Текст книги "Усе буде бадмінтон! Історія та постаті українського бадмінтону"

Чемпіон СРСР в одиночному розряді (6): 1965, 1966, 1967, 1968, 1974, 1976.

Чемпіон СРСР в парному розряді (15): 1966 (з Євгеном Блітштейном), 1967, 1968, 1969 (з Миколою Нікітіним), 1970, 1971, 1972, 1973, 1974, 1975, 1977, 1978, 1979, 1980, 1982 (з Миколою Пешехоновим).

Чемпіон СРСР у змішаному розряді (4): 1966, 1967 (з Тетяною Кочетковою), 1973, 1974 (з Наталією Дамаскіною).

Багаторазовий чемпіон України.

Майстер спорту міжнародного класу (1971).

Дворазовий володар Кубка Гельвеції (1977, 1979).

Костянтин Вавілов був членом Національного олімпійського комітету України, віцепрезидентом Федерації бадмінтону України. За успіхи в роботі з підготовки спортсменів – учасників Олімпійських ігор в Атланті Указом Президента України 1996 року був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та грамотою президента Міжнародного Олімпійського комітету Хуана-Антоніо Самаранча. У 1997 році був нагороджений медаллю «За заслуги перед містом», у 2006 році – пам’ятною медаллю А. М. Макарова. ок

Історія бадмінтону в Україні: часи незалежності

Тридцять років незалежності для українського бадмінтону стали часами подолання численних проблем, переходу від радянської системи спорту до сучасних форм організації. Це був період зміни поколінь, участі в олімпійському русі й міжнародних подіях і нових здобутків та викликів.

Перехід від радянської спадщини

Наприкінці 1991 року Радянський Союз припинив своє існування. Почався період державної незалежності України. Перші роки того часу, які називають «лихі 90-ті», були важкими та несприятливими для розвитку спорту. Об’єктивно довелося тривалий час користуватися радянськими надбаннями та радянською спадщиною, пристосовуючись до нових суспільно-економічних умов.

Український бадмінтон, порівнюючи з іншими республіками колишнього Союзу, успадкував добрі кадри спортсменів, тренерів і суддів.

Нагадаємо, що у квітні 1991 року юніорська збірна Радянського Союзу виграла чемпіонат Європи (U19). Чоловічу половину тієї команди складали дніпропетровські вихованці Ірини Шевченко, яка була головним тренером збірної. Головним тренером дорослої збірної СРСР на час розвалення Союзу був фахівець із Дніпропетровська Микола Пешехонов.

В Україні було кілька суддів всесоюзної та республіканської категорії. Серед них: Зіновій Хмельницький і Євген Михайлов (Харків), Микола Барабаш (Одеса), Анатолій Сербулов (Миколаїв), Микола Міліневський (Київ). На місцях працювали досвідчені тренери, зокрема Ірина Шевченко, Тетяна Зуєва, Алла Продан, Вікторія Семенюта (Дніпропетровськ), Геннадій Махновський (Харків), Ніна Михальчук, Віра Косенко (Київ), Микола Камінський (Львів), Володимир Білоус (Одеса) й інші.

Однак загальна ситуація в країні, насамперед хаос в економіці та велика інфляція, надзвичайно негативно вплинула на спортивну роботу. Можливо, найкращим символом тієї ситуації може бути спогад Миколи Міліневського про те, як він був змушений полишити тренерську роботу в секції при Київському державному університеті, бо через несплату в холодному спортзалі вимкнули світло (1993 рік).

Такі несприятливі обставини спонукали багатьох спортсменів і фахівців поїхати з України. Микола Пешехонов прийняв запрошення тренувати клуб у Словенії; 3-разовий чемпіон СРСР Микола Зуєв (Дніпропетровськ) одружився з москвичкою й переїхав до Росії; Леонід Пугач і Леонід Пайкін (обидва – Дніпропетровськ) переїхали до Ізраїлю, Юхим Штерн, Ігор Чесницький (обидва – Одеса) та Ігор Мармер (Київ) – до США; Ольга Швачко (Київ) – до Німеччини. Це тільки найгучніші імена серед тих, кого доля увела з України…

У жовтні 1992 року було засновано Федерацію бадмінтону України. Її очолив легендарний гравець і тренер Віктор Михайлович Швачко. Він також був і головним тренером національної збірної України – допоки його не запросили до Міністерства молоді та спорту (1995), де він очолив відділ спортивних ігор. Попереднім головою Федерації бадмінтону ще радянської України був Володимир Жуков, колишній начальник управління зеленого господарства Київського міськвиконкому, який помер у 1991 році.

Власне, федерація тоді була суто громадською організацією – без фінансування ані з боку держави, ані від своїх членів. Для здійснення практичної діяльності – функціонування національних збірних, проведення зборів і змагань, здійснення міжнародних контактів, треба було шукати кошти, залучати спонсорів та меценатів, словом – усіляко «крутитись».

Навіть отримання бадмінтоном омріяного олімпійського статусу на той час не надто просунуло його розвиток в Україні – тим більше, що на дебютній для гри з воланом Олімпіаді 1992 у Барселоні брала участь об’єднана команда СНД, де в бадмінтоні виступали два представники Росії.

Через брак коштів і загальні організаційні негаразди для українського бадмінтону було майже втрачене покоління 1975–1979 років народження. Проте Федерація на чолі з Віктором Швачком залучала бізнесменів, на місцях також намагалися знайти ресурси, щоб організовувати змагання, проводити збори та фінансувати поїздки на закордонні турніри. І таки вдалося зберегти Україну у світовій і європейській спільноті бадмінтону.

Умови перших виїздів за кордон у ті часи були відповідними. Олена Ноздрань пригадує, як 1994 року під час поїздки до Парижу вони з партнеркою по парі Вікторією Євтушенко в номері готелю готували вечерю з привезених із собою продуктів. Для цього доводилося вмикати кип’ятильник. А коли Вікторія Євтушенко увімкнула плойку, щоб накрутити волосся, на всьому поверсі готелю вибило електрику. Найгіршим було те, що темрява спіткала спонсора поїздки української делегації в його номері у ванні ще й напідпитку – він дуже перелякався.

Вікторія Прон (Євтушенко), 17-разова чемпіонка України

Вікторія Вікторівна Прон (Євтушенко) народилася 1965 року в Дніпропетровську.

Майстер спорту міжнародного класу.

Шестиразова чемпіонка СРСР. Чемпіонка України в одиночному розряді (1992), парному розряді (1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999), змішаному парному розряді (1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1999, 2000).

Учасниця Олімпійських ігор 1996 в Атланті й Олімпійських ігор 2000 у Сіднеї.

Переможниця Bulgarian International в парному розряді (1994), у змішаному парному розряді (1994, 1995). Переможниця Slovak International у парному розряді (1994, 1995), у змішаному парному розряді (1994, 1995). Переможниця Austrian International у змішаному парному розряді (1996).

У 2019 році стала бронзовою призеркою ветеранського чемпіонату світу в Катовіце (Польща) в міксті (з Олександром Циганковим).

Процес пішов

Проте, попри всі проблеми та негаразди, український бадмінтон поступово підіймався – на базі добрих кадрів, що лишилися від радянського періоду. Організатори навчалися працювати в нових умовах, шукати фінансування. Завдяки цим зусиллям українські спортсмени брали участь в усіх головних міжнародних змаганнях, включно з чемпіонатами Європи, чемпіонатами світу та Олімпійські ігри.

У січні 1995 року прийшов перший великий успіх. На 22-му розіграші Кубку Гельвеції (Нікосія, Кіпр) збірна України здобула перемогу. За команду виступали: Владислав Дружченко, Валерій Стрільцов Костянтин Татранов, Михайло Мізін, Олена Ноздрань, Вікторія Прон (Дніпропетровськ), Ірина Колоскова (Львів), Наталія Єсипенко (Харків). Тренер – Віктор Швачко.

Як згадував Віктор Швачко, після перемоги у фіналі керівник делегації В’ячеслав Олійник (голова Харківського обласного управління спорту), колишній легкоатлет – штовхач ядра, пробіг коло по арені з прапором України. А потім підхопив на руки самого Швачка, високого та дужого чоловіка, й пробіг коло з ним на руках. Така була радість!

Члени тієї команди лишаються рекордсменами за кількістю перемог на чемпіонатах України: Владислав Дружченко – 39 разів (14 – в одиночці), Олена Ноздрань – 31 раз (12 – в одиночці). Їх колеги також вражають показниками: Вікторія Прон (Євтушенко) 17 разів була чемпіонкою України, а Валерій Стрільцов – 12 разів.

Збірна України на чемпіонаті Європи 1996 року в Хернінзі (Данія).

Нижній ряд (зліва направо): Костянтин Татранов, Вікторія Євтушенко, Валерій Стрільцов.

Середній ряд (зліва направо): Наталія Головкіна, Ірина Довгаль (лікар), Наталія Єсипенко, Олена Ноздрань.

Верхній ряд (зліва направо): Геннадій Махновський (тренер), Дмитро Мизніков, Віктор Швачко (керівник команди), Владислав Дружченко

Не дивно, що те покоління спортсменів інколи вражало своєю грою навіть дуже сильних опонентів. Є в активі України перемоги над такими грандами, як Індія та Франція. Свого часу синьо-жовті двічі засмучували збірну Росії, якою тоді керував президент федерації та головний тренер Володимир Ліфшиц, колишній харків’янин, перший чемпіон України.

Восени 1995 року Віктор Швачко перейшов на роботу до Міністерства спорту, яке тоді очолював великий спортсмен Валерій Борзов. Збірну України очолив Геннадій Махновський із Харкова.

У 1996 році збірна України дебютувала на чемпіонаті Європи – в Хернінгу (Данія). У групі В синьо-жовті здобули перше місце й увійшли до топ-8 на наступний Євро-1998. За нашу команду, яку тренував Геннадій Махновський, грав золотий склад Кубку Гельвеції: Дружченко, Стрільцов, Татранов, Мизніков, Ноздрань, Євтушенко (Прон), Єсипенко, Колоскова.

Валерій Стрільцов, 10-разовий чемпіон України, та його тренер Ірина Шевченко

Валерій Євгенович Стрільцов, майстер спорту міжнародного класу, багаторазовий чемпіон України та Люксембургу.

Народився 1972 року в Дніпропетровську. Вихованець спортивного клубу «Метеор», тренер – Ірина Шевченко.

Валерій Стрільцов був одним із провідних бадмінтоністів України 1990-х і 2000-х років, багаторазовим чемпіоном України. Вигравав чемпіонат України 10 разів у парі (з Костянтином Татрановим – 6, Владиславом Дружченком – 3 та Михайлом Мізіним) і 2 рази в міксті (з Вікторією Євтушенко і Оленою Ноздрань).

На міжнародному рівні перемагав, зокрема, в Болгарії, Хорватії та Словаччині.

З 2010 років виступав у Люксембурзі. Чемпіон Люксембурга 2011 (у парі з Оленою Ноздрань), 2013 (у парі з Тессі Аулнер), 2017 (у парі з Оленою Ноздрань).

Працює тренером клубу Fiederball 1981 Schëffleng (Люксембург).

На чемпіонаті світу 1997 року в Глазго (Шотландія) збірна України тим самим золотим складом (Дружченко, Стрільцов, Татранов, Ноздрань, Євтушенко, Єсипенко) посіла перше місце в 4-й групі й підвищилась до 3-ї групи. По ходу змагань українці завдали поразки збірній Шотландії, після чого тренера збірної господарів зняли з посади просто на післяматчевій пресконференції.

Великим успіхом бадмінтоністів незалежної України стали золоті медалі юніорського командного чемпіонату Європи 1997 року (в групі В) у місті Німбурку (Чехія). За ту команду грали: Олена Дубова, Анна Хоменко, Вікторія Кобилко, Олександра Бардакова, Володимир Мазарчук, Євген Ямпольський, В’ячеслав Парасюк, Дмитро Мизніков. Тренер – Вікторія Семенюта.

Гравці дніпропетровського клубу «Метеор» два роки поспіль вигравали бронзу Кубка європейських чемпіонів. На турнірі 1997 року в Лісбурні (Північна Ірландія) за команду грали: Владислав Дружченко, Валерій Стрільцов, Костянтин Татранов, Олена Ноздрань, Вікторія Євтушенко, Вікторія Кобилко. На КЄЧ-1998 у місті Мості (Чехія) в складі було дві зміни: замість Дружченка грав Денис Пешехонов, а замість Кобилко – Олена Дубова. Тренувала команду Ірина Шевченко.

Збірна України – переможець юніорського чемпіонату Європи 1997 року в Німбурку (Чехія) в групі В

Верхній ряд (зліва направо): Сергій Оніщенко (керівник делегації), Вікторія Семенюта (тренер), Євген Ямпольский, Олександра Бардакова, В’ячеслав Парасюк, Дмитро Мизніків

Нижній ряд (зліва направо): Володимир Мазарчук, Олена Дубова, Вікторія Кобилко, Анна Хоменко

Наталія Головкіна, майстер спорту міжнародного класу

Наталія Володимирівна Головкіна, майстер спорту міжнародного класу.

Народилася 1975 року в Харкові.

Бадмінтоном почала займатися в 10 років, коли прийшла на секцію бадмінтону на стадіон «Кіровець». Перший тренер – Геннадій Махновський.

Закінчила Харківську державну академію фізичної культури (ХДАФК), диплом магістра, спеціальність «Тренер-викладач з виду спорту».

Чемпіон України в парному розряді (1999, 2000 – у парі з Наталією Єсипенко). Учасниця чемпіонату світу 2003, чемпіонатів Європи 2004, 2006.

Переможниця Croatian International в парному розряді (1999), змішаному парному розряді (1999). Переможниця Bulgarian International в змішаному парному розряді (1999, 2003).

Старша сестра та перший тренер чемпіона України Валерія Атращенкова.

Важливою ознакою часу стало те, що Федерація дозволила спортсменам їхати за кордон. Великий змагальний і тренувальний досвід, який набули в сильних європейських клубах провідні українські майстри, дуже позитивно позначився на їх виступах на внутрішніх і міжнародних змаганнях.

Можна сказати, що на початок нового століття кризу, спричинену в спорті економічними проблемами, вдалося подолати. Гідну зміну грандам першого десятиліття незалежності склали Дмитро Завадський і Лариса Грига. А здобутки наших спортсменів за останнє десятиліття можна побачити нижче у зведеній таблиці.

Технічно й наочно головні міжнародні досягнення українських бадмінтоністів за роки незалежності наведено в таблиці, яку склав знаний дослідник історії українського бадмінтону Микола Міліневський.

Досягнення бадмінтоністів України на міжнародному рівні

1994

На чемпіонаті світу серед юніорів у Малайзії змішана пара Дмитро Мизніков – Наталія Єсипенко (Харків) увійшла до вісімки.

1995

Команда України перемогла і завоювала Кубок Гельвеції в Нікосії (Кіпр). Тренер – Віктор Швачко.

1997

Клуб «Метеор» (Дніпропетровськ) виборов бронзу Кубка Європи (колишній Кубок європейських чемпіонів) у Лісбурні (Північна Ірландія). Тренер – Ірина Шевченко.

1998

Клуб «Метеор» (Дніпропетровськ) виборов бронзу Кубку Європи (колишній Кубок європейських чемпіонів) у Мості (Чехія). Тренер – Ірина Шевченко.

1999

Команда України на чемпіонаті світу (змішані команди) в Копенгагені (Данія) посіла 15-те місце, здобувши перемогу над командою Індії.

2001

Команда України на чемпіонаті світу (змішані команди) в Севільї (Іспанія) посіла 13-те місце. Тренер – Геннадій Махновський.

2003

Лариса Грига (Дніпропетровськ, тренери – Володимир Шиян і Вікторія Семенюта) перемогла на чемпіонаті Європи серед юніорів (U19) в Есбьоргу (Данія) в одиночній категорії.

2006

Клуб «Метеор» (Дніпропетровськ) виборов срібло Кубку Європи (колишній Кубок європейських чемпіонів) у Севільї (Іспанія). Тренер – Вікторія Семенюта.

2007

Команда України на чемпіонаті Європи U17 в Стамбулі (Туреччина) здобула 2-ге місце. Тренери – Михайло Мізін і Сергій Косенчук.

2009

Команда України на чемпіонаті Європи U17 в Медводе (Словенія) посіла 3-є місце. Тренери – Михайло Стерін й Андрій Діптан.

2010

На чемпіонаті Європи в Манчестері (Англія) змішана пара Валерій Атращенков – Олена Прус (Харків, тренер – Михайло Стерін) дійшла до чвертьфіналу.

Єлизавета Жарка (Харків, тренер – Михайло Стерін) пробилася й узяла участь у Перших юнацьких Олімпійських іграх у Сінгапурі.

Україна на чемпіонаті Європи серед чоловічих команд посіла 4-те місце, обійшовши такі сильні команди, як Росія, Нідерланди, Англія, Ірландія, Швеція, Франція. Всього в чемпіонаті брало участь 26 команд.

2011

Змішана команда України на чемпіонаті Європи U19 у Вантаа (Фінляндія) посіла 3-є місце. Тренери – Владислав Дружченко й Михайло Мізін.

2014

Марина Ільїнська (Харків, тренер – Михайло Стерін) на чемпіонаті Європи U15 (Базель, Швейцарія) посіла 2-ге місце в одиночній категорії, а також 2-ге місце в змішаній парній категорії разом із Данилом Боснюком (Лисичанськ, тренер – Анатолій Кондратюк).

Руслан Сарсекенов (Миколаїв, тренер – Олександр Кунін) і Влада Лісова (Харків, тренер – Михайло Стерін) взяли участь у Других юнацьких Олімпійських іграх в Нанкіні (Китай).

2016

Змішана пара Данило Боснюк – Марина Ільїнська (Дніпро, Харків) на чемпіонаті Європи U17 (Любін, Польща) посіла 3-є місце, а в одиночній категорії і Боснюк, і Ільїінська посіли 5-те місце.

На Європейській універсіаді в Загребі (Хорватія) Анастасія Дмитришин – Єлизавета Жарка (Харків) завоювали золото в парі, а Дарина Самарчанц (Харків) – срібло в одиночній категорії.

На Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро Марія Улітіна (Дніпро, тренер – Вікторія Семенюта) перемогла на першому етапі в підгрупі, обігравши, зокрема, 5-ту ракетку світового рейтингу, і ввійшла до 13 найсильніших.

2017

Марина Ільїнська на чемпіонаті Європи серед юніорів U19 (Мюлуз, Франція) здобула 2-ге місце в одиночній категорії.

2018

Марія Столяренко (Харків, тренер – Анна Крючкова) на чемпіонаті Європи U15 в Казані посіла 3-є місце в одиночній категорії.

Пара Анастасія Прозорова – Валерія Рудакова (Харків, тренер – Геннадій Махновський) посіла 3-є місце на чемпіонаті Європи U19 в Таллінні.

У жовтні 2018 року Анастасія Прозорова стала володаркою першої олімпійської нагороди в історії українського бадмінтону: здобула срібло ІІІ Юнацьких Олімпійських ігор в Буенос-Айресі у змаганнях змішаних команд.

2019

Команда України U17 на чемпіонаті Європи в Гнєзно (Польща) завоювала бронзові медалі. Тренери – Михайло Мізін і Анна Крючкова.

2020

Пара Поліна Бугрова – Марія Столяренко (Харків, тренери – Анна Крючкова і Михайло Стерін) завоювала бронзові медалі на особистому чемпіонаті Європи U19 в Лахті (Фінляндія).

Загалом на юнацько-юніорських чемпіонатах Європи українські спортсмени виграли:

U15 – 1 срібна, 1 бронзова медалі;

U17 – 1 срібна, 3 бронзових медалі;

U19 – 1 золота, 1 срібна, 3 бронзових медалі.

На чемпіонатах Європи для змішаних команд України у 2009-му і 2013 роках посідала 5/8 місце, а в 1998, 2000 і 2002 роках – 6-те місце, обійшовши такі сильні команди, як Росія, Шотландія, Болгарія, Франція, Польща, Уельс. У цих змаганнях брали участь, як правило, команди з понад 30 країн.

У різні роки чемпіонами Європи серед студентів були Марія Діптан (Мартиненко, 2005), Дмитро Завадський (2010, 2011), Олена Прус (2007) і пари Дмитро Завадський – Віталій Конов (2010), Олена Прус – Анна Кобцева (2011). Усі вони – представники Харкова.

Наші бадмінтоністи неодноразово були переможцями й призерами на великих міжнародних турнірах:

Владислав Дружченко й Олена Ноздрань перемагали у Франції, Німеччині, Голландії, Польщі.

Олена Ноздрань перемагала у Франції (двічі), Словаччині, Португалії, Польщі, Нідерландах.

Валерій Атращенков й Олена Прус перемагали у Швеції, Австрії, Ізраїлі, Словаччині, Болгарії, Румунії.

Лариса Грига перемагала в Угорщині, Словенії, Австралії, Нової Зеландії, Бельгії, Голландії, Харкові, Польщі.

Валерій Атращенков і Анна Кобцева перемагали в Бахрейні та Болгарії.

Наталія Войцех вигравала в Словаччині і Харкові, була призером в Естонії та Росії.

Дмитро Завадський перемагав у Польщі, Франції, Словаччини, Росії, Харкові, Туреччини.

Марія Улітіна перемагала в Словенії, Угорщини, була призером у Болгарії, Чехії, Харкові, Естонії.

Артем Почтарьов перемагав в Ізраїлі, був призером у Мексиці, Швейцарії, Росії, Словенії, Італії.

У травні 2002 року Олена Ноздрань у світовому рейтингу була на 10-му місці – це найвище місце наших бадмінтоністок у жіночій одиночній категорії.

У 2000 році Владислав Дружченко був 15-м у світовому рейтингу – це найвище місце наших бадмінтоністів у чоловічій одиночній категорії.

Анастасія Прозорова (третя ліворуч), срібна призерка ІІІ Юнацьких Олімпійських ігор 2018 року в Буенос-Айресі у складі змішаної команди «Омега»

У 2011 році змішана пара Валерій Атращенков – Олена Прус були 17-ми у світовому рейтингу – це найвище місце наших бадмінтоністів у цій категорії.

Українські бадмінтоністи неодноразово завойовували право брати участь у змаганнях на Олімпійських іграх, що вже саме по собі є досягненням, ураховуючи обмежену кількість учасників. Так, 1996 року в Атланті та 2000-го в Сіднеї виступали Владислав Дружченко, Вікторія Прон і Олена Ноздрань. У 2008 році в Пекіні виступали Лариса Грига та Владислав Дружченко, в Лондоні у 2012 році – Лариса Грига та Дмитро Завадський. У 2016 році в Ріо-де-Жанейро виступали Марія Улітіна і Артем Почтарьов, причому виступ Марії Улітіної був найуспішнішим за всі роки участі наших бадмінтоністів на Олімпіадах.

Наталія Єсипенко, 3-разова чемпіонка України

Наталія Олексіївна Єсипенко (в шлюбі – Татранова), майстер спорту міжнародного класу.

Народилася 1977 року в Харкові.

Бадмінтоном почала займатися на секції бадмінтону на стадіоні «Кіровець». Перший тренер – Геннадій Махновський.

У 2000 році закінчила Харківський державний політехнічний університет (ХДПУ). Згодом навчалась у Франції, де отримала диплом тренера. Працює в бадмінтонному клубі тренером. Виступає за клуб у клубних чемпіонатах.

Чемпіонка України в одиночному розряді (2003), в парному розряді (1999, 2000 – у парі з Наталією Головкіною). Переможниця Croatian International у парному розряді (1999).

Її чоловік Костянтин Татранов – чемпіон України 1996 року в одиночному та 7-разовий чемпіон України у парному розряді.

У 2004 році Федерація вирішила проводити дитячі ліги. Це командні змагання за моделлю командних чемпіонатів Європи та світу. Тому ФБУ організувала подібні змагання в Україні за формулою міжнародних турнірів. Для цього залучили не лише багатих батьків, а й різноманітні бізнесові структури, які в обмін на рекламу погодилися підтримувати дитячий бадмінтон. Це – фінансовий бік справи. А сама ідея проведення подібних дитячих турнірів полягала в тому, щоб підготувати не лише командних гравців, а й підвищити справжній командних дух. Почали привчати юних бадмінтоністів до командної боротьби. Згодом на першості України виступало майже по сорок команд із різних регіонів України.

У 2009 році вперше в Україні відбувся міжнародний турнір серії International Challenger – Kharkіv International, який став щорічним і збирає багатьох сильних гравців не лише Європи, а й світу.