненьке, кругленьке,
   Серце чорненьке,
   Хто на його слід погляне,
   Думку його взнає.
   (Олівець)

   · Торох, торох, розсипався горох,
   Почало світати – нема що збирати.
   (Небо і зорі)

   · Трави наїлася, зуби затупила, піску схопила і погострила.
   (Коса)

   · У бабиній хатині висить хліба скибина,
   Собаки гавкають – не можуть дістати.
   (Місяць на небі)

   · У болоті плаче, а з болота не йде.
   (Кулик)

   · У вінку зеленолистім,
   У червоному намисті
   Видивляється у воду
   На свою хорошу вроду.
   (Калина)

   · У воді купалася, а сухою зосталася.
   (Качка)

   · У воді росте, кохається,
   Вкинь у воду – злякається.
   (Сіль)

   · У двох матерів по п’ятеро синів.
   (Руки і пальці)

   · Удень спить, а як ніч прийде – на огонь летить.
   (Метелик нічний)

   · У зеленій оболонці, а всередині – як сонце.
   (Кавун)

   · У зеленім кожушку, в костяній сорочечці я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться.
   (Горіх)

   · У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак.
   (Жаба)

   · У лісі вродився, по руках котився, на зубах опинився.
   (Горіх)

   · У лісі на проліссі висить діжка з тістом.
   (Горіх)

   · У лісі родився, на воді жив, у вогні згорів.
   (Човен)

   · У лісі росте, з лісом рівняється, а лісу не бачить.
   (Стовбур дерева)

   · У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється, без води умиється.
   (Кіт)

   · Уночі гуляє, а вдень спочиває,
   Має круглі очі, бачить серед ночі.
   (Сова)

   · У піч положи – мокне, на воду пусти – сохне.
   (Віск)

   · У річці зав’яз по пояс якраз, по спині їздять туди й сюди вози, машини, поїзди.
   (Міст)

   · Усіх обшиваю – сама одягу не маю.
   (Голка)

   · Утка в морі – хвіст надворі.
   (Відро в колодязі)

   · Утрьох їдуть братці верхом на конячці.
   (Пальці й олівець)

   · У хатах прозорих всі вони живуть,
   Можеш ти їх бачить, та не можеш чуть.
   (Риба)

   · Хата – не хата, вікон багато, є куди влізти, та нікуди вилізти.
   (Ятір)

   · Хвостик, як ниточка, само, як калиточка, а очі, як насінники.
   (Миша)

   · Хвостом воду бере, носом випускає.
   (Водогін)

   · Ходжу босий, хоч і в чоботях, ходжу на голові, хоч і на ногах.
   (Гвіздок у чоботях)

   · Ходить богатир по полю, верне землю собою.
   (Плуг)

   · Ходить пані в золотім жупані, куди гляне – трава в’яне.
   (Коса)

   · Ходить по городу великого роду, ноги, як лопати, а сліду не знати.
   (Гуска)

   · Ходить циган по долині та все «гуп-гуп».
   (Ступа)

   · Хочеш не хочеш, а плакать заставить.
   (Цибуля)

   · Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі.
   (Їжак)

   · Хоч сам не біжить, а стоять не велить.
   (Мороз)

   · Хоч поруч іде, а сліду не залишає.
   (Тінь)

   · Хто його має, той його не хоче, хто його купує, тому його не треба, а кому його треба, той не знає за нього.
   (Домовина)

   · Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає,
   Хоч мороз усе побив – його не займає.
   (Барвінок)

   · Чашечка медку закопана в льодку до нового годку.
   (Озимина)

   · Червона корова чорне поле лиже.
   (Полум’я і челюсті)

   · Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.
   (Суниця)

   · Червоний гість дерево їсть.
   (Вогонь і дим)

   · Червоний клубок по голубій хустині качається, людям усміхається.
   (Небо і сонце)

   · Червоні коромисла через річку повисли.
   (Веселка)

   · Через воду переводить, а сам з місця не сходить.
   (Міст)

   · Через річку ліг, пробігти допоміг.
   (Міст)
   · Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає.
   (Яма)

   · Чорна біда по печі гайда.
   (Коцюба)

   · Чорна корова всіх людей поборола,
   А біла кобила всіх побудила.
   (Ніч і день)

   · Чорна труба веде з двора і дивиться в небо.
   (Комин)

   · Чорне сукно лізе в вікно.
   (Ніч)

   · Чорний, а не крук, рогатий, а не віл, шість ніг без копит.
   (Жук)

   · Чорномазий, білодзьобий,
   Він за плугом важко ходить,
   Черв’ячків, жучків знаходить -
   Сторож вірний, друг полів,
   Перший вісник теплих днів.
   (Грак)

   · Чорну гадюку візьму я в руку – вона не вкусить.
   (В’юн)

   · Чотири брати біжать, один одного не здоженуть.
   (Колеса)

   · Чотири вушка і два черевця.
   (Подушка)

   · Чотири напарники, а п’ятий кавурник, несуть кривулицю через тік на вулицю.
   (Пальці і ложка)

   · Чотири тики, два патики, сьоме помахайло.
   (Віл)

   · Швець – не швець, кравець – не кравець,
   Держить в роті щетинку, а в руках ножиці.
   (Рак)

   · Швидко скрізь цей птах літає, безліч мушок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує.
   (Ластівка)

   · Шило-покотило попід небесами ходило, із полями говорило.
   (Грім)

   · Шістдесят синів підперезано, а мати ні.
   (Копа снопів)

   · Шість ніг, дві голови, четверо очей, один хвіст.
   (Вершник на коні)

   · Шість ніг, дві спинки, одна голова.
   (Людина сидить на стільці)

   · Шкір має сім, а сльози випускає всім.
   (Цибуля)

   · Що без леза та без зуба
   Розтина міцного дуба?
   (Блискавка)

   · Що в хаті зимою замерзає, а надворі ні?
   (Вікно)

   · Що дістане зубами потилицю?
   (Гребінець)

   · Що за верхівець: сам сидить верхом, а ноги за вухами?
   (Окуляри)

   · Що за диво пролетіло – поле зразу почорніло.
   (Трактор)

   · Що лицюємо на всі боки, і нове воно щороку?
   (Ґрунт)

   · Щось літало та й у воду впало; води не сколотило, а й само не полетіло.
   (Пір’їна)

   · Що люблю – не куплю, чого не люблю – не продам.
   (Молодість і старість)

   · Що приходить тихо, а відходить з шумом?
   (Сніг)

   · Що то воно: в воді водиться,
   З хвостом родиться,
   А як виростає,
   Хвіст відпадає?
   (Жаба)

   · Що то за гість, що тепло їсть?
   (Мороз)

   · Що то за голова, що лиш зуби й борода?
   (Головка часнику)

   · Що то, як голодне, то кричить, а як наїсться, то мовчить?
   (Бочка порожня і повна)

   · Що це за дорога? Вгору іде похило, що не крок, ярок.
   (Драбина)

   · «Що це? Що це? – всі кричать. -
   Білі мухи он летять».
   (Сніг)

   · Я веселенький звірок, плиг з ялинки на дубок.
   (Білка)

   · Я в кожного у господі стаю в пригоді, а хто мене роздягає, той сльози проливає.
   (Цибуля)

   · Я вода і на воді плаваю.
   (Крига)

   · Язика не має, а розуму навчає.
   (Книжка)

   · Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки.
   Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає.
   (Лелека)

   · Як ішла в ліс, то дивилася додому, а як ішла з лісу, то дивилася у ліс.
   (Сокира на плечі)

   · Як на неї подивився, то сльозами залився.
   (Цибуля)

Загадки-питання, загадки-жарти

   · На небі одно, на землі нема, у баби двоє, у дівки нема.
   (Літера «Б»)

   · Що стоїть посеред Києва?
   (Літера «Є»)

   · Гора й долина, що між ними?
   (Літера «Й»)

   · Що посеред землі стоїть?
   (Літера «М»)

   · Що стоїть посередині Полтави?
   (Літера «Т»)

   · У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по дві миші, прийшов мельник з котом. Скільки тепер стало ніг?
   (Дві ноги мельника)

   · На дереві сидів табун горобців, стрілець вистрілив, один упав. Скільки залишилося горобців?
   (Один: той, що впав)

   · Летів гурт голубів, і стояло три дуби; як сядуть по два – один дуб гуляє, як сядуть по одному – то дуба не вистачає. Скільки було голубів і дубів?
   (4 голуби і 3 дуби)

   · Летіли гуси, а назустріч один: «Добридень, сто гусей», – каже. «Нас не сто, а щоб було сто, треба ще стільки, та півстільки, та четверть стільки і ще й ти, то аж тоді буде сто». Скільки було гусей?
   (Тридцять шість)

   · Сорк п’ят і сорок п’ят – скільки буде?
   (Вісімдесят)

   · Ішло дві матері і дві дочки. Знайшли три яблука. Всім буде по одному. Як вони поділились?
   (Баба, дочка і внучка)

   · Жило триста котів і один чоловік. Скільки було там ніг?
   (Дві)

   · Сидять три коти, проти кожного кота сидять два коти, скільки всього котів?
   (Три)

   · Возом їхали два батька і два сина. Скільки їх було?
   (Троє)

   · Чого не можна наздогнати?
   (Своєї тіні)

   · Без чого не можна викопати колодязь?
   (Без дна)

   · Без чого хліб не спечеш?
   (Без шкуринки)

   · Без чого хату не можна збудувати?
   (Без стуку)

   · Що дістане зубами потилицю?
   (Гребінець)

   · З якого полотна не можна пошити сорочки?
   (Із залізничного)

   · Від чого у качки ноги червоні?
   (Від колін)

   · Якою косою не можна косити?
   (Дівочою)

   · Що за трава, що й сліпий знає?
   (Кропива)

   · Що наймудріше на світі?
   (Правда)

   · Що буде з козою, як їй сім літ мине?
   (Піде восьмий)

   · Яким гребінцем не можна розчесатись?
   (Півнячим)

   · Якою бочкою по воду їдуть?
   (Порожньою)

   · Яку річку можна переломити?
   (Прут)

   · Що вночі горить, а вдень гасне?
   (Місяць)

   · Який кінь, коли циган його миє?
   (Мокрий)

   · Що тепліше одного кожуха?
   (Два кожухи)

   · Що в людині найбистріше?
   (Думка)

   · В яку бочку не можна налити води?
   (У повну)

   · На що борошно в млині падає?
   (На купку)

   · Чи може страус себе птахом назвати?
   (Ні, бо він не може говорити)

   · Де вода стоїть стовпом?
   (У склянці)

   · В чому не можна провертіти дірку?
   (У воді)

   · Який ключ літає?
   (Журавлиний)

   · Коли дурень розумний?
   (Коли мовчить)

   · Що важче – пуд пір’я чи пуд заліза?
   (Однаково)

   · З якої миски не можна наїстися?
   (З порожньої)

   · Якщо машина їде, яке в неї колесо не крутиться?
   (Запасне)

   · Скільки картоплин у горщик улізе?
   (Картопля не лазить)

Загадки про час

   · Стоїть дуб, на ньому дванадцять гнізд, в кожному гнізді по чотири яйця, в кожному яйці по семеро качат.
   (Рік, місяць, тиждень, день)

   · Стоїть дуб, на ньому дванадцять гілок, а на кожній гілці по чотири гілочки, а на них по сім жолудів.
   (Рік, місяць, тиждень, день)

   · Сім братів віком рівні, імена різні.
   (Дні тижня)

   · Летів птах на двадцяти ногах та одно яйце зніс.
   (Рік, місяць)

   · Одне рядно сім баб тягне.
   (Тиждень)

   · Що іде, не рухаючись з місця?
   (Час)

   · Біжить, біжить, не оглядається.
   (Час)

Розділ VI
Скоромовки

   · Бабин біб розцвів у дощ,
   Буде бабі біб у борщ.

   · Біг рапортувати, та недорапортував,
   Став рапортувати, та перерапортував.

   · Біля скирти, біля кіп
   Казав Пилипу Прокіп:
   – Я біля кіп картоплю пік,
   Опік руку біля кіп.

   · Босий хлопець сіно косить,
   Роса росить ноги босі.

   · Був бик тупогуб,
   Тупогубенький бичок.
   У бика була тупа губа.

   · Був господар, був господар,
   Да й розгосподарився.

   · Бук бундючивсь перед дубом,
   Тряс над дубом бурим чубом.
   Дуб пригнув до чуба бука -
   Буде букові наука.

   · Варка варила вареника,
   Василь взяв вареника.
   Варка Василя варехою.
   Василь Варку вареником.

   · Вовк-вовцюг вівцю волік.
   Вова вовку вила в бік.
   Як завив же вовк-вовцюг,
   Миттю випустив вівцю.

   · Ворона проворонила вороненя.

   · В нас надворі погода размокропогодилася.

   · Гай-най, коточок
   Випив бабин медочок,
   Випив і злякався,
   За збанок сховався.

   · Дрова рубали два дроворуби.

   · З-під куща перепелиця випідпадьомкала перепеленят.

   · Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і про покришенята.

   · Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп – кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокописі і при Прокопенятах.

   · Ішов солдат із чоботищами
   Понад баштанищами.

   · Їхав Прокіп з Прокопихою і забалакались про горшки, про миски і про покришки.

   · Кіт котові каже:
   – Коте, до комори кадуб вкотили.
   В кадуб вкинеш капустину,
   Кілька китичок калини.

   · Коваль кує коня, кінь коваля копитом, коваль коня кулаком.

   · Ковпак на ковпаку, під ковпаком – ковпак.

   · Колисала тишком-нишком
   Мама Мишка доню Мишку:
   «Ти б, маленька, поспала,
   Поки я добуду сала».

   · Летів горобець, сів на хлівець,
   А як вийшов стрілець, то утік горобець.

   · Летів горобець через безверхий хлівець,
   Вхопив гороху без червотоку,
   Без червоточини, без прачервоточини.

   · Летів горобчик, сів на стовпчик,
   Прибіг хлопчик, утік горобчик.

   · Лисиця і лис вскочили в ліс.

   · Маленький полудрабок
   Розполудрабився
   На маленькі полудрабенята.

   · На дворі трава,
   На траві дрова.
   Не рубай дрова,
   Бо трава здорова.

   · На кому шапка найковпакуватіша?

   · На полі кіп з полукіпками накопичено.

   · Наш садівник розсадівникувався.

   · Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

   · Не клюй, курко, крупку,
   Не кури, турку, люльку.

   · Пилип посіяв просо,
   Просо поспіло,
   Пташки прилетіли,
   Просо поїли,
   Пилип плаче.

   · Пильно поле пильнували, перепелів полювали.

   · Пиляв Пилип поліна з лип,
   Притупив пилку Пилип.

   · Пік біля кіп картоплю Прокіп.

   · Прийшов Прокіп, налляв окріп.
   Іде Гаврило – ще не зварилось.
   Прийшов Денис – налляв сім мис.
   Прийшов Тарас – з’їв все нараз.

   · Прокіп нарвав кропу.

   · Перепелиця підпадьомкає під полукіпком.

   · Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої.

   · Росте липа біля Пилипа,
   Пилип біля липи очима глипа.

   · Серед корчів корч найкорчакуватіший.

   · Сіло перепеленя під перепелицю.

   · Семен сказав своїм синам:
   – Сини-соколи, складіть сіно! -
   Сини сіно склали. Семен сказав:
   – Спасибі!

   · Сів шпак на шпаківню,
   Заспівав шпак півню.
   – Ти не вмієш так, як я,
   Я не вмію так, як ти.

   · Солома, полова й дишло
   З-за хати вийшло.

   · Старий Самсон сказав своїм синам:
   – Сини, соліть сало сухою сіллю!

   · Стоїть піп на копі,
   Копа під попом,
   Піп під ковпаком.

   · Ти, малий, скажи малому,
   Хай малий малому скаже,
   Хай малий теля прив’яже.

   · Улас у нас, Панас у вас.

   · У садочку барвінок,
   На барвінку – втінок.
   Заберімо втінок,
   Вирвімо барвінок.

   · Хитру сороку
   Спіймати морока,
   А на сорок сорок
   Сорок морок.

   · Ходить квочка коло кілочка,
   Водить діточок коло квіточок.

   · Ходить посмітюха по сміттю з маленькими посмітюшенятами.

   · Ходить Прокіп – руками тіп.

   · Хома дома, Хими нема,
   Хима дома, Хоми нема.

   · Хоче влізти в шафу кішка:
   Шурхотить у шафі мишка.

   · Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

   · Через грядку гріб тхір ямку.

   · Чорний баран, рябе ярча.

Розділ VII
Лічилки

   · – А Іван-копитан,
   Чим ти коні копитав?

   · Бігли коні під мостами
   З золотими копитами.
   Дзень, брязь – вийшов князь!

   · Де стоїш?
   – На калині.
   – Що п’єш?
   – Квас.
   – Лови нас!

   · Діти, діти, дітвора,
   Утікайте із двора.
   Хто не заховався,
   Хай кричить: “Ура!”

   · Котилася торба
   З високого горба.
   А в тій торбі
   Хліб-паляниця.
   Кому доведеться,
   Той буде жмуриться.

   · Мидір, Сидір і Каленик
   Збудували тут куреник.
   У куренику сидять,
   По варенику їдять.
   В нас вареників немає,
   Хто жмуритись починає?

   · – Попіл, попіл, попільниця,
   А де ж твоя зозулиця?
   – Попід небом літає,
   Сивим оком киває.
   – Хоч кивай, не кивай -
   З цього місця утікай!

   · Стоїть півень на току
   У червонім чобітку.
   Будем півника просити:
   – Ходи жито молотити!

   · Раз, два, три,
   Йшов я й ти.
   По горох -
   Ми удвох.
   Рви стручки
   У мішки,
   Занеси
   Й понеси.

   · Раз, два, три, чотири -
   Вийшли звірі,
   П’ять, шість – пада лист,
   Сім, вісім – птахи в лісі,
   Дев’ять, десять – полуниці:
   Хто знайде – тому й жмуриться.

   · Раз, два, три, чотири,
   Козі дзвоника вчепили.
   Коза бігає, кричить,
   Просить дзвоник відчепить.

   · Раз, два, три, чотири, п’ять!
   Вийшов зайчик погулять.
   Як нам бути, що робити?
   Треба зайчика зловити.
   Будем знову рахувати:
   Раз, два, три, чотири, п’ять,
   Зараз я іду шукать!

   · Раз, два, три, чотири, п’ять -
   П’ятеро пташат летять! -
   Перше, друге, третє… п’яте…
   Йду четвертого шукати!

   · Раз, два, три, чотири, п’ять,
   Стали в колі ми кружлять.
   Покружляли, розійшлися, -
   Ні на кого не дивися.

   · Тут циганка ворожила,
   Шматок сала положила.
   Ось воно є – щастя твоє!

   · Ходила квочка біля кілочка,
   Водила діток-одноліток.
   Дзень, бом, брязь,
   Хто виходить в перший клас?

   · Я йду додому – їсти солому.
   Я йду до хати – їсти салати.
   Я йду у сіни – буду їсти сіно.

Тетяна Панасенко Скарбниця народної мудрості Прислів'я, приказки, загадки, лічилки, скоромовки

Передмова Народ скаже, як зав’яже

Розділ I Прислів’я та приказки