Текст книги "ГНОМОабетка"

На літо до діда онук завітав,

Ідей розважальний дідусь-гном не мав!

Чим гнома малого потішив старий?

А ти цю абеточку зараз відкрий!

І знайдеш в ній гномоісторій багато,

Якими дідусь розважав колись тата,

І гномоматуся ці вірші читала,

Тепер черга гнома-онука настала.

Гномовсесвіт відкривати,

Гномолітери вивчати.

А

Є багато слів на світі,

Знають навіть гномодіти,

Є Абетка Австралійська,

Є Алжирська, є Австрійська,

Аргентинська і Англійська,

А найкраща Українська,

Дітлахів навчить читати,

Літери в слова складати.

Б

Бом-Барам! Бом-Бом! Барам!

Загубився Барабан,

Барабан лежить, чекає,

Може гном його шукає?

Дощ горами тими йде,

Першим Барабан знайде,

Бом-Барам! Бом-Бом! Барам!

Відшукався Барабан!

В

Гном Візочком Воду Возить,

У Відрі до хати носить,

Водограй над ним сміється,

Жарт струмком тоненьким ллється:

-Воду ти несеш з собою,

А Вона біжить трубою.

Йде по трубах талий лід,

Зветься це Водопровід.

Г

Гном-Грибник з дощем Грибним,

Йшли узліссям лісовим,

Дощ Грибочки поливає,

Гном до кошика складає,

Грім Гримить, Гроза Гуркоче,

Налякати Гнома хоче,

Але Гном Гриби збирає,

Грім його не налякає.

Ґ

Ґанок з Ґудзиком зустрівся,

Ґудзик з курточки звалився.

-Що ж стрибай під Ґанок, брате,

Зможу я тебе сховати,

А як тільки зійде сніг,

Ти вертайся на поріг,

Гном не кипить куртку нову,

А тебе пришиє знову.

Д

Дивний Дощ, зі смаком Динним,

Був напрочуд швидкоплинним,

Дарував він не Дощинки,

Сухозлітки та крижинки,

А Драже льодяникове,

Запашне і кольорове,

Кожен Дім і кожен Дах,

Динним запахом пропах.

Е

Із хатинки світло ллється,

Дим з ліхтарика не в’ється.

Він, не жевріє, палає,

І від вітру не згасає!

Світ, звичайний не магічний,

Це, ліхтарик Електричний.

Є

Єгер-гном по лісу ходить,

Стежки звірів він знаходить,

Ось сліди Єхидни,

Їх дуже добре видно,

А ось, сліди Єнота,

Від річки до болота.

Полоскуном Єнота звати,

Бо він любить в річці прати.

Ж

Жовта квіточка тремтить,

Бджілка в квіточці дзижчить.

Бджілка має працювати,

І не любить Жартувати.

Може Жало показати,

Як що бджілці заважати.

Медом гномів пригощає,

Бо гном бджілку поважають,

З

Зайця сузір’я, сузір’я Змії,

Зірковий Знавець може швидко Знайти,

Пильнує, слідкує, Зірки всі рахує,

І кожного ранку в блокноті нотує,

Скільки Зірок за ніч з неба Зірвалось,

І скільки на небі тепер Залишалось.

І

Гноми грали в Індіанців,

Корінних американців,

Під наметом заховались,

Та Індичку дочекались,

З луків почали стріляти,

Дуже голосно кричати.

Але Індик – грізний птах,

Полювання в пух І прах,

Індіанське розігнав,

Він Індичку захищав.

Ї

Їжачок живе у гнома,

На подвір'ї, а не вдома,

Гном годує Їжачка.

Не жаліє молочка,

Гнома Їжачок за це,

Возить з торгу під крильце,

Як годиться, у суботу,

Має Їжачок роботу,

Ярмарок відвідати,

Молочком поснідати.

Й

Змерзлі, крижані дороги,

Йодом мажуть гноми-Йоги,

Як що встояти не в змозі,

Йог на крижаній дорозі,

Йод надати буде в змозі,

Допо

...

конец ознакомительного фрагмента