Читать книгу "Співбесіда"

Співбесіда
Сергій Фарр

© Сергій Фарр, 2017

ISBN 978-5-4485-6962-3

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

У кабінеті було зроблено розкішний ремонт. Все виглядало по-багатому. За красивим столом сидів молодий чоловік, одягнений у дорогий і добре підібраний по фігурі костюм чорного кольору. Ліву його руку прикрашав швейцарський механічний годинник. Права рука тримала айфон останньої моделі. Він уважно подивився на мене. Його білозуба посмішка запитала:

– Ну що, готові?

– Готовий!

Я проходив безліч співбесід за своє життя. І все ж таки кожного разу хвилювався. І нічого не міг з собою зробити.

– Чому ви вирішили працювати у нас? Чим так подобається ГРДНМНАЗКАБУ?

Очевидно. До цього питання в мене була заготована відповідь:

– Бо мені боляче дивитися як не спрацьовують інституції, що були покликані швидко і ефективно навести лад у державі. Подолати корупцію, наприклад.

– Так, – сумно погодився молодий чоловік, – корупція вона наче іржа. Така паскуда. Здатна зжерти навіть досконалі механізми. Але, – він знову посміхнувся, – врешті решт власне для цього ми і були створені. Тож ви звернулися за вірною адресою. Декілька питань про вашу політико-інтернетну грамотність.

– Уважно слухаю Вас.

– Охарактеризуйте свій розподіл лайків та репостів у розрізі тижня.

До цього питання я не був готовий, тож довелося згадувати і швидко рахувати прямо тут. Я подивився догори ліворуч і замислився.

– Можете скористатися вашими пристроями, це не тест на пам’ять.

– О, дуже вдячний… – я був радий що не доведеться вигадувати, хоча і дещо соромився доставати свій старий телефон. Швидко порахував активність і відповів: 27 лайків сторінки Президента України, 14 репостів новин з Урядового порталу, поодинокі лайки смішних звіряток.

– Непогано. Скільки проставляєте дизлайків на сторінці Путєна?

Ха, питання з каверзою! Але я був готовий!

– Ні скільки. У Фейсбуці немає функції дизлайку.

– А той незадоволений смайлик?

– Система де-факто рахує і його за лайк. Тобто за активність і на користь володаря сторінки, яку намагаєшься дизлайкнути.

– Молодець, добре розумієшся. А чого власне ти сторінку Путєна взагалі шукав?

Ага, пішли на психологічні трюки. По-перше цей різкий перехід від схвалення до майже погрози. По-друге з «ви» на «ти». По-третє, він же ж сам спочатку спитав про Путєна!

– Ворога треба знати в обличчя і відслідковувати його активність.

Молодий чоловік мовчки кивнув, вирішивши не продовжувати обговорення загальновизнаного ворога.

– Переходимо до тестового завдання. Зараз я відправлю вам матеріали.

На телефоні спрацювало вібро і мій Фейсбук відобразив одне нове повідомлення. У повідомленні була інформація про чотирьох осіб: прізвище, ім’я, по-батькові та рік народження.

– Чую що отримали. Перевірте їх. Двадцять хвилин. Час пішов.

Я почав уважно вивчати профіль кожного з них у соціальних мережах.

Перший, чоловік, сорок років. Стисла інформація про себе: навчання, робота, дружина, діти. Наче все гаразд. Переходжу до фотоальбому. Фотки з Криму. Ах ти ж паскуда! Крим він відвідує! Піймався! Ха, та мені вистачить і п’яти хвили з такими темпами.

Друга, жіночка, тридцять вісім років. Профіль не містить компромату. Ок, дивимось що вона лайкає та репостить. Котики, квіти, діти. Так, а це в нас що? Ба, так ми Лоліту лайкаємо! А Лоліта у нас хто? А Лоліті у нас заборонено в’їзд в Україну. Доречи через той самий Крим. Бінго!

Третій, хлопець, двадцять сім років. На перший погляд молодець – багато інформації про себе, репостить відомих антикорупціонерів. Є лайки сторінки Президента України. Жодного компрометуючого фото. Ну що ж робити, доведеться використовувати непрямі методи аналізу. Дивимось хто в друзях (на щастя їх небагато). І репости кожного з них. Норм, норм, норм, стоп! Один з його друзів лайкнув той тупий жарт про Україну! Є контакт! Скажи мені хто твій друг і скажу хто ти, чуваче. З такими друзями ти теж неблагонадійний.

Четвертий, чоловік, п’ятдесят п’ять років. Хм, його немає у Фейсбуці. Це дещо ускладнює. Вконтакте, логічно, теж не зареєстрований. Добре, Однокласники – тиха гавань старих пердунів. Пусто. Взагалі. Він не зареєстрований у жодній з найвідоміших соціальних мереж. Чудово. І де я мушу збирати на нього компромат? Я почав нервово гуглити, перевіряти по відомим мені базам даних. Жодних результатів. Жопа.

– У вас дуже серйозне обличчя. Що нарили, розказуйте.

– Ну, почнемо з першого, – і я докладно розповів про знайдені ознаки неблагонадійності щодо перших трьох осіб. Молодий чоловік задоволено кивав. – А от щодо останнього… – я не знав як сказати що не впорався.

– Ну, – екзаменатор почав щиро посміхатися своєю білосніжною посмішкою. Я зрозумів що цей кейс особливий.

– Я не знайшов даних щодо його благонадійності.

– Ти впевнений?

– У нього немає…

– Ти знайшов.

– Я не розумію…

– У тебе є профіль у соціальних мережах?

– Є.

– От бачиш. І у мене є. А у твоїх батьків є?

– Є.

– От і у моїх батьків є. А тепер скажи мені будь ласка якою треба бути кінченою скритною мразотою, щоб не мати профілю у Фейсбуці? – молодий чоловік вдарив кулаком по столу ледь не розбивши новенький айфон. – Що воно там ховає?! – ще удар. – Чому не може як всі нормальні люди завести сторінку і лайкати там собі щось? Щоб ми могли нормально відслідковувати.

– Тож, якщо немає профілю у соціальних мережах, – почав виправлятися я.

– То нахуй з державної служби! Нахуй взагалі з будь-якої відповідальної посади! Ми не можемо довіряти таким людям. Вони неблагонадійні.

Я з повагою дивився на нього. Така проста і геніальна відповідь на таке складне питання перевірки профілю людини яка немає профілю.

– Зрозумів. Дякую що дозволили спробувати.

– Ти пройшов. Ти підходиш нам.

– Серйозно? Дякую! Дуже дякую! Я думав що через останній профіль…

– Та розумію. Це моє ноу-хау. Ще не на рівні офіційних вимог. До тебе тут хлопчина сидів, він відповів що таких скритних треба брати на роботу і просто на випробувальний строк дивитись. Ідіот. От він завалив. А ти пройшов. Тепер щодо організаційних питань. До роботи приступаєш завтра – в нас купа неперевірених або неякісно перевірених профілів службовців.

– Так, добре.

– Заробітна платня в тебе буде на рівні сто мінімальних – новаку більше не можемо дати. З авансу щоб купив новий айфон замість цього лайна. Не сором контору!

– Добре, – видохнув я, усвідомлюючи розмір мого окладу.

– З першої зарплатні нормальних костюмів набери, бо виглядаєш як вчитель сільської школи.

– Гаразд.

– Ну і взагалі раджу замислитися над кредитом на тойоту останньої моделі. Не так пафосно як мерседес, але теж дуже непогано, ти вже мені повір. Ми занадто важливі для системи люди, щоб пересуватись на небезпечному транспорті.

– Добре.

– Ну наче все. Вітаю тебе із початком роботи у Громадській Раді Доброчесного Нагляду та Моніторингу за Національними Агентством Запобігання Корупції і Антикорупційним Бюро України.