Текст книги "Моменты"

О ВРЕМЕНИ

ВОЗРАСТ

 
Межсезонье, отрезки дождя
Скотчем вклеены в стекла,
Наводненье затянет в себя
Все вокруг да около…
Зазеркалье, овал, серебрин,
Седина паутиной съедена,
Перекресток, зима, карантин —
Убежать и деваться некуда…
 

2001

ПАМЯТЬ

 
Графоманная память не засыпает,
Сюжеты записывая, перелистывает,
Наверное, знает все обо мне, насвистывая…
Смеется, думает – непокорная,
Сплошное противоречие…
Махнуть рукой мне на её
Чувств бесчеловечие.
 

ПРО АВТОРА

Надія Карагаєва з першіх свідоміх років несе в душі відчуття світу краси, прагнення якнайглибше зануритись у неймовірну казкову тайну творчого злету людської душі.

Коли почало проростати в душі зерня творчого потенціалу – важко сказати. Чи ще в дитячі роки, коли навчалася в художній школі, чи пізніше, в музичній школі, чи мандруючи історичними місцями, які безмовно говорять про велич людського духу? Чи, може, співаючи, граючи в капелі в різних колективах?

Але найбільше сформувалося прагнення творити, коли співала в церковному хорі і у власному творчому вияві злетіла до вершин мистецького екстазу.

Погліблювала свої знання і в художньому мистецтві, і у вокальному, мимоволі доторкнулася поезії. Саме поезія окреслила напрям творчості – кіномистецтва.

Перебуваючи в Одесі на кінофестивалі побачіла і відчула можливості кіно: зафіксувати і показати іншим красу творчих злетів і здобутків митців – поетів, музікантів, співців, художників.

Надія Карагаєва засновує незалежну кіностудію «DIASTUDIO» і створює серію сюрреалістичних документальних фільмів про митців.

Наскрізною ниткою кожного фільму є прагнення показати красу і велич душі людини.

У фільмах ідеться про творчість. Та поруч з цим, вона доторкає животрепетних соціальних проблем, звертає увагу глядача, що мистецтво не «штука для штуки», а засіб пробудження дрімаючих сил для вирішення життєво-необхідних потреб людського буття.

А ще фільми Карагаєвої цінні тим, що на звичайні речі, події і вчинки змушується глянути очіма душі, духовним зором. І мимоволі закликає бути співучасником священного дійства – творчого злету митця.

Антоніна Іванівна Гармаш-Литвин

ОБ АВТОРЕ

Надежда Карагаева с первых сознательных лет несет в душе ощущение мира красоты, стремление глубже погрузиться в невероятную сказочную тайну творческого взлета человеческой души.

Когда начало прорастать в душе зерно творческого потенциала – трудно сказать. Или еще в детские годы, когда училась в художественной школе, или позже, в музыкальной школе, или путешествуя по историческим местам, которые безмолвно говорят о величии человеческого духа? Или, может, когда пела, играла в капелле в разных коллективах?

Но больше всего сформировалось стремление творить, когда пела в церковном хоре и в собственном творческом проявлении взлетела к вершинам художественного экстаза.

Углубляла свои знания и в художественном искусстве, и в вокальном, невольно дотронулась к поэзии. Именно поэзия очертила направление творчества – киноискусства.

Находясь в Одессе на кинофестивале, увидела и почувствовала возможности кино: зафиксировать и показать другим красоту творческих взлетов и достижений творцов – поэтов, музыкантов, певцов, художников.

Надежда Карагаева основывает независимую киностудию «DIASTUDIO» и создает серию сюрреалистических документальных фильмов о художниках.

Красной нитью каждого фильма является стремление показать красоту и величие души человека.

Это фильмы о творчестве. Но вместе с тем они касаются актуальных социальных проблем, обращают внимание зрителя на то, что искусство существует не ради самого искусства, а как средство пробуждения дремлющих сил для решения жизненно необходимых потребностей человеческого бытия.

А еще фильмы Карагаевой ценны тем, что на обычные вещи, события и поступки вынуждают взглянуть глазами души, духовным зрением. И невольно призывают быть соучастником священного действа – творческого взлета художника.

Антонина Ивановна Гармаш-Литвин