Книга: Трохи пітьми - Любко Дереш

Добавлена в библиотеку: 4 октября 2013, 00:00

Автор книги: Любко Дереш

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Возрастные ограничения: 18+
Язык: украинский
Язык оригинала: русский
Издательство: Книжковий клуб сімейного дозвілля
Город издания: Харків
Год издания: 2013
ISBN: 978-966-14-7184-8, 978-966-14-7183-1, 978-966-14-6557-1, 978-966-14-7180-0

ещё

Размер: 1 Мб

Комментарии [0] |
Просмотров: 4162 |
- 0
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
0 Оценок: 0

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Описание книги

Улітку на далекій полонині Шипіт у Карпатах відбувається молодіжний з’їзд неформалів. Сюди приїжджає Гер, у якого є домовленість із невідомими людьми: вони мають приїхати, аби організувати фестиваль у фестивалі – зустріч самогубців. Упродовж двох днів збираються шестеро майбутніх мерців: юна мазохістка, екстрасенс-невдаха, двійко дівчат із фобією переслідування, розчарований молодий програміст і Гер – панк та алхімік з глибокою душевною травмою. Незрозумілі, несподівані події, герої-неформали, танці навколо вогнища, сеанси «шаманотерапії» не залишають часу на роздуми, вони спадають на всіх без винятку «самогубців», призводячи до драматичного фіналу.

Обережно! Ненормативна лексика!

Последнее впечатление о книге

RidraWong:
21-08-2020, 14:02

"Маленькая девочка со взглядом волчицы, Я тоже когда-то был самоубийцей... Я тоже лежал в окрававленной ванне И молча вкушал дым марихуанны..." Группа "Крематорий"

(Укр.

Ещё

) Іноді жалкую за літературною недосвіченістю. Взяла б тоді цю книжку до рук і була б, ну може й в не захваті, але сподобалося б більше. А так читаєш, начебто й непогано, але то вуха Віктора Олеговича стирчать, то, хм… сідниці Чака Фредовича. Така суміш, до речі, письменнику дуже вигідна. З одного боку, можна такого трешу нагнати, щоб читачам аж блювати закортіло, а з іншого – якимось логічним завершенням не перейматися, психодел – чого ж там. Перша, медична, освіта теж читати заважала. Героям не співчувати хотілося, а як найскоріше почати їх лікувати, більшість - в наркологічному диспансері, а деяких в психіатричному. Хоча, якщо розглядати цю книгу як застереження, то може й непогано вийшло. В сенсі того, що наша свідомість – дуже вразлива штука, від адекватності до повного занурення в хаос – один крок, а на зворотньому напрямку – зяє прірва. І здолати цю прірву вдається лише деяким. А в цілому: зав’язка інтригуюча, сюжет дінамічний, чоловічі персонажі досить об’ємні та цікаво різноманітні. Дівчатка, щоправда, все ж таки більш схематичні, такі собі «дєвочкі со взглядом волчици», хоч і кожна на свій лад. І мова добра. Для тих же, хто обурюється, що Дереш "ганьбить і паплюжить українську мову", я рекомендую Леся Ставицкая - Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми, евфемізми, сексуалізми … А цю книгу без мату читати й правда важкувато)))

(Рус.) Мне иногда хочется стать менее начитанной. Прочитала бы я тогда эту книгу и, возможно, восторга бы и не было, но всё равно понравилось бы больше. А так, вроде бы и неплохо, но то уши Виктора Олеговича торчат, то, хм… седалище Чака Фредовича. Такая смесь, кстати, писателю очень выгодна. С одной стороны, можно такого трэша нагнать, что читателям аж блевать захочется, а с другой – каким-то логичным окончанием не заморачиваться, психодел – чего уж там. Первое, медицинское, образование тоже читать мешало. Героям не сочувствовать хотелось, а побыстрее их лечить начать, большинство – в наркологическом диспансере, но некоторых – в психиатрическом. Хотя, если рассматривать книгу как предостережение, то, в принципе, неплохо получилось. Ещё одно напоминание, что наше сознание – весьма хрупкая вещица, и от адекватности к полному погружению в бред – всего один шаг, а вот в обратном направлении уже зияет пропасть. И преодолеть эту пропасть под силу единицам. А в целом: завязка интригующая, сюжет динамичный, мужские персонажи – довольно объемны и разнообразны. А вот девушки – немного схематичны, все - эдакие «девочки со взглядом волчицы», хотя и каждая на свой лад. И язык хорош. Для тех же, кто возмущается, что Дереш "ганьбить і паплюжить українську мову", я рекомендую Леся Ставицкая - Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми, евфемізми, сексуалізми . А то ведь эту книгу без мата читать и правда тяжеловато)))

Свернуть

Остальные комментарии

Читать

Читать книгу "Трохи пітьми" Любко Дереша
(фрагмент)

Правообладателям!

Данное произведение размещено по согласованию с ООО "ЛитРес" (20% исходного текста). Если размещение книги нарушает чьи-либо права, то сообщите об этом.

Читателям!

Оплатили, но не знаете что делать дальше?

Отакої! Що ж це коїться?! Пам*ятаю,як чудова людина. що примушена була міняти місце роботи (бо несила була терпіти коррупцію та дурню), нещодавно поділилася: "Думав- у нас дно, а на цій роботі - хапання бездонне" От і мені здавалося, що опис наркоманів у "Чортовому колесі"- дно.

Ещё

Ні! Бо закінчено "Трохи пітьми". Хіба ТРОХИ? Це перше ( мабуть, і останнє)знайомство з творчістю Дерека. Тепер розумію, як зробити з лагідної мови жорстку та хльостку. Кожне друге слово- ненормативне. Оповідач каже: "...коли мені х..., я говорю довгими й плутаними фразами, стилістично еклектичними, семантично ідіотичними..." А настрій, схоже, постійно х... Для мене Менсон - теж особлива фігура. Талановита музика, кліпи. вміння вести бізнес- приклад зробити дорогу з пекла до слави, а не до уколів кетаміну. А музика на героїв впливає чуднИм чином. І про це написано смішно ( зокрема- про "Фетіш гівна"- стор. 49). із задоволенням читалося про професію гінеколога. Переборюючи позиви до блювання- "підготовку до космічних польотів". Якби про це прочитав Чак Паланік- позаздрив та пожалів, що не йому таке на думку прийшло. Любко Дерек не перший пише у подобному напрямку. Може, перший в сучасній українській літературі? " ...а матюки, як дренажні стоки, виносять увесь негатив назовні" Виливючи це на читача разом із стоками та "Анальними сходами" Щоб не поглинати у цьому негативі - до чогось світлого та чистого. Душа запросила читати про нормальні людські стосунки без підстьобування себе хімічними речовинами.

Свернуть

ZanoZZZa:
4-01-2016, 15:28

Цю рецензію я напишу у стилі самої книги, тому літературні сноби можуть трохи відпочити, яка книга - такий і відгук. Почну з того, що з цієї книги я почала знайомство з Дерешем - письменником, якого рекомендувала ще моя вчителька української мови та літератури.

Ещё

Зараз у мене є до неї ціла низка запитань, але пофіг. Обрала я цю книжку через інтригуючу анотацію: зграйка самовбивць збирається разом на фестиваль, шоби вмерти. Перфектно, має бути цікаво. І шо я отримала? Є Герман - примарна і закрита у своїй шкарлупці особистість, темна та параноїдальна. Дістав мене від самого початку книжки, все йому не так, дівки не такі, вітер не так дмухкає, і трава занадто мокра. Постійно смалить і усіх аналізує. Віка. Дивна істота, боїться всього і вся, груба і противна. В середині книги стає ласкавим кошенятком, аж верне. Лорна - матюкливе руде стерво. Курить, матюкається, обдовбується та бухає. О це так літературний персонаж, оце глубина людської душі, я фігєю. Жанна - сіре забите дитя, шо воно тут забуло? Іди додому, поїж борща та забудь про всю цю компашку. Алік - такє собі створіння, воно і екстрасенс, і шаман, і відьмак, і ходяча енциклопедія магічних істот. Дивний очкарик, який лізе у чужі душі немов у власну кишеню. Йостек - єдина нормальна людина, якої я трималася усю книгу, але під кінець і він розкрився як тупий параноїдальний укуриш, що вважає себе розумнішим за всіх смертних. Ну йобана, шо я тіки шо прочитала?! Дереш, шо ти курив? Відсип, бо на необдовбану голову це аж ніяк не сприймається. Якісь демони, пошуки власного я, вигнання страхів та комплексів. Дереш намагався створити щось претензійне, нове, філософське, а я в цьому всьому побачила тіки брєд набуханого наркомана. Занадто багато ненормативної лексики, хоч я і абсолютно спокійно до неї відношусь. Але тут вона ні до чого, кручє ця книжка від матюччя не стає. Місцями книжка настільки бридка, що мене мало не нудило: чого коштують тільки розповіді про вигадану професію гінеколога та про хлопця-придурка - Вітаса. І це література? Розповідь, від якої тягне блювати до свого фарфорового друга - це сучасна українська література? І від цього пісяються окропом стільки людей? "Офігєть!" - кричали гості. 1 із 5, відправляється до Карпи.

Свернуть

LeRoRiYa:
15-09-2014, 23:58

ЧИМ ЗАКІНЧИТЬСЯ ЗЛЕТ НЕФОРМАЛІВ? О-о, це після "Культу" моя улюблена книжку у Дереша. Пролетіла перед очима за кілька годин. Не те, щоб я вважала її стовідсотковим шедевром, але якщо читати Дереша - то в першу чергу саме ці дві книжки - "Культ" і "Трохи пітьми".

Ещё

Angek:
8-08-2013, 13:01

Вот наконец-то я и познакомилась с Любко Дерешом, одним из самых заметных и обсуждаемых, да и критикуемых украинских авторов. В принципе, я знала чего мне ожидать и оценка "нейтрально" - это только за то, что получила я в итоге не больше, но и не меньше своих ожиданий.

Ещё

neygomonnaya:
11-04-2013, 12:19

Майстер, божевільний, "він ганьбить і паплюжить українську мову" – що тільки не кажуть на сучасного українського письменника Любко Дереш. Оцінка його творчості дуже різноманітна і неоднозначна.

Ещё

Вона знаходиться ніби на шальці терезів які постійно урівноважуються, бо після кожної висловленої думки що до творів цього автора на перевагу надходить абсолютно протилежна оцінка. Любко Дереш – абсолютно нова постать у світі української літератури. Молодий автор, якому всього-на-всього 27 років, на сьогодні став одним із найвідоміших українських авторів. Головні герої його творів — підлітки та цікаві історії з їхнього життя. Тому його прихильниками зазвичай стають молоді люди 17-27 років, але його творчістю можуть зацікавитись більш зрілі люди, які люблять Львів і специфічну говірку його жителів. Книга «Трохи пітьми» написана у притаманному Любко стилі. З перших сторінок стає зрозуміло, що автор взявся писати роман про психіатрію. Він ілюструє низку нервових розладів та психічних зсувів серед сучасної неформальної молоді. На початку твору ? (невідомий) намагався за допомогою V (невідомого) віднайти Того, Хто прихований від Себе. Тобто власну тінь. Темну сторону себе. В цьому їм допомагають майбутні персонажі твору — камені, що отримують імена. Дійство було названо магічним театром (справді, це більше схоже на театр, ніж на сеанс психотерапії). Розповідь починається Тим, Хто Схований Від Себе. Ним виявляється Герман, і саме від нього бере початок головна історія. Всі збираються в Карпатах, в середині звичайного фестивалю в Шипоті відбувається міні фестиваль самогубців, де й зустрічаються всі інші каменюки - інші частини темної сторони ? (невідомого). Персонажі дуже різні, не лише характерами, а й тим, як вони зображені. Можна, звісно ж, розглядати їх лише як частинки темної сторони героя, але всі вони утворюють певний сюжет. Кожен має свою історію, своє життя — читаючи, ми сприймаємо їх, як окремих людей. Любко уміло створює необхідну атмосферу на тлі карпатських пейзажів. Сюжет почергово фокусується на кожному з героїв, розкриваючи їх таємниці і перипетії, які привели їх на фестиваль. Кожен має свою історію. Закритий в собі. Нікому не довіряє. Прагне спокою і розуміння. Всі персонажі якісь таємничо-підозрілі, знервовані і трохи розгублені. У кожного свій демон, який його мучить, своя частка пітьми. Ці люди починають потроху розбиратися в собі і виганяти з себе зло. Герман виявляє впертість і демонстративну незалежність. На фестиваль самогубців прийшов через відчуття вини в собі, яке не відкривав всім впродовж довгого часу. Сутність цього героя так не була до кінця розкрита, бо з історії він просто зник. Невідомо навіщо він там був взагалі, може задля перетину доль інших героїв? Віка - дівчисько з неабиякими мазохістськими схильностями, розладнаною —завдяки коханому — психікою. Алік - найстарший в компанії самогубців. Персонаж є типовий брошурний екстрасенс в суміші з релігійним фанатом. Лорна -"Дияволиця" — так її характеризує. Дереш. Зовні дуже сильна, просто залізобетонна дівчина. Має принцип робити лише те, що вона хоче, й згідно з ним показово посилає всіх. Плює на людей і топче їх. Проте за цим принципом ховається надломлена, слабка особистість. Саме Лорна видає найбільше жаргонних слів, якими пронизана вся книга. Дереш намагався передати мову героїв дослівно. Але , на мою думку, кількість нецензурної лексики занадто велика. Мат, як і жаргонізм, як і діалектизм має виглядати в тексті органічно, для того щоб мова не набувала резинової натягнутості й неприродності, але коли матюкається Лорна, то стає просто гидко. Щодо гидких моментів, то у тексті їх занадто багато. Оригінальна Дерешівська фантазія починає дивувати. Взяти хоча б історію з Вітасом, ненормальним хлопцем Віки, який вирішив летіти в космос і винайшов надзвичайний спосіб виживання у тяжких умовах. Коли автор починає вести розповідь про те, що хлопець вирощує у себе на тілі лишаї і вавки, щоб харчуватися своїм гноєм, то у цей момент просто хочеться викинути у смітник книжку. На противагу усім бридким моментам виступає Жанна. Ззовні дуже слабка, плаксива, перелякана. Явний меланхолік. Вона у мене асоціюється з тоненькою гілочкою деревця, що покачується на вітру. Якщо троши більше при натиснеш, то вона зламається. Наступний персонаж -Йостек. Цинічний нащадок сучасного світу, що все сприймає через логіку та обчислювальні апарати. Не вірить у потойбічне і спирається у житті лише на реалії. Отже, Любко Дереш є яскравим прикладом саме сучасного автора, література якого розрахована саме на сучасну молодь! Підліткам дуже легко сприймати книжкою і її атмосферою, бо у будь-якому моменті хтось може впізнати саме себе, знайти відповіді на питання або просто зрозуміти себе.

Свернуть

Mira1791:
7-11-2012, 18:09

Думаю всамий раз прочитати цю книгу будучи студентом..знайдете для себе багато чого приємного і не дуже, але враження будуть незабутні)

Simpotjawka:
5-09-2012, 15:05

Це вже друга книжка Дереша, яку я прочитала і тепер зі 100% впевненістю можу сказати - мені цей автор дуже подобається! Найперше, що можу сказати, привабила обкладинка: людина-зірка лежить колі каміння з рунічними позначками.

Ещё

Одразу налаштовує на щось окультно-містичне. Так і виявилось.

Фестиваль самогубців. Шестеро заблукалих, понівечених і самотніх душ. Кожен має свою історію. Закритий в собі. Нікому не довіряє. Прагне спокою і розуміння. Три дівчини і два хлопці зібралися на водоспаді Шипот, під червоним прапорцем Германа, який прийшов туди першим. Всі персонажі якісь таємничо-підозрілі, знервовані і трохи розгублені. У кожного свій демон, який його мучить, своя частка пітьми. Ці люди починають потроху розбиратися в собі і виганяти з себе зло, за допомогою дядька - екстрасенса. Сподобалось, як автор описував думки і емоції Жанни та психічно-шезофренічний стан Йостика. Правда, не зовсім зрозуміло, що ж таки в кінці кінців стало з Германом... Наче не закінчено трохи вийшло.

Прочитала відгуки читачів, бачу, що дехто вважає, ніби Любко "ганьбить і паплюжить українську мову" та що "цей його твір не має ніякої художньої цінності". Абсолютно не згодна. Так-так, у нього часто проскакують матюки та різні сленгові словечки. Але ж майте на увазі, це СУЧАСНА українська література, яка розрахована на сучасну молодь! Як кажуть - кожному поколінню свій герой. Не подобається - не читайте. Все просто. Особисто я не маю нічого проти (до слова - І. Карпа пише набагато більш розхлябано). Можливо тому, що автору, як і мені, 27 років і мене приваблює його стиль, а ще я давно люблю Львів і їх говірку :)

Я дуже рада, що у нас нарешті з'явився свій контркультурний, альтернативний автор, який пише про наркотичні приходи і глюки, описує метаморфози зі свідомістю, містику, темну сторону душі, демонів і т.д.. Це моя улюблена тема. Я прониклася книжкою, її атмосферою і читати було дійсно круто!

Свернуть

ssovva:
4-05-2012, 21:26

очень мало жизни. вырванные диалоги пришитые к выдуманному миру в огромном пространстве.

Paragon:
2-02-2012, 20:07

Вначале я проникалась атмосферой. Оно так классно проникаться, когда то, о чем написано усиливается еще и собственными воспоминаниями :) В принципе оно-то и рассчитано на тех, кто будет вспоминать.

Ещё

Фишка, ничего не скажешь. Так сразу захотелось куда-то в Карпаты, или в Крым на "зеленый" нуддистский пляж, или на фест какой-нить. С компанией, чтоб поставить несколько своих палаток под флагом, каждый день знакомиться с новыми людьми с дурацкими именами, купаться в леденящей воде, прыгать через костер, подкармливать консервированной фасолью каких-то уже одичавших местных хиппи-аборигенов, заводить мего-умные разговоры о своей принадлежности к какой-либо субкультуре, горланить песни, вымазываться типолечебной грязью, засыпать под звездным небом и просыпаться от нежданных гостей, споткнувшихся об твой спальник, тупить за утренним чаем, просто дышать свежим воздухом, лениться или сходить с ума под настроение, и, и, и... думаю, вы поняли о чем я. Лучше "один раз попробовать, чем" Это было круто на самом деле. Во второй части книги были истории. Интересные и так себе. Мне почему-то больше всего запомнилась Жанна. Очень характерный персонаж, что ли. Характерный наверное потому, что часто в жизни случается. И тоже связан с воспоминаниями (слава Богу, не от первого лица!). Девочка, которая росла под стеклянным колпаком. Родители пылинки сдували и втихаря подыскивали выгодного жениха. Или не подыскивали, так еще хуже. Везде ограничения, никакой инициативы, никаких интересов кроме учебы и парочки одобренных цензурой подруг. Это не из книги, это я из жизни. Как же надо нелюбить своего ребенка, чтобы воспитывать в нем всю эту "правильность"? Понятное дело, девочке сорвало крышу. Стало ли лучше - тоже вопрос. Хотя нет, все-таки стало, точно стало. Уж лучше сумасшествие, сигареты, кетамин - чем серость и безысходность. Имхо конечно. В конце книги ждет хэппиэнд. Хэппиэнды я люблю, хватит несчастливых историй в новостях.

Свернуть

Книга: Трохи пітьми - Любко Дереш

Автор книги: Любко Дереш

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации

Книга: Трохи пітьми - Любко Дереш

Автор книги: Любко Дереш

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

С этой книгой скачивают:

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации