Книга: Камінь посеред саду - Володимир Лис

Добавлена в библиотеку: 24 ноября 2015, 12:00

Автор книги: Володимир Лис

Жанр: Современные детективы, Детективы

Возрастные ограничения: 12+
Язык: украинский
Язык оригинала: русский
Издательство: Клуб Сімейного Дозвілля
Город издания: Харків
Год издания: 2015
ISBN: 978-966-14-9871-5, 978-966-14-9870-8, 978-966-14-9867-8, 978-966-14-9248-5

ещё

Размер: 375 Кб

Комментарии [0] |
Просмотров: 4155 |
- 0
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
0 Оценок: 0

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Описание книги

Жив собі звичайний чоловік, до міри успішний, до міри щасливий… Але в житті, мабуть, кожного настає мить, коли розумієш, що все летить шкереберть. І те, що здавалося міцним і справжнім, виявляється марнотою – робота, родина, кохання… Та годі – чи кохав ти взагалі по-справжньому?! Що це? Криза середнього віку? Поклик власної душі, яку ти давно занедбав? У житті Андрія Трояна настав саме такий момент. Коли треба вирішити, хто ти, де ти й куди йдеш… Можна довго заплющувати очі та робити вигляд, ніби нічого особливого не відбувається. А можна нарешті наважитися й підняти таємничий камінь із саду своєї душі. Чи вийде це в Андрія? А у вас?..

Последнее впечатление о книге

xbohx:
26-01-2019, 19:12

Не с той книги я начала знакомство с автором, ох, не с той… Впервые о нём услышала в связи с романом “Століття Якова” (и одноименной экранизацией). Знакомые украинцы очень советовали, узнав, что я интересуюсь их современной литературой.

Ещё

“Одним Жаданом сыта не будешь”, — заявила мне Олена и сказала купить Лиса. “Століття Якова” я во львовских книжных не нашла, так что взяла другой роман с интересным названием, красивой обложкой и интригующим описанием. И начало было вроде неплохим… Обложка обещала психологический детектив, и именно с детективной составляющей книга началась: перед нами труп главного героя, придавленный камнем. Несчастный случай, суицид или преднамеренное убийство? Обстоятельства смерти выглядят так странно, что сразу и не поймёшь, что произошло. Но уже на следующих страницах мы видим живого главного героя, своеобразную ретроспекцию, возвращение к событиям его жизни, приведшим к такому печальному концу. С этого момента книга напоминает крик души человека с кризисом среднего возраста. Жизнь не сложилась, уходит жена, уставшая ждать от мужа каких-то свершений в плане карьеры, на работе полный разлад. Знаете, так бывает, когда в одночасье рушится вся ваша прежняя жизнь. И вроде чистый лист, чтобы начать заново, но с другой стороны ты будто остался как старуха у разбитого корыта. Вроде еще не стар, чтобы строить жизнь снова, если не получится починить старую. Но сил на новое уже маловато. Всю книгу я ждала, что вот-вот наступит какой-то переломный момент, он уже близко, вот сейчас, еще минуточку… Знаете, это когда чувствуете, что вот-вот чихнете, уже набираете воздух в лёгкие, распрямляетесь, поднимаете голову, приоткрываете рот… Но нет, не чихаете, ложная тревога. Перелистываете последнюю страницу книги, которая не оставляет после себя никакого послевкусия. Только горечь и раздражение от главного героя. Книга — одна сплошная метафора. Никакого расследования убийства, только человек и камень в его душе. Детектив? Нет. Психологический? Возможно. Книга о безысходности и одиночестве, которое в любой момент может настигнуть любого их нас. И главное — не оказаться придавленным камнем нашего одиночества.

Від минулого неможливо утекти. Минуле – це ми самі. З нашими успіхами і невдачами, точними попаданнями й помилками.

Свернуть

Остальные комментарии

Читать

Читать книгу "Камінь посеред саду" Володимира Лиса
(фрагмент)

Правообладателям!

Данное произведение размещено по согласованию с ООО "ЛитРес" (20% исходного текста). Если размещение книги нарушает чьи-либо права, то сообщите об этом.

Читателям!

Оплатили, но не знаете что делать дальше?

Насправді,після прочитання "Століття Якова" хотілося прочитати всі книги Лиса-настільки припав він мені до душі.Але ця книга мене дещо розчарувала.Набридали нескінченні монологи автора,його безкінечна меланхолія,яка перетворювалася в банальне ниття.

Ещё

SaganFra:
5-12-2016, 09:57

Владимир Лис - современный украинский прозаик, многократный лауреат ежегодной книжной премии «Коронация слова», автор таких популярных романов как «Соло для Соломії», «Століття Якова» и др.

Ещё

, разоблачающих советскую власть и описывающих жизнь простых сельских жителей, написал совсем неожиданный роман. «Камінь посеред саду» - это мистическая, лишенная остросоциального характера история.

Сюжет книги достаточно размыт. В расплывчатых акварельных тонах перед нами вырисовываются эпизоды из жизни инженера-конструктора Андрея Трояна. Выходец из села, получивший диплом инженера, он прозябает на куцую зарплату с туманной перспективой получения квартиры в городе Луческ. Женат на миловидной, но очень требовательной Магде, чьи придирки лишь добавляют горечи в и так не совсем сладкую жизнь. Что пошло не так? Почему он не стал успешным? Он – подающий большие надежды в институте, сейчас «просиживает» штаны в государственной организации, занимающейся лишь ремонтами, но не новыми проектами. Владимир Лис выбрал меланхоличный тон произведения, полностью подчинив ему весь сюжет. То одна неприятность настигает героя, то другая. Уход жены, увольнение с работы, возвращение в родное село Ясеновка – удары сыплются отовсюду. Кажется, что автор нокаутирует героя, кладет на лопатки. Но с какой целью? То есть, что хотел донести автор?

Герой романа Андрей Троян катит, словно Сизиф, свой камень вверх. А он тянет его вниз, к прошлому. Чтобы разобраться с настоящим или определиться со своим будущим, герою предстоит вернуться к своим истокам, обратиться к прошлому. Где находится тот поворот, на котором герой свернул не туда? Автор настаивает на том, что такого поворота вовсе не существует. Мы идем по ранее предначертанному кем-то «свыше» пути. Он фаталист. Фаталист и его герой – инженер Троян. Эта книга ярко выбивается из ровного ряда остросоциальных и бытовых романов Владимира Лиса. Несомненно, автор находится в поиске новых для своего творчества выразительных средств, новых тем и способов их раскрытия. Полностью исключив привязку к историческим событиям, лишив роман каких-либо хронологических рамок и реальных локаций, придав немного мистики, автор попробовал себя в постмодернистском стиле письма. Разлогие размышления, внутренний голос героя, его второе «Я» полностью заслонили «акцию» книги, то есть действия и поступки. Неожиданная книга для автора-реалиста.

Свернуть

invisible-ar:
11-02-2016, 22:26

Ця книжка була в мене давно, ще відколи з’явилась на полицях – відразу ж придбала. Та все не доходили руки. Спонукало взяти книжку до рук - ціла буря обговорень розчарованих читачів, котра вже тхнула, перепрошую, чимсь нездоровим.

Ещё

«Не може бути, цього просто не може бути, щоб ця книжка була вже аж така погана», - казала собі я. Читаючи, спершу не могла втямити: чому ж це детектив? Хіба ж не драма? Так, книга починається з убивства... головного героя. Але потім – глибоке занурення у психіку цього героя, його внутрішній світ. І читаючи безкінечні рефлексії героя, його пошуки себе, спроби втечі від самотності (так, ця книжка - про самотність, хоч начебто поряд з ним є якісь люди – рідні, знайомі, випадкові, колишні, - але, попри все, цей чоловік лишається самотнім), словом, дедалі більше не розуміла: чому ж це все-таки не драма, чому детектив? Втім, лише коли перегорнула останню сторінку, нарешті втямила: це таки детектив. Це не є класичний детектив, до якого ми звикли. Це – внутрішній детектив, як назвав його сам автор. Бо тут сам герой розслідує своє майбутнє вбивство, хоч він про це ще не знає... І хоча на початку, ще на самому старті його занурення в депресивні стани, йому таки погрожують убивством, утім, він про це швидко забуває, бо має інші клопоти. Його по саме горло поглинули самотність, страждання, рефлексії. Він не розуміє, чому все це з ним відбувається, він пробує шукати відповіді, він борсається в хвилях життєвих негараздів, що засмоктують його дедалі глибше. І чим далі – тим усе зрозумілішим стає: він не виборсається. Він – приречений. Така його доля. Та чи Доля? Бо, здається, його смерть таки потрібна декому. Кому і навіщо? Для мене це майже очевидно, але не казатиму, аби не робити спойлеру. Якщо надумаєте читати цю книгу – заклейте на обкладинці ім’я автора. Абстрагуйтеся від інших його книг. Забудьте, що автор ЦІЄЇ книжки написав «Століття Якова» чи «Соло для Соломії». Це – зовсім інша книжка. І книжка хороша, глибока. Вважаю, навіть переконана, що це є чудово, коли письменник здатен писати РІЗНІ книжки, створювати різні сюжети, працювати в різних жанрах. Він не зобов’язаний бути одноманітним, передбачуваним, таким, яким його хочуть бачити читачі, бути сподіваним, послідовним. Він – різний! І це прекрасно. Це і є письменницька майстерність – не бути однаковим. До того ж, не забувайте, що перше видання цієї книги було ще в 2005 році.

Свернуть

lyuda_radon:
29-07-2014, 16:47

Книги Лиса – це завжди лотерея. Ніколи не знаєш, що ховається за палітуркою. Цього разу була книга про кризу середнього віку у чоловіка (десь під сорок). Є сім‘я – дружина, донька; робота, за яку тримається ради розширення житла.

Ещё

Як на мене, то події описані в книжці у часовому просторі відносятьсь до початку 90-х, коли ще деякі люди намагаються котитися втрамбованою колією. А потім коли нового житла не надають і дружина каже, що йде до іншого більш успішного і починаються поневіряння героя. Хоча дехто може сказати, що є то за поневіряння – просто людина розгубилась, відчаїлась і намагається якось вишкрябатись з болота яка її затягує. Не відомо як би інші себе повели, як би водночас було зруйновано те, в що вони будували, навіть якщо це – лише хатинка з соломи, яка розлетілась від першого пориву вітру. І наступне одруження, й залицяння до вдовиці, й химерне кохання до Каті, це все пошук себе яким він був в інститутські роки, за що його дружина вибрала собі в чоловіки. Бо коханням їхні стосунки ніяк не назвеш. З його боку володіння самою гарною жінкою потоку, з її – шлюб за перспективним юнаком. Кожний з них надав риси другій половинці, які не були їм притаманні. Загадковою постаттю так і залишився – Яромир. Чи то житва людина, чи то фантасмагоричний образ, того ким міг би стати. Книга не погана, але від пана Володимира очікуєш завжди чогось надзвичайного.

Стосовно оформлення книжки підтримую SHONA . Після того як ми з сестрою її прочитали, книжку можна відправити на макулатуру, або повторно склеювати сторінки, хоч книжка і в твердій обкладинці.

Свернуть

Книга: Камінь посеред саду - Володимир Лис

Автор книги: Володимир Лис

Жанр: Современные детективы, Детективы

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации

Книга: Камінь посеред саду - Володимир Лис

Автор книги: Володимир Лис

Жанр: Современные детективы, Детективы

С этой книгой скачивают:

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации