Книга: Хазяїн - Іван Карпенко-Карий

Добавлена в библиотеку: 24 февраля 2016, 18:41

Автор книги: Іван Карпенко-Карий

Жанр: Зарубежная старинная литература, Зарубежная литература

Язык: украинский
Язык оригинала: русский
Размер: 130 Кб

Комментарии [1] |
Просмотров: 3273 |
- 94
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
4.7 Оценок: 36

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Описание книги

Последнее впечатление о книге

igoror:
29-08-2020, 22:13

Буває, що загальний намір виконавця - відтворити ідею твору - включає необхідність розкриття намірів тих дійових осіб, тих героїв героїв твору, які намагаються приховати справжню суть своїх думок або вчинків, маскуючись словами, фразами або вдаючись до замовчування.

Ещё

Так, у п'єсі І.Тобілевича "Хазяїн" згадується про "сокритіє" Пухирем отари овець, що є власністю злісного банкрота, шахтаря Михайлова. У другій яві четвертої дії - сцена з Маюфесом, який обіцяє засвідчити в суді, що Пузир не приховав тієї отари, а взяв на випас. За цей обман Маюфес вимагає тисячу карбованців. Розгнівавшись, Пузир виганяє Маюфеса, з чого хоче скористатись інший хижак - Феномен.
Хитрий Пузир сльозу проливає, щоб виключити у Феномена лжесаідчення безкоштовно. Але гідний свого володаря хижак і лицемір Феномен вдається майже до такого ж прийому. У кожного з них на думці одне: обшахраювати іншого.
Ідейний зміст цієї сцени зобов'язує виконавців, тобто тих артистів, наприклад дітей школи, чи професійного українського театру, до викриття лицемірства Пузиря та Феномена. І, очевидно, чим краще буде відтворено лицемірний захват, з яким прозвучать взаємні запевнення обох негідників, тим сильніше відчувається контраст між їхніми солодкими словами і хижими звірами, тим яскравіше буде відтворено підтекст.
Підтекст. Виявити справжній смисл того, що часом криється за словами людини, особливо коли вона приховує свій намір, свою мету, означає розкрити підтекст цих слів.

Свернуть

Остальные комментарии

Читать

Читать книгу "Хазяїн"

"Хазяїн" - комедія корифея українського театру на тему стяжательства. Це щось на зразок комедії "Гроші"-2 (якщо говорити словами сучасної молоді). Головний герой, Терентій Пузир (один із персонажів дуже колоритно називає його Терешком), на відміну від Герасима Калитки, головного героя комедії "Сто тисяч" , не просто готовий на нечесні вчинки, щоб досягти багатства - він уже "в темі".

Ещё

Aidoru:
23-10-2016, 14:09

Якщо характеризувати цю п’єсу якоюсь із її цитат, то, головним чином, можна винести на розгляд таку:

«Воюющий мечем от меча гибнеть. Хазяйство – його меч, від нього й смерть.

Ещё

Так мусить бути, і не варт сперечатись!»

Написана живою, хай з усіма її недоліками, мовою, яка, як я думаю, зрозуміла читачам, дана комедія викриває усю дивину тогочасного суспільства і моральний його розпад та жагу до самознищення. Ця жага виявляється у всьому тому, що заборонено народною мораллю. Складений із окремих випадків нібито комедійний твір умить стає мозаїкою людських страждань і падіння суспільства.

Цікаво, що автор вбачає проблему (через що його творчий доробок дуже схожий за сюжетними стовпами) у розбагатілому селянстві, яке бажає відірватись від коріння, аби заробити якомога більше. Іноді матеріальні здобутки шкодять сфері саме духовного, того, що робить нас людьми. На прикладі Пузиря, ми бачимо піднесення матеріальне і майже моральну смерть.

Проблема п’єси дуже глибока. Вона полягає не лише у сліпому бажанні до збагачення від Терентія Гавриловича, але й у брехливості, хабарництві таких персонажів, як Феноген, Ліхтаренко, Маюфес. Комічний ефект тут створюється за допомогою висвітлення абсурдних, не схожих на правдиві, але, на жаль, реальні події.

Іван Карпенко-Карий описує суспільство, яке бачив постійно перед собою. Те суспульство, у якому гроші цінніші за кохання, вигода – за честь. Жахливо, що через гроші можна загинути, як і через жадібність, на що нам вказує автор.

Проте тут простежується одна з найважливіших і найпопулярніших тем – відношення людини до землі. Чи не кожен український письменник торкався її і оповідав по-своєму. Таким чином близький більш у моральному сенсі Іван Тобілевич до Ольги Кобилянської, бо показує увесь той розпад і те піднесення, яке може зчинити земля, яка нерозривно пов’язана із життям українства.

Як би там не було, але навіть комічний ефект не дає читачу повної згоди із літературознавцями, бо комедійне не перекреслює трагічне, яке описане із легкістю південного вітрецю Херсонщини. Навіть показуючи світ багатіїв, твір не втрачає своєї дійсно народності і важливості саме для українців, всіх і кожного.

Свернуть

nimfobelka:
19-12-2013, 16:27

Ще в школі не розуміла, чому жанр цієї п`єси визначають як комедію в чистому вигляді. Ну тому що злодійства, шахрайства, смерті, кінець кінцем, якось воно не дуже смішно.

Ещё

LeRoRiYa:
26-08-2013, 16:49

Як не дивно, мені найбільше сподобались не ті п'єси, що винесені в назву книги, а "Сава Чалий" и "Мартин Боруля". Мене не назвеш любителькою драматургії, але це дуже цікаво було прочитати.

Ещё

AlexSarat:
27-07-2011, 18:46

Не скажу, що це був великий шедевр, але не поганий, не поганий. Читати можна! Мене тільки дивує людська сутність, невже на Україні завжди були хабарники, продихвісти і шахраї? Все це ще почалося до революції.

Ещё