Книга: Сад Гетсиманський - Іван Багряний

Добавлена в библиотеку: 31 января 2014, 02:25

Автор книги: Іван Багряний

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Серия: Історія України в романах
Возрастные ограничения: 12+
Язык: украинский
Язык оригинала: русский
Издательство: Фоліо
Город издания: Харків
Год издания: 2011
ISBN: 978-966-03-4048-0 Размер: 2 Мб

Комментарии [0] |
Просмотров: 8190 |
- 92
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
4.6 Оценок: 5

сообщить о неприемлемом содержимом

Авторские права соблюдены

Описание книги

Іван Багряний зазнав сталінських репресій і пройшов всі кола пекла, як потім і герої його роману. «Сад Гетсиманський» – один з перших творів світової літератури, що викриває злочинну суть сталінського режиму. Події твору відбуваються в Україні. Всі імена та прізвища в'язнів і співробітників НКВС в цій книзі правдиві.

Последнее впечатление о книге

Grizabella:
1-04-2022, 12:13

Как всегда у меня складывается с украинскими книгами, сначала вчитываюсь первые страниц 20, потом идет как по маслу. Книга написана в 1943, описываются события сталинских репрессий 1933-37 гг.

Ещё

Остальные комментарии

Читать

Читать книгу "Сад Гетсиманський"

Правообладателям!

Это произведение, предположительно, находится в статусе 'public domain'. Если это не так и размещение материала нарушает чьи-либо права, то сообщите нам об этом.

Ця книга зробила Івана Багряного надовго улюбленим письменником. Саме такі книги загартовують і виховують сильних людей, які ні за що не поступляться своїми цінностями. Дуже сильна книга, яка спроможна сформувати сильний характер

IrinaVlasenko940:
16-04-2020, 18:41

Дивно, як можна написати книгу про катування і страти і залишитися поетом романтичної героїки страждань? Івану Багряному це вдається. Книга важка емоційно, але відірватися від неї неможливо.

Ещё

n-shevchuk:
10-08-2016, 11:19

Роман «Сад Гетсиманський» є гімном людській гідності на межі буття і смерті, та одночасно і гнівним вироком тоталітарному сталінському режиму, який нищив мільйони людей без слідства і суду, а головне — без вини винуватих.

Ещё

(Вікіпедія).

Найбільше місця в книжці займає описання тюремного побуту, допитів, тортур. Тортур фізичних, моральних, психологічних. На мій погляд, головним завданням "слідчих" було все таки розтоптати людину духовно, це в найпершу чергу, змішати з брудом, домогтися, щоби людина втратила гідність, переступила через себе. Щоб людина зреклася. Зреклася батьків, братів, сестер, друзів, однодумців, своєї віри, своєї ідеї. Зреклася себе самої.

"Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного"! І ця заповідь стала девізом епохи."

Але головний герой не зрікся! Як то кажуть, "на зло врагам", не зрікся! Бо

"Людина - це найвеличніша з усіх істот"

Бо

"Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламаною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі — морально й фізично."

Певні речі в книжці видаються такими... неймовірними, безглуздими, неможливими, ірраціональними, злими. Але вони були! Ці дантові кола пекла були. Слідчі відстоюють світ, в якому "людина є пшик" і де "людей вистачить", скільки не вбивай. Люди країни Рад таке пройшли... така була епоха. Ціла епоха зламаних людських доль. Це була епоха, коли правда нікому не була потрібна. Стільки інтелігенції, високоосвіченої частини націй, знищено... може, якби не це, ми б зараз краще жили... Та в будь-якому разі

"Всі дороги сходимі, й всі могили зчислимі, і кожна ніч — навіть полярна ніч! — кінчається ранком..."

А історію, повторюсь і завжди це казатиму, треба знати. Пам"ятати повинні і кати, і жертви. Пам"ятати, що найвища цінність - то людська душа. Саме тому Андрій Чумак і вистояв, не зламався, не скорився, не зрікся себе! Не став Юдою.

Свернуть

owreadl:
25-07-2016, 17:24

Неймовірно пронизлива книга про людину, яка залишається людиною з будь-яких умов, про людину, сильну духом, пережившу найстрахітливіші тортури і все ж таки глумливо й іронічно ставлячись до ситуації в цілому.

Ещё

lena_slav:
11-05-2016, 14:32

Не могу однозначно сформулировать впечатления, которые остались после прочтения. Да, однозначно я рада, что наконец-то осилила книгу, для меня она оказалась слишком уж длинной и растянутой.

Ещё

mokasin:
3-04-2016, 16:15

Как не сойти с ума в застенках НКВД? И какое, оказывается, счастье, встретиться там же со своими родными братьями и сестрой! Ведь это значит лишь одно - никто из них не оказался Иудой.

Ещё

giggster:
3-02-2016, 00:12

"Тигролови" мені геть не сподобалися. Тобто взагалі. Пафосна мова, що нагадує оперу чи епос, а ще більше - старий добрий соцреалістичний роман, в якому сюжет стрункий і передбачуваний як пряма лінія, персонажі картонні й одновимірні, відсутні гумор і хоч якась спроба глибини.

Ещё

Такою літературою нас годували в школі, хіба що ми мали відчувати себе тоді по сей бік барикад, а Багряний пропонує побути та поспівпереживати героям по інший бік. Але цю, протилежну, реальність відрізняє від тієï, радянськоï, лише деякі замінені слова. Там, де має бути бездоганний комуніст, тепер постає до нудьги ідеалізований нащадок козака. Замість величних картин соціалізму - пасторальні картини украïнства. Все піднесено-героïчне, чорно-біле, нудне. Всі позитивні героï красені й велетні, всі негативні - "шпіони гадюкіни", тільки нквдісти. Все таке пласке, без причини багатослівне там, де не треба, й куце там, де можна було б хоч якоюсь інтригою, складним поворотом, несподіванним спостереженням хоч трохи пожвавити сюжет. Штампи, безкінечні і безпричинно деталізовані описи природи, побуту при відсутності характерів й конфліктів. Одне слово, у літературному сенсі твір настільки простоватий, що мимоволі нагадує звичайну графоманію. Але оскільки навіть у поганій книжці можна знайти щось корисне, то відзначу либонь знання автора географії, флори та фауни Далекого Сходу, а також загальні цікаві відомості про украïнський Зелений клин, етнографію тамтешніх украïнців. Втім достовірність цієï інформаціï я, на жаль, перевірити не можу. Раптом і тут автору закортіло споетизувати дійсність. Отже, суцільне розчарування. Другий роман прочитаю якось іншим разом.

Свернуть

Irin_i:
15-05-2015, 17:40

Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламаною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі — морально й фізично. Але в першім варіанті ще є шанс взагалі не вмерти

—Я не визнаю пролетарського правосуддя, здійснюваного закаблуками й палкою! Ось це моє кредо.

Ещё

Chirina:
9-05-2015, 12:45

Надзвичайно сильна книга Івана Багряного. Це історія про те, як людина стає Людиною, зробивши свій вибір та відповідаючи за нього. Цю книжку читаєш і не розумієш, як Україна це все стерпіла, кожного разу терпить - яка змучена в неї історія.

Ещё

Книга: Сад Гетсиманський - Іван Багряний

Автор книги: Іван Багряний

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации

Книга: Сад Гетсиманський - Іван Багряний

Автор книги: Іван Багряний

Жанр: Современная зарубежная литература, Современная проза

С этой книгой скачивают:

Комментарии

Добавить комментарий

Популярные книги за неделю

Жанры библиотеки

Популярные серии книг

По году издания

Рекомендации