Книга: Людина - Ольга Кобилянська

"В неділю рано зілля копала..." Название - строчка из известной украинской песни. Сама повесть о цыганах, их страсти к путешествиям и огромной любви, на которую они способны. Цыганка Мавра родила белокурого голубоглазого сына. За измену ее должны убить, но отцу удается спасти их обоих: малыша он относит к дому, где живет богатый, но бездетный, пан, а Мавру - в лес, где ее находит Дубиха и забирает к себе. Мавра воспитывает ее дочь Татьяну, которая растет истинной цыганкой в душе. И вот однажды встречает Татьяна Гриця - сына Мавры, их любовь неимоверная! Но двум цыганам в душе сложно перебороть свою гордость: Гриць не может выбрать между двумя девушками, а Татьяна просто не может жить с мыслью о том, что ее любимый хочет жениться на другой.

Произведения Ольги Кобилянской истинные шедевры, психологически тонкие. Но их довольно сложно воспринимать из-за архаичного языка и специфичных слов.

Героїня. Ось в кого я закохалася з самого початку - в Олену Ляуфлер. Її погляди, її вільнодумство, її нескоренність - усе це мені невимовно імпонувало. Я так хотіла, щоб дівчина змогла довести батькам, що вони не мають права самостійно вирішувати її подальшу долю, керувати її життям, змусити її любити, або хоча б мовчки терпіти. Її палкі й щирі промови були ніби прочитані з моїх думок.

Але. Є одне але. Я була впевнена, що жінці вдасться досягти вершин, довести, що вона мала рацію, що вона буде щаслива поруч з чоловіком, який би її підтримував і розумів. А Олена пала жертвою гніту обставин, як і багато інших до неї та після неї. Вона була змушена поступитися своїми принципами заради благополуччя родини, це була її жертва... А мати її прийняла. Не цього я очікувала й не цього хотіла. Тому враження трохи зіпсувалося.

"Людина" захопила з перших сторінок. Образ відважною Олени привертає до себе увагу. Хтось вважає, що вона не здатна до самопожертви, а вона жертвує своєю долею заради близьких, хтось вважає, що вона не вміє кохати, але вона через усе своє важке життя збереже кохання до Стефана. І найважливіше, вона залишається людиною. Це головне.

Олена вражає нас своїми думками, свойм розумом. Вона повинна була жити в інший час, її доля склалася краще б. Але вже нічого не можливо змінити.

Твір "Людина" можливо вважати найяскравішим твором з програми української літератури в 10 класі.

Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.

Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди — Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе — Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина, І хочеш того чи ні — Усмішка твоя — єдина, Мука твоя — єдина, Очі твої — одні.