Книга: Коли ти поруч - Светлана Талан

Добавлена в библиотеку: 17 октября 2014, 20:57

Автор книги: Светлана Талан

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Возрастные ограничения: 16+
Язык: украинский
Язык оригинала: русский
Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
Город издания: Харків
Год издания: 2012
ISBN: 978-966-14-2896-5 Размер: 353 Кб

Комментарии [0] |
Просмотров: 13983 |
- 86
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
4.3 Оценок: 13

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Описание книги

Льоша хотів бути з Дашею в радості та в горі, у багатстві та в бідності, але не у хворобі… Коли близька подруга видала її таємницю, коли власні батьки відсахнулись від неї, як від прокаженої, – хто його засудить? А вони ж могли жити разом довго та щасливо чи померти в один день – загинути тоді, на зануреній у туман трасі. Того дня Даша, самовіддана медсестра, сама спливаючи кров’ю, вибралася з понівеченого в аварії «жигульонка», щоб надати допомогу тим, хто її потребував. Так вона заразилася. Даша не знає як, але вона повинна жити далі!

Последнее впечатление о книге

Klena_Til:
10-07-2019, 09:42

Эта книга мне показалась через чур сказочной. Не смотря на всю боль, предательства и остро-социальную тему, которую затронул автор, книга имеет мало общего с реальностью.

Ещё

Остальные комментарии

Читать

Читать книгу "Коли ти поруч" Светланы Талан

Правообладателям!

Это произведение, предположительно, находится в статусе 'public domain'. Если это не так и размещение материала нарушает чьи-либо права, то сообщите нам об этом.

Яка ж все таки непередбачлива і нелегка буває доля... Ось ти ніби щасливий і все добре, але варто тільки справам піти не так і все... життя закінчилось і нічого не повернути назад.

Ещё

Masher1971:
14-08-2016, 18:39

Життя - надзвичайно непередбачувана річ: плануєш, думаєш, будуєш, мрієш і за одну мить все руйнується на очах. Отак живеш і думаєш, що це лихо тебе не зачепить, але чим більше впевненості тим непередбачуваніша доля.

Ещё

Даша - дівчина, яка нікому не завдала жодної шкоди, навпаки про себе завжди думала в останню чергу, але на її долю випало стільки випробувань, що вистачить на кілька життів. Та Бог завжди випробовує тих кого любить. Не можу сказати, що ця історія вразила мене в плані любовної лінії. Зовсім ні. Це типова історія Попелюшки, але без щасливого фіналу. А ось в плані відношення суспільства до інфікованих людей це зовсім інше, особливо відношення батьків дівчини до неї після зараження. Зараз про СНІД говорять усюди, але люди мало проінформовані про саму недугу і шляхи її передачі, вони мають лише дотичні уявлення. Я й сама серед тої більшості, але після прочитання книги хочеться змінити цю ситуацію. Страшно усвідомлювати яке жорстоке суспільство і в якому егоїстичному світі ми живемо, тут дійсно варто розраховувати лише на себе. Даша дуже сильна особистість, її стійкості можна лише позаздрити, більшість, навіть маючи підтримку зі сторони, опускає руки і віддає себе у владу недуги, а вона будучи одною-однесенькою, наче олов'яний солдатик, не здається без бою. Люди завжди витісняють тих, хто відрізняється від них, навіть не думаючи, що завтра можуть опинитися на їхньому місці, якщо не сьогодні. Ця історія варта уваги, вона піднімає проблеми, які ми стараємось обходити стороною, а це робити не варто!

Свернуть

i_am_dashka:
9-05-2016, 09:23

З гелікоптера на неї посипалися нескінченним морем різнокольорові ромашки. Потік повітря розносив їх по всьому подвір'ю, обсипаючи тінисті дерева, акуратно підстрижені кущі, яскраво-зелену газонну траву і до нестями вражену Дашу.

Ещё

Вона кинулася збирати квіти, що впали на землю, і через мить уже стояла з величезним оберемком. А вони сипалися й сипалися зверху вниз нескінченними потоком. Даша підняла голову вгору і дивилася на ромашкове небо. Вона ніколи не відчувала себе такою щасливою. Серце заповнила щемлива радість і п'янке почуття любові, і їй відібрало мову. Тільки дивилася вгору на квіти, що падали без кінця-краю, і Даринці здавалося, що це не квіти падають додолу, а вона сама невагомо підіймається вгору, туди, де небо в ромашках і все здається таким прекрасним.

Неймовірно зворушлива історія, яка не залишить байдужим нікого. Вона розповідає про дівчину, яка готова була рятувати людей, коли сама майже не в змозі стояти на ногах. Але підступна доля розпорядилася так, що саме за цей великодушний вчинок вона дорого поплатилася. І коли Даринці найбільше була потрібна підтримка дорогих і близьких їй людей, вони відмовилися від неї. Просто викинули, як стару й непотрібну іграшку. Справду, дружба й кохання пізнається в біді. Але як же всепрощаюча батьківська любов? До того ж дівчину не було за що пробачати, адже вона вчинила героїчно. Але сільські плітки й пересуди для батьків виявилися важливішими.

Мене так дивує це людське ставлення, адже хвороба не обирає. Вона нищить усіх без розбору. І чому люди через власну необізнаність ізолюють від себе добрих, талановитих, чудових людей? Адже вони заслуговують на підтримку, вони чекають чуда до останнього. І Даринка чекала, адже мала право хоча б на коротку мить відчути себе щасливою.

Хоча я і знала, як закінчиться ця історія, але до останнього сподівалася. І зараз я навіть не можу з упевненістю сказати, який же кінець має книга - сумний чи все ж таки щасливий?

Ви можете любити людей, хворих на СНІД. Ви можете торкатися їх. Ви можете бути друзями. Ви можете доглядати їх. Ми всі однакові. Нкосі Джонсон, активіст руху проти СНІДу, Йоганнесбург, Південна Африка

Свернуть

lerast:
22-03-2016, 22:22

Люди часто не розуміють і не усвідомлюють скільки вони щасливі. Мабуть кожному хочаб на мить у житті випало засумніватись у власному житті. В його цінності. І якщо вас періодично наздоганяють сумні думки, про безрадісне життя, важку долю, непорозуміння у родині чи з друзями, про розлуку з коханим, набридлу роботу і просто невдалу розмову з другом, то варто почитати цю книгу.

Ещё

v-i-k-a:
9-02-2016, 13:07

Сидівши у забутті,читаючи рядок за рядком останні сторінки,так нехотілось кінця цієї історії,але усе рано чи пізно закінчується,так і життя героїні! Ранок.

Ещё

..День...Вечір..!Яскрава посмішка на личку Даринки, адже вона найшла кохання Олексія та вірну подругу Світлану,що проваджала Даринку із раннього дитинства.Та щастя довго не триває...Одна аварія - убиті мрії Даринки. - Я відчула на собі зраду близьких і дорогих мені колись людей,нерозуміння своїх колег,але не стала від цього менше любити людей,не перестала їм вірити!

Жахливий туман...Ранок...Аварія..!Даші не залишалось більше нічого,як рятувати людей,не зважаючи на власні поранення,врятувавши життя людей,своє загубила.У цій катастрофі дівчина була інфікована на СНІД ,після точного діагнозу ,усі рідні та близькі люди від бідної та виснаженої дівчини відвернулися.Дівчина до останної хвилини свого життя боролась,боролась жити та радуватись життю,забувши усі негаразди та хворобу.Нажаль ті близькі люди які б могли продовжити її життя радісними моментами так і не зрозуміли,що на її місці могла б опинитись кожна людина,та чи повела б себе ця людина так як Даринка? - Люди,які здорові й щасливі не замислюються про ціну життя ,думаючи,що життя довге,що все встигнуть і можна його розпорошувати наліво і направо ,гайнуючи безцільно і марно дорогоцінний час!

Та згодом ця неймовірна героїня роману стає на ноги ,одружується та живе із чоловіком до останнього подиху...! Вона помирала та не в муках,а щасті!!!!!

Свернуть

Valeriya18:
9-01-2016, 01:37

Скажу відверто, сподівалася прочитати щось мегапростеньке, типове, де героїня страждає й звинувачує весь світ у цьому. І що я отримала натомість? Ох, приємність - не те слово! По-перше, хочу відзначити прекрасну мову Світлани Талан.

Ещё

Я звернулася до її роману, оскільки вона моя землячка. Було дійсно цікаво, чим зможе здивувати. І зізнаюся, налаштована я була скептично. А дарма! Жінка вміє. І пише. І пише не абияк, а так, що серце зупиняється, аби пережити кожнісіньке слово, проковтнути його й втішитися таланту автора. Красиво. Справді. До того ж, у книзі письменниця знайшла місце поезії. Прегарно. По-друге, дуже вразила продуманість образів. Настільки зачепила бабуся, що я ледве стримувала сльозу. Із психологічної точки зору всі персонажі домальовані, я б сказала, до крапочки. І ті зрадливі стерви, і ті неіснуючі сьогодні янголи... Я була направду здивована, коли побачила реалії хворих на СНІД: їх залишають наодинці навіть батьки (БАТЬКИ!), що вже казати про інших людей? Нестримні муки та жахливий біль пронизують усю книгу. Слід просто задуматися. Вразила й Даша. Хоча, як на мене, уже занадто ідеалізована ляля. Ну не може такого бути, щоб у подібній скрутній ситуації людина не думала про себе. Вона ж - утілення самопожертви та милосердя. Таких мало. Таких майже немає. Прочитайте та задумайтеся, що життя не вічне, що життя непередбачуване...

Свернуть

380966282517:
15-12-2015, 19:00

Отак живе собі людина - навчається, працює, планує майбутнє, мріє про кохання, а потім - раз...і все..нічого не важливо, бо й жити не так то багато залишилось.

Ещё

EvaAdamandGod:
17-08-2015, 18:18

Цій книзі варто вірити. Настільки чесно сказано про СНІД, про суспільство, яке готове викинути кожного хворого на цей недуг, мов непотріб. Дуже щиро, купа емоцій та думок.

Ещё

Книга: Коли ти поруч - Светлана Талан

Автор книги: Светлана Талан

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации

Книга: Коли ти поруч - Светлана Талан

Автор книги: Светлана Талан

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

С этой книгой скачивают:

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации