Книга: Дванадцять обручів - Юрій Андрухович

Добавлена в библиотеку: 12 ноября 2013, 18:00

Автор книги: Юрій Андрухович

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Возрастные ограничения: 16+
Язык: украинский
Язык оригинала: русский
Издательство: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
Город издания: Харків
Год издания: 2013
ISBN: 978-966-14-5318-9 Размер: 440 Кб

Комментарии [0] |
Просмотров: 4604 |
- 92
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
4.6 Оценок: 5

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Описание книги

Відень – Львів – Карпати – потойбіччя… Це – маршрут подорожі Карла-Иозефа Цумбруннена, австрійського фотохудожника, услід якому рухається сюжет роману живого класика української літератури. Химерний калейдоскоп із архетипів гуцульського фольклору, богемно-артистичних історій, мафіозної гризні, а над усім – трагічний образ поета Богдана-Ігоря Антонича з його віщими віршами. Однак головною героїнею багатошарового, мов гірський рельєф, роману є власне Україна на зламі XX–XXI століть.

Последнее впечатление о книге

Burmuar:
17-09-2017, 22:02

Я точно помню, что купила эту книгу сразу после выхода, потому что о ней писали-шумели-говорили все (во всяком случае, все, кто меня интересовал в то время, то есть обитатели окололитературных кругов).

Ещё

Но вот хоть убейте, я не помню, прочла ли ее. С одной стороны, должна была прочесть. Тогда я вообще глотала книгу за книгой. С другой стороны, читала полностью и совершенно как в первый раз. Абсолютно. Я не вспомнила ни фразы, ни абзаца, ни героя, ни поворота сюжета.

И самое страшное то, что, боюсь, через 10 лет я снова смогу открыть книгу и прочесть, и это снова будет впервые. (Хотя, возможно, я все же не читала ее тогда... Дилемма!)

Да, здесь есть какой-никакой сюжет (но, к сожалению, скорее никакой), здесь есть легенда в основе (но она мало что вытягивает, так как очень смазана) и есть языковые игры (хоть что-то сделано в общем неплохо, но с таким уклоном в грубость, что начинает казать подростковым и очень дешевым китчем).

И есть герои. И они мне не понравились. Разве что Рома. Потому что Карл, он кажется просто идиотом (полжизни ездить в страну и даже на бытовом уровне не понимать ее язык - камон?)... А Пепа, тот вообще мудак и алкаш. Дочь Ромы - непонятно, что она делает, кроме выдумывания обручей. Нельзя было обойтись без спецперсонажа для этого? Про остальных скучно даже писать.

Так что как-то никак. А жаль.

Свернуть

Остальные комментарии

Читать

Читать книгу "Дванадцять обручів"

Правообладателям!

Это произведение, предположительно, находится в статусе 'public domain'. Если это не так и размещение материала нарушает чьи-либо права, то сообщите нам об этом.

В этой игре у меня есть отличный куратор и ее зовут Наташа. Она мне одобрила эту книгу и я начала читать. И вот я читаю, и ничего не предвещает беды, но я вдруг решила сверить борщ. Борщ - это такое вкусный суп, который варится из мяса и овощей. А сейчас я вам расскажу таинственную историю про борщ (мистика, загадки, поэты, стишки, немного матов). Потом я доварила борщ и поехала забирать старшую дочь со школы. (Нудно и медленно рассказываю историю создания школы с дня основания, не забыв какую-нибудь грязную сплетни о завуче и стороже.) по дороге назад дочь рассказывала в подробностях, что у нее произошло в школе, а мне тем временем показалось, что немного приспустило переднее правое колесо, уж не колдовские чары это сотворили? (мистика, загадки, поэты, стишки, немного матов) надо бы заехать в сервис ( нудно и медленно рассказываю все, что знаю об этом сервисе) мы приехали домой, дочь пошла выгуливать собаку (как бы приплести загадочного поэта к моей мирной собаке?) и т д Так с чего я начала? А, книга! Так вот все, написаное выше, именно то впечатление, которое у меня осталось от этой книги. Автор начал об одном, пока писал, рассказал такую массу тоскливых историй, что я совершенно забыла с чего все началось. Ну вот зачем в промежутке между тем, как герой ушел в лес за цветами и вернулся, почти 60 страниц историй его попутчиков, любовницы, мужа любовницы, дочери любовницы, пансионата, мальчишек-попрошаек...? Ставлю 3 только за то, что местами было смешно, местами грустно читать про 90-е. В итоге напрашивается два выражения : "Начали за здравие, кончили за упокой" и "остапа понесло".

Свернуть

LeRoRiYa:
15-09-2014, 22:50

Мій улюблений твір у Андруховича. Читати однозначно варто. Прочитала за один день - швидко, легко і з задоволенням. Асоціативний ряд дієслів. Д - дратує В - вабить А - активує Н - нервує А - акомпонує Д - дихає Ц - цінує Я - ясніє Т - тріпоче Ь

О - охоплює Б - береже Р - реагує У - усміхається Ч - чарує І - ірраціоналізує В - владарює

Чудова історія.

Ещё

SergejHarkovskij:
6-05-2014, 21:58

Не вистачило в мене духу закінчити цю книгу. Сили мене залишили на її третині, коли так і не дочекався якогось логічного розвитку подій, а історії життя деяких персонажів виявились занадто нудними, інколи, як то кажуть, з перебором.

