Книга: Зворотний бік світла - Дара Корній

Про Дару Корній багато наслухана, і її книги часто траплялись на очі. Проте в той час я досить скептично до них ставилась і обходила стороною, хоча зараз після першої прочитаної книги думаю, що дарма. Досить цікаво, вигадки балансують на межі з реальністю, тому це геть не сприймається, як дитяча казка (якої я, відверто кажучи, очікувала). Єдине, чого мені не вистачило – це динамічності сюжету. Перша половина розповіді була затягнутою і хотілось вже якогось екшену.

Загалом, мені сподобалось. Я не розчарувалась, а це вже плюс. В планах почитати продовження, і хочеться вірити, що воно буде не гіршим за першу частину.

На русском языке

Обычно я фэнтези не читаю, так как в реальность сказок верится с трудом. Поэтому что уж говорить о фэнтези украинских авторов. Однако надо же когда-то расширять свои горизонты.

О Даре Корней я много наслышана, и ее книги часто попадались на глаза. Однако в то время я довольно скептически к ним относилась и обходила стороной, хотя сейчас после первой прочитанной книги думаю, что зря. Довольно интересно, выдумки балансируют на грани с реальностью, поэтому текст совсем не воспринимается, как детская сказка (которой я, откровенно говоря, ожидала). Единственное, чего мне не хватило - это динамичности сюжета. Первая половина рассказа была затянутой и хотелось уже какого-то экшена.

В общем, мне понравилось. Я не разочаровалась, а это уже плюс. В планах почитать продолжение, и хочется верить, что оно будет не хуже первой части.

Той, хто плаче, - не завжди слабкий, просто надто довго він був сильним.

Герої та героїні протягом всієї книги знаходять привід порюмсати, а авторка - посмакувати їх рюмсання. Сюжет, в глобальному сенсі, товчеться на місці бо, не зважаючи на події в традиціях індійських фільмів, не заходить далі визначення хто кому по справжньому рідня. Філлерні описи подорожей різними світами які не несуть ніякого змісту для розвитку історії чи персонажів. В фіналі навіть немає вартуючого cliffhanger аби придбати продовження цієї оповіді.

Сленг Мальви - це щось! Чи й справді сімнадцятирічні дівчата так говорять? Не буду сперечатися, я не пам'ятаю своєї мови в такому віці. Хоча сама Мальва мені сподобалась, така собі активна дівчина, добра і любляча донька. Її частини читала з найбільшим задоволенням.

Птаха. Напевно, найулюбленіший персонаж. Стільки світла від неї! Ще жодного разу не бачила таку героїню. Її лінія достатньо цікава, мені не терпиться дізнатися, як вона розвиватиметься далі. Адже Дара Корній вже розкидала в тексті натяків на щось цікавеньке.

Стриб або ж Стрибог. Наскільки я обожнюю негативних персонажів, настільки я не перейнялась Стрибом. Чого ж мені не вистачило, не знаю. Маю надію, що він розкриється більше в наступних книгах авторки.

Інші персонажі досить цікаві, вони обросли своєю історією. При чому, кожний з них. І я вдячна Дарі Корній, що дала таких батьків Мальві. Гаррі Поттер разом зі своїми тітками-дядьками неровово тіпається в куточку. От так от, не обов'язково кидати дитину в неласку родичів, щоб з неї виросло щось хороше.

8/10