Текст книги "И лёд реки, одетый в берега"

Просурмлять фанфари

 
Вийся в височині
Ясним соколом,
Прилітай з зорею
Немов околом.
Прилітай, мій світ,
З ' їж живиці.
Спробуй первоцвіт,
У молодиці.
 
 
Не можу кохана,
Летіти в темряві.
Я і моя рана —
Немов візаві.
Отаман дуже строгий,
Поб'є батогами.
Ти потерпи трохи,
Обійму руками.
Просурмлять фанфари
Пісню переможну.
Ось тоді, кохана,
Вже їхати можна.
 

г. Хабаровск.

19.02.2015 г.

Бий своiх, щоб чужi боялися

 
Я демон! Не чую, ти плачеш від болю?
Передують сни над божевіллям крові!
Ось демон став ангелом, знову тікаєш,
В твій сон проникаю, ти це не знаєш?
 
 
Мрії про любов, мрієш? Вистачає!
Але демон, в мріях, в сльозах потопає.
Не думаю, що мене ти пестила,
Неначе морськими хвилями накрило!
 
 
Закохатися демон, і ангелом стане…
І захоплюватися він перестане.
Стиснув зуби, відразу відповість на ласки,
Любов про це сила, любов ось де казки!
 
 
Хвороби любові, страшніше війни,
Вже краще один, ніж любов сатани!
І долі загублених, в пам'яті тануть,
В билину, або в небилицю вспорхнуть?
 
 
Я демон і ангел, не страшно поки?
Не зрозуміли, відразу готуйте боки!
Всіх жахів ночі зі снів не прибрати,
Я демон, я ангел! І Вам то не знати?
 
 
З рани душевної без здригання,
Зник демон нерозділеного кохання.
 

г. Хабаровск.

10.09.2014 г.

Бачиш, Люся?

Для Люсі Орлової, птиці Піднебесної!

 
Бачиш, Люся, пташка піднебесна,
Що мені, такому олігарху робити в неробстві буття?
Я ж не Колом-Мій-З-Кий,
У Одноного олов'яного солдатика давно награвся.
Та й майна у мене більше, ніж у тих,
Хто Колом Миє свій Кий,
І ще у війну-вовнянки не награвся.
 
 
Я ж Люся дуже багатий чоловік:
– мати з України,
– батько з Фінляндії,
– брат із Сум,
– а сам я Росіянин!
Гроші тільки і літають перед очима,
Не схопити не як!
 
 
Я ж на українську мову перейшов
від нудьги олігархічної
Намагався писати на фінському,
але ніхто не розуміє,
крім моєї подруги Анни.
 
 
Виходить слов'янську грамоту знають
навіть і китайці,
А їх мільярди!
А ось іншу мову,
Не знає ніхто.
Так за що ми воюємо?
Та ні за що.
Просто олігархам треба чимось зайнятися —
Я, ось, пишу.
 

г. Хабаровск.

31.12.2014 г.

Розповiдь про те, як кролик з вовками воював
Життєва байка

 
Минуло не більше року,
Як кролик, комар i дрібний гризун
з вовками сепаратистськими воював.
Дивиться кролик в ту підзорну трубу,
І каже:
– Потрібна олігарх – гармата!
Ну, типу цар-гармата, тільки потужніший.
 
 
Комар – кровосос шукав
у рідному краю – не знайшов.
Дрібний гризун, підлеглий кролика,
шукав теж саме в НАТО і знайшов!
 
 
Попросив головного з барака —
Лисицю – Обманку – Чорнобурку,
Не дає, чорна тварюка, була б руда —
Тоді б ми зрозуміли.
 
 
Попросив гризун,
розміром у півтора раку ще раз,
Шанобливо схиливши коліна.
Розгорнулися НАТО все до лісу передом,
до раку раком,
Ну, і відразу дали цар-гармату від олігархів,
тобто могутніше.
 
 
Запріг гризун двох польських волів, не бере.
Запрiг двох українських биків, не везе.
Запріг дві старих,
відображених у волков сепаратистських, кобилки,
Як вони поперли, як поперли,
По долах, по горах,
Прямо до сепаратистського вовчі квартету.
 
 
Зарядили в пушку два відра іноземного пороху,
забили клоччям.
Зарядили в пушку два відра імпортної дробу,
замазали глиною, підпалили.
 