Ещё

oleg_st_ya:
9-01-2014, 03:11

Це перший прочитаний мною роман Андруховича (швидше за все, не останній) та перший відгук на художній твір, на який я зважився (досі писав рецензії чи відгуки тільки на наукові праці).

Ещё

І оскільки пишу, то це є свідченням того, що роман зачепив якісь струни в серці (чи, радше, якісь зони в лобовій частці головного мозку), які не дозволяють звільнитися від нав’язливої ідеї написати відгук. Роман Юрія Андруховича “Дванадцять обручів” має явні та відзначені критиками (автор отримав Літературну премію Центральної Європи Angelus за цей твір) сильні сторони, зокрема: 1) захопливий та напружений сюжет; 2) майстерне володіння словом; 3) здатність занурити читача в атмосферу оповіді; 4) наявність потужного філософського підтексту; 5) сильний “після смак”, коли герої та події продовжують тривожити читача та спонукати до роздумів ще довгий час після перегортання останньої сторінки. В той же час, багато моментів в романі відверто не сподобалися: 1) автор ставиться практично до усіх своїх героїв з відвертою зневагою чи навіть відразою. Попри варту похвали демонстрацію Андруховичем свого глибокого знання усіх куточків людської душі (чомусь, в першу чергу, темних), таке зображення героїв створює загалом гнітючу, задушливу атмосферу та залишає важкий осад в пам’яті; 2) практично весь гумор в романі – або чорний, або це репліки чи вчинки п’яного Артура Пепи; 3) хоча весь роман – художня вигадка, в багатьох моментах чітко можна побачити реальні місця, події, історичні персонажі. Тому виглядає дуже дивним й недоречним той факт, що автор очорнює та спотворює ті моменти, які є цікавими і прикрасили б роман і без вигадок автора. Так, наприклад, в романі прототипом директора метеостанції на полонині Дзиндзул є, очевидно, директор обсерваторії на горі Піп Іван – українець, виходець з села Микуличин, магістр географії та метеорології, чия діяльність потребує дослідження (та вигадування не вимагає роботи в архівах). Також надзвичайно цікавою і не потребуючою зайвих домислів є історія гуцульського театру з Краснопілля (в романі – з Чортополя, і вже сама ця зміна назви вказує на темну сутність твору), ідея написати роман про який переслідувала Артура Пепу. Альтернативна біографія поета Богдана-Ігоря Антонича прикрасила роман тільки якщо під “прикрашанням” вважати додавання в роман трагізму та нещастя. Також введення в роман особи директора спортивної школи Малафєя виглядає незрозумілою спробою вилити на читача додаткову порцію негативу; 4) з огляду на те, що оглянувся на своє минуле не Карл-Йозеф Цумбруннен (міфологічний Орфей), а його кохана Рома Воронич (міфологічна Еврідіка, яка, крім того, не дуже й хотіла покидати пекло-Україну), нелогічно та необґрунтовано виглядає його смерть (до того ж описана в деталях на кількох сторінках). З огляду на цей факт не такою вже і вдалою виглядає спроба Андруховича переповісти легенду про Орфея та Еврідіку на новий лад. 5) також не надто вдало описана історія кохання (чи просто статевого акту) між Коломеєю Воронич та Антоничем – те, що втрата цноти Коломеєю сприятиме безсмертю поета, автор доводить надто непереконливо. Загалом роман “Дванадцять обручів” не можна рекомендувати тим, хто очікує від читання позитивних емоцій. Те, над чим він заставляє задуматися, не додає оптимізму та не пробуджує світлі сторони душі.

Свернуть

shapovalolya:
7-02-2013, 16:34

Перший обруч - це напевно... пояс невинності на дівчатах. Другий - це напевно... такий танець, коли всі танцюють у колі. Ну там стелять хусточку на підлогу й усі з усіма цілуються.

Ещё

crystal_ship:
25-02-2011, 16:14

давно меня так не увлекал именно сюжет книги. хотя и стиль тут тоже прекрасный. с первых же страниц захотелось назвать Андруховича "мастером слова" без лишнего пафоса, просто это первое, что приходит в голову.

Ещё

Jullietta:
9-06-2010, 15:14

Книга неординарна... Трошки важко читається за рахунок переплетінь української мови, суржика, матюків... Хоча це надає певного колориту і реальності (всі ми так "не чисто" зараз спілкуємося).

Ещё

inOblivion:
9-01-2010, 06:08

Своеобразная книга.

События в книге, переплетаясь, выстраиваются одно поверх другого и в конце концов ведут к кульминации, зениту, вершине, большому буму, оху и аху.

Ещё

Sunburn:
6-10-2009, 20:32

Вначале никак не можешь понять, что и к чему. С середины книга начинает захватывать, стает похожа даже слегка на детектив. а еще очень красиво и таинственно описана жизнь украинского писателя Богдана-Игоря Антоныча.

Ещё

Книга: Дванадцять обручів - Юрій Андрухович

Автор книги: Юрій Андрухович

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации

Книга: Дванадцять обручів - Юрій Андрухович

Автор книги: Юрій Андрухович

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

С этой книгой скачивают:

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации