Книга: Обліковець - Марина Троян

Українська література, навіть сучасна, чомусь часто сумна і невесела. Смуток і біль дуже часті ії супутники. Напевне, дається взнаки многолітня нелегка історія. А може ми вже звикли плекати свій біль, розчинятися в журбі, розтікатися перлами сліз? Такі ми, визнаю, з цим нічого не зробиш. Більшість з нас.

Міла- ніжна, тендітна. Загублена у часі. Панна з простонароддя. Не за статками, за почуттями, душевним настроєм, за вдачею. Обліковець- він не ангел. Важко сказати, хто він. Не охороняє, веде облік радостям і печалям. Не подумайте, це не історія кохання Міли і обліковця. Все надто складніше. Це історія Міли, яка прагнула любові, життя і щастя. А отримала... купку монет із золота.

Взагалі, скажу, мене багато що дратувало в цій історії. Чесно, ну не вірю я, що десь так ще живуть в Україні. І що до циган ставляться відверто презирливо... Та, власне, це не головне в книзі. А головне тут, вірніше, головна- Міла. Ні, вона не циганка, і не байстрюк якийсь там. Звичайна дівчина. Вона так мало хоче в цьому житті, але це водночас так багато: кохати, бути коханою, бути щасливою. Не судилося, ой не судилося.

Золоті монети обтягували карман обліковця, а Міла впевнено наближалася до свого самого найбільшого розчарування. Зо що тобі так, дівчино? Чому стільки бід і нещасть на таке ніжне серце? Чому саме ти? Немає відповіді. На жаль. Але є надія.

перевод

Две кучки монет. Серебряная и золотая. Серебряная- то радости, золотая- боли и печали. Золотая кучка заметно больше. Мила- золотой богатей. Но это совсем невесело. Грусть накатывакт даже на учетчика, а он вообще не должен иметь чувств.

Украинская литература, даже современная, почему-то часто грустная и невеселая. Печаль и боль очень частые её спутники. Наверное, сказывается многолетняя нелегкая история. А может мы уже привыкли лелеять свою боль, растворяться в печали, растекаться жемчугами слез? Такие мы, признаю, с этим ничего не сделаешь. Большинство из нас.

Мила- нежная, хрупкая. Затерянная во времени. Панна из простонародья. Не за состояниями,- за чувствами, душевным настроением, по натуре. Учётчик- не ангел. Трудно сказать, кто он. Не охраняет, ведет учёт радостям и печалям. Не подумайте, это не история любви Милы и учетчика. Все намного сложнее. Это история Милы, которая хотела любви, хорошей жизни и счастья. А получила... кучку монет из золота.

Вообще, скажу, меня многое раздражало в этой истории. Честно, ну не верю я, что где-то так еще живут в Украине. И что к цыганам относятся откровенно презрительно... Но, собственно, это не главное в книге. А главное здесь, вернее, главная- Мила. Нет, она не цыганка и не незаконнорожденная. Обычная девушка. Мила так мало хочет в этой жизни, но это в то же время так много: любить, быть любимой, быть счастливой. Не суждено было...

Золотые монеты обтягивали карман учетчика, а Мила уверенно приближалась к своему самому большому разочарованию. Зо что её так? Почему столько бед и несчастий на такое нежное сердце? Почему именно она? Нет ответа. К сожалению. Но есть надежда.

Саме такі книжки я зазвичай обираю, коли беру участь у конкурсі "Спаси книгу - напиши рецензию". Марина Троян не стала виключенням з правил. Наскільки мені відомо, це перша видана книжка цієї письменниці. І вона неймовірно цікава, містично-реальна, хоча в центрі подій так званий Обліковець - такий собі янгол-охоронець однієї дівчини, довкола якої закручується вир подій. Його бачать тільки діти й божевільні. Його завдання не охороняти, а рахувати. І ще, категорично не можна допустити контакту між обліковцем його підопічним. Але це таки відбулося, як вже неважко зрозуміти... Що було далі - не казатиму, скажу тільки, що відірватися не могла.

Написано легко, захопливо. Впевнена, що ще рне раз перечитаю і можливо навіть купуватиму нові книжки Марини Троян. Рекомендую прочитати всім, кому хочеться динамічно провести вечір з книжкою. Як завжди щиро дякую конкурсу "Коронація слова" за відкриття нових талантів!