Книга: Сердешна Оксана - Григорій Квітка-Основ’яненко

Добавлена в библиотеку: 25 марта 2016, 16:01

Автор книги: Григорій Квітка-Основ’яненко

Жанр: Иностранные языки, Наука и Образование

Серия: ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Возрастные ограничения: 12+
Язык: украинский
Язык оригинала: русский
Размер: 726 Кб

Комментарии [1] |
Просмотров: 2114 |
- 0
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
0 Оценок: 0

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Описание книги

«Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей, який вміють любити по-справжньому. Найвідомішими творами автора є повісті «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик».

Последнее впечатление о книге

Ksyhanets:
8-05-2016, 14:11

Не знаю, в кого як, але особисто для мене шкільні уроки української літератури були аж занадто нудними. Намагаючись слідувати програмі, вчителі просто тупо надиктовували матеріал, задавали питання та завдання з вчительських посібників, шаблонно говорили, використовуючи стандартні фрази з якоїсь єдиної знайденої критики твору.

Ещё

І цим вони просто вбивали весь інтерес до насолодження та істинного розуміння написаного. Бо ж гнались за оцінками, за правильним визначенням художніх засобів, найбільш повною характеристикою головних героїв і т.д. А треба було читати. Читати і думати. Читати і відчувати написане.

«Сердешна Оксана» - твір з шкільної програми, який для мене тоді просто був однією з тем кількох уроків. Прочитала скорочено, гарно відповіла на опитуваннях і забула про нього. А коли зараз повернулась, щоб прочитати знову, вже геть по-іншому сприймала написане. Прекрасна дівчина Оксана. «Білявенька, моторненька, швидка, прудка… Де вона, там з неї і регіт, і сміх, і вигадки». Женихів – хоч відбавляй, обирай, кого забажаєш, але ж ні, як справжній типовій дівчині всі їй не такі. Та от, коли дівчина сама того не очікувала, її серце і думки заполонив один-єдиний – Копитан. Дорослий, красивий, військовий, та ще й як гарно говорив Оксані про кохання… Повіривши його словам, дівчина покинула все і втекла з ним, залишивши свою матір одною в невіданні. Лише пізніше Оксана зрозуміла, що ті солодкі слова лишились тільки словами. Єдине, що він їй дав – «подарунок» у вигляді сина, при тому забравши честь, гідність та красу молодої незаміжньої дівчини.

Не думаю, що в цьому всьому варто звинувачувати Оксану – всі ми, дівчата, не можемо встояти перед силою кохання. Копитан просто використав її почуття у власних вигодах, не думавши ні про кого і ні про що, окрім себе і своїх бажань, от і все. І проблематика даного твору не лишилась у 19 столітті – вона є й нині. Просто зараз, беручи до уваги сучасний спосіб життя молоді, то вже мало кого дивує.

Свернуть

Остальные комментарии

Читать

Читать книгу "Сердешна Оксана"

Правообладателям!

Это произведение, предположительно, находится в статусе 'public domain'. Если это не так и размещение материала нарушает чьи-либо права, то сообщите нам об этом.

Український прозаїк і драматург 18-го сторіччя народився на Слобожанщині (нинішня Харківщина) й походив з козацько-старшинського роду. Започаткував жанр соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його кращі твори одними з перших представляли українську літературу загальноросійському й європейському читачеві. З 1837 року ряд його оповідань і повістей друкується в російських перекладах у Петербурзі та Москві, а в Парижі (1854 р.) виходить французькою мовою «Сердешна Оксана». Сентиментально-реалістичний твір з додаванням народнопісенної лірики, яка сприяла лірично-емоціональному забарвленню твору. Центральним персонажем виступає сільська дівчина-красуня де автор з великим задоволенням детально окреслює привабливості дівочої краси. Його героїня з простого народу, з відкритою душею і щирим серцем. Однією з причин життєвої драми сільської красуні було те що вона стала покриткою. Письменник у осудливому дусі виставляє намагання Оксани перейти у вищий соціальний стан.

Цитировать

sunflower28:
5-06-2014, 00:38

Цю повість я читала ще за шкільною програмою, але з того часу минуло майже 10 років, і більшість прочитаної тоді літератури залишилось лише невиразним спогадом.

Ещё

І я вирішила перечитати. Та не пожалкувала.

По-перше, життєво. Хоча норми суспільної моралі з XIX століття зазнали значних змін, але історія „повертів хвостом та й кинув” актуальна і сьогодні. Добре, якщо потужила, та й обійшлося. І погано, якщо роман закінчився, а його герой залишив „подарунок” на пам’ять. Оксані не пощастило. Крах сподівань та розчарування в коханні і самі по собі неприємні, але в ті часи позашлюбна дитина вважалася соромом на все село, а дівчині, що принесла у подолі, приходилося ой як не солодко. По-друге, зворушливо. Автор дуже проникливо подає історію, співчуваєш і головній героїні Оксані, і її матері, і благородному Петру, але особливо емоційні та символічні фінальні епізоди. А ще материнська любов тут – і благословення, і небезпека формування у дитини завищеної самооцінки. По-третє, приємно. Приємно читати рідною українською мовою, причому тут вона ще чудово стилізована під співучий говір простих людей. Складається враження, ніби старенький дідусь-сусід розповідає тобі історію часів своєї молодості. І похвалить, і пожурить, і поспівчуває.

Сподобалось. Непогано було б оновити у пам’яті й інші твори класичної української літератури.

На русском языке

Эту повесть я читала еще по школьной программе, но с тех пор прошло почти 10 лет, и большинство прочитанной тогда литературы осталось лишь смутным воспоминанием. И я решила перечитать. И не пожалела.

Во-первых, жизненно. Хоть нормы общественной морали с XIX века претерпели большие изменения, но история "поматросил и бросил" актуальна и сейчас. Хорошо, если погоревала, да обошлось. И плохо, если герой несостоявшегося романа оставил на память "подарок". Оксане не повезло. Крах надежд и разочарование в любви сами по себе неприятны, но в те времена внебрачный ребенок считался позором на всю деревню, и девушке, принесшей в подоле, приходилось ох как не сладко. Во-вторых, трогательно. Автор очень проникновенно подает историю, сопереживаешь и главной героине Оксане, и ее матери, и благородному Петру, но особенно эмоциональны и символичны финальные сцены. А еще материнская любовь здесь - и благословение, и опасность формирования у ребенка завышенной самооценки. В-третьих, приятно. Приятно читать на родном украинском языке, причем здесь он еще превосходно стилизован под простонародный певучий разговор. Создается впечатление, будто бы старенький дедушка-сосед рассказывает тебе историю времен своей молодости. И похвалит, и пожурит, и посочувствует.

Понравилось. Надо бы и другие произведения классической украинской литературы освежить в памяти.

Свернуть

nimfobelka:
27-09-2012, 16:11

Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями Бо москалі - чужі люде, Роблять лихо з вами

Квітка-Основ`яненко малює нам українське село зі старосвітським укладом, святами, вечорницями, обрядами та традиціями.

Ещё

Romashka28:
23-02-2012, 19:59

Ще одна, не менш, яскрава повість автора - "Сердешна Оксана". Розповідається про дочку розумної вдови, Оксану. Перша дівка на селі, красива, як калина.

Ещё

Lara_Dorren:
27-07-2011, 03:13

(7) Оксана - моторна, жартівлива, ніжна, наївна красива дівчина, якій ще не виповнилась 16 років, живе з мамою. Всі хлопці на селі бажають її мати за дружину, але Оксана мріє про пана, когось особливого.

Ещё

І ось закохується вона у красивого зводника дівочих доль - командира. Цікаво, що в нього навіть імені в творі немає. Він просто Командир - один із тисячі типових командирів, які обдурюють наївних сільських красунь. Пройшовши багато старждань та зазнавши морального безчестя, Оксана повертається у рідне село. Історія типова в літературі, типова в 18 ст, типова в долі дівчини - зведення заможним, вищим за станом хлопцем дівчини. Та на її щастя Оксана не зовсім звичайна дівчина. Вона зрозуміла свою помилку, та пройшовши покаяння (що для Квітки-Основяненка - сповідувача православя - вкрай важливо) повернулася одому, згодна була пройти все приниження, чесно дожити свій вік з матірю та сином. Символічним є закопування дівочої коси Оксани на могилі батька. Вона закопала своє дівування раз і навіки, оскільки на той час народити поза шлюбом, або віддати свою честь ("розпустити косу", оскільки дівоча коса - символ чистоти, дівування) до шлюбу вважалося найганебнішим, неморальним. Суспільство на той час було високоморальним і шанувало традиції та закони Божі. І з одного боку, Оксана заслуговує на покарання з боку суспільства, а з іншого, воно засуджує її на повільну смерть, воно негуманне. І ми бачимо, як автор скрушно відмічає, як ті, хто поважав та дружив з Оксаною тепер сторонились її та відвертались. лише одна людина, окрім матері прийняла її - це був Петро, який ніколи не засуджував людей, він вислухав її і прагнув допомогти. Високоморальність суспільства це інша сторона негуманності. Адже жінка не могла піти працювати ніде, їй залишалось лише померти. У творі звучать слова докору матері за гординю дівчини - один із гріхів людських, від яких йде все лихо для людини. Адже гордість викливає багато думок: про свою вищість, кращість за інших людей, провокує зверхнє ставлення до інших, егоїзм. Стиль Квітки-Основяненка насичений жартами, фольклорними мотивами, багатством колориту мови - епітети, порівняння, метафори, зменшено-пестливі слова, розгорнуті детальні описи чеснот головних героїв. На щастя Оксани, фінал щасливий, бо вона покаялась, зрозуміла свою провину, і відмовилась від покриття свого безчестя. Найбільш мене вразив Петро - благородна, жаліслива людина. Образ Оксани також викликає справжнє співчуття до її долі, наївності. Історія, яку нам розповів Квітка-Основяненко є цінною для літератури і для кжної дівчини зокрема, оскільки залишається актуальною і у наш час. Скільки б не було розмов про зведення дівчат, все одно, проблема така завжди буде існувати, хоча методи будуть різні. Скільки дівчат прагнуть кращої долі, бути багатою, вийти заміж за красуня зза кордону, мати розкішне життя. Твір є безперечно актуальним, оскільки кожен образ можна перенести і в наш час. І хоча деякі деталі описуються поверхово, можна про них здогадатися і самим. Наприклад, Маланка, "подруга", яка звела командира з Оксаною. Зводниця і лицемірка, яка мала свою вигоду із чужого нещастя, сцени домагання командиром Оксани, причини відбирання землі у матері Оксани. Принцип "моя хата скраю", коли люди дізнались про славу дочки, вони примножили чуже горе, відібрали землю, бо нікому захистити бідну селянку було, незважаючи на її заслуги, чесність, про які йшло на початку твору. Отже, Квітка-Основяненко нам розповів не просто історію про те, як у 18 ст. зводили дівчат, а оголив душу дівчини перед нами, показав негуманне жорстоке суспільство, із високою моральністю та законами, та повернення у суспільство лише через покаяння та сповідування чесного життя.

Свернуть

Книга: Сердешна Оксана - Григорій Квітка-Основ’яненко

Автор книги: Григорій Квітка-Основ’яненко

Жанр: Иностранные языки, Наука и Образование

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации

Книга: Сердешна Оксана - Григорій Квітка-Основ’яненко

Автор книги: Григорій Квітка-Основ’яненко

Жанр: Иностранные языки, Наука и Образование

С этой книгой скачивают:

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации