Текст книги "Наш срібний ставок"

Наш срібний ставок
В. I. Жиглов

Переводчик Олена Неплюєва

© В. I. Жиглов, 2017

© Олена Неплюєва, перевод, 2017

ISBN 978-5-4474-6076-1

Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero

Юлій Клевер (1850 – 1924) Осінній парк

Хочу Вам розповісти про надзвичайно красиве місце, що знаходиться поруч з нашим будинком. Живу я в Санкт-Петербурзі, відомому своїми архітектурними ансамблями, палацами, театрами і музеями, які, в основному, знаходяться в центральній історичній частині міста. Але місто постійно розширюється і його нові споруди часто будуються в оточенні незайманих лісових масивів, перетворюючих у місця відпочинку для жителів цих районів.

Василь Полєнов (1844 – 1927) Заросший ставок

Так і наш житловий комплекс оточує кілька таких великих зелених зон: з півдня знаходиться красивий парк Лісотехнічної академії, з заходу – парк Технічного університету, зі сходу —парк Питома, з півночі прилягає протяжний парк Соснівка. А в безпосередній близькості з нашим будинком знаходиться невеликий парк, у центрі якого розташований Срібний ставок.

Юхим Волков (1844—1920) Заросший ставок

І хоча розміри цього ставка невеликі – в довжину він всього близько 100 метрів, а його ширина і того менше і складає в різних місцях 20—35 метрів, але на ньому живе багато диких качок і чайок, а навколо з усієї округи злітаються польові голуби, горобці та ворони. Всіх їх сюди притягує рясна годівля відвідувачами парку.

Олександр Костер (1864 – 1932) Качиний світ

При цьому голуби нерідко залітають прямо на руки, не чекаючи, коли їм на землю кинуть крихти хліба. Поряд з ногами снують спритні горобці, а обережні ворони тільки зрідка підлітають за кинутим шматочком хліба і, схопивши його дзьобом, тут же відлітають, щоб склювати його в спокійному місці. Дикі качки, побачивши, щоїм кидають крихти хліба, підпливають до берега ставка. Найбільш сміливі з них виходять на берег і збирають корм поручз людьми, що годують тварин. А витончені, галасливі чайки можутьзлітатися цілою зграєю за покинутими шматочками хліба.

Олександр Костер (1864 – 1932) Качиний світ

Всі з розчуленням спостерігають цю картину єднання людини з дикою природою. Але особливо радіють діти. Вони дуже емоційно реагують на те, як птахи дружньою зграєю злітаються до їхніх ніг і, змагаючись один з одним, з’їдають кинутий їм корм. З усіх сторін лунає пташиний гомін, в якому чується воркування голубів, крякання качок, каркання ворон, гучні крики чайок і майже непомітне цвірінькання горобців. Також навколо чути гарні трелі дроздів, які ховаються в зеленій кроні дерев. Ці птахи залишаються байдужими до хлібного і зернового корму, так як їм краще харчуватися черв'ячками і жучками, а тому поруч з людьми цих птахів майже не видно.

Юхим Волков (1844 – 1920) Золота осінь

Я теж, у вільний час, люблю ходити в цей парк, який знаходиться за вікнами моєї квартири і милуватися його красою. Наприкінці червня місяця настає сам

...

конец ознакомительного фрагмента