Текст книги "Лисиця. Байка"

Текст добавлен: 7 августа 2017, 21:01

Автор книги: Ігор Голомозий

Жанр: Поэзия, Поэзия и Драматургия

Возрастные ограничения: +12

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Текущая страница: 1 (всего у книги 1 страниц)

Скачать книгу

Шрифт:

- 100% +

Лисиця
Байка
Ігор Миколайович Голомозий

Редактор Наталыя Борисывна Голомоза

ISBN 978-5-4485-4481-1

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Лисиця

Є у світі звір лисиця,
Вишукана мов цариця.
Руда шубка, чорні капці
На тендітній кожній лапці.

Лису лиска полюбилась,
Тож ускорі й одружились.
Вже невдовзі хитра мила
Лисеняток наплодила.

Лисенятка підростали,
Мамку день у день смоктали.
Батька їхнього не стало.
Їсти хочеться, та мало.

Якось думала лисиця:
«Все одно в ночі не спиться.
У курник мабуть піду,
На щастя чи на біду».

Вмить устала, прилизалась,
Із нори у світ пробралась.
У ночі тож було темно,
І лисиці це приємно.

Темна ніч Руду покрила
Під свої таємні крила,
Зорі й місяць заховали.
Хмари спати не лягали.

Темінь лісу закінчилась,
Світло трішечки з’явилось.
До села веде стежина,
Видно перша вже хатина.

Довго бігала, ганяла,
Курника в селі шукала.
Що й робити вже незнає,
Ходить лисонька, блукає.

Вже на вулиці світає —
Півник в курнику співає.
Тож злодійка повернулась,
Миттю у курник мотнулась.

Лиска курочок любила,
Раз у раз до них ходила.
У хліву чи на подвір»ї
Був у неї носик в пір’ї.

Майже скрізь вона бувала,
Вправно й швидко полювала.
Курочку за горло вхопить —
Кров’ю навкруги покропить.

У віконце устрибнула,
Хвостиком рудим мелькнула.
На сідалі опинилась,
В горло півнику вчепилась.

Півничок не «кукуріку» —
Вкоротила лиска віку.
Тягне його у віконце.
Уже гарно світить сонце.

Гвалт кричать та галасують,
Люди злодійку чатують.
Дід рушни

...

конец ознакомительного фрагмента