 
П«ять днів горіло, п'ять днів тліло,
Потім як гыпноло, аж все перекантобасилось…
Залишився у всьому світі тільки я
І мій товариш,
З яким ми за гарматою ходили.
 

Мораль цієї байки бачиться відразу —

Коли говорять гармати,

Не чути голос розуму.

г. Хабаровск.

29.12.2014 г.

Спасибi батя

Пам'яті мого батька

Барсукова Кіма Григоровича!

 
Батько мій помер в Новий Рік.
Мене зачав, пожив і помер.
За життя дякую тату!
 
 
І я двох дітей зачав,
Умру я на їх плечах?
Як знати?
Як виховав з зачаття.
 
 
Не кожен прожив це життя, —
Ленінградська блокадна війна.
 

г. Хабаровск.

29.12.2014 г.

Тост

Брату Олександру!

 
Наше життя —
довга дорога, брати!
Коли ти молодий,
вона здається нескінченною,
а ти живеш з відчуттям,
що у тебе все попереду
і що у твоєму розпорядженні багато часу,
так багато,
що навіть не знаєш,
як його використовувати і чим заповнити.
 
 
На схилі життя,
коли велика частина цієї дороги вже пройдена,
ти озираєшся назад і бачиш,
що роки пролетіли як одна мить.
Усвідомлюєш, що часу у тебе було
не так вже й багато,
а залишилося зовсім мало.
 
 
Так вип'ємо ж Олександр за те,
щоб наше життя,
віднімаючи молодість тіла,
повертала молодість душі!
 

г. Хабаровск.

03.04.2013 г.

Якщо б можна було почати життя заново

 
Якщо б можна було почати життя заново,
як би ви його прожили?
Особисто я впевнений, що уникнути помилок,
навіть у цьому випадку, просто неможливо.
 
 
Звичайно, багато зарікаються не здійснювати
колишніх помилок,
і все ж роблять і роблять їх знову і знову.
 
 
Хтось вибере для себе здоровий спосіб життя.
Хтось ні i стане великим художником,
ну або здійснить іншу заповітну мрію поета.
І можливо, колись хтось комусь скаже «Так»,
замість колишнього «Ні…»,
і може скластися інакше.
 
 
Нiхто не знає, що було, а що небилиця.
Наскільки вірно ми змогли б розпорядитися
таким шансом,
і взагалі наскільки він потрібен…
цей новий обраний шлях,
на жаль, невідомо нікому.
 
 
Думаючи про це,
кожен з нас в душі розуміє —
повернути час назад неможливо,
а жити озираючись назад,
картаючи себе і зітхаючи
про минуле – нерозумно.
 
 
Марна трата дорогоцінного часу,
часу який ми можемо витратити з розумом,
і не на жалюгідне існування
душевного самобичування.
 
 
Саме багато, що ми можемо зробити —
почати життя з нового аркуша.
 
 
Ось тільки кожен день ми відкладаємо
це на чоботи гумові,
тим самим годуємо себе «сендвічами»
та іншими відмовками.
Але все ж іноді, з волі обставин,
життя саме робить крутий поворот.
 
 
І ось один такий віраж – нова сторінка.
І тільки тобі вирішувати,
який сюжет розгорнеться в новому житті:
драма, повість, роман, верлiбр?
 
 
При цьому деталі і результат відомий лише долі,
але прожити доведеться Вам, —
дорогий мій читачу!
 

г. Хабаровск.

25.03.2015 г.

 
Вірші можуть бути незрозумілі,
але завжди від душі щирі.
 

1986 г. —2015 г. Ким Барссерг.

Мои рецензии

Рецензия на «Клуб писателей в Хабаровске» (Поэты Хабаровска)

 
Город труженик, город мирный,
Город с русскою добротой,
Хлебосольный, гостеприимный, —
Ты прекрасен, Хабаровск мой!
Над великой рекой поставлен
Город-страж приамурских нив.
Он делами отцов прославлен
И делами детей красив!
 

Ким Барссерг 02.02.2016

Рецензия на «Эпиграф Мандельштама» (Яков Рабинер)

 
Пусть мертвые спят спокойно,
Живых наставляя в стихах.
Владлаговские конвойные,
Схоронят поэта прах.
Изъято из жизни тело,
Что долна земя приняла.
Россия осиротела,
Но мысли его сберегла.
 

Ким Барссерг 27.02.2016

Рецензия на «Нiяк без тебе..» (Кристина Омельчук)

 
В любові не треба сумніватися, —
У любові бажано любити.
Не красномовно висловлюватися,
А поряд з коханою бути!
 

Ким Барссерг 10.02.2016

Рецензия на «Быть может, я вернусь» (Ирина Владимировна Чудакова)

Быть может,

И когда-нибудь,

В моей душе

Растлится грусть,

И если, вдруг,

Счастливый случай,

Меня с тоскою

Не разлучит,

Я, может быть, вернусь…

Ким Барссерг 30.01.2016

Рецензия на «Сумашедший» (Юрий Трон)

 
Мне кажется, я тронулся умом?
Мои друзья меня не понимают: —
Он издает какие-то стихи…
И все вокруг сочувственно вздыхают.
Им даже кажется, —
Все тронулись умом!
Поскольку,
Втайне от меня,
Мой бред читают.
 

Ким Барссерг 07.01.2016

Рецензия на «Моя маленька дiвчинка» (Решетов Николай)

 
І сни бувають віщими,
А, іноді, і вічними.
 

Ким Барссерг 28.12.2015

Рецензия на «Шкiльний твiр до Лiсово пiснi 1998 рiк» (Лана Кельмер)

 
Почув теж голос Мавки, —
Це чари чаклунські.
І чую, як русалки
Співають ці вірші.
 

Ким Барссерг 09.12.2015

Рецензия на «Парнасский пёс» (Вийон)

 
Симптомы возраста, мой друг.
 Мудруем, к музам недосуг.
 

Ким Барссерг 26.11.2015

Рецензия на «Бесовский шабаш» (Наталья Соллогуб)

 
Держатель притона
С флагом в руках —
Бандера с бандерой,
В умах и сердцах.*
 

* На идише «бандера» означает «притон. По-польски «bandera» означает флаг.

Ким Барссерг 29.09.2015

Рецензия на «Открывая ром» (Звягинуш Крася Цы)

 
Объединение Реального Искусства —
За кончик буквы взяв, открыл он слово «ром»!
 

Ким Барссерг 22.09.2015

Рецензия на «Зiграй менi мелодiю любовi» (Туник Ольга)

 
Розбуджу мелодії любові
Золотими струнами цимбали,
Мої мелодії медові,
У твоїй душі давно дрімали.
 

Ким Барссерг 06.09.2015

Рецензия на «Светлана Кузнецова. Сборник Проталины» (Александра Плохова)

 
Растаял лед —
Проталина!
Обнажена,
Подпалена
Душа,
Полоска льда,
Глубокая,
Без дна!
 

Ким Барссерг 21.08.2015

Рецензия на «Шаг-любовь, шаг-ненависть» (Людмила Фур-Шефер)

 
В любовном джеме надо поплескаться,
И поскользнувшись, вдруг, упасть и утонуть.
В любовном джеме – плавать и смеяться,
Сквозь слезы, сквозь болотистую жуть!
В любовном джеме надо поласкаться,
В любовном джеме надо полоскаться!
 

Ким Барссерг 05.05.2015

Рецензия на «Навiщо менi море, як очi…» (Туник Ольга)

 
Дивлюся і розумію: ти єдина,
Навіщо інша мені, якщо є твоя любов?
Але роки пролетіли, розставили акценти.
Не слова мені про аліменти.
І те, що ми не зберегли любов ніде,
Під воду, разом з Антлантидою,
Пішло все в мул, на дно морське.
 

Ким Барссерг 22.04.2015

Рецензия на «Стишки – пирожки» (Люся Орлова)

 
Я ел все Ваши пирожки,
Кто их пекут, те их и тырят!
 

Ким Барссерг 21.04.2015

Рецензия на «Ти чув?» (Игорь Стожар)

 
Я відчуваю трагедію країни,
Вона не байдужа,
І немає прощення виродків,
За смерть безвинно убієнних.
 

Ким Барссерг 18.04.2015

Рецензия на «Виктор Полторацкий Гусь-река Река Гъска» (Красимир Георгиев)

 
Тази вечер.
Студен дъжд извън прозореца.
Свещите се погасява в празна къща.
Къде е любовта, не знам.
Той оставя повече в замяна.
Къде е любовта?
 
 
Черна птица лети и това е тъжно,
Песен ще засегне душата неволно.
 

Ким Барссерг 28.03.2015

Рецензия на «Должно было…» (Алёна Аделанте)

 
К твоим исколотым рукам
Ревнует шприц-
Жаннеtt под кожей,
Он с нашей явной жизнью схожий
Glamorous syringe under the skin…
Потоки хнычущего мира
Не смоют счастья островка…
Пока, мой Свет, пока…
 

Ким Барссерг 10.03.2015

Рецензия на «Мой характер – мой океан» (Осенние Листья)

Непостоянство океана в его постоянстве.

Он есть и будет всегда.

Также, как и Вы Анна.

Я всегда узнаю Ваш стиль и вкус.

Ваше постоянство в непостоянстве,

Но есть вехи, которые пройдены,

И, зафиксированы в этом мире,

Как и Ваши стихи, которые мне нравятся,

Хотя Вы сами их боитесь и настойчиво расстреливаете их.

Не надо, умный не скажет, дурак не поймет.

Вы думаете, что сказали вот так,

А люди поймут гораздо глубже,

Даже мы не представляем как.

Я, вот даже в опусы не стреляю.

Чем больше территория,

Тем шире акватория!

Ким Барссерг 24.01.2015

Рецензия на «Больше ни слова» (Люся Орлова)

 
Жестокая Люся Орлова,
Любовь, в ледяную купель?
Скажи на прощание слово:
– Любила, мой милый, поверь!
 

Ким Барссерг 19.01.2015

Рецензия на «Доброе слово» (Люся Орлова)

 
Душа не согреется.
Он бросил взгляд искоса.
Это стоит того, чтобы помнить.
 
 
Закрепление без линии
Принесет много знаний
Туда, где есть тайна.
 
 
Вязким туманом рассвета
Покроется все.
Тепло согреет душу —
Благоприятно.
 

Ким Барссерг 18.09.2014

Рецензия на «На родине Андерсена» (Елена Ифтеду)

 
Ганс Христиан,
Ну, сказочник!
Башмачник правит чувствами людей?
Не может быть Дюймовочка,
Проказник,
Невестой Жабы.
Откуда эти сказки для детей?
Ты не имел жены,
Ты не имел детей.
Откуда, Ганс,
Все эти сказки для людей?
 

Ким Барссерг 08.08.2014

Рецензия на «Чем дальше в Будущее входим…» (Ромашка Белая)

 
Чем дальше?
В будущее входим!
А дальше нечем,
Ну, выходим!
 

Ким Барссерг 17.07.2014

Рецензия на «Радуга Дамокла» (Осенние Листья)

 
Кто нищий духом – блажен,
И тем не ограничим
В своём развитии духовном.
А кто душою нищ,
То значит – бедная душа,
Духовно нищая,
Что не горит, а тихо тлеет.
 

Ким Барссерг 29.05.2014

Рецензия на «Мой характер – мой океан» (Осенние Листья)

 
Luonto, sielu ja ocean-power ja mielenrauhaa!
Nagryanet myrsky-ei pelastusta, revitty purjeet!
Ja sitten rauhallinen ja rauhaa aluksen meni pohjaan!
Koskaan tiedä mitä on syvyys valtameren?
Koskaan opi, joka hukkui sielun syvyyksissä?
 
 
И в глубинах океана,
Во дворец морской Сирены,
Сразу в тот же миг – a jour!
Утону душой и телом,
Я в пучине океана,
Если океан – Amour!
 

Ким Барссерг 23.05.2014

Рецензия на «Възлюбеният – 2» (Радко Стоянов 2)

 
Но ти не знаеш,
Къде ми е кръстопът.
Цветя – Още цветя,
Аз все още млад.
 

Ким Барссерг 22.07.2013

Рецензия на «Жизнь в фотографиях» (Борис Цветков)

 
Целая жизнь в одних фотографиях,
От колыбели до эпитафии!
 

Ким Барссерг 13.05.2013

Рецензия на «Я с этой участью смирюсь» (Гаяне Минелла)

 
Терять, как прежде, больше не боюсь.
Когда мы тет-а-тет,
Но в глубине сознания мне страшно.
 

Ким Барссерг 10.11.2012

Материал подготовлен «RIF» Tiny Enterprises Ltd, khv